Антропогенное забруднення хімічними веществами

Усі права на распростанение даного реферату належать Абдрахманову.

Руслану ([email protected]) — допоможу якісно набрати, роздрукувати Ваш текст, підшукаю потрібний Вам, авторський, реферат, тел.

(095)503−8753, Руслан, вечер.

Міжнародний Незалежний Эколого — Політологічний Университет.

Реферат по экологии.

Проблема антропогенного забруднення довкілля хімічними речовинами (деякі аспекти экотоксикологии).

Студентки відділення соціальної психології групи СП — 101.

Амигут Александры.

Москва 1997 р.

Введение

.

Розвиток сучасної в промисловості й сфери послуг, і навіть расширяющееся використання біосфери і його ресурсів, призводить до зростаючому втручанню людини у матеріальні процеси, які відбуваються планети. Пов’язані з цим плановані і усвідомлені зміни матеріального складу (якості) довкілля спрямовані на поліпшення умов життя в технічному і соціально-економічному аспектах. У останні десятиліття процесі розвитку технології було залишено без уваги небезпека випадкових побічних впливів на людини, живу і неживу природу. Це можна, мабуть, пояснити тим, як раніше вважали, що природа має необмеженої здатністю компенсувати вплив людини, хоча вже століття відомі безповоротні зміни оточуючої середовища, наприклад, вирубки лісів із наступною ерозією грунту. Сьогодні не можна виключати непередбачені на легко ранимі області экосферы в результаті активної діяльності человека.

Людина створила собі середовище проживання, заповнену синтетичними речовинами. Їх вплив на людини, інші організми й довкілля найчастіше невідомо і виявляється часто, коли вже завдано відчутної шкоди або за надзвичайних обставин, наприклад, раптом з’ясовується, що з горінні цілком нейтральне речовина чи матеріал утворює отруйні соединения.

Нові напої, косметичні кошти, харчові продукти, ліки, предмети, щодня запропоновані рекламою, обов’язково беруть у себе хімічні компоненти, синтезовані людиною. Про масштаби незнання токсичності всіх таких речовин можна судити з даних табл. 1.

У вашій книзі «Екологічні проблеми» ((2(стор. 36) наводяться такі факти: «У масових масштабах виробляється нині майже п’ять тис. Речовин, а масштабах більш 500 т / рік — близько 14 тис. речовин. Кількість речовин, запропонованих над ринком в помітних масштабах, з 50 тис. найменувань в 1980 р. Зросло до 100 тисяч найменувань нині. З 1338 речовин, які вироблялися великих масштабах у країнах Організації економічного співробітництва України з розвитку (ОЕСР), лише 147 є певні дані про їхнє небезпеки чи безпеки (Лосєв, 1989; The Word…, 1992). За даними (Медоуз…, 1994), з 65 тисяч хімічних речовин, що у комерційному обороті, менш 1% мають токсикологічні характеристики.».

Хоча на дослідження впливу хімічних речовин необхідні величезні витрати: щоб одержати характеристики одного речовини потрібно 64 місяця — і 575 тис. доларів, а вивчення хронічної токсичності і канцерогенності вимагає додатково 1,3 млн. доларів ((2(стор. 36); робота у цій галузі ведеться не малая.

Нині за цілою низкою причин залишається невирішеною проблеми за оцінкою токсичності хімічних продуктів в людини, і ставляться більш ступеня стосовно навколишньому середовищі. Вичерпне исследование.

Таблиця 1. Огляд опублікованих даних про токсичності хімічної продукції в людини ((1(, с.180).

|Объем |Промислові хімічні |Добавки|Лекарств|Космет|Пестицид| |наявної |продукти з обсягом |до |а |ически|ы, | |інформації |виробництва (500 |продукт|физиол. |е |інертні| | |т/год ((500 т/рік (Обсяг |гам |активног|состав|добавки | | |неизв |питания|о в-ва |ляющие| | |Повна, % |0 |0 |0 |5 |18 |2 |10 | |Неповна, % |11 |12 |10 |14 |18 |14 |24 | |Мало |11 |12 |8 |1 |3 |10 |2 | |інформації, | | | | | | | | |% | | | | | | | | |Дуже мало |0 |0 |0 |34 |36 |18 |26 | |інформації, | | | | | | | | |% | | | | | | | | |Ніякої |78 |76 |82 |46 |25 |56 |38 | |інформації, | | | | | | | | |% | | | | | | | | | |100 |100 |100 |100 |100 |100 |100 | |Кількість |12 860 |13 911 |21 752 |8627 |1815 |3410 |3350 | |досліджень| | | | | | | | |хімічних | | | | | | | | |продуктів | | | | | | | |.

воздействий речовин може бути реалізований тільки тоді, як буде отримана повна інформація про експозиції (діючої дозі) кожного хімічного вещества.

Источники хімічного загрязнения.

У процесі свою господарську діяльності людей справляють різні речовини. Усі вироблені речовини з допомогою як відновлюваних, і невозобновимых ресурсів можна розділити чотирма типу: вихідні речовини (сировину); проміжні речовини (виникаючі чи використовувані у процесі виробництва); кінцевий продукт; побічний продукт (отход).

Відходи виникають усім стадіях отримання кінцевий продукт, а будь-який кінцевий продукт після споживання чи використання стає відходів, тому кінцевий продукт може бути відкладеним відходом. Усі відходи потрапляють у навколишнє середовище і входять у биогеохимический круговорот речовин, у біосфері. Багато хімічні продукти включаються людиною в биогеохимический круговорот в масштабах набагато перевищують природний круговорот. Деякі речовини, щоб їх людиною в довкілля, раніше були відсутні в біосфері (наприклад, хлорфторуглероды, плутоній, пластмаси та інших.), тому природні процеси який досить довго не виходить із цими речовинами. Наслідком є величезної шкоди заподіювана организмам.

Таблиця 2. Джерела емісії (виділення) шкідливі речовини (%) в 1986 р. І прогноз на 1998 р. (з прикладу ФРН). | |SO2 |NOx (NO2) |Co |Пил |Летючі | | | | | | |органічно| | | | | | |е | | | | | | |сполуки | |Галузь |1996 |1998 |1996 |1998 |1996 |1998 |1996 |1998 |1996 |1998 | |(сектор | | | | | | | | | | | |народного | | | | | | | | | | | |господарства) | | | | | | | | | | | |Усього |100 |100 |100 |100 |100 |100 |100 |100 |100 |100 | |Процеси |4,3 |7,9 |0,8 |0,4 |11,9 |15,0 |57,7 |59,1 |4,6 |7,0 | |Споживання |95,7 |92,1 |99,2 |99,6 |88,1 |85,0 |42,3 |40,9 |56,4 |60,4 | |енергії | | | | | | | | | | | |транспорт, |1,8 |3,3 |8,3 |10,6 |3,2 |3,4 |3,1 |2,7 |3,0 |3,9 | |крім | | | | | | | | | | | |городскогоа) | | | | | | | | | | | |міської |2,8 |7,5 |52,4 |64,0 |70,7 |63,6 |10,3 |12,9 |48,5 |49,9 | |транспорт | | | | | | | | | | | |домашнє |5,8 |9,6 |3,1 |3,5 |9,0 |10,5 |6,7 |6,1 |3,0 |3,7 | |господарство | | | | | | | | | | | |малі |4,4 |6,4 |1,7 |, 1,8 |1,5 |2,0 |1,6 |1,3 |0,5 |0,7 | |потребителиб) | | | | | | | | | | | |перерабатывающ|12,6 |14,7 |7,1 |7,0 |2,9 |4,3 |4,1 |4,6 |0,8 |1,1 | |не підприємства| | | | | | | | | | | |і рудникив) | | | | | | | | | | | |інші |5,7 |14,5 |2,0 |2,1 |0,3 |0,5 |0,9 |1,3 |0,1 |0,3 | |перерабатывающ| | | | | | | | | | | |не | | | | | | | | | | | |отраслив), г) | | | | | | | | | | | |електроі |62,6 |36,1 |24,6 |10,6 |0,5 |0,7 |15,6 |12,0 |0,5 |0,8 | |теплостанциид)| | | | | | | | | | |.

а) Будівництво, сільське і лісове господарство, військовий, рейковий водну транспорт, повітряні повідомлення. б) Включаючи армійські служби. в) Промисловість: інші області переробки, підприємства міста і гірнича справа, процеси (лише промислові). р) Нафтоперегінні заводи, коксові батареї, брикетування. буд) Для промислових електростанцій лише виробництво энергии.

Энергетические об'єкти — джерела найбільших обсягів хімічного загрязнения.

З табл. 2 ((1(стор. 109) видно, що найбільше кількість відходів пов’язане з виробництвом енергії, на споживанні якої заснована вся.

Таблиця 3. Викиди у повітря електростанцією потужністю 1000МВт в рік (в тоннах). | |Викиди | |Паливо |Частинки |ЗІ |NOx |SO2 |Углеводоро| | | | | | |ды | |Вугілля |3000 |2000 |27 000 |110 000 |400 | |Нафта |1200 |700 |25 000 |37 000 |470 | |Природний |500 |- |20 000 |20,4 |34 | |газ | | | | | |.

хозяйственная діяльність. У результаті спалювання викопного палива на цілях отримання енергії у повітря нині є потужний потік відбудовних газів. У табл. 3 ((2(стор. 38) наведено даних про викидах різних газів у результаті спалювання різних видів викопного палива. За 20 років, з 1970 по 1990 року у світі було спалено 450 млрд. барелей нафти, 90 млрд. т вугілля, 11трлн. куб. м газу ((2(стор. 38).

Забруднення і відходи енергетичних об'єктів поділяються на два потоку: один викликає глобальні зміни, а інший — регіональні і локальні. Глобальні забруднювачі вступають у атмосферу, і завдяки їх том.

Таблиця 4. Зміна концентрації деяких газових состовляющих в атмосфері. | |Вуглекислий |Метан |Хлорфторуглерод|Оксид азоту| | |газ | |и | | | | | |СС -11(СС — 12| | |Одиниці |частин на |Частин на |частин на трлн.|Частей на | |концентрации|млн. |млн. | |млрд. | |Доиндустриал| | | | | |ьный період |280 |0,8 |0 (0 |288 | |(1756−1800 | | | | | |рр.) | | | | | | | | | | | |1990 р. |353 |1,72 |280 (484 |310 | |Сучасна | | | | | |швидкість |1,8 (0,5%) |0,015 (0,9 |9,5 (4%)(17 |0,8 (0,25 | |зростання | |%) |(4%) |%) | |концентрації| | | | | |Час життя | | | | | |у атмосфері |50 — 200 |10 |65 (|150 | | | | |130 | |.

числе парникових газів (табл. 4, див. (2(, стор. 40). З цієї таблиці видно, що у накопичення змінюється концентрація малих газових складових атмосфери, у атмосфері з’явилися гази, що раніше не у ній практично були відсутніхлорфторуглероды. Наслідки накопичення глобальних забруднювачів у атмосфері це: парниковий ефект; руйнація озонового шару; кислотні осадки.

Транспорт як джерело хімічного загрязнения.

Друге місце за забрудненістю довкілля займає транспорт, особливо автомобільний. У 1992 р. Автомобільний парк світу становив 600 мільйонів одиниць і за збереженні тенденції зростання до 2015 р. Може досягти 1,5 млрд. одиниць ((2(стор. 41). Спалювання автотранспортом викопного палива підвищує концентрації CO (NOx (CO2(вуглеводнів, важких металів i твердих частинок у атмосфері, він одразу дає тверді відходи (покришки і саме автомобіль після виходу з експлуатації) і рідкі (відпрацьовані олії, мийка тощо. буд.). Перед автомобілів доводиться 25% спалюваного палива. Протягом часу експлуатації, однакову 6 років, один усереднений автомобіль викидає у повітря: 9 т CO2(0,9 т CO (0,25 т NOx і 80 кг углеводородов.

Химическая ромышленность як джерело загрязнения.

Звісно, проти енергетикою і транспортом глобальне забруднення у вигляді хімічної промисловості невелика, але також досить суттєву локальне вплив. Більшість органічних напівпродуктів й кінцева продукція, застосовується чи вироблена в галузях хімічної промисловості, виготовляється з обмеженої кількості основних продуктів нафтохімії. При переробці сирої нафти чи газу на різних стадіях процесу, наприклад, перегонці, каталітичному крекінгу, видаленні сірки і алкилировании, виникають і газоподібні, і розчинені у воді й сбрасываемые в каналізацію відходи. До них належать рештки розуму та відходи технологічних процесів, непідвладні подальшої переработке.

Газообразные викиди установок перегонки і крекінгу при переробці нафти на основному містять вуглеводні, моноксид вуглецю, сірководень, аміак і оксиди азоту. Та частину цих речовин, яку вдається зібрати в газоуловителях до виходу у повітря, спалюється в факелах, внаслідок чого з’являються продукти згоряння вуглеводнів, моноксид вуглецю, оксиди азоту та діоксид сірки. При спалюванні кислотних продуктів алкилирования утворюється фтороводород, що надходить у атмосферу. Також мають місце неконтрольовані емісії, викликані різними витіками, вадами в обслуговуванні устаткування, порушеннями технологічного процесу, аваріями, і навіть випаром газоподібних речовин з технологічної системи водопостачання і з стічних вод.

