Бізнес план

смотреть на реферати схожі на «Бізнес план «.

РЕЗЮМЕ 4 Комерційна ідея 6 Продуктова стратегія 7 План маркетингу 10.

Оцінка ринку збуту 10.

Аналіз конкурентів 13.

Соєве олію 13.

Соєві молочних продуктів 13.

Комбікорми 14.

Текстурований соєвий білок, соєве борошно 14.

Принципи цінової газової політики 14.

Реклама і продукції 15 Виробничий план 17.

Виробничі потужності 17.

Об'єкт 1 «Виробництво текстурированного соєвого білка» 17.

Об'єкт 2 «Виробництво молочних продуктів» 17.

Об'єкт 3 «Комбікормовий завод» 18.

Сировину 19.

Стратегія збуту 19 Організаційний план 21 Фінансовий план 22.

Напрями інвестицій 22.

Опис способу і схеми фінансування 23 Література 24.

Приложения.

Додаток 1…1.

Таблица 1 «Потреба соєвої борошні та молочних продуктах» 12 Таблиця 2 «Потреба соєвому молоці» 12 Таблиця 3 «Потреба комбікормах» 12 Таблиця 4 «Будівництво комплексу із переробки соєвих бобів» 18 Таблиця 5 «Терміни будівництва» 18 Таблиця 6 «План персоналу» 21 Таблиця 7 «Інвестиційний план комплексу із переробки бобів сої» 22.

Малюнок 1 «Комплекс із переробки бобів сої» 17 РЕЗЮМЕ.

Справжній бізнес-план представляє Закрите товариство «УПС» із залучення інвестиційних коштів, дозволяють реалізувати проект створення р. Исилькуль (Омська область) провадження у переробці бобів сої. Головна мета цього є забезпечення здоровими высокобелковыми диетическими продуктами харчування з бобів сої Сибіру та Північно-східного Казахстану. У межах реалізації проекту передбачається будівництво потужного комплексу із переробки соєвих зерен, який включає у собі три самостійних виробничих об'єкта. Усі виробничі об'єкти зведені на єдину технологічний ланцюжок, основу якої лежить безвідходна технологія використання властивостей сои.

Об'єкт 1 «Виробництво текстурированного рослинного білка з бобів сої» припускає використання екологічно чистою технології переробки бобів сої, заснованої на процесі термопластичному экструзии. Технологія сухий экструзии, покладена основою планованого виробництва, запатентована компанією INSTRA-PRO International (США) в 1969 року і застосовується більш ніж 90 країн світу. Метою будівництва даного об'єкта є забезпечення ринку країни й близького зарубіжжя якісними, збалансованими по білку харчовими продуктами (соєвої борошном і текстуратом соєвого білка), вартість що у 2−3 рази менше, ніж вартість основних продуктів, містять білок (м'ясо, птах, молоко тощо.). Також соєве борошно і текстурований соєвий білок, входячи у складі інших продуктів, як-от ковбасні вироби, сири, хлібобулочні і печиво, дозволяють знизити собівартість й тимчасово підвищити дієтичні властивості последних.

Об'єкт 2 «Виробництво соєвих молочних продуктів» передбачає технологію переробки бобів сої з урахуванням установки «Агролактор» шляхом екстракції білкової суспензії із наступною переробкою їх у молочні продукти. Метою згаданої програми є забезпечення ринку регіону якісними, з унікальними диетическими властивостями, з великим змістом білка соєвими молочними і кисломолочними продуктами харчування (молоко, йогурт, сир, сир, майонез тощо.), котрі за смаковим якостям не поступаються, а, по дешевизні перевершують відповідники на тваринної основе.

Об'єкт 3 «Комбікормовий завод» грунтується на використанні як сировини відходів об'єкта 1 (соевую лушпиння) і об'єкта 2 (окару) для виробництва високоякісних білкових комбінованих сумішей для розвитку та підтримки життєздатності тваринницьких і птахівницьких агрокомплексов Сибіру та Казахстана.

Реалізація запропонованого проекту цілком відповідає Федеральної програму з провадження й переробці сої, прийнятої Постановою Уряди Російської Федерації від 23.02.1993 р. № 146, і сприяє рішенню поставлених у ній задач.

Також успішна реалізацію пілотного проекту забезпечується отриманої підтримкою і зацікавленістю ініціаторів проекту, чий статусу і надійна ділова репутація є фундаментом для такої великої проекта:

Наукові дослідження останніх років, що постійне вживання у їжу продуктів переробки соєвих бобів призводить до часткового виведення з організму людини радіонуклідів, вільних радикалів, отсорбации солей важких металів, різних токсинів. У зв’язку з ніж, Міністерство атомної енергії РФ глибоко зацікавлений у масовому виробництві й поширенні соєвих продуктів харчування як для працівників АЕС, а й у інших екологічно шкідливих промислових комплексах РФ.

Адміністрація Омської області, виступає гарантом цільового використання інвестицій у даний проект, також у його реалізації і розповсюдженні території області якісних соєвих продуктів харчування текстурированного соєвого білка. Це пов’язано з тим, що у Омському регіоні розміщено кілька екологічно несприятливих промислових об'єктів державного призначення, працівники якої гостро потребують вживанні соєвої продукции.

ВАТ «ППП» має стійкі позиції серед постачальників з-за кордону на російський ринок продуктів поглибленої переробки сої. Зацікавленість ВАТ «ППП» на ЗАТ «УПС» як і партнері і виробника текстурированного соєвого білка дуже високий. Оскільки це дозволить ВАТ «ППП» значно мінімізувати свої транспортні витрати, отже, знизити собівартість товару, що у дозволить компанії охопити ширший сегмент ринку рослинних текстуратов.

Переваги соєвої переробки такі, що це відходи, отримані в результаті виробництва, будуть у виробництві комбінованих кормових сумішей. Тож у якнайшвидшої реалізації проекту зацікавлені багато агропромислові комплекси і господарства Омської області і прикордонних регіонів, займаються розведенням ВРХ, птахи, свиней. Будівництво комплексу дозволить агрофірмам безперебійно підтримувати нормальний життєвий цикл тварин навіть у зимово-весняний період підвищеного попиту комбикорма.

Стратегічним перевагою проекту є практично необмежений ринок збуту, оскільки індустрія переробки бобів сої з отриманням текстурированного білка і соєвих молочних продуктів у регіоні, а й країні розвинена дуже погано, а попит їхньому продукцію в усьому світі характеризується стійкою дедалі більшого тенденцией.

Проект дає підстави: > забезпечити випуск імпортозамісної продукції (олійні продукти та соєвий текстурат входять до складу пріоритетною номенклатури імпортозамісної продукції, встановленої Міністерством экономики.

Російської Федерації), > започаткувати нові робочі місця (більш 40),.

Коммерческая идея.

Суть проекту у створенні комплексу із переробки бобів сої, застосовуючи різні технології з метою забезпечення регіонального ринку якісними, збалансованими по білку харчовими продуктами, в частности:

> соєвої борошном, що містить 52−54% білка і текстурированных продуктів їхньому основе,.

> соєвим молоком і молочними продуктами (йогуртом, сиром, майонезом тощо.), собівартість що у 2−3 рази менше, ніж собівартість основних продуктів тваринного происхождения.

Соєве борошно (найменш очищена форма споживаних людиною соєвих білкових продуктів) можна використовувати, як частковий чи повний замінник м’ясних, молочних і яєчних білків. Завдяки своїм поживним і функціональним якостям соєве борошно здатна доповнювати і постійно покращуватимемо властивості готової їжі (використовуватися як харчової добавки), значно здешевлення її производство.

Соєве молоко — це сік, отриманий із зерен сої. Схожий на молоко по смаковим якостям і зовнішнім виглядом може вживатися як і натуральному вигляді, і пройшовши додаткову обробку, як десертних напоїв, йогуртів, сиру, майонезу. При низькою калорійності соєва молоко багато легкоусвояемыми рослинними протеїнами і поставляє його до організм надлишок жиру, зовсім позбавлений холестерину і сахарози. Тобто може бути рекомендовано замість звичайного коров’ячого аналога як дітям і людям, і вагітним жінкам і спортсменам, і навіть всіх людей, які цінують своє здоровье.

Нині соя нашій країні використовується переважно для кормових цілей й у меншою мірою — як харчової культури. Дійові провадження у переробці бобів сої забезпечують вкрай низьку конверсію сої у харчовій білок (зокрема, соєве борошно, вироблена до нині, містить харчового білка трохи більше 40% і використовується переважно під час виробництва кормів для животноводства).

Попри існування переконливих свідчень того, що з виробництві білка соя ефективніша, ніж забійний чи удойный худобу, підприємств із переробки бобів сої із отриманням харчового білка країни взагалі обмаль і відповідні ринок представлений переважно продукцією імпортного производства.

Отже, запропонований проект позволит:

> забезпечити випуск визнаної у світі екологічно чистою білкової продукции,.

> вивільнити ресурси м’яса, молока і зерна, збільшити виробництво зерна м’ясної (ковбас), хлібопекарської і кондитерської продукции,.

> скоротити дефіцит вітчизняних белково-содержащих продуктів питания,.

> отримувати импортозамещающую продукцию.

Усі перелічені вище чинники дають підстави розглядати запропонований проект, як цілком здійсненний і прибыльный.

Продуктова стратегия.

Інтерес Вільгельма до соєвим бобам і продуктам його у світі будь-коли вгасав, а сьогодні він спалахнув новою силою, що з тим, як і сьогодні соя задовольняє найсуворішим критеріям, що ставляться до продовольчим культурам наукою про харчуванні. Отже, що таке соєві боби і продукти їхньої переробки сегодня?

Соя містить повноцінні білки, мало поступаються по поживністю і харчової цінності білкам тваринного походження: незвичайне олію, у тому числі компоненти, близькі до липидам риб і ансамбль цілком унікальних біологічно-активних компонентів, до складу якого незамінні в харчуванні лецитин і холін, вітаміни У, D та О, макроі мікроелементи, у ній відсутні холестерин і лактоза. Необхідно особливо підкреслити, що чимало соєві продукти ідеально збалансовані по калорійності та змісту, як основних поживних речовин, і інших біологічно-активних компонентов.

Соєві білки є воістину унікальними для рослинних протеїнів, т. до. склад їх незамінних амінокислот майже ідентичний складу білків тваринного походження. Саме тому в усьому світі соя і продукти з неї використовують як інгредієнтів чи повних замінників грудного молока і входять у склад інших спеціалізованих продуктів дитячого харчування. Продукти з сої є продуктами лікувально-профілактичного призначення: наявність лецитину, приймаючої важливе що у обміні жирів і холестерину в організмі, чинить активний липотропное дію, гальмує накопичення жирів у печінці і сприяє їхній сгоранию, зменшує синтез холестерину, регулює правильний міна й всмоктування жирів, має жовчогінним действием.

У результаті те, що натуральні продукти з сої не містять лактозу і холестерин, їх призначення не вичерпується лише використанням в перелічених вищими видах харчування, а й поширюється на спеціальне і дієтичне харчування, особливо, для дітей і літнього віку. Вони незамінні в дієті осіб, котрі страждають харчової алергією на тварини білки, зокрема, на непереносимість молока, й з, котрі страждають серцево-судинні захворювання, є унікальним диетотерапевтическим засобом діабетиків і консультації безумовно, повинні бути включені у раціон людей, котрі страждають ожирінням, і навіть широко використовуватися профілактики цих недугов.

Особливо цінно його присутність серед продуктах з сої малопоширених у інших харчові продукти вітамінів групи У, D та О (інакше званих вітамінами антистаріння і довголіття), мікроі макроэлементов, серед котрих особливо важливо наявність що у биоусвояемом вигляді заліза, кальцію, калію і фосфору і унікального комплексу інших важливих біологічно-активних природних компонентов.

Наявність фитатов і залишкових кількостей інгібіторів протеаз зумовлює радіопротекторних властивостей внаслідок здібності цих сполук до утворення хелатных комплексів з іонами, що зумовлює зв’язування і виведення з організму радіонуклідів і іонів важких металлов.

Важливо також і те, що соєві продукти є джерелом харчової дієтичної клітковини, якої обеднен раціон сучасного росіянина. Зміст продукти з сої дозволяє знизити її дефіцит раціоні, і за наявному рівні змісту дозволяє виявити сорбційні, детоксифицирующие властивості, інтенсифікувати обмінні процеси в організмі, збільшити кількість і швидкість виведення з організму калових масс.

Усі перелічені вище ефекти засновані й не так на змісті окремих фізіологічно активних речовин, але в тому, що їх подано в них же в певному поєднанні і співвідношенні, що забезпечує синергізм та його комплексне, і різнобічніший вплив на організм. Тож соєві продукти можна рекомендувати багатьом категоріям населення Криму і, колись всього, дітям і людям — найбільш незахищеним у соціальному відношенні верствам сучасного російського суспільства. Дефіцит білка в раціоні харчування населення перевищує 25% від рекомендованого рівня життя та має стійку і небезпечну тенденцію зростання (дані Міжнародного Конгресу «Політика на області здорового харчування Росії»). Наслідком є погіршення здоров’я населення, скорочення середній тривалості життя і зниження її качества.

Основні причини зниження рівня споживання білка являются:

> недолік вітчизняних белково-содержащих продуктів (за відсутності перспективи значного підвищення їх производства),.

> різке зниження доходів населення Росії за одночасного зростання ціни продовольствие.

За даними Світового банку, після кризи у серпні 1998 року у РФ більш 40% населення живе поза межею бідності. З цією частини населення соєві продукти можуть бути єдиним доступним джерелом повноцінної, визнаної у світі білкової їжі (і так низька споживання м’яса населенням РФ після кризи знизилося поки що не 30%). Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) як найважливішого белково-содержащего продукту також рекомендує сою, споживання якої сприяє подоланню білкового голода.

Отже, зокрема у зазначеному регіоні, соєві продукти повинні посісти чільне місце в:

> системі комунального харчування дитячих дошкільних, шкільних, і студентських столовых,.

> лікарнях, санаторіях, пансіонатах та інших лікувальних учреждениях,.

> системах армійського питания,.

> пенітенціарних закладах і т.д.,.

> харчуванні спортсменів всіх рівнів і, які проводять корекцію своєї фигуры,.

> громадському харчуванні працівників інтенсивної фізичної (заводи, металургійні комбінати, шахти) й напруженої розумового труда.

У цьому цікаво, може бути досягнуть ефект як калорийного наповнення раціону, а й оздоровчий эффект.

Продукти з сої включені у національну антираковую програму навіть інших країн, рекомендуються програми боротьби з наслідками ядерних вибухів та аварій на атомних електростанціях, і з їх повсякденним споживанням пов’язують більш низькі рівні захворюваності у країнах Південно-Східної Азії вже серцево-судинними хворобами й онкологічні захворювання типовими для країн Заходу, і навіть більш високу тривалість життя і більше довгий період активного довголіття у регіонах земного шара.

Отримано перші результати використання раціонів й у нашій країні. По даним Інституту харчування РАМН, Інституту Спорту і Науково-практичного медичного центру Вегетаріанського Товариства натуральні продукти з сої можуть бути рекомендовані при наступних захворюваннях: атеросклероз, гіпертонічна хвороба, ішемічна, хвороба серця, реабілітаційний період після перенесённого інфаркту міокарда, хронічний холецистит, хронічні запори аліментарного характеру, цукровий діабет, ожиріння, патології опорно-рухового апарату, алергічні захворювання. По деякими даними, атеросклерозом, на ішемічну хворобу серця, стенокардією, на гіпертонію страждають від 25 до 35% населення Росії, діабетом — 10%, алергією на білок — 4−8% населення. Отже, понад 40 кримінальних% росіян є потенційними споживачами сої по медичним показаниям.

Отже, проблему забезпечення країни продуктами переробки сої має загальнодержавну значимість, що у поєднанні зі значними розмірами і низької насиченістю російського ринку створює передумови для розвитку вітчизняної індустрії із переробки бобів сої із отриманням харчових білків. З метою забезпечення конкурентоспроможності випущеної продукції і на перспективи позиціонування над ринком фахівцями ЗАТ «УПС» розроблений проект виробництва, котра має аналогів у Росії, як у використовуваної технології, і за якістю одержуваних продуктов.

Реалізація запропонованого проекту цілком відповідає Федеральної програму з провадження й переробці сої, прийнятої Постановою Уряди Російської Федерації від 23.02.1993 р. № 146, і сприяє рішенню поставлених у ній задач.

Запропонований проект й у повною мірою сприяє реалізації державної політики, спрямованої забезпечення продовольчої безпеки страны.

План маркетинга.

Відсутність аналогів, і навіть високу якість продукції, планованої до випуску, роблять відповідні сектора внутрішнього ринку відкритими для продукції ЗАТ «СПС».

Важливим є питання доведення створених продуктів до потрібного покупця по потрібної ціні й у потрібний момент, тобто. задля досягнення кінцевої мети (насичення відповідних ринків продуктами переробки сої і на плановані обсяги продажу) має бути професійно розроблена й успішно реалізована стратегія маркетингу, предполагающая:

> оцінку ринку сбыта,.

> аналіз конкурентов,.

> принципи цінової политики,.

> реклама і продукции.

У цьому досягнення позначених цілей можливе лише за ефективному використанні і на професійному поєднанні всіх інструментів маркетинга.

Оцінка ринку сбыта.

Склалося отож у Росії діяльність, пов’язану з переробкою сої донедавна вели одиниці компаній. Вирощування сої не давало помітних позитивних результатів. Та й після серпневого кризи 1998 року майже 4-х кратною девальвації російського рубля становище стало змінюватися в тому цю справу. Експорт соєвих бобів, відповідно, і виробництво, почали дуже вигідними. Приміром, зараз більшість далекосхідного врожаю сої вивозиться в суміжні держави. Найсильніша девальвація рубля також закрила доступ багатьом імпортним продуктів харчування доступ російський ринок, цим, відкривши перед вітчизняним товаровиробником простір над ринком. З’явився реальний шанс закріпитися на продуктовому ринку й з його сегменті соєвих продуктів. Цією можливістю активно користується певна кількість російських компаній, але ринкових ніш ще заполнены.

Популярність багатьох видів соєвих продуктів у мирі та з недавнього часу в Росії зростає досить швидко з їх унікальних дієтичних властивостей і дешевизни деяких із цих продуктів тоді як аналогами на тваринної основі. Ці продукти рекомендуються для профілактики і лікування багатьох захворювань (серцево-судинних захворювань, нирковокам’яної, жовчнокам’яною хворобах, цукровому діабеті, алергії на тваринний білок та інших недугах). Лікарням, санаторіям, дитсадків та інших подібним установам можна рекомендувати частково чи цілком замінити в раціонах молочних продуктів тваринного походження з їхньої соєві аналоги.

Проте зростання переваг населення до соєвим продуктам стримується кілька упередженим ставленням споживачів: соєві продукти мають специфічний смак. Це з недоліків соєвих продуктів, але з суттєвий. Сучасні технології дозволяють майже зовсім виключити специфічність вкуса.

Задля більшої переходу переваг споживачів до продуктам соєвої індустрії з аналогів на тваринної основі необхідно затратити багато рекламних зусиль, але, безсумнівно, вкладені кошти на рекламу й у інші маркетингові заходи окупляться у майбутньому многократно.

1. У регіоні (Сибір і Північно-Східний Казахстан) щонайменше 1% населення є переконаними вегетаріанцями (по данным.

Міжрегіонального вегетаріанського Товариства). До того ж серед потенційних споживачів сої представники тієї частини населення, яка вживає їжу тваринного походження з релігійних міркувань. За даними опитувань ВЦДГД, у регіоні суворо дотримується християнські посади близько 3% населення, ще 13% поститься частично.

2. Проте переважну частину потенційних споживачів соєвого білка становить малоимущее населення, котрій соєві білки можуть бути єдиним джерелам білкової їжі (продукти з урахуванням соєвих білків у два і більше рази дешевше від аналогів тваринного походження) і частку якої припадає понад 40 кримінальних% населения.

3. Наступна за величиною група потенційних споживачів соєвих продуктів — люди, страждають захворюваннями, у яких вживання сої визначено медичними показаннями. Оскільки діапазон захворювань, у яких показані харчові соєві білки (як лікувального і профілактичного кошти), надзвичайно широкий і включає майже всі хвороби, що спричиняють інвалідності і смерть, цю групу споживачів соєвих білкових продуктів становить менше 35−40% населения.

4. Потенційним споживачами сої є представники тих національностей, котрим вживання у їжу сої традиційною — китайці, в'єтнамці, корейці, і навіть послідовники релігій, повністю що забороняють вживання м’яса й (напр., индуизм).

5. Нині лише м’ясопереробні підприємства регіону споживають щомісяця 120−130 тонн соєвої борошна. Враховуючи тенденції, можна стверджувати, що істинні обсяги споживання соєвої борошна підприємствами харчової промисловості, у подальшому зростатимуть, особливо тоді появи над ринком вітчизняних продуктів переробки сої, здатних конкурувати з імпортними аналогами з якості та цене.

Отже, ринок соєвих продуктів є відкритим, та її ємність гарантує збут продукції, планованої до випуску у випадку вдалого реалізації запропонованого проекту, у його объеме.

Маркетингова програма ЗАТ «УПС» орієнтується на оптові поставки продуктів переробки сої підприємствам харчової промисловості, оптовим продовольчим фірмам, лікувальним і дитячим установам, і навіть комбікормів тваринницьким і птицеводческим агрофірмам Омської області і прикордонних регіонів. Нижче представлений розрахунок ємності потенційних ринків збуту кінцевої продукції створюваного комплексу по поглибленої переробці бобів сои.

Потенційні споживачі продуктів переробки бобів сої, одержуваних при реалізації цього проекта:

Текстурований соєвий белок:

> м’ясне (напівфабрикати) і ковбасне производство,.

> виробництва цельномолочной продукції і на замінників незбираного молока,.

> хлібопекарське производство,.

> борошняне кондитерське производство.

Молочні соєві продукти, соєва масло:

> торгові продовольчі фирмы,.

> лікувально-оздоровчі установи (санаторії, профілакторії, поліклініки, лікарні, реабілітаційні наукові центри й т.п.),.

> шкільні і дошкільні учреждения,.

> роздрібна торгова сеть,.

> Комбикорма:

> агрофирмы,.

> тваринницькі і птицеводческие хозяйства,.

> птицефабрики,.

> фермерські господарства, частники.

Таблиця 1 «Потреба соєвої борошні та молочних продуктах» |Галузь харчової промисловості |Потреба соєвої борошна, т/рік | |М'ясна |700−710 | |Молочна |290−300 | |Хлібопекарська, включаючи производство|1500−1600 | |кондитерських виробів | | |РАЗОМ: |2490−2610 |.

Таблица 2 «Потреба соєвому молоці» |Основні споживачі |Потреба соєвого молока, т/рік | |оптово-роздрібні фірми |290−300 | |лікувально-оздоровчі установи |150−160 | |харчова промисловість |100−120 | |РАЗОМ: |540−580 |.

Таблица 3 «Потреба комбікормах» |Основні споживачі |Потреба комбікорми, т/рік | |м'ясокомбінати |4000−4100 | |птахофабрики |4000−4100 | |агрофірми, фермерські господарства |1500−1700 | |РАЗОМ: |9500−9900 |.

Отже, плановані обсяги продажу 1. текстурований соєвий білок (ТСБ) 2200 т/рік 2. соєву олію 353 т/рік 3. молоко 250 т/рік 4. молочних продуктів 200 т/рік 5. комбікорми 10 000 т/рік повністю покриваються потреба ринку на даних харчових продуктах.

Необхідно також відзначити, що проводився з урахуванням песимістичних припущень і прогнозів і за низькому територіальному охвате.

Аналіз конкурентов Соевое масло.

Промисловість із переробки сої представлена, переважно, маслодобывающими прессовыми заводами і цехами, найбільшими у тому числі являются:

Бийский маслоекстракційний завод (Алтайский край), потужність 320 тонн бобів сої в сутки,.

Іркутський маслозавод загальної потужністю більш 400 тонн бобів сої в сутки.

Слід зазначити, що проблему дефіциту олії в регіоні було навіть у часи, коли перелічені заводи працювали на повну потужність. Про це свідчать прийняття Постанови Ради Міністрів РРФСР від 10 січня 1989 року № 15 «Про заходи щодо поліпшення постачання олією в 1989;1990 роках», які вже тоді створення заводів із переробки бобів сої відзначалося, як вже загальнодержавна проблема. Не залишає сумнівів факт, що на даний час, коли більшість перелічених вше підприємств характеризується застарілими морально і майже фізично технологіями і професійним обладнанням, і навіть відсутністю власних оборотних засобів, проблема дефіциту олії (особливо вітчизняних) не втратила остроты.

Соевые молочні продукты.

На ринок продовольства вітчизняна промисловість із переробки сої поставляє (крім соєвого олії) соєва молоко, сир (тофу), сир, майонез, йогурты.

Основні конкуренти у виробництві молочних продуктів із бобів сої являются:

> ВАТ «Курганський птахокомбінат», який розробив і надав ЗАО.

«УПС» технологію переробки соєвих бобів в молоко і молочні продукты.

> У Красноярському краї створено Асоціацію переробників сої «Ассоя», до складу якої входить кілька маслодобывающих пресових заводів і цехів, що спеціалізуються з виробництві продуктів із сої - олії, макухи, соєвої борошна, соєвого молока і вкриваю його основі - різних молочних продуктів. Асоціації належить мережу фірмових магазинівкухонь з продажу соєвого молока, сиру тофу і йогуртів. Асоціація є також великим виробником установок щоб одержати соєвого молока (про «соєвих коров»).

Проте задля усіх перелічених вище підприємств переробка соєвих бобів в молоко і виробництво молочних продуктів перестав бути основним виглядом діяльності, а в ролі експериментального, додаткового виду. Ґрунтуючись на чому можна припустити, що міра випущеної цими підприємствами продукції не покриває потреба у білкових виробах як нашого регіону, а й навіть регіонів, в що вони розташовані. Отже, конкуренцією з підприємствами із виробництва молочних продуктів із бобів сої можна пренебречь.

Комбикорма.

Нині галузі агрокомплексу, які спеціалізуються на продукції тваринництва і птахівництва, потерпають складнощі у гарантоване забезпечення власних потреб в комбікормах. Це з тим, що власний виробництво комбікормів в підприємствах агрокомплексу перебуває у скрутний стан — високий рівень фізичного зносу, не завершено новоспоруджувані технологічні лінії через брак фінансування й складного фінансового становища самих підприємств. У цьому зв’язку сьогодні дуже гостра питання бесперебойном забезпеченні комбікормами діючих виробництв. Тому, за нинішньої ситуації, конкуренцією у галузі можна пренебречь.

Текстурированный соєвий білок, соєве мука.

Конкурентів у регіоні на даний момент цього проекту нет.

Отже, проаналізувавши існуючу конкуренцію на ринках соєвих продуктів, можна стверджувати, що запланований у межах запропонованого проекту виробничий комплекс по глибоку переробку сої із отриманням соєвої страждання і молочних соєвих продуктів із одночасної утилізацією всіх відходів від переробки сої в тваринницькі комбікорми серед вітчизняних виробників конкурентів не имеет.

З огляду на ємність відповідного ринку та його низьку насиченість, можна стверджувати, що ситуація із повною відсутністю конкуренції збережеться в протягом всього циклу життя проекта.

Принципи цінової политики.

Поруч із новизною і якістю, основним показником конкурентоспроможності продуктів переробки бобів сої був частиною їхнього ціна. Особливого значення ціна продукції, плановану до випуску у межах проекту, має у забезпеченні можливості конкурувати з соєвої борошном і текстурированными соєвими білками імпортного производства.

Передумовами задля досягнення конкурентоспроможних ціни продукцію ЗАТ «УПС» (за досить високому показнику рентабельності) являются:

> сучасна і «дешева» технологія, покладена основою провадження у переробці бобів сои,.

> оптова продаж продукції переробки сої, що дозволяє до мінімуму скоротити витрати, пов’язані з сбытом,.

> низькі (тоді як імпортом) експлуатаційні затраты.

> безвідходність виробничого процесу: усі продукти переробки соєвих бобів (соєвий макуха і шрот) будуть у виробництві комбікормів і далі реалізовані як готовий продукт.

Оптимізація процесів ціноутворення у користь кінцевого споживача продукції переробки сої досягається максимально можливим скороченням ланок між виробником і кінцевим споживачем, і навіть встановленням контролю за оптовими компаніями та проведення єдиної цінової политики.

Передбачається, що ціни на всі продукцію будуть нижчими ціни імпортні аналоги на 10−15%.

Реклама і продукции.

Для просування всіх видів продукції цього проекту над ринком передбачається використання два види рекламы:

> «престижна» реклама,.

> реклама продукции.

Мета «престижної» реклами — створення корпоративного іміджу, і досягнення популярності торговельну марку. Серйозними перевагами впізнаваною компанії являются:

> сприятливі умови для пропозиції нових продуктов,.

> зацікавленість оптових покупців у придбанні продукції компании.

Досить поширеним каналом «престижної» реклами (комерційної пропаганди позитивного образу компанії) є організація пресконференцій із запрошенням представників громадськості й поклали прессы.

Основний упор рекламної акції робитиметься на продукти переробки соєвих бобів: текстурований соєвий білок, соєву олію, молоко і молочні соєві продукти (йогурт, сир, майонез, напої), оскільки дані продуктів харчування є щодо новими у Росії проти комбікормовими сумішами, які потребують дорогому поданні і рекламировании.

Реклама продукції переробки сої мусить бути, насамперед, спрямовано визначення її переваг, тобто. перед рекламою поставлено завдання привернути увагу до переваг соєвого білка щодо ціни, поживних і цілющих свойств.

З огляду на, що споживачами продуктів соєвої борошна є підприємства харчової промисловості, в рекламної компанії особливу увагу необхідно приділяти здібності цієї категорії продукції покращувати структуру і якість кінцевий продукт за значного зниженні його себестоимости.

Беручи до уваги, що споживачами молочних продуктів харчування є дитячі і лікувально-оздоровчі установи, і навіть населення регіонів, в рекламної компанії особливу увагу необхідно приділяти профілактичним і лікувальними властивостями соєвого белка.

Отже, заходи щодо просуванню продуктів поглибленої переробки сої повинні предполагать:

> реєстр провідних фахівців підприємств харчової промисловості регіонів і дієтологів лікувально-оздоровчих і дитячих закладів, у яких планується збут, для использования.

«direct-mail» — методу прямий поштової розсилки інформації про діяльність ЗАТ «УПС», соціальній та згодом підтримки партнерських взаємовигідних отношений,.

> регулярне інформування потенційних і найперспективніших споживачів соєвої продукції про характер роботи і видах своєї продукції ЗАТ «СПС».

Отже, до створення іміджу, і популяризації продукції ЗАТ «УПС» можна використовувати такі канали информации:

> «direct-mail»,.

> періодичні издания,.

> радиотелевизионные,.

> изобразительные,.

> глобальна світова мережу Internet.

Залежно від цілей рекламної компанії, періоду діяльності, кон’юнктури, і фінансового становища ЗАТ «УПС» рекламування має ефективно поєднувати різні типи й ті види реклами й використовувати різні канали інформації. Незмінним є єдине правило — реклама що увінчується успіхом, лише коли має регулярний характер.

За оцінками експертів, кошти, необхідних просування нової своєї продукції відповідному ринку, досягають 2−5% від обсягу продажу і зменшуються принаймні придбання ЗАТ «УПС» та її продукції популярності серед потенційних потребителей.

Виробничий план.

Малюнок 1 «Комплекс із переробки бобів сои».

У межах проекту планується побудову місті Исилькуль комплексу із переробки бобів сої. Нижче наведені виробничі потужності комплексу, і навіть терміни його создания.

Виробничі мощности.

Об'єкт 1 «Виробництво текстурированного соєвого білка» |Виробничі площі: |200 м2, висота 4 м | |Потужність виробничої линии:|Переработка 0,5 тонни соєвих бобів за годину | |Режим роботи: |Робота на повну потужність 300 днів на рік| | |при 15 годиннику на добу | |Споживані ресурси: |електроенергія 150 кВт. год | | |вода 100 л/ч | | |пар 130 кал/ч |.

Об'єкт 2 «Виробництво молочних продуктів» |Виробничі площі: |300 м2, висота 4 м | |Потужність виробничої |Переробка 56 кг соєвих бобів за годину, | |лінії: |вихід молока 450 л/час | |Режим роботи: |Робота на повну потужність 300 днів на рік | | |при 15 годиннику на добу | |Споживані ресурси: |електроенергія 550 кВт. год | | |вода 1000 л/ч | | |пар 0,6 Гкал/ч |.

Об'єкт 3 «Комбікормовий завод» |Виробничі площі: |1800 м2, висота 6 м | |Потужність виробничої лінії: |2 тонн /год готової продукції | |Режим роботи: |Робота на повну потужність 300 днів, у | | |року під час 14 годиннику на добу | |Споживані ресурси: |електроенергія 150 кВт. год | | |вода 100 л/ч | | |пар 100 кт/ч | |Разом |Електроенергія: 315 000 кВт/месяц | | |Вода: 447 500 л/месяц |.

Таблиця 4 «Будівництво комплексу із переробки соєвих бобов».

|№ |Найменування етапу |Місяці 2001;2002 рр. | | | |Авг.|Сент|Окт.|Нояб|Дек.|Янв.|Фев.|Март| | | | |. | |. | | | |. | | |Проектування | | | | | | | | | | |Будівельно-монтажні | | | | | | | | | | |роботи | | | | | | | | | | |Придбання і доставка | | | | | | | | | | |устаткування | | | | | | | | | | |Пусконалагоджувальні роботи | | | | | | | | | | |Підготовка до виробництва,| | | | | | | | | | |освоєння | | | | | | | | |.

Таблиця 5 «Терміни строительства».

|Название етапу |Длител|Дата |Дата |Вартість | | |ьность|начала |закінчення |(крб) | |Об'єкт 1 «Організація переробки |172 |01.08.2001|03.04.2002|85 660 200 | |соєвих бобів в ТСБ «| | | | | |Проектування |36 |01.08.2001|22.09.2001|1 363 000 | |Будівельно-монтажні роботи |93 |21.09.2001|02.02.2002|13 340 000 | |Придбання устаткування |133 |27.09.2001|03.04.2002|45 820 000 | |Доставка, митна очищення, |42 |09.10.2001|10.12.2001|10 005 000 | |страховка устаткування | | | | | |Пусконалагоджувальні роботи |55 |17.12.2001|02.03.2002|3 480 000 | |Підготовка до виробництва, |45 |01.02.2002|03.04.2002|11 652 200 | |освоєння | | | | | |Об'єкт 2 «Організація переработки|198 |01.08.2001|09.05.2002|28 884 000 | |соєвих бобів в молочних продуктів «| | | | | |Проектування |43 |01.08.2001|31.09.2001|1 044 000 | |Будівельно-монтажні роботи |82 |31.09.2001|28.01.2002|5 974 000 | |Придбання устаткування |150 |07.10.2001|09.05.2002|14 181 000 | |Доставка, митниця, страховка |36 |16.10.2001|09.06.2002|1 479 000 | |устаткування | | | | | |Пусконалагоджувальні роботи |54 |20.12.2001|02.03.2002|3 190 000 | |Підготовка до виробництва, |50 |27.01.2002|05.04.2002|3 016 000 | |освоєння | | | | | |Об'єкт 3 «Організація производства|213 |06.08.2001|06.06.2002|30 455 800 | |комбікормів «| | | | | |Проектування |26 |06.08.2001|14.09.2001|1 310 800 | |Будівельно-монтажні роботи |88 |14.09.2001|19.01.2002|4 640 000 | |Придбання устаткування |173 |01.10.2001|06.06.2002|16 240 000 | |Доставка, страховка устаткування |45 |14.10.2001|21.12.2001|2 175 000 | |Пусконалагоджувальні роботи |52 |22.12.2001|02.03.2002|2 610 000 | |Підготовка до виробництва, |54 |03.02.2002|18.04.2002|3 480 000 | |освоєння | | | | | |РАЗОМ інвестицій: | | | |145 000 000 |.

. Сырьё.

Запропонований проект орієнтовано вітчизняне сировину (Далекий Схід) з наступних причин:

> більшість заводів із переробки сої країни відчуває дефіцит обігових коштів та характеризується вкрай низьким платоспроможним попитом, унаслідок чого вирощені до боби сої виявляються незатребуваними і як реалізуються за ціною, конкурентоспроможної з імпортним сировиною з урахуванням значної транспортної составляющей,.

> запровадження країни продуктами переробки сої має загальнодержавного значення (23 лютого 1993 р. подписано.

Постанова Уряди Російської Федерації № 146 «Про торішню програму з виробництва і переробці сої»), унаслідок чого нині робляться заходи для збільшення посівів сои.

. Стратегія сбыта.

Збут продукції відбуватимуться переважно великими оптовими партіями. Для цього він у штаті ЗАТ «УПС» передбачена служба маркетингу, завданнями якої є просування продукції переробки сої на ринках і організація її сбыта.

За попередньою домовленості головним покупцем і розповсюджувачем у регіоні та Росією текстурированного соєвого білка і соєвого олії стане одне із ініціаторів проекту — велика оптова фірма ВАТ «ППП». ВАТ «ППП» нині має велику мережу збуту по імпортним рослинним текстуратам до. Висока зацікавленість в перехід із імпортної своєї продукції дешевий вітчизняний аналог такої ж високої якості грунтується як збільшенні доходу, а й у перспективному захопленні більшого сегмента ринку текстурированных рослинних білків в России.

У, у результаті розширення обсяги виробництва продукції і на ринків збуту, можливо, використання ефективнішою системи реалізації продукції через мало великих оптових компаний.

Існує дві варіанта реалізації цієї системы:

> вибір великих оптових компаній, вже оперують над ринком і наступне співробітництво з ними,.

> створення власної мережі оптових торгових компаний.

У перший варіант основними критеріями вибору оптових компаній являются:

> широка географія охвата,.

> впевнене становище на рынке,.

> сталих темпів збільшення обсягів продажу і кількості клиентов,.

> наявність власних складів і відпрацьованих транспортних схем.

Після відбору оптових компаній у відповідність до переліченими критеріями, із нею необхідно встановити партнерські відносини шляхом створення гнучкою системи знижок, спрямованої чи необхідної схеми поведінки, і навіть розміщення спільної чи необхідної схеми поведінки, і навіть розміщення спільної реклами й організації спеціальні заходи із залученням покупців. Таким чином, ЗАТ «УПС» зможе визначати напрям розвитку системи дистрибуции.

У другий випадок ЗАТ «УПС» організує діяльність небагатьох (чи однієї - головний) власних оптових компаній із «винесенням» в регіони відділів збуту цих компаний.

Перевагою першої схеми є мінімальних витрат засобів і часу створення оптової збутової мережі, можливість включення до неї найвідоміших компаній із досвідом роботи з російському рынке.

Перевагою другого варіанта є можливість встановлення повного контролю за оптовими компаніями і проведення єдиної асортиментної і цінової газової політики, і навіть скорочення до мінімуму числа посередників між виробником і кінцевими споживачами продукції переробки сої. Планується спочатку здійснювати збут за першим варіантом із переходом до второму.

Отже, ЗАТ «УПС» має всі передумови на шляху успішної реалізації своєї продукції. Слід зазначити, що орієнтація на дешеву продукцію, що дозволить вирішити проблеми продовольчу безпеку країни, знизити дефіцит харчового білка і попередити багато захворювання створює передумови для успішного участі ЗАТ «УПС» в тендерах на висновок державних контрактов.

Організаційний план.

Основним ініціатором і виконавцем проекту є Закрите товариство «Союз виробників сої» (ЗАТ «УПС»). ЗАТ «УПС» представляє інтереси Асоціації закритих адміністративно-територіальних утворень Міністерства атомної промисловості Російської Федерации.

Засновниками ЗАТ «УПС» являются:

Громадянин РФ — Прибок Віталій Геннадиевич,.

Громадянин РФ — Соколов Олександр Сергеевич.

Вищим органом управління ЗАТ «УПС» є загальні збори акціонерів. У перервах між Спільними зборами акціонерів управління компанії здійснюється Радою директорів, що обирається однією рік. Виконавчим органоном ЗАТ «УПС» є Генеральний директор, який обирається загальними зборами акціонерів на необмежений термін. Генеральним директором є Соколов Олександре Сергійовичу, що здійснює поточне керівництво діяльністю компании.

Статутний капітал ЗАТ «УПС» становить 10 000 карбованців і розділений на 100 звичайних акцій номіналом 100 рублів кожна. Акції суспільства розміщені у його учасників наступного порядке:

Соколов Олександре Сергійовичу — 60 акцій у сумі 6 000 рублів, що становить 60% Статутного капитала.

Прибок Віталій Геннадійович — 40 акцій у сумі 4 000 рублів, що становить 40% статутного капитала.

Для організації проекту планується залучити кваліфіковану робочу силу, відповідну рівню цього підприємства. Нижче наведені розрахункові дані плану з персоналу.

Таблиця 6 «План по персоналу».

| | | | | |Посада |Кол-в|Зарплата |Платежі | | |про | | | | | |(крб) | | | | | | | |Управління | |98 600 | | |Генеральний директор |1 |29 000 |Щомісяця, весь проект | |комплексу | | | | |Директор виробництва ТСБ |1 |23 200 |Щомісяця, весь проект | |Директор виробництва |1 |23 200 |Щомісяця, весь проект | |молочних продуктів | | | | |Директор виробництва |1 |23 200 |Щомісяця, весь проект | |к/кормов | | | | |Фінансова група | |88 000 | | |Головний бухгалтер |1 |24 000 |Щомісяця, весь проект | |Бухгалтер касир |1 |12 000 |Щомісяця, весь проект | |Бухгалтер |3 |9000 |Щомісяця, весь проект | |Головний економіст |1 |25 000 |Щомісяця, весь проект | |Виробництво | |226 780 | | |Робочий з виробництва ТСБ |10 |6670 |Щомісяця, період | | | | |пр-ва | |Робочий виробництва |13 |6670 |Щомісяця, період | |молочних продуктів | | |пр-ва | |Робочий з виробництва |11 |6670 |Щомісяця, період | |к/кома | | |пр-ва | |Маркетинг | |48 720 | | |Виробництво ТСБ |2 |8120 |Щомісяця, період | | | | |пр-ва | |Виробництво про молочних |2 |8120 |Щомісяця, період | |продуктів | | |пр-ва | |Виробництво к/корма |2 |8120 |Щомісяця, період | | | | |пр-ва | |УСЬОГО: |50 |462 100 | |.

Фінансовий план.

. Напрями инвестиций.

У цьому розділі визначено розміри, напрямку використання і графік освоєння інвестицій, необхідні реалізації запропонованого проекта.

Основних напрямів використання інвестицій при реалізації проекту являются:

> передпроектні і проектні работы,.

