Система макроекономічних показників

Система макроекономічних показателей..

Для чисельного описи макроекономічних процесів використовуються спеціальні показники. Це — высокоагрегированные показники, відбивають ситуації у економіці вцілому, які розраховуються на основі деталізованих показників, одержуваних, своєю чергою, з статистичних даних. Далі ми розглянемо дві групи таких показателей.

Объемно-стоимостные показатели..

Эти показники відбивають зміни, які у обсязі виробленої країні продукції і на структурі її розподілу по основним напрямам использования.

Поскольку підсумовування різнорідною (по фізичним одиницям вимірювання, і цілям використання) продукції можна тільки в вартісному вираженні, значення таких показників будуть дуже залежати від аналізованих цін. Розрізняють три види цін, що використовуються розрахунку объемно-стоимостных показателей:

а) поточні ціни, тобто. ціни, у яких здійснювалися товарні операції, відбиті в статистичних даних, і основі яких розраховувалися показатели, б) порівнянні ціни, тобто. ціни, наведені до якогось моменту часу й зафіксовані у цьому уровне, в) умовні ціни, тобто. ціни, наведені у умовних грошових одиницях і співвіднесені з цінами цю продукцію (чи його аналог) на світовому рынке.

Объемно-стоимостные показники, розраховані в поточних цінах, ще називаються номінальними, а розраховані в порівняних (чи умовних) цінах — реальними.

Сравнение объемно-стоимостных показників, які стосуються різним моментів часу, можна тільки від застосування порівняних чи умовних цін, а які стосуються різним державам — лише від застосування умовних цен.

Основными макроекономічними объемно-стоимостными показниками являются:

а) національне багатство — сукупність тих матеріальних цінностей, природних і трудових ресурсів, інших економічних чинників у цій країні поставлене час. У зв’язку з складністю грошового висловлювання для її складових (наприклад, інтелектуального потенціалу населення) величина національного багатства обчислюється дуже приближенно, б) сукупний громадський продукт (СОП) — сукупність різноманітних товарів хороших і платних послуг, вирощених даної країні цей час часу й відображених у офіційної економічної статистиці. Слід зазначити, що обсяг сукупного суспільного продукту не відбиває однозначно рівень життя, бо частину СОП витрачається суто виробничі мети. Через війну виникають проблеми подвійного заліку вартості, коли, наприклад, вартість вироблених шин враховується в СОП двічі - як частину вироблену продукцію нафтохімічної в промисловості й як частина вартості автомобілів, куди встановлено ці шини. Через війну при всіх інших рівних умов СОП великим в тієї країни, економіці якої притаманні довші виробничо-технологічні ланцюжка. Нарешті, при обчисленні величини СОП виникає неоднозначність, що з урахуванням вартості продукції внутрішньовиробничого призначення, звичайно відбитій в економічної статистиці. Тож оцінки економічного потенціалу частіше використовують такий показник, як валовий продукт, в) валовий продукт (ВНП) — це СОП з відрахуванням проміжного споживання, тобто. вартості товарів та послуг, як у виробничих цілях як, напівфабрикатів і комплектуючих, енергетичних ресурсів немає і інших виробничих чинників разового використання, передавальних все своє вартість знову зробленому товару. При визначенні величини ВНП не відбувається подвійного заліку вартості, але у цю величину ще входять деякі компоненти виробничого характера, г) кінцевий чи чистий продукт (КП) — це величина ВНП, з якої цілком виключене виробничі матеріальні витрати, такі, як амортизаційні відрахування, тобто. видатки оновлення й ремонт зношених основних виробничих фондів. Відповідно до ухваленого у країнах з ринковою економікою методології з величини ВНП при обчисленні КП також виключають платежі по непрямим податках (акцизні збори та інших.), оскільки вони є джерелом фінансування державних субсидій, покриваючих частина раніше зроблених фактичних матеріальних витрат. КП є, по-перше, обсяг товарів та послуг, використаних для споживання, інвестицій і відшкодування непередбачуваних видатків (наприклад, усунення наслідків стихії), по-друге, новостворену під час внутрішньоекономічної діяльності стоимость, д) національний дохід (НП) — це сукупний прибуток усіх суб'єктів економіки (виробників, споживачів) даної країни. Розрізняють вироблений НП, отриманий у результаті внутрішньоекономічної діяльності, розподілений НП, в склад, котрого також включені доходи (чи збитки, зі знаком мінус) від цього, імпорту та інші зовнішньоекономічних операцій.

В відповідно до закону вартості величина виробленого НВ повинна приблизно збігатися з КП, але точного рівності може і не, оскільки цей закон, як й інші економічні закони, є «законом тенденцій » .

Распределенный НВ поділяється на:

1) фонд споживання (ФП), куди включається як особисте, і громадське споживання. До останнього ставляться, зокрема, Витрати оборону, охорону суспільного ладу, фундаментальну науку, безкоштовні програми освіти, здоров’я та др.,.

2) фонд накопичення (ФН), у якому враховується накопичення, як основних виробничих фондів, і оборотних средств,.

3) фонд відшкодування (ФВ), куди, крім прямих витрат з відшкодуванню, також зазвичай мають страхові платежі.

Конечный продукт являє приклад макроекономічного показника, розрахованого у категоріях витрат, а національний дохід — приклад показника, розрахованого у категоріях доходів. Це — дві основні способу розрахунку макроекономічних показателей.

Примером чергового показника, зазвичай рассчитываемого у категоріях доходів, є валовий внутрішній продукт.

Валовый внутрішній продукт (ВВП) -це сума оплати праці (ВІД), чистий прибуток (ПП), споживання основний капітал (ПК) і сальдо між непрямими податками, і субсидіями (СКН).

ВВП = ВІД + ПК + СКН + ЧП Чистая прибуток включає змішаний дохід підприємств без чітко окресленого фонду оплати праці. ВІД включає й соціальні платежі. ПК — аналог АО.

Сальдо непрямих податків і субсидій — це відмінність між сплаченими податками, і отриманими субсидиями.

Различают непрямі налоги:

на виробництво, нараховані залежно від видів виробничої діяльності чи то з обсягу використовуваних виробничих чинників багаторазового застосування і.

налоги на продукти і імпорт, нараховані в залежність від обсяги виробництва і проміжного споживання.

Примеры податків на производство:

начисления на фонд оплати праці,.

плата за природоиспользование.

Примеры податків на продукти і импорт:

НДС,.

акцизы,.

таможенные мита.

Аналогичная класифікація є і для субсидий.

Сумма ВІД, ПК, ПП і сальдо податків (і субсидій) виробництва називається валової доданої вартістю (ВДС).

ВВП широко застосовується у макроекономічних дослідженнях, бо всі дані щодо його розрахунку можна отримати з податкової документації, що зумовлює їх повноту і достоверность.

Внешнеэкономическую діяльність характеризують такі показатели:

экспорт,.

импорт,.

экспортно-импортное сальдо.

сальдо зовнішньоекономічного платіжного балансу.

В укладанні зупинимося на объемно-стоимостных показниках, характеризуючих сферу грошового звернення. Насамперед, це — маса готівки (М0), тобто. сукупний номінал банкнот, купюр та інших банківських документів багаторазового користування, виконують функції універсального платіжний засіб й перебувають у вільному обігу. Якщо до цієї величини додати суму вкладів до запитання, кредитних резервів банків, і навіть грошових сум, перебувають у процесі перекладу зі рахунку за рахунок (тобто. різноманітні вільні безготівкові гроші), одержимо так звану вузьку масу грошей до зверненні, що позначається зазвичай, М1.

Если до М1 додати термінові вклади з не завершеним терміном депозитного договори та іноземної валюти (готівкову і безготівкову), перебувають у зверненні на межах цієї країни, одержимо широку масу грошей до зверненні, що позначається М2. Загальний номінал різноманітних цінних паперів, мають обмежений використання у ролі платіжних коштів (т.зв. псевдогрошей — векселів, облігацій держ. позик та інших.), доданий до М2, дасть масу грошей М3.

Для аналізу динаміки перелічених объемно-стоимостных показників із них обчислюються темпи розвитку і прироста.

Темпами зростання показника називається ставлення до його значення для поточного тимчасового періоду до значенням в базовому периоде.

Темпами приросту називається ставлення різниці значень показника для поточного базового періодів до значенням в базовому периоде.

Обычно темпи розвитку і приросту виражаються у процентах.

Показники рівня життя та динаміки цен..

Наиболее поширеним показником вартість життя є індекс споживчих цін, розраховуваний з урахуванням так званої споживчої корзины.

Под споживчої кошиком розуміють набір товарів та послуг, необхідних середньому споживачеві задоволення його насущних потреб у їжі, товарах першої необхідності, житло, транспорті, і т.д.Индекс споживчих цін обчислюється як ставлення вартості споживчого кошика для поточного моменту часу до її вартості для базового моменту времени. Следует відзначити, що, залежно від обліку різниці в цінах окремими крамницях та інших торгових установах, соціальній та залежність від визначення розміру й структури споживчого кошика значення індексу споживчих цін то, можливо обчислено по-різному. Тому, наводячи цей показник, слід зазначити методику, яким він був. Найчастіше при цьому вживається методика МВФ.

Общие зміни рівня цін характеризують также индекс оптових цін,.

индекс роздрібних цін.

Индекс оптових цін обчислюється як ставлення вартості всіх реалізованих через оптову торгівлю нинішнього року періоді товарів та послуг, що у діючих оптових цінах, до вартості тієї ж товарів та послуг, що у оптових цінах базового периода.

Индекс роздрібних цін окреслюється ставлення вартості всіх товарів та послуг, реалізованих через роздрібну торгівлю, що у діючих роздрібні ціни, до вартості тієї ж товарів та надання послуг, що у роздрібні ціни базового периода.

Наиболее агрегированным показником рівня цін є зважений індекс цін (wholesale index, дефлятор). Він визначається як ставлення вартості всіх реалізованих товарів та послуг (ніби крізь оптову, і через роздрібну торгівлю), що у відповідних цінах реалізації, до вартості тієї ж товарів та послуг (з урахуванням фактичного способу їх реалізації), що у цінах реалізації базового периода. Для дозволу приватних проблем, які виникають за розрахунку зваженого індексу цін, розроблений ряд методик. Узвичаєна є методика МВФ.

Кроме перелічених, як показників рівня цін застосовується низку інших показників, також є індексами цін, і відмінних характером врахованих у яких окремих видів товарів та послуг й цін на них.

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.