Шпаргалки з економіки

Шпаргалки по экономике.

Аграрные стосунки держави й земельна рента..

У аграрному секторі эк-и пізніше всього встановлюються кап. відносини. До кап-ма с/г була головною сферою эк-ки, було зайнято більшості населення. У кап-ом ладі провідним є промисловий сектор (індустріальне суспільство). У 2-ой підлогу. 20 в. настав постіндустріальний лад — сфера послуг. У сучасному с/г аграрний сектор займає невелику частину населення через НТП. Але тим щонайменше, головним предметом і законним способом праці залишається земля для в промисловості й сфери послуг, як простір для госп. деятельности.Þ, Спрос на грішну землю стає дедалі більше. Серед інших чинників чинник земля посідає особливе місце: 1) дар природи (нерухомий чинник), 2) вічність, 3) ограниченностьÞ, предложение землі неэластично, 4) якість землі різна: по родючості, за місцем становищу до конкретних містах та місцях збуту, по розбіжності багатства її надр. Розрізняють землю у вузькому буквальному розумінні як земельні угіддя й у широкому — включаючи всі її багатства. Земля має схожість із іншими чинниками пр-ва: 1) попит її у є похідним попиту тих товари, котрі з ній виробляються, 2) її ціна (рента, орендної плати) — ціна її послуг — також постає як рівноважна ціна, 3) земля є купівлі-продажу і об'єктом приватної соб-ти і державної, 4) в аграрної сфері діє закон убутного плодородия.

Формы соб-ти на грішну землю і землепользования..

Будь-яка соб-ть эк-ки реалізується у одержуваному доході - ренті. Не варто плутати 1) землеволодіння і 2) землекористування. 1) (Т. е. Соб-ть на грішну землю) означає визнання права даної особи визначений шматок землі на історично сформованих підставах. Власник землі не може розпоряджатися нею на власний розсуд: обробляти сам, здавати у найм. 2) Користування землею встановленому звичаєм чи законом порядку (орендне право). Користувачем землі не може бути інша людина, не яка є власницею. Існує 2 виду монополії на грішну землю: монополія приватної соб-ти і монополія господарювання землі. Ці монополії є бар'єром для вільного переливу капіталів, для конкуренції, вирівнювання надлишкової прибутку (ренти) в середню. Рента є фіксованим доходом.

В кап-их умовах рента є різновидом надприбутки (надлишкової). У землеробстві розрізняють диференціальну ренту (разностную), пов’язану з відмінностями земель по родючості. Дифрента1 пов’язані з відмінностями в природному родючості, дифрента2 — в штучному. Дифрента1 відразу дістається власнику землі через вищу орендної плати, дифрента2 до закінчення терміну оренди присвоюється орендарем, улучшавшим за власний кошт, а після терміну власник врахує те й підвищить орендної плати, присвоївши цей надлишок (ренту). Те, що це надлишок потрапляє до рук власника землі, зраджує йому форму ренти, т. до. власник, привласнюючи його економічно реалізує свою соб-ть на грішну землю. Отже, дифрента — це надприбуток, отримана в результаті використання ресурсів з неэластичным пропозицією у кризовій ситуації ранжирування цих ресурсів, результат вищої продуктивності більш якісних участков.

Теории земельної ренты..

Першими, хто розпочав вивчення ренти, були фізіократи. Вони вважають ренту формою додаткового продукту, що виробляється в с/г. С/г працю вони вважали єдиним, виробляють багатства, т. до. саме там створюється «чистий продукт», т. е. надлишок продукту над витратами (прибавочний продукт).

Единственной формою додаткового продукту кейнсиане вважали ренту. Джерело: природа, земля, результат: витрати с/г (додаткового труда).

Классическая школа:

А. Сміт сприйняв теорію фізіократів, є двоїстий підхід. Рента сприймається як диффер. надбавка, що задається рівнем ціни, з з іншого боку — рента постає як чинник, визначальною цену.

Эту непослідовність Сміта долає Рікардо. Він довів, що рента повністю продукт праці, котрий понад продуктивний на кращих ділянках. Рента постає як продукт праці та результат дію Закону ст-ти. Історичний підхід: раніше, коли було багато земель, а оброблялися кращі, ренти був. Але в міру розвитку эк-ки зростав попит на с/г, стали утягуватися в обробку та гірші землі - >виникло умова освіти дифренты. Головна причина освіти дифренты — звернення всієї землі на приватну соб-ть, т. е. монополія приватної соб-ти на грішну землю. Рента постає як соц.-эк. категорія, що з приватної собс-тью і під дією закону ст-ти.

Теорию ренти розвинув далі Маркс. Він показує нову ренту — абсолютну, сучасну «чисту» ренту. Якщо застосувати диференціальний підхід, то орендар за гірший землю не платить власнику цієї землі - такого не може. За користування всієї землею треба платити, але не рахунок своєї середньої прибутку. Отже, в с/г навіть у гіршій землі запанує надлишок, котра приймає форму абсолютної ренти. Надлишок, присваивающийся власником, виглядає як фіскальний непрямий податок. Ціна повинна перевищувати на с/г (витрати + порівн. прибуток) пр-во. Існування абсолютної ренти Маркс вважав несправедливим як данина суспільства приватникам і пропонував землю национализировать.

Неоклассическая теорія наближається до поясненню ренти простіше, пояснюючи її рідкістю. Джерело ренти вони бачать у послугах землі, причому викидають всякий соціальному аспекті. Різні ділянки мають різну граничну продуктивність. Застосували свій рівноважний підхід, вважаючи ренту рівноважної ціною над ринком земельних ресурсів. R — орендної плати, Q — кількість землі, Є - ціна. Підкреслюють залежність попиту на грішну землю попиту на с/г продукт. Т. до. пропозицію не эластично->R повністю залежить попиту. З іншого боку, неокласики розширили поняття ренти: володіння будь-яким рідкісним ресурсом (як землею) приносить ренту, т. е. надлишковий дохід, т. е. монопольне виняткове володіння цим ресурсом перешкоджає вирівнюванню середньої прибутку (патенти і ліцензії). Квазирента — отримання надприбутки у будь-якій галузі, якщо вона виробляє новий продукт і протягом певного часу пропозицію цього продукту ограничено.

Орендну плату і ціна землі. Ринок земли..

В застосування до ринку земельних ресурсів існує 2 ринку: 1) оренди, у якому рента набуває форми оренди землі. Тут виступає у вигляді орендної плати, 2) ринок прав соб-ти на грішну землю — коли земля орендується терміном. Кількісно рента може збігатися чи ні з орендною платою. Усе залежатиме, який орендується ділянку. Якщо чиста земля, то рента = орендну плату, якби землі будівлі, то рента < орендну плату. Орендної плата = рента + амортизація основний капітал + % із капіталу + частина середньої прибутку + частина зарплаты.

Если земля купують у соб-ть, то — право отримання ренти на як угодний срок.Þ, Чем краще ділянку, тим більша рента, то вище ціна землі. Ціна землі = рента / банковск.%. У с/г існує особливість в ціноутворенні: регулюючими умовами будуть витрати пр-ва на гірших землях (родючість, місце розташування), але в найкращих робітників та середніх систематично утворюється надлишок як надлишкової прибутку, яка форму ренты.

Типы відтворення. Економічна эффективность..

Відтворення (У) — це сталий який повторювався процес пр-ва благ й нових послуг. Це є об'єктивний закон, властивий будь-яку систему. А, щоб повторювався процес пр-ва: ср-ва праці, предмети праці, робоча сила, соб-ть на чинники пр-ва.

Если брати кількісний підхід, масштаби розрізняють просте, розширене і звужене (сокращающееся) У. Просте У переважає в доиндустриальных системах, коли пр-во повторюється в незмінних масштабах, тобто. динаміка була повільної. Капіталізму властиво розширене У. Спричинено це: 1) дію цього закону прибутку (потужний стимул розширення пр-ва), 2) дію цього закону конкуренції. Звісно, в ум. ринкової эк-ки буває просте У, коли весь прибуток йде особистий споживання. А типовим явл. розширене У, у якому прибуток (додаткова ст-ть)делится на два фонду: 1) фонд особистого споживання, 2) фонд накопичення, тобто. розширення пр-ва, тобто. частка прибутку йде закупівлю додаткових верстатів, сировини, раб. сили, будівництво будинків, тобто. гроші інвестуються. Оскільки эк-ка розвивається циклічно, через підйоми й падіння, остільки буває звужене У — у періоди депресії, криз. У цілому цей період багато фірм разоряются.

Результатом розширеного У явл. усезростаюча маса суспільного продукту. Але общ-ву не байдуже якою ціною йде приріст. Тож у рын-ой эк-ке центральної проблемою явл. ефективність. Ефективність (Еге) — ставлення між результатами пр-ва й видатками цей результат. Головним показником Еге для фірми явл. норма прибутку. Сущ-ют приватні показники Еге, розмовляючі про Е використанні окремих чинників.

Показатели Еге пр-ва: 1) Прямі: продуктивності праці (П/Т), капиталоотдача (П/К), материалоотдача (П/М). 2) Зворотні: трудомісткість продукції (Т/П), капіталомісткість (К/П), матеріаломісткість (М/П) Сущ-ет поняття «Еге Парето». Парето-Э ось у чому: эк-ая Еге хоз-ой системи вважається такий стан, у якому неможливо збільшити ступінь задоволення потреб хоча самого людини, не погіршуючи при цьому становище іншого члена общ-ва. Це означає, що у всіх високорозвинених країнах вона дотримується, але гос-во дедалі більш виступає за общ-ых интересов.

Показатели громадського відтворення (У). Національний прибуток і національне богатство..

В сущ-ет на мікроі макро рівні. Результатом общ-го У явл. сукупний общ-ый продукт, к-ый має різні зміни у залежність від: теоретичного підходу, методики статистичного розрахунку, різних стадій руху цього продукту (пр-во — розподіл — обмін — споживання). Головним вихідним показником явл. валовий продукт (ВНП), що є ринкову ст-ть (у цінах) всієї виробленої кінцевої продукції. Причому враховується не лише пр-во біля цієї країни, але її межами. ВВП.