Шпора з економгеоргафії

1. Дати опред пред-та экон географії і природокористування Экон і соц георгаф — комплекс научн дисциплін, составляющ. Обществоведческ блок геогр-и в целом.

Вивчає экон і соц процеси в территор і георгаф аспекті. З одним боку спирається на закони разв-я общ-ва, з ін на закони природи й зайнята аналізом і прогнозом тер взаимоотнош-й у такому сис-ме як природа, нас-е, хоз-во.

Перед об'єкт исслед ЕК антропогенна (техногенна) географ оболонки з тими чи інші географ-пространствен структурами.

У Р одній з гол негараздів у изуч-и ЕК оказ-ся раціон тер орган-я произ-х сил.

Цль ін проб-мы — размещенческой — знизити общ витрати пр-ва, включаючи видатки сопряж галузі, т.к. енергетику, інфраструктуру, ЖКГ, витрати, пов’язані з доставкою прод-ции нас-ю.

ЕК стала из-ся у 18-ти в на роботах Татіщева Природл-е — це теорія і прак-ка возд-я чел-ка на природ сферу в проц-се її госп исп-я.

2. Вплив географ середовища на раз-е і разм-е произ-х зусиль і форм-е госп структури регіону Разл частини країни отлич-ся друг від друга природними і экон усл-ми. Одн з них давно заселені, друг-е лише нач-ют разв-ся, тільки в багаті сировинні рес-сы, в ін санаторно-курорт-е, чи наукомістка прод-ция.

Обмін рез-ми праці Таке разд-е праці між відділ тер-риями країни наз-ют георгаф-им чи террит-ым Завіст від неск. Уловий — пр-во прод-кции дешевше, выпуск-ся більшому обсязі ніж потрібно, випуск забезпечений ресурсами і усл-ми.

Т.а. георг разд-е праці выраж-ся в хозяйст специал-ции відділ терр-рий. Кот дає країні економію товариств праці та повыш-ет його произв-ть.

У рез-те георгаф раздел-я праці формир-ся економ райони — терр-рии, отличающ ін від ін совей спеціалізацією ТПК — взаимообуслов поєднання підприємств разн галузей матер пр-ва і непроиз-ной сфери на норма території у соотвествиии особливостям її природ економ усл-й, экономико-георгаф положе-я і инфраструктцры.

Мат-технич основу ТПК образ-ют энергопроизв-е цикли (ЭПЦ) — це совокупть производствен процесів последов разветывающихся в экономич-м рай-не на основі сочет-я цього виду енергії з сировини від первич форм (видобутку газу і облагораж-я сировини) до получ всіх видів готовий продукц-и, кіт може производлиться дома, сходячи з приближ-я пр-ва до источ-кам сировини, энергии.

3. Демог ситуація у РФ, стр-ра нас-я За кількістю нас-я 5-те у світі (після Китаю, Індії, США, Індонезії і Бразилії) 146 млн чол Чисельність сниж-ся 78% в европ-чати страны, 22% - в азіатською 74% міського нас-я Слабко розвинене крупногородское нас-е всього 13 міст мільйонерів Урбанізація Агломерації - міста з лиця містами супутниками У середньому щільність нас-я — це 8,7 чол на кв. км. (вчетверо менше щільності земної кулі) Основ зона рассления (староек розселення, високий щільність 50 чол на кв. км) і зона Півночі (64% тер-риии Росії 0,9 чол на кв. км., розселення вибіркове, очаговое).

4. Класс-я регіонів за рівнем забезпеченості працю рес-ми Трудоизбыточное — харак-ся выс рівнем естеств і механич приросту, недоліком наявності свободн раб місць Трудодефицитные брак квалиф раб силі оті регіони й отлич сложн природоклимат усл-ми, недостатньо развитиой соц производ структурою і слобой закрепленностью раб місць (Севрі, Зап-Восточ Сибір, Далекий Схід Трудообечпеч-е располаг-ет балансом між наличе-м раб місць і раб сили (Центр, Північний Захід. Волговятский, Поволзький, Центрально-Черноземный. Уральський) У структурі балансу зайнятості нас-я Євр частини країни, сключая Північ і Уральські регіони, осн чать зайнятих приход-ся на трудомісткі галузі н/х (точне машинобудування, легка пром-ть, с/г, соц сфера обслуж-я.

5. Праця рес-сы, кордону трудоспос нас-я Трудосп-е нас-е — це частина нас-я, огранич опред вік рамками Найбільш від 20−49 років Праця рес-сы включ у собі як зайняте і незайняте в эк-ке нас-е, причому нас-е у віці (за искл инфалидов 1 і 2 груп), і навіть люди, получающ. Пенчию на льготн умовах поза межами працездатного возраста.