> будівельно-монтажні роботи у відповідність до технічними вимогами, наданими фірмою-виробником оборудования,.

> придбання стандартного та вироблення нестандартного устаткування переробки бобів сої в комплекте,.

> транспортування, митна очищення, страхування оборудования,.

> пусконалагоджувальні роботи, введення обладнання эксплуатацию,.

> підготовка до виробництва, освоєння, «стартові» оборотні средства.

Таблиця 7 «Інвестиційний план комплексу із переробки бобів сои».

|Назва етапу |Вартість | | |(крб) | |Об'єкт 1 «Організація переробки |85 660 200 | |соєвих бобів в ТСБ «| | |Проектування |1 363 000 | |Будівельно-монтажні роботи |13 340 000 | |Придбання устаткування |45 820 000 | |Доставка, митна очищення, |10 005 000 | |страховка устаткування | | |Пусконалагоджувальні роботи |3 480 000 | |Підготовка до виробництва, |11 652 200 | |освоєння | | |Об'єкт 2 «Організація переработки|28 884 000 | |соєвих бобів в молочних продуктів «| | |Проектування |1 044 000 | |Будівельно-монтажні роботи |5 974 000 | |Придбання устаткування |14 181 000 | |Доставка, митниця, страховка |1 479 000 | |устаткування | | |Пусконалагоджувальні роботи |3 190 000 | |Підготовка до виробництва, |3 016 000 | |освоєння | | |Об'єкт 3 «Організація производства|30 455 800 | |комбікормів «| | |Проектування |1 310 800 | |Будівельно-монтажні роботи |4 640 000 | |Придбання устаткування |16 240 000 | |Доставка, страховка устаткування |2 175 000 | |Пусконалагоджувальні роботи |2 610 000 | |Підготовка до виробництва, |3 480 000 | |освоєння | | |РАЗОМ інвестицій: |145 000 000 |.

Повний термін реалізації проекту становить 8 месяцев.

Функції дирекції споруджуваних об'єктів комплексу виконуватиме ЗАТ «УПС», яке осуществляет:

> підготовку повного комплекту інвестиційних документов,.

> висновок контракти з фірмами про поставки комплекту устаткування та технології переробки бобів сої, і навіть виконання монтажу і пуску оборудования,.

> укладати договори з проектними і будівельними організаціями, контролю над якістю виконання работ,.

> контролю над дотриманням графіків виконання всіх етапах реалізації проекта,.

> управління фінансами у межах проекту, контролю над їх использованием,.

> коригування (за необхідності) графіка реалізації проекту на відповідності зі що складається кон’юнктурою рынка.

Відповідно до Положенням по бухгалтерського обліку довгострокових інвестицій утримання дирекції споруджуваного об'єкта виробляються з допомогою інвестиційних засобів і входять у вартість об'єктів, впроваджуються в эксплуатацию.

. Опис способу і схеми финансирования.

Потреба фінансуванні цього проекту становить 145 000 000 рублів, якими будуть вкриті все інвестиційні витрати проекту й початковий оборотний капітал (з урахуванням дисконтування всіх грошових потоків проекту з ставці 6%).

Цей інвестиційний проект повністю фінансуються з допомогою позикових коштів — простого довгострокового банківського кредита.

Умови і схема кредитования:

Інвестиційні кошти надходять з цього приводу ЗАТ «УПС» одним траншем 01.08.2001 р. у вигляді 145 000 000 рублів під гарант адміністрації Омській области,.

Оплата ж надання кредиту 6% річних в рублях.

Відстрочка першої виплати відсотків становитиме 1 месяц.

Подальші надходження відсотків за кредит відбуваються регулярно — разів у месяц.

Погашення принципала кредиту починається через 1 року, після дати входження у експлуатацію комплексу із переробки соєвих продуктів (тобто повернення тіла кредиту відстрочений до 01.03.2003 года).

Починаючи з 01.03.2003 р. погашення кредиту відбувається ежемесячно.

Схема погашення інвестиційного кредиту з урахуванням дисконтування по ставці проекту, представлено наступній таблице.

1. Алексєєва М. М. Планування діяльності фірми. — М., 2000. 2. Бізнес-план інвестиційного проекту: вітчизняний і закордонний опыт.

Сучасна практика і документація: Учеб. посібник / Під ред. В.М.

Попова. — М. 1996. 3. Бухалков М. И. Внутрифирменное планування. — М., 2000. 4. Грибалев Н. П., Ігнатьєва І.Г. Бізнес-план: практичне посібник з складання. — СПб, 1994. 5. Липсиц І.В. Бізнес-план — основа успіху: практичний посібник. — М.,.

1993. 6. Липсиц І.В. Як скласти бізнес-план. // ЕКО, 1993, № 2. 7. Львівський Г. Д. Бізнес-план на персональному комп’ютері.// Світ ПК. 1993,.

№ 7. 8. Любанова Т. П., Мясоєдова Л. В., Грамотенко Т. А., Олейникова Ю. О. Бізнесплан. Учебно-практическое посібник. — М., 1999. 9. Методика підготовки бізнес-планів інвестиційних проектів. // Російський економічний журнал. 1994, вып.4. 10. Москвин В. А. Розробка якісного бізнес-плану реалізації інвестиційного проекту. // Гроші потрібні і кредит. 1998, № 3. 11. Плешков Б.І. ін. Бізнес-план чи як підвищити дохідність Вашого підприємства (американська школа управління) — М., 1993. 12. Попов В. М. Збірник бізнес-планів з коментарями і рекомендації. ;

М., 1999. 13. Сучасний бізнес: Учеб. у два т. Пер. З анг./ Д.Дж. Ричмен, М.Х.

Мескон та інших. — М., 1995.

———————————;

Комплекс із переробки бобів сои.

Об'єкт № 2.

«Виробництво молочних продуктів питания».

Об'єкт № 1.

«Виробництво текстурированного соєвого белка».

Отходы.

(соєве шелуха).

Соєве масло йогурт.

Десертний напиток Сыр (тофу) майонез творог.

Отходы.

(харчової шрот чи окара).

Соєве борошно (текстурований соєвий белок).

Молочні соєві продукты.

Об'єкт № 3.

«Комбікормовий завод».

Высокобелковые комбикорма Комбикорм для КРС.

Комбікорм для птиц молоко.