З усіх видів хімічних виробництв найбільше забруднення дають ті, де виготовляються або використовуються лаки та фарби. Це з тим, що лаки та фарби часто виготовляють з урахуванням алкідних та інших полімерних матеріалів, і навіть нитролаков, зазвичай вони містять великий відсоток розчинника. Викиди антропогенних органічних речовин, у виробництвах, що з застосуванням лаків і водно-дисперсійних фарб становить 350 тис. тонн на рік, інші виробництва хімічної промисловості України загалом виділяють 170 тис. т рік ((1(, стор. 147).

Воздействие хімічних речовин на навколишню среду.

Розглянемо докладніше вплив хімічних речовин на навколишню середу. Дослідженням впливу антропогенних хімічних речовин на біологічні об'єкти довкілля займається экотоксикология. Завданням экотоксикологии вивчення впливу хімічних чинників на види, живі співтовариства, абіотичні складові екосистем і їх функции.

Под шкідливим впливом, наносимым відповідної системі, в экотоксикологии понимают:

. виразні зміни звичайних коливань чисельності популяции;

. довгострокові чи безповоротні зміни стану экосистемы.

Воздействия деякі особини і популяции.

Будь-яке вплив починається з токсичного порога, нижче якого можна знайти вплив речовини (NOEC — концентрація, нижче, якої спостерігається вплив). Йому відповідає поняття експериментально що визначається порога концентрації (LOEC — мінімальна концентрація, при якої спостерігається вплив речовини). Застосовується також третій параметр: MATC — максимально припустиму концентрацію шкідливого речовини (у Росії прийнято термін ГДК — «гранично припустиму концентрацію»). ГДК знаходять розрахунком, і його значення має бути між NOEC і LOEC. Визначення цієї величини полегшує оцінку ризику впливу відповідних речовин на чутливі до них організми ((1(стор. 188).

Хімічні речовини залежно від властивостей та будівлі впливають на організми по-різному. Молекулярнобіологічні впливу. Багато хімічні речовини взаємодіють із ферментами організму, змінюючи їх структуру. Оскільки ферменти катализируют тисячі хімічних реакцій, стає зрозуміло, чому будь-яка зміна їх структури глибоко впливає їх специфічність і регуляторні свойства.

Приклад: ціаніди блокують фермент дихання — цитохром-с-оксидазу; катиони Са2+ гальмують активність рибофлавинкитазы, що є переносником фосфату на рибофлавін у клітинах животных.

Нарушения обміну речовин і регуляторних процесів у клітині. Метаболізм клітин може бути порушений під впливом хімічних речовин. Реагуючи з гормонами та інші регуляторними системами, хімічні речовини викликають неконтрольовані перетворення, змінюють генетичний код.

Приклад: порушення реакцій окисного розщеплення вуглеводів, викликаного токсичними металами, особливо сполуками міді миш’яку; пентахлорфенол (ПХФ), триэтилсвинец, триэтилцинк і 2,4-динитрофенол розривають ланцюг хімічних процесів дихання на стадії реакції окисного фосфорилювання; лидан, сполуки кобальту і селену порушують процес розщеплення жирних кислот; Хлорорганічні пестициди і поліхлоровані біфеніли (ПХБФ) викликають порушення роботи щитовидної железы.

Мутагенну і канцерогенну воздействие.

Такі речовини як ДДТ, ПХБФ і полиароматические вуглеводні (ПАУ) потенційно мають мутагенным і канцерогенним впливом. Їх небезпечне вплив на людини і тварин проявляється у результаті довготривалого контакту з тими речовинами, які у повітрі й садити харчові продукти. За даними, отриманим з урахуванням експериментів із тваринами, канцерогенну дію ввозяться результаті двухступенчатого механизма:

4.Воздействие на поведінка организмов.

Таблиця 5. Приклади ініціаторів, і промоторів канцерогенезу ((1(стр.

194). |Ініціатори |Промотори | |Хімічні |Біологічні |Хімічні |Біологічні | |сполуки |властивості |сполуки |властивості | |ПАУ |Канцерогенний |Кротоновое масло|Сам не | |(поликонденсирова| | |канцерогенний | |нные | | | | |ароматні | | | | |вуглеводні), | | | | |нитрозоамины | | | | |N-нитрозо-N-нитро|Эксопозиция |Фенобарбитал |Дія | |-N-метилгуанидин |перед | |проявляється | | |впливом | |після появи | | |промотора | |ініціатора | |Диметилнитрозамин|Достаточно |ДДТ, ПХБФ |Необхідно | | |однократного |ТХДД |тривале | |Диэтилнитрозамин |запровадження |(тетрахлордибенз|воздействие | | | |одиоксин) | | |N-нитрозо-N-метил|Влияние |Хлороформ |Спочатку дію| |сечовина |необоротно і | |можна зупинити і | | |аддитивно | |аддитивно | |Уретан |Немає |Сахарин (під |Порогова | | |порогової |питанням) |концентрація, | | |концентрації | |мабуть залежить| | | | |від часу | | | | |впливу дози| |1,2-Диметилгидраз|Мутагенное |Цикламат |Мутагенну | |ін |дію | |дію | | | | |відсутня |.

| | | |Час |Запровадження речовини | | |(| | |Поріг впливу | |немедлен|(|(| |але — |Порушення поведінки |Біохімічні реакції | |нескольк|(неврологические і |(ферментна і метаболічна | |про діб |ендокринні, |активність, синтез амінокислот і | | |химотаксис, |стероидных гормонів, мембранні | | |фотогеотаксис, |зміни, мутації ДНК) | | |рівновагу / |(| | |орієнтування, |(((((((((((((| | |втеча, мотивація /|(| | |спроможність до |(| | |навчання) | | | |(|(|(| | |(|Фізіологічні |Морфологічні | | |(|(споживання |зміни | | |(|кисню, |(зміни клітин | | |(|осмотическая і |і тканин, | | |(|іонна регуляция,|образование | | |(|перетравлювання і |пухлин, | | |(|экскреция їжі, |анатомічні | | | |фотосинтез, |зміни) | | | |фіксація азоту) |(| |годинник — | ((| |тижня |(| | |((((((((((((((((((((((((((| | |(| |добу — | | |місяці |Зміна індивідуального життєвого циклу | | |(ембріональне розвиток, швидкість зростання, репродукція, | | |спроможність до регенерації) | | |(| |місяці -| | |роки |Популяційні зміни | | |(зниження кількості особин, зміни вікової структури, | | |зміна генетичного матеріалу) | | |(| |місяці -| | |десятиле|Экологические наслідки | |тия |(динамічні зміни біоценозів / екосистем, їх | | |структури та функції) |.

Рис. 1. Вплив на біологічні системи з мері їх ускладнення ((1(стор. 201).

. «генотоксической инициации»,.

. «эпигенетического промотирования». Ініціатори у процесі взаємодії з ДНК викликають необоротні соматичні мутації, причому досить малої дози ініціатора, припускають, що задля цього впливу немає граничних значень концентрації, нижче яких ніяк він проявляется.

Надісланий знищення окремих видів рослин i животных.

Приклад: альдегидные, фунгицидные, акарицидные, гербицидные, инсектицидные заходи, особливо у урбанізованих экосистемах.

(.

Широко распространившееся зменшення видової розмаїтості организмов.

Приклад: використання пестицидів і добрив в аграрних экосистемах.

(.

Масоване загрязнения.

Приклад: забруднення узбережжя і экстуарриев річок нафтою при аваріях танкеров.

(.

Постійне забруднення биотопов.

Приклад: эвторификация рік і озер внаслідок влучення у яких значних кількостей розчинених і пов’язаних сполук азоту NO та фосфора.

(.

Глибокі зміни биотопа.

Приклад: засолення прісноводних біотопів; «сучасне погіршення стану лесов.

(.

Повне руйнація екосистеми результаті випадання цілісної интактной структури (біотопу) і його функцій (биоценоза).

Приклад: знищення мангрових лісів у результаті застосування гербіцидів як хімічної зброї у В'єтнамської войне.

Рис. 2. Схема можливих наслідків впливу хімічних продуктів на экосистемы.

Промоторы посилюють дію ініціатора, які власне вплив на організм у протягом певного часу є оборотним. Аддитивное вплив — підсумовування (складання) окремих впливів. У табл.5 наведено деякі ініціатори і промотори та його свойства.

Порушення поведінки організмів є наслідком сумарного на біологічні і фізіологічні процессы.

Приклад: Встановлено, що з явного зміни поведінки, обумовленого впливом хімічних препаратів, досить значно менших концентрацій, ніж ЛД50 (летальна доза при смертності 50%).

Різні організми мають різної чутливістю до хімічним речовин, тому час прояви тих чи інших дій хімічних речовин щодо різноманітних біосистем різна (див. Рис. 1).

Влияние на экосистему.

Під впливом хімічних речовин змінюються такі параметри екосистеми: щільність популяції; домінантна структура; видове розмаїтість; достаток біомаси; просторове розподіл організмів; репродуктивні функции.

