Расчет капітальних вкладень для АТС квазиэлектронного типу, і координатної АТС

смотреть на реферати схожі на «Розрахунок капітальних вкладень для АТС квазиэлектронного типу, і координатної АТС «.

Запровадження 2 1. Розрахунок потребных капітальних вкладень 3 1.1. Розрахунок вартості обладнання АТС з урахуванням витрат з його монтаж (КАТС) 3 1.2. Розрахунок вартості устаткування (КДО) 4 1.3. Розрахунок вартості виробничих приміщень (КЗД) 4 1.4. Розрахунок витрат за спорудження кабельних ліній місцевого зв’язку (ККАБ) 4 1.5. Розрахунок вартості телефонних апаратів абонентів (КАП) 4 1.6. Розрахунок вартості пристроїв електроживлення (КЭПУ) 5 1.7. Розрахунок величини потребных і питомих капвкладень 5 2. Розрахунок чисельності працівників 5 2.1. Розрахунок кількості персоналу, обслуговуючого апаратуру 5 2.2. Розрахунок кількості персоналу, обслуговуючого лінійні устрою 5 2.3. Розрахунок кількості персоналу, обслуговуючого кабельні лінії 5 2.4. Розрахунок чисельності телефоністок 6 3. Розрахунок експлуатаційних витрат на обслуговування АТС 6 3.1. Розрахунок видатків на зарплатню (фонду зарплати) — (PФОТ) 7 3.2. Розрахунок видатків на соціальне страхування (PС/C) 9 3.3. Розрахунок видатків на матеріали (PМ) 9 3.4. Розрахунок видатків на електроенергію (PЭ/Э) 10 3.5. Розрахунок видатків (відрахувань) на амортизацію (PА) 10 3.6. Розрахунок інших витрат (PПРОЧ) 10 3.7. Розрахунок експлуатаційних витрат (ЭPC) 11 4. Розрахунок доходів від експлуатації телефонної станції 11 4.1. Розрахунок доходів від абонентської плати 11 4.2. Розрахунок доходів від додаткових послуг 11 4.3. Розрахунок загальних доходів від експлуатації АТС 12 5. Оцінка терміну окупності і вибір оптимального варіанта 12 Список літератури 14.

Залізничний транспорт як сукупність коштів виробництва, техніки, технологій, робочої сили в є вивчення багатьох наук — технічних, природних, математичних, географічних, економічних пріоритетів і ін. У цьому предмет наукових інтересів в кожній науки свой.

Під час вивчення технічні проблеми розглядаються гармати й кошти виробництва, їх фізичні властивості і їхню взаємодію у процесі організації перевезень, технологія експлуатації, помешкання і зміст технічних засобів, ставлення працівників до праці, рівень їхнього квалификации.

Економіка залізничного транспорту вивчає транспорт з погляду виробничих взаємин у процесі виробництва. У цьому економіка орієнтується на людину, як на головну продуктивну силу, з його інтереси і управління ними. Транспