Практична економіка

смотреть на реферати схожі на «Практична економіка «.

Перш ніж зробити організацію збуту там, фірмі необхідно багато чого довідатися. Їй треба досконально дати раду особливостях міжнародної маркетингової середовища. Після Другої світової війни ця зазнала ті величезні зміни. Виникли й нові можливості, і призначає нові проблеми. Серед найзначніших перемен:

1) інтернаціоналізація світової економіки, находящая свій вияв у стрімке зростання міжнародної торгівлі, і капіталовкладень за рубежом,.

2) поступова втрата домінуючого становища навіть пов’язані з цим проблеми пасивного торгового балансу і за зміни вартості долара на світовому рынке,.

3) зростання економічної могуті Японії на світовому рынке,.

4) становлення міжнародної фінансової систем, які забезпечують біліша вільну конвертованість валют,.

5) зрушення світових доходів після 1973 р. на користь компанійвиробників нафти, б) зростання кількості торговельних бар'єрів, воздвигаемых за захистом внутрішніх ринків від іноземної конкуренції, и.

7) відкриття нових великих ринків, як-от КНР і арабських стран.

Американську фірму, яка націлилася на діяльність там, повинна розбиратися як і обмеженнях, і у можливостях, властивих системі міжнародної торгівлі. У межах своїх спробах організувати збут іншій країні американська фірма зіштовхнеться з різними торговими обмеженнями. Найпоширенішим обмеженням є митний тариф, являє собою податок, яким іноземне уряд оподатковує деякі запроваджувані у його країну товари. Митний тариф може переслідувати мету збільшення надходжень (фіскальний тариф) чи захисту національних інтересів вітчизняних фірм (протекціоністський тариф). З іншого боку, експортер може мати справу з квотою, тобто. кількісним межею товарів певних категорій, дозволених до ввезення страну.

Цілями квоти є збереження іноземної валюти, захист місцевої в промисловості й охорона зайнятості. Граничною формою квоти виступає ембарго, у якому окремі види імпорту виявляються повністю забороненими. Не сприяє торгівлі та валютний контроль, з якого регулюють обсяги готівки іноземній валюті і його обмінний курс — на інші валюти. Американську фірму може зіштовхнутися і із низкою нетарифних бар'єрів, як-от дискримінація її пропозицій та наявність виробничих стандартів, дискримінаційних стосовно американським товарам. Наприклад, голландське уряд забороняє ввезення тракторів, здатних рухатись зі швидкістю понад десять миль за годину. І це означає, під заборона підпадає більшість тракторів американського производства.

У той самий саме час ряді країн утворили економічні співтовариства, найважливішим із якого є Європейське економічне співтовариство (ЄЕС, відоме як і Загальний ринок). Членами ЄЕС складаються основні західноєвропейські країни, котрі прагнуть зниження митних тарифів й цін і до зростання зайнятості і капіталовкладень в рамках.

Співтовариства. Після створення ЄЕС з’явилися б і інші економічні співтовариства, серед яких можна назвати Латиноамериканську асоціацію вільної торгівлі, Центральноамериканский загальний рынок.

Кожна країна має власну специфіку, у якій необхідно розібратися. Готовність країни, до сприйняттю тих чи інших товарів та послуг та її цікавість як ринок для зарубіжних фірм залежить від яка у ній економічної, політико-правової й культурної среды.

Плануючи вихід на зовнішніх ринках, діяч міжнародного маркетингу повинен вивчити економіку кожної цікавій для його страны.

Привабливість країни як експортного ринку визначається двома характеристиками.

Перша їх — структура господарства. Господарська структура країни визначає її в товарах і послугах, рівні прибутків і зайнятості тощо. Існують чотири типи господарських структур.

У межах економіки типу натурального господарства переважна більшості населення займається найпростішим сільськогосподарським виробництвом Більша частина виробленого вони споживають самі, решта безпосередньо обмінюють на прості товари та. У умовах експортерові відкривається небагато можливостей. Серед країн із як і системою господарства може бути Бангладеш і Эфиопию.

Такі країни багаті однією або кількома видами природних ресурсів, зате обділені за іншими відносинах. Більша частина коштів вони мають з допомогою експорту цих ресурсів. Прикладами можуть бути Чили.

(олово і мідь), Заїр (каучук) і Саудівська Аравія (нафту). Такі країни є хорошими ринками для збуту видобувного устаткування, інструменту та допоміжних матеріалів, вантажно-розвантажувального устаткування, вантажних автомобілів. Залежно від кількості які живуть країни іноземців та заможних місцевих правителів і землевласників вони можуть з’явитися також ринком збуту товарів широкого споживання західного типу, і предметів роскоши.

У межах промислово що розвивається економіки обробна промисловість дає вже від 10 до 20% валового національний продукт країни. Прикладами таких країн можуть бути Єгипет, Філіппіни, Індія и.

Бразилія. З розвитком обробній промисловості така країна усе більше потрібно було імпорту текстильного сировини, сталі та виробів важкого машинобудування й менше — імпорту готових текстильних виробів, паперових товарів хороших і автомобілів. Індустріалізація викликає поява нового класу багатіїв і невеликого, але постійно зростаючого середнього класу, яким потрібні товари нових типів, причому частина потреб можна задовольнити тільки завдяки традиційному импорта.

Промислово розвинених країн основні експортерами промислові товари. Вони торгують промисловими товарами між собою, і навіть вивозять ці товари у країни коїться з іншими типами господарської споруди за сировину й напівфабрикати. Великий розмах і розмаїття виробничої діяльності роблять промислово розвинених країн зі своїми значним середнім класом багатими ринками збуту для будь-яких товарів. До промислово розвинених країн ставляться Соединенные.

Штати й країни Західної Европы.

Другий економічний показник — характер розподілу доходів у країні. На розподілі доходів позначаються як особливості господарської споруди країни, а й особливості її політичною системою. За характером розподілу доходів діяч міжнародного маркетингу ділить країни п’ять видов:

1) країни знайомилися з дуже низькому рівні сімейних доходов,.

2) країни знайомилися з переважно низькому рівні сімейних доходов,.

3) країни знайомилися з дуже низьким і дуже високий рівнями сімейних доходов,.

4) країни (з низьким, середнім і високим рівнями сімейних доходов,.

5) країни знайомилися з переважно середнім рівнем сімейних доходов.

Візьмемо приміром ринок «Ламборгини «- легкового автомобіля вартістю понад 50 відсотків тис. дол. У країнах першого і другого типів він дуже маленьким. Найбільшим одиничним ринком при цьому автомобіля виявляється ринок Португалії (країна 3-то типу), найбіднішої у Європі країни, у якій, проте, чимало багатих, піклуються про своє суспільне становище і «престиж сімейств, здатних для придбання такий машины.

Різні країни суттєво різняться друг від одного й своєї политикоправової середовищем. Вирішуючи питання встановити ділових відносин із тій чи іншій країною треба враховувати по меншою мірою чотири фактора.

Деякі країни ставляться до таких закупівлям дуже доброзичливо, навіть заохочувально, інші - різко негативно. Як приклад країни знайомилися з доброзичливим ставленням може бути Мексику, що протягом протягом ряду років привертає до собі капіталовкладення з-за кордону, пропонуючи іноземним вкладникам пільги і житлово-комунальні послуги під час виборів місць розміщення підприємств. З іншого боку, Індія жадає від експортерів дотримання імпортних квот, блокує деякі валюти, за умову введенням у керівництво створюваних підприємств значної частини своїх громадян, і т.д. Саме через такі «заковик «вирішили залишити індійський ринок корпорації «IBM «і «Coca-Cola » .

Ще одну проблему — стабільність країни у майбутньому. Уряди змінюють одне одного, і часом зміна курсу виявляється дуже резкой.

Але й зміни уряду режим може вирішити відгукнутися які виникли у країні настрої. Можуть конфіскувати власність іноземної фірми, заблокувати валютні резерви, запровадити імпортні квоти чи нові оподаткування. Діячам міжнародного маркетингу, можливо, буде вигідно займатися підприємницької діяльності навіть у країні ситуація з дуже хисткій політичної стабільністю. Проте ситуація неодмінно позначиться характері їх підходи до фінансовим і діловим вопросам.

Третій чинник стосується обмежень чи негараздів у зв’язки й з валютним обміном. Іноді уряду блокують власну валюту чи забороняють її переведення у будь-яку іншу. Зазвичай продавець хоче дохід у валюті, якої він може користуватися У разі з нею можуть розплачуватися у валюті щодо його власної країни. При неможливості цього продавець, мабуть, прийматиме блоковану валюту, якби неї може придбати або товари, що йому потрібні або товари, що він зможе продати разів у іншому місці на зручну йому валюту. У разі продавцю, має працювати з блокованої валютою, можливо, доведеться вивозити своя гроші із країни, де його підприємство, як неходових товарів, що він зуміє продати іншому місці тільки з збитком собі. Крім валютних обмежень, великий ризик для продавця закордонних ринках пов’язане з коливаннями обмінних курсів валют.

Четвертим чинником є ступінь ефективності системи допомоги іноземних компаній із боку приймаючої їх держави, тобто. наявності ефективної митної служби, повної ринкової інформації та інших чинників, благоприятствующих підприємницької діяльності. Американців зазвичай вражає те, як швидко зникають перепони на шляху торгової діяльності, якщо чи інші посадові особи приймаючої країни одержують відповідну винагороду (взятку).

Біля кожної країни свої звичаї, свої умови, свої заборони. Перш ніж розпочати розробці маркетингової програми, продавцю слід з’ясувати, як сприймає зарубіжний споживач ті чи інші товари та як і послуговується ними. Ось лише кілька прикладів тих сюрпризів, що може піднести споживчий рынок:

— Середній француз використовує майже вдвічі більша косметики і туалетних приладь, ніж його жена.

— Німці і французи їдять більше фасованих марочних макаронів, ніж итальянцы.

— Італійські діти люблять як легкої закуски з'їсти плитку шоколаду, заклавши її між двома скибочками хлеба.

— У Танзанії жінки не дають дітям є яйця через побоювання, що вона облисіє або стане бесплодным.

Незнання культурної середовища знижує шанси фірми на успіх. Деякі з найбільш квітучих американських діячів ринку коли до інших держав зазнавали невдач. Фірма «Кентуккі фрайд чикен «відкрила Гонконгу 11 своїх закладів. Та через два двох років усі вони прогоріли. Мабуть, жителям Гонконгу здалося незручним є смаженого курчати руками.

Фірма «Макдональдс «відкрила своє перше заклад у Європі на одному з передмість Амстердама, н0 обсяг продажу виявився разочаровывающим. Фірма не врахувала той факт, навіть у Європі більшість городян живуть у центрі міст і менше рухливі тоді як американцами.

Відрізняються країни друг від одного й прийнятих у них нормами поведінки у діловому світі. Перед приведенням переговорів іншій країні американський бізнесмен повинен проконсультуватися щодо цих особливостей. Ось лише кілька прикладів ділового поведінки у різних странах:

— Латиноамериканці звикли вести ділові переговори майже впритул до співрозмовника, буквально ніс до. Американець перед такою ситуацією відступає, але латиноамериканський партнер продовжує насуватися нею, і цього обидва раздражаются.

— При переговорах обличчям до обличчя японські бізнесмени що ніколи що мовчать своїм американським колегам «немає «. Американці впадають у відчай, не знаючи, що думати. Адже американець швидко переходить до суті, а японського бізнесмена це здається оскорбительным.

— У Франції оптові торговці не займаються стимулюванням збуту товарів. Вони просто запитують роздрібних торговців, тим потрібно, і поставляють необхідний товар. Та якщо методи роботи французьких оптових торговців покладе основою своєї стратегії американська фірма, вона, мабуть, пригорит.

Біля кожної країни (і у окремих регіонів у країні) свої залишались культурні традиції, свої переваги й свої заборони, які діяч ринку повинно изучить.