Возможные наслідки і на форми шкідливого впливу хімічних речовин на екосистему можна класифікувати відповідно до рис. 2 ((1(стор. 184).

Заходи, які проводять для мінімізації ризику використання хімічних продуктов.

Для мінімізації ризику використання хімічних продуктів в відповідність до рівнем наших знань цієї проблеми, у країнах ЄС 1982 р. Був набрав чинності так званий «Закон про хімічних продуктах». У процесі перевірки виконання протягом кілька років проводилися заходи щодо оптимізації технологій, біологічних і фізико-хімічних випробувань, і навіть для уточнення термінології, стандартних речовин і методів відбору проб. Хімічний закон встановлює правила допуску ринку всіх нових хімічних продуктов.

Технічні заходи, використовувані задля унеможливлення небезпеки промислових выбросов.

Для скорочення вантажовідправки і зменшення викидів хімічних речовин на промислових підприємствах необхідно проводити такі заходи: Необхідно проектувати будь-яке виробництво те щоб викиди були явно мінімальні. Необхідно суворо дотримуватися технологічні режими виробництва. Необхідна обов’язкова герметизація устаткування виробництвах, де присутні і виходять хімічні сполуки (це теж стосується як хімічної промисловості). Необхідно впровадження безперервних технологічних процесів і замкнутого кола виробництва, обігового водоспоживання. Необхідно проводити заходи щодо запобігання аварій (наприклад, плановопрофілактичний ремонт оборудования).

Боротьба із втратами при транспортуванні (запобігання аварій газоі нефтепроводов).

Борьба з емісією (виділенням) промислових газів у атмосферу. Необхідно застосування систем очищення стічні води і з забрудненням. Обов’язкова переробка та утилізація відходів, вторинне використання отходов.

Розглянемо докладніше останні двоє пункта.

Борьба з забрудненням воды.

Розуміння необхідності регульованого водопостачання і знешкодження стічних вод мовби виникло дуже довго. Ще у Стародавньому Римі будували акведуки для постачання свіжої водою і «Cloaca maxima» — каналізаційну мережу. басейну відстійника і тим самим запобігання засмічення каналізації та утворення продуктів гниття («дортмундские криниці» і «емські колодцы»).

Іншим методом знешкодження стічні води була її очищення з допомогою полів зрошення, т. е. спуск стічні води на спеціально підготовлені поля. При Однак тільки середині минулого століття почалися розробляються методи очищення стічних вод мовби і систематичне будівництво каналізаційних мереж в городах.

Спочатку було створено установки механічного очищення. Сутність очищення полягала у осадженні що у стічних водах твердих частинок на дно просочуванні через піщаний грунт стічні води отфильтровывались і осветлялись. І потім відкриття 1914 р. Біологічного (живого) ила.

Таблиця 6. Фізико-хімічна очищення стічні води ((1(стор. 153). |1 |Нейтралізація | |2 |Флокуляция (об'єднання колоїдних частинок в пухкі хлопьевидные | | |агрегати) і осадження | |3 |Умягчение стічні води | |4 |Очищення шкребками і перегонка | |5 |Адсорбція, іонний обмін, екстракція | |6 |Зворотний осмос і ультрафильтрация | |7 |Видалення аміаку | | |біологічні методи (нитрификация) | | |фізико-хімічні методи (очищення, іонний обмін, зворотний осмос, | | |отгонка з пором) | |8 |Окислювальна очищення стічні води | | |спалювання | | |вологе окислювання | | |H2O2 / Fe2+ (реагент Фентона) | | |O3 (озонування) |.

Таблиця 7. Граничні значення концентрації забруднюючих речовин, у стічних водах нафтоперегінних заводів, спрямованих на біологічну очищення ((1(стр.144).

|Вещества і параметри |Граничні значення | |Оливи і жири |(75 мг / л | |Сульфіди |(200 мг / л | |Обложені речовини |(125 мг / л | |Важкі метали (наприклад, Ni, |Менш краю токсичності для | |Cr) |організмів | |pH |5 -9 | |Температура |(36 оС |.

