Озоновые діри. 
Екологічні проблеми человечества

«Можна, мабуть, сказати, призначення людину, як б у тому, щоб знищити свій рід, попередньо зробивши земної кулю непридатним обитания».

Ж.Б.Ламарк.

З виникненням людської цивілізації з’явився новий чинник, впливає долю живої природи. Вона досягнула величезної сили у поточному столітті і особливо у останнім часом. 5 млрд. наших сучасників надають на природу таку ж по маштабам вплив, яке могли надати люди кам’яного віку, якби їх кількість становила 50 млрд. людина, а кількість вивільненої енергії, одержуваної землею від солнца.

З часу, коли з’явилося высокоиндустриальное суспільство, небезпечне втручання у природу різко посилилося, розширювався обсяг цього втручання, вона стала різноманітніше і він загрожує перспектива стати глобальної небезпекою для человечества.

Витрата невозобновимого сировини підвищується, дедалі більше орних земель вибуває з економіки, бо в них будуються міста Київ і заводи. Біосфера Землі нині піддається наростаючому антропогенному впливу. У цьому можна виокремити декілька найістотніших процесів, кожній із яких немає покращує стан повітряного простору нашої планеты.

Прогресує й накопичення вуглекислого газу атмосфері. Подальший розвиток цього процесу посилюватиме небажану тенденцію у бік підвищення середньорічний температури на планете.

Через війну перед суспільством постала дилема: або бездумно котитися зі своєю неминучою загибелі у що насувається екологічної катастрофи, або свідомо перетворити створені генієм людини могутні сили науку й техніки зі знаряддя, раніше наверненого проти природи й самого людини, на знаряддя їхнього захисту й процвітання, на знаряддя раціонального природопользования.

Над світом нависла реальна загроза глобальної екологічної кризи, понимаемая всім населенням планети, а реальна надія з його запобігання полягає у безупинному екологічному освіті та освіті людей. Всесвітня організація охорони здоров’я визначила, що інколи людини на 20% залежить з його спадковості, на 20% стану оточуючої середовища, на 50% від способу життя й на 10% від медицини. У багатьох регіонів Росії до 2005 року передбачається наступна динаміка чинників, які впливають здоров’я: роль екології зросте до 40%, дію генетичного чинника збільшиться до 30%, до 25% зменшиться можливість підтримки здоров’я рахунок способу життя й до 5% знизиться роль медицины.

Характеризуючи сучасний стан екології, як критичне, можна виділити головна причина, які ведуть до екологічну катастрофу: забруднення, отруєння довкілля, збіднення атмосфери киснем, озонові дыры.

Метою справжньої роботи стало узагальнення літературних даних про причини й наслідки руйнації озонового шару, і навіть засобах рішення проблеми освіти «озонових дыр».

1. Озон та її роль природі Хімічні й біологічні особливості озона.

Озон є аллотропной модифікацією кисню. Його молекула диамогнитна (на відміну парамагнитной О2), має кутову форму.

О.

Про Про ¶ зв’язок в молекулу є делокализованной трехцентровой, передбачається також донорно-акцепторный механізм освіти хімічних зв’язків в озоне:

Про О.

Про Про Про О Характер хімічних зв’язків в озоні обумовлює його нестійкість (через певний час озон спонтанно перетворюється на кисень: 2О3 —>3О2) і високі окислительную здатність (озон має змоги зробити ряд реакцій у яких молекулярний кисень не вступає). Окислительное дію озону на органічні речовини пов’язане із заснуванням радикалів: RH+ О3 RО2 +OH.

Ці радикали ініціюють радикально ланцюгові реакції з биоорганическими молекулами (липидами, білками, нуклеїновими кислотами), що зумовлює загибелі клітин. Застосування озону для стерилізації питної води грунтується на її здібності вбивати мікроби. Озон не байдужий й у вищих організмів. Тривале перебування на атмосфері, що містить озон (наприклад, в кабінетах фізіотерапії і кварцевого опромінення) може викликати важкі порушення нервової системи. Тому, озон у великих дозах є токсичним газом. Гранично припустиму концентрацію їх у повітрі робочої зони — 0,0001 мг/литр. Забруднення озоном повітряної середовища відбувається за озонування води, внаслідок його низькою растворимости.

1.2. Умови освіти і захисна роль озонового слоя.

Известно, що основну частину природного озону зосереджена в стратосфері в розквіті від 15 до 50 км від поверхні Землі. Озоновий шар починається на висотах близько 8 км над полюсами (чи 17 км над Екватором) і простирається вгору до висот приблизно рівних 50-ти км. Проте щільність озону дуже низька, і якщо стиснути його щільності, які має повітря в поверхні землі, то товщина озонового шару не перевищить 3,5 мм. Озон утворюється, коли сонячне ультрафіолетове випромінювання бомбардує молекули кисню (О2 —> О3). Найбільше озону в пятикилометровом шарі в розквіті від 20 до 25 км, яку називають озоновим. Концентрація озону у тому шарі невелика, проте загальне його кількість в стратосфері сягає дуже значній цифри — більше трьох млрд тонн.

Образование озону зі звичайного двухатомного кисню вимагає досить великий енергії - майже 150 кДж за кожен міль. Така насиченість озону енергією робить її вибухонебезпечним. Які ж утворюється це хімічна речовина? Основна реакція — взаємодія звичайного двухатомного кисню з атомарным: О2 + Про О3. Атомарний кисень — ще більше насичене енергією речовина — утворюється при електричних розрядах в кисні і повітрі, а стратосфері з’являється під дією постійного насилля і досить потужного ультрафіолетового проміння Сонця: Освіта озону відбувається безупинно разом з його витрачанням: O2+h O+O; O+O3 2O2; O3+h O2+O; тому усереднена концентрація озону протягом багато часу залишалася постійної. Процес освіти і розкладання озону називають циклом Чемпена. Результатом процесів в циклі є перехід сонячної енергії в теплоту. Озоновий цикл відповідальний підвищення на висоті 15 км.

Защитная роль озонового шару. Озон поглинає частина ультрафіолетового випромінювання Сонця: причому широка смуга його поглинання (довжина хвилі 200−300 нм) включає й згубний для живого Землі излучение.

Химические процеси в тропосфере.

У хімічних перетвореннях різних забруднюючих речовин, у тропосфері ключове його місце займає OH — радикал до утворення якого ведуть кілька процесів. Основний внесок дають фотохімічні реакції з участь озону: O3+h O2+O.

O+H2O OH+OH У освіті озону в тропосфері беруть участь оксиди озона:

NO2+ h (L.