Флора урбанізованих экосистем

1. Природно-кліматичні умови досліджуваної местности.

2. Мету й завдання работы.

3. Методика исследований.

4. Конспект флори сообщества.

4.1. Водоросли.

4.2. Споровые растения.

4.3. Голосеменные.

4.4. Двудольные.

4.5. Однодольные.

4.6. Аналіз системного складу флоры.

5. Сегетальные і рудеральные рослини у складі флоры.

6. Интродуцированные види растений.

6.1. Древесно-кустарниковые рослини.

6.2. Трав’янисті растения.

7. Адвентивные елементи флоры.

ВЫВОДЫ.

Краснодарський край відрізняється винятковим розмаїттям природних умов природничих ресурсів. У флорі краю налічується близько 6 тис. видів квіткових та вищих спорових рослин, присвячених до різноманітних умов проживання. До складу дикорослих корисних рослин входять рослини такі групи, як лікарські, дубильні, медоносні, декоративні та інших. Кожен рослини своє походження і своя батьківщина. У процесі еволюції кожна рослина знайшло собі місце, хоч у воді, березі річки, на схилах гір, на пісках чи високо серед стосів. Рослини також виборюють існування на певній території, можуть адаптуватися у різних геологічних, географічних і ґрунтових умовах довкілля. Зростають серед своїм, і інших напрямів. Так виникає «партнерство» невипадково — либонь кожне має було відвоювати собі життєвий простір, підкоритися сильнішим видам чи опанувати вже залюдненої территорией.

Як об'єкт дослідження я вибрав флору урбанізованої екосистеми. Нині у містах під впливом різних антропогенних чинників відбувається зміна природних умов довкілля, отже, і зміна самих видів рослин, їх складу і співвідношення. До поширеним антропогенним чинникам за умов урбанізованих екосистем ставляться такі: вплив шкідливих викидів заводів і фабрик, автомобільного транспорту, відходів у містах та інших. Отже досліджуючи флору урбанізованих територій можна зробити висновок про стан різних видів рослин, їх складу і соотношения.

1. Природно-кліматичні умови досліджуваної местности.

Природно-кліматичні умови досліджуваної місцевості визначаються чотирма чинниками: Сонячної радіацією, розташуванням стосовно океанами, атмосферної циркуляцією і характером підстильної поверхности.

Для кожної місцевості характерно певну кількість тепла, що з широтою місцевості. Край лежить у в північно-західній частині Кавказу. Кількість тепла північ від краю — 115, але в півдні - 120 ккал/кв. див., у період сумарна радіація становить 48 й узимку до 12 ккал/кв. див., крім зимового періоду, в усі сезони має місце позитивний теплової баланс — більш 45 ккал/кв. див., висота сонця взимку менш 30 градусів. З березня вересень — більш 45 градусів. У низинах найбільш активна ультрафіолетова радіація. Тривалість сонячного сяйва 2200−2400 год. на рік, що у 800−900 більше, ніж у Москве.

Віддаленість від океану визначає так звану «континентальність» клімату, вираженої насамперед у величині коливання температури протягом года.

У нашому краї має велику вплив близькість Чорного і Азовського морів. Характер циркуляції атмосфери тут дуже сложный.

По геоморфологии територію краю поділяє ріка Кубань на 2 частини: північна — типова равнина.

До річки Кубань із півночі грунт має широку зональність. Тут переважають грунту рівнинних степів. Їх площа становить 4,8 млн. га. основні типи грунтів — чорноземи выщелоченные малогумусовые сверхмощные.

По географічним розташуванням район перебуває у зоні лісостепу. Але постійний або періодичне перезволоження перешкоджає розвитку рослинності. Тут сформувався особливий тип лугово-болотной рослинності.

У цьому вся районі панують співтовариства тростини звичайного, рогоза широколистного. І з рослин утворює свої «чисті» співтовариства, у яких живуть решта видів рослин, зустрічаються водоросли.

Крім тростини, тут ростуть осока берегова, горець земноводний та інші рослини, лежить на поверхні й у товщі води — ряска, рдесты, хара.

2. Мету й завдання работы.

Мета: Вивчити видовий склад флоры.

Завдання:

1. Встановити співвідношення систематичних груп рослин, у складі флоры.

2. Дати повну характеристику відзначеним видам.

3. З’ясувати видове розмаїтість бур’янистих растений.

4. Визначити розмаїтість у складі флоры.

3. Методика исследований.

Площа досліджуваної урбоэкосистемы міста Краснодара 8,4га. Від загальній площі екосистеми під житлові забудови зайнято 50%, під дороги — 35%, їх під грунтові - 10% і 25% асфальтовані. Газони становлять 15% від усієї площі экосистемы.

Розташування екосистеми за такими улицам:

1. Із заходу Схід — вул. 2-ая лінія — вул. Тургенева.

2. З півночі на південь — вул. Гагаріна — вул. Северная.

Екосистема досліджувалася в ранне-весенний і весняно-літній период.

5. Филогенетический аналіз флоры.

З проведених досліджень можна сказати, що прибрежно-водная флора різноманітна по видовому складу. У результаті антропогенного впливу дана флора бідна водними растениями.

Флора досліджуваного співтовариства представлена такими сімействами растений.

Вывод.

Флора Краснодарського краю багата й надзвичайно різноманітна, і має близько 6 тис. видів. У досліджуваної екосистемі було виявлено понад 100 видів рослин з 27 сімейств. Серед цих сімейств переважали следующие:

Астровые;

Крестоцветные;

Губоцветные;

Бобовые;

Розоцветные;

Мятликовые.

Безліч рослин з цих сімейств мають важливе лікарський і кормове значення, також трапляються сміттєві і медоносні рослини. Деякі види рослин використовуються людиною в господарську діяльність, деякі вирощують як декоративные.

З сегетальных і рудеральных рослин, у складі флори екосистеми переважають такі семейства:

Астровые;

Бобовые;

Крестоцветные.

Интродуцированных видів зустріли трохи, вони було винесено такими семействами:

Бобовыми;

Маслиновыми;

Ореховыми;

Астровыми;

Злаковыми.

Найчастіше їх використовують як декоративні, для насадження лісосмуг, як кормовые.

З адвентивных видів рослин були встречены:

Мелколепестник канадський і амброзія полынолистная з сімейства астровые.

Останнім часом у зв’язку з сильної антропогенної навантаженням, особливо великих містах, деяких видів рослин відбувалися рідко і він занесені до Червоної книги.

«Визначник вищих рослин північно-західного Кавказу та предкавказья», Косенка І.С., Москва 1970 г.

«Методологічні вказівки з визначення найважливіших видів рослин флори Кубані для студентів всіх факультетів біологічних спеціальностей», Шнуркова Т. В., Корунчикова В. В., Швыдкая Н. В., Чукуриди С. С., Памазанова Ю. П., Краснодар 2000 г.

«Екологія вищих водних рослин», Кокин К. А., Москва: Видавництво МДУ, 1982 г.

«Систематика вищих рослин». Практичний курс. Сергієвська Є.В., Санкт-Петербург, 1998 г.

«Атлас-определитель вищих рослин», Новиков І.А., Москва, 1991 год.

«Атлас по описової морфології вищих рослин», Федоров А. А., Цеглярів М.Э., Артюшенко З. Г., Москва-Ленинград 1956 год.

«Лікарські рослини Краснодарського краю», Харакоз М. Ф., Краснодар, 1980 год.