Таблиця 8. Усереднені характеристики просачивающихся вод зі схованок (звалищ) міського побутового сміття (через 6−8 років тому після закладання на зберігання) ((1(стр.165). |Значення pH |6,5 — 9,0 | |Сухий залишок |20 000 мл / л | |Нерозчинні речовини |2000 мг / л | |Електрична провідність (20 оС) |20 000 мкСм / див| |Неорганічні компоненти | | |Сполуки лужних і щелочноземельных металів (в |8000 мг / л | |розрахунку метал) | | |Сполуки важких металів (для метал) |10 мг / л | |Сполуки заліза (загальне Fe) |1000 мг / л | |NH4 |1000 мг / л | |SO2- |1500 мг / л | |HCO3 |10 000 мг / л | |Органічні компоненти | | |БПК (біохімічне споживання кисню за 5 |4000 мг / л | |діб) | | |ГПК (хімічне споживання кисню) |6000 мг / л | |Фенолу |50 мг / л | |Детергент |50 мг / л | |Речовини, экстрагируемые метиленхлоридом |600 мг / л | |Органічні кислоти отгоняемые водяникам пором (в |1000 мг / л | |розрахунку оцтову кислоту) | |.

появилась можливість розробки сучасних технологій очищення стічних вод, які включають у собі повернення (рецикл) біологічного мулу за нову порцію стічних вод мовби і одночасну аерацію суспензії. Усі методи очищення стічних вод, розроблені у наступні роки і по нашого часу, не містять ніяких істотно нових рішень, а лише оптимізують розроблений раніше метод, обмежуючись різними комбінаціями відомих стадій технологічного процесу. Виняток становлять фізико-хімічні методи очищення, у яких використовуються фізичні методи лікування й хімічні реакції, спеціально підібрані видалення речовин, які у стічних водах (табл. 6).

Стічні води підприємств (наприклад, нафтопереробних) спочатку піддаються фізико-хімічної очищенні, та був біологічної. Зміст шкідливих речовин у стічних водах, вступників на біологічну очищення не повинна перевищувати певних значень (табл. 7).

Утилізація отходов.

Під час розробки сумісної з довкіллям системи переробки відходів ставляться такі (усе своєю чергою важливості) головні завдання: Зниження кількості відходів в процесі виробництва. Зменшення відходів у цих колегіях сортування під час збирання. Широке вторинне використання матеріалів, отриманих з відходів. Видалення залишених з переробки відходів з мінімально можливим ризиком для довкілля та здоров’я человека.

Види утилізації відходів: складування; спалювання; компостування (незастосовним до відходів, містять токсичні речовини); пиролиз.

Таблиця 9. Емісія шкідливі речовини з установок спалювання сміття (мг / л) ((1(стор.158). |Шкідливі речовини |Зміст в неочищених димових | | |газах | |HCl |400…1150 | |HF |2…20 | |SO2 |200…800 | |NOх |150…400 | |CO |20…600 | |Органічні речовини |300…500 | |Пил |800…15 000 |.

Таблиця 10. Середній вміст металів в пилоподібних частинках диму мусоросжигательной печі (10 проб, середнє зміст пилу в відведених топочных газах 88 мг / м3) ((1(стр.159). |Склад пилу |Концентрація, |Склад пилу |Концентрація, | | |мг / м3 | |мг / м3 | |Алюміній |12,056 |Олово |0,167 | |Цинк |3,080 |Кадмій |0,071 | |Свинець |1,760 |Хром |0,044 | |Мідь |0,185 |Ртуть |0,001 |.

Таблиця 11. Відмінності між термолизом і пиролизом органічних відходів ((1(стр.171). |Спалювання відходів |Піроліз відходів | |Обов'язковою є висока температура |Досить відносно невисока| | |температура (450 оС) | |Необхідний надлишок повітря (соотв.|Отсутствие кисню (соотв. | |кисню) |повітря) | |Надходження тепла непосредственно|Поступление тепла здебільшого | |з допомогою выделяющейся теплоти |через теплообмінники | |реакції | | |Окисні умови, окисляются|Восстановительные умови, | |метали |метали не окислюються | |Основні продукти реакції: CO2, |Основні продукти реакції: Н2, | |H2O, зола, шлаки |СnНm, ЗІ, тверді вуглецеві | | |залишки | |Газоподібні шкідливі речовини: |Газоподібні шкідливі речовини: | |SO2, SO3, NOx, HCl, HF, тяжелые|H2S, HCN, NH3, HCl, HF, феноли, | |метали, пил |смоли, Hg, пил | |Великі обсяги газу (частка |Малі обсяги газів | |повітря) | | |Зола спікається в шлак, те що влаги|Отсутствие процесів сплавления і| | |спечення, те що вологи | |Попереднє здрібнення і |Попереднє здрібнення і | |рівномірність роздрібнення не |рівномірність роздрібнення | |є необхідними, але |необхідні | |сприятливі | | |Рідкі і пастообразные відходи, |Рідкі і пастообразные відходи в | |зазвичай, не підлягають |принципі обробляються | |обробці | | |Економічність виробництва |Економічність виробництва, | |характеризується числі жителів |мабуть, забезпечується при | |близько 1 млн |числі жителів близько мільйона |.

Наиболее поширене зараз складування відходів. Приблизно 2 / 3 всіх відходів побутового і виробничого походження і 90% інертних відходів складують у сховищах — звалищах. Такі сховища займають великі площі, є джерелом шуму, пилу й газів, які виникають внаслідок хімічних і анаеробних біологічних реакцій в товщі, і навіть джерелами забруднення грунтових вод внаслідок освіти на відкритих звалище просачивающихся вод (табл. 8). Звідси випливає, що складування відходів може бути задовільним методом їх утилізації, і потрібно використовувати інші методы.

Нині спалюється до 50% всіх відходах в розвинених країн. Переваги методу спалювання перебувають у істотному зменшенні обсягу відходів та дієве руйнуванні палива, включаючи органічних сполук. Залишки від спалювання — шлаки і зола — припадає лише 10% обсягу і 30% від безлічі які спалюють матеріалів. Але у неповному згорянні в довкілля можуть потрапляти численні шкідливі речовини (табл. 9 і десяти). Для зниження емісії органічних речовин необхідно використовувати устрою очищення димів. Пиролизом називають розкладання хімічних сполук при високих температурах за відсутності кисню, унаслідок чого стає неможливим їх горіння. У табл. 11 показані розбіжності у процесах спалювання (термолиза) і піролізу відходів з урахуванням порівняння цих двох методів. Хоча піроліз має чимало достоїнств, він має й суттєвими вадами: стічні води, які з установок для піролізу, сильно забруднені органічними речовинами) феноли, хлоровані вуглеводні та інших.), та якщо з відвалів твердих залишків піролізу (піролізної коксу) під впливом дощів відбувається вимивання шкідливі речовини; твердих продуктах піролізу, ще, знайдено високі концентрації поликонденсированных і хлорованих вуглеводнів. У зв’язку з цим піроліз не вважається екологічно безпечним методом переробки отходов.

Людина перетворюється на процесі своєї діяльності виробляє дуже багато хімічних речовин, які негативно впливають на довкілля. Але в момент не має тої технології, яка я б діяльність людини абсолютно безвідходної .

Заключение

.

Отже, мною було розглянуто деякі аспекти хімічного забруднення довкілля. Це зовсім в усіх аспекти цієї великої проблеми освіти й лише мала частка можливостей рішення її. Щоб не повністю зруйнувати місце свого перебування й існування решти форм життя, людині потрібно дуже бережно належить до навколишньому середовищі. І це отже необхідний суворий контроль прямого й опосередкованого виробництва хімічних речовин, всебічне вивчення цієї проблеми, об'єктивну оцінку впливу хімічних продуктів на довкілля, пошук й застосування їх методів мінімізації шкідливого впливу хімічних речовин на навколишню среду.

Список використовуваної литературы.

1. Екологічна хімія: Пер. з ньому. / Під ред. Ф. Корті. — М.: Світ, 1996. — 396 з., мул. 2. Екологічні проблеми: що відбувається, хто винен і що робити (: Навчальний посібник / Під ред. Проф. У. І. Данилова — Даниляна. (М.: Вид-во МНЭПУ, 1997. (332 з. 3. Небел Б. Наука про навколишньому середовищі: Як влаштований світ: У 2-х т. Т. 1,2. Пер. з анг.- М.: Світ, 1993. — з., мул. 4. Ревель П., Ревель Ч. Середовище нашого проживання: В. 4-х книгах. Кн. 2. Забруднення води та повітря: Пер з анг. — М.: Світ, 1995. — з., ил.

Введение

2.

Источники хімічного забруднення 3.

Енергетичні об'єкти — джерела найбільших обсягів хімічного забруднення 4.

Транспорт як джерело хімічного забруднення 6.

Хімічна ромышленность як джерело забруднення 6.

Воздействие хімічних речовин на довкілля 7.

Вплив деякі особини і популяції 7.

Вплив на екосистему 11.

Меры, які проводять для мінімізації ризику використання хімічних продуктів 11.

Технічні заходи, використовувані запобігання небезпеки промислових викидів 11.

6. Боротьба із втратами при транспортуванні (запобігання аварій газоі нафтопроводів). 12.

Боротьба забрудненням води 12.

Утилізація відходів. 14.

Заключение

17.

Список використовуваної літератури 18.