6. Кол-й і кач-й аспект працю рес-в Праця рес-сы облад-ют колич-й і кач-й опред-тью. Кол-й аспект хар-ся такими показат-ми як общ числен працездатного нас-я, у раб часу, кіт отрабат трудоспособн нас-е при визначено произв-ти і интенсивност праці Якостей аспект вх-т склад здорових, фізично дієздатність, общеобраз і профес квалифиц подготовка.

Т.а. колич аспкт визначає экстенсивную складову, тоді як якостей — интенсивную.

7. Распред-е зайнятого нас-я за секторами эк-ки Увелич-ся вік частка зайнятих у галузі нематеріального произ-ва Зменшується у промисловості, в строите-ве, у науці й науковому облуж-и, увелич-ся торгувати, общ харчуванні, мт-технич постачанні та на заготівлі, збільшується кредитування страхування, збільшується в апараті оргнов управления.

8. Усл-я і факт-ры формують ріс ринок праці Ринок праці - сис-ма обществен. Стосунків, социальн і інститутів, які забезпечують міна й використання труда.

Формування в Р ринку праці проивходит під впливом різних чинників. Перший — загальний всім республік бывш СРСР — общ кризщис, проявивщийся в спадле пр-ва, сокращ-е інвестицій, масові платежі та невиправдано увелич-е розриву в рівень прибутків серед працюючої частини населення. Наслідком экон кризися я-я як зменшення попиту раб силу, возник-е безробіття, а й разруш-е системи стимулювання і мотивацій в працю деят-ти, приобрет-ю проф-й і квалифик-й. 9. Забезпеченість регіону працю рес-ми Див. 4-й.

10. Аналіз миграц проц-в та його влиян-е на форм-е ріс ринку праці Поділяють на внутренн іт внешюю. Внутрішня — із сіл до міста (з 26 по 88 рік гір насе увелич на 44%) У довоєнні роки людей переселяли у Сибір, на Дав Схід) Поліпшення умов життя людей различн регіонах і країнах, мають свої георгаф особливості, найважливіша проблема. Біженці після розпаду СССР.

11. Форми внешнеэк-х связей.

12. Своб экон зони, елемент регіон полит-ки РФ.

13. Поняття природоп-я. Раціон і нерацион прир-е Природл-е — це теорія і прак-ка возд-я чел-ка на природ сферу в проц-се її госп исп-я При раціон прир-и вовлеч-е природн рес-сов до сфери челов деят-ти дає можливість обеспеч-я потрубност як настоящ і будующ поколінь, що м.б. достигнутио з допомогою экономич эффектив полоьз-я природ-ми ресурсами, дотриманням вимог правил охорони окруж середовища Нерацион-ведет до ухудш-ю природ середовища, сопровожд-ся явл-ми загрязн-я, виснаження і деградацію природних систем, і навіть наруш-е экологич балансу, разруш-е биоцинозов, коли панує цілковите чи часткова втрата функцій природ середовища проживання і її природно-економічного потенциала.

14. Основ завдання природоп-я.

15. Федер-экон прог-мы, їх практ значим-ть 16. Природ-е усл-я і рес-сы, отлич-е особ-ти Природні умови — це визначено. Поєднання елементів природи в кіт развся орган світ живе і господарює чоловік у разн областях земної кулі. Природні умови безпосередньо не беруть участь у виробничої діяльності а лише впливають її у у цьому чи іншому напряму, тоді як природні ресурси — становлять сировинну і энергетич базу экономики.

17. Основ етапи классиф-и природ ресурсів Исчерпаемые і невичерпні. За походженням і природним властивостями: — мінеральні - земельні - водні - біологічні - кліматичні - ресурси енергії природних процесів Найбільш важливі мінеральні, кіт подразд-ся характером исп-я на 3 групи: — топливно-энергит — металлорудные — неметалеві (фосфорити, солі) природ. ресурси поділяються на земенимые і незамінні (вода, повітря) По кретирию сосбвенности: — приватні - орендовані - державні - общественные.

18. Опред-е балансів і забаланс полезн ископаемых.

19. ПЕК, як найважливіша структурн-я складова эк-ки РФ ТИЭК охоплює всі добування і переробки палива (паливні галузі промисловості), виробництво електроенергії, її транспотировку і розподіл На разв-е ПЕК затрач-ся майже 30% ср-в, выдел-х гос-вом для пром-ти. ПЕК тісно пов’язані з ін межотрас комплексами Основа експорту Р у країни дальн зарубіжжя посідає ПЕК. Країни СНД також залежать від постачань нафти і є з России.

ПЕК має великий районообразующей роллю: біля энергетичес джерел формир-ся потужна промышлен-ть, ростуть міста Київ і поселки.

Усі галузі комплексу взаємопов'язані. Щоб враховувати пропорції у видобутку разл палива, произ-ве енергії й розподілі їх між різними споживачами, використовують топливно-энергетич баланси — наз-ся співвідношення видобутку різних видів топлитва і виробленої енергії (прихід) і використання в народному господарстві (расход).

Челов-во нач-ет исп-ть дедалі нові види ресурсів (атомну і геотермальную енергію, енергію припливів і відпливів тощо.) Проте гол. генератор всім галузей економіки настоящ час — паливні ресурсы.

Найбільше згнач-е в палив промыш-ти Р належить 3 галузям: нафтової, газової та вугільної. По запасам нафти 2-га у світі. Газ самий дешевий вид палива, Р 1-ша у світі за запасам Гл. месторож-я на тюменсом сервер, чторая база — оренбургско — астраханскач.

20. Принципи разм-я электрост-й на тер-ри Р Темпи раз-я електроенергетики останнім часом в Р знизилися, тим не меннее Р занимсает друге місце у світі за виробництву електроенергії Близько 72% електроенергії у країні виробляється ТЭС.

ТЕС створено як і районах видобутку палива, і у районах споживання, широко исп-ся теплоэлетроцентрали (ТЕЦ), що виробляють як элетроэнергию і тепло.

Найбільші - Сургутская, Куостромкая. Забруднюють атмосферу.

ГЕС — 90% гидроэнергоресурсы в азіатській частині, найбільші постоены на Єнісеї. Великі ГЕС сприяли великим затоплениям площ, уповільнення стоків і забруднення водохранилищ.

АЕС будувалися околицях, де немає залишкових енергетичних ресурсів чи вони дорогі, але електроенергії потрібно багато. Енергосистеми — групи електростанцій різних типів, объедин високовольтними лініями електропередач і керованих вже з центру. Енергосистеми об'єднують у Єдину энергитическую систему (ЕЭС).

21. Хар-ка основ металлургич баз РФ. Проблеми возник-е в усл-ях початку ринку Група металургійних підприємств, яка використовує загальні рудні чи паливні ресурси, і забезпечує глав потреби хоз-ва країни у металі, наз-ся основний металургійної базою. Уральська — має великі запаси залізних, мідних, алюмінієвих, нікелевих, уранових руд. На основі виникла велика число пред-й по произ-ву чорних металлов (Магнитогорск), міді (медногорск), алюмінію (Каменс-Уральский), нікелю (Орск). Але власних руд Уралу бракує, тому 2/3 залізної руди завозиться не з Казахстану, з Кольського п/острова, Курської магнітної аномалії. Бракує Уралу й електроенергії. Центральна — сравнительно-молодая, створена на залізних рудах КМА і КольскоКарельського району. Видобуток місцевих коксівного вугілля бракує. На северозаході бази, в Кольско-Каральском р-ні, з дев’яти місцевих і норильских руд виробляють нікель (Мончегорск). Хибинские нефелины — основа алюминиев промисловості. У видобуток алюминиев руд може підвищитися з допомогою розробки новий меторождений Сибірська металлургиеч. база — також формирующаяся. У його складі виділяють два району: Южно-Сибирский і Северо-Сибирская. Новокузнецьк — два металургійних підприємства. Південь Сибіру — аллюминий. Оргомное у дешеву електроенергію сибірських ГЕС споживається гігантськими аллюмин заводами, у районі працює й поліметалевих руд. У використовуватиметься мідь, та її розробка ускладнюється кількома серйозними проблемами, — руда має слождный склад, стпроит-в величезного комп-са коштуватиме трилионы рублей.

22. Структура машимностроит-го компл-са РФ і осн принципи размещ-я пред-й галузі Машиностроите комплек — сукупність галузей пром-ти, які виробляють різноманітні машини. Современ машиностроит комплекс Ріс складається з кілька десятків галузей (понад 70 відсотків) По ролі й значен-ю в н/х їх можна объеденить в 3 взаимосвязан группы.

1:2:4 якщо темпи развит-я хоз-ва прийняти за ед-цу, то машинобудування має раз-ся вдвічі швидше, а найважливіші його галузі 4 (у Росії 1:0,98:1) Чинники: — наукоємність — військово-стратегічний — трудомісткість — металлоемкость — спеціалізація і кооперування — транспортний чинник — орієнтація на споживача Вследствии різноманіття чинників розміщення акцій і повсеместности потребителй машинобудування розвинене переважають у всіх районах Ріс. Але його спеціалізація і у хоз-ве окремих територій неоднакова: 1) різний рівень раз-я машиностр-я в различ частинах країни 2) різний набір машиностроительн галузей і їхнім значенні різними територіях. У одних районах вони теж мають общегосударст знач-е, тобто. я-я галузями їх спеціалізації, в ін. — задовольняють потреби лише даного р-на.

23. Особливості разм-я галузей хім пром-ти в усл-ях форм-я ринку Знач-е химиз-и опред-ся поруч особливостей химич пром-ти: — вона створює новий мат-лы, переважали за багатьма кач-вам натуральні продти. Прим-ние таких мат-лов заощаджує працю покупців, безліч с/г сировину. — У химич пром-ти велика сировинна база: различн. Полезн копалини, деревина, вода, повітря, производствен відходи. Можливості комбин-я і исп-я разнообраз сировини такі великі, що позвол-ют будувати предп-я химич промышл-ти повсюдно. Але це недоцільно через високого енергоі водоемкости її произ-ва, а головне через негативного возд-я на экологич-е умови місцевості Северо -Європейська база — вигідне транспорное георгафическое становище Центральна база — ресурсодефицитная, вона сформувалася орієнтації на споживчий попит. З местно сировини тут виробляють лише фосфорні добрива, інше завозять. Волго-Уральская база — за розмаїттям і пропорціям запасів сировини, комбінації і що виникли з їхньої основі виробництв найбільш збалансована. Серйозне перешкода по дорозі її подальшого розвитку цієї бази — екологічний чинник Сибірська база — належить до розряду найперспективніших. По запасам і розмаїттям ресурсів вона тільки поступається Волго-Уральской, і навіть перевершує її. У комплексі було чимало проблем: 1) технич-е переозброєння та широке застосування современ технологій 2) слабке розвиток сучасних галузей: хімії оргнического синтезу і полімерів, тому продукцію доводиться купувати за рубедом 3) створення нових лесовпромышлен комплексів (зокрема Енисейского) з допомогою раціональнішого исползования лісових рес-сов 4) поліпшення кач-ва виробленої продукции.

24. Засн рай-ны і центри размещ-я лісової пром-ти Северо-Европейская база — Багато лісу, возможености нарощування произ-ва дуже великі, але потребують нової транспортного строит-ва для заготівлі лісу на сході області. Центральна база — ресурсодефицитная, сфомировалась орієнтації на величезний споживчий попит У великих містах діють меблеві фабрики. Волго-Уральская база Серйозне перешкода по дорозі її подальшого розвитку цієї бази — екологічний чинник Сибірська база — належить до розряду найперспективніших. По запасам і розмаїттям ресурсів вона тільки поступається Волго-Уральской, і навіть перевершує її. Проблеми див. питання 23.

25. Текст-я пром-ть Текстильна пром-ть — основна група легкої промышл-ти. Ця галузь исползует переважно с/г сировину. Але широке застосування синтетичних барвників, химич. волокон і ниток послаблює її залежність від с/г. Використання изд-й хімії здешевлює і прискорює произ-во тканин. Процес виготовлення тканин складається з наскольких стадій. Відходи переробки досягають у льону 80%, вовни — 50% початкового ваги. Тому підприємства первинної переробки раціонально розміщувати ближчі один до його джерелам. Отож кожну з наступних стадій можна здійснити на окремих прядильних, ткацьких чи опоряджувальних фабриках. Тоді видатки транспорт кожної їх будуть підвищувати вартість готового вироби. Отже, вигідніше соеденить стадії текстильного пр-ва однією комбінаті. Особливо важливі завершальні, оздоблювальні стадії. Саме від нього залежить попит серед населення на тканини. Ці стадії тяжіють центрів високої худож. культуры.

Рівень розвитку ліг пром в Ріс недостатній. Це стосується й не так до кол-ву, як кач-ву выпучкаемых товаров.

Модернізація галузі повинна бути в кількох напрямах: 1) заміна устаревшегно оборудо-я (його сейча 39%) і ліквідація важкий ручної праці 2) випуск высококачеств товарів, соответств бфстро мінливою моді, потребам людей разн возрастов.

26. Струк-ра АПК. Нові форрмы хозяйств-я Природно-ресурсний потенципал нашої країни дає змогу виробляти майже всі види с/г продукції, але коли ми імпортуємо більше всех.

Засн причини імпорту — неэффектив. Пр-во, великих втрат, низька кач-во прод-ции. Розміри с/г угідь постійно енергоозброєності праці с/г і совершен-е с/г технологій. Интенсифик-я раз-ся з урахуванням глуб специализ-и і дальнейш-го раз-я агропромышл інтеграції. Засн галузі с/г рослинництво і тваринництво, котрі виділяються в підгалузі: — кормове хоз-во — зернове — пр-во технич. Культур — садівництво — овочівництво — скотарство — кролівництво — ставкове рибництво — звірівництво — пчеловодство.

27. Размещ-е і специализ-я галузей с/г Растиеневодство 40% У зв’язку з більшою розмаїтістю культурних рослин галузевої склад растиен-ва дуже складний. Георг-фия його галузей залежить від: 1) наявності земель, придатних для ріллі та їх родючості 2) кліматичних умов 3) биологич особливостей с/г культур. Площа ріллі, приход-ся на каждлого жителя Ріс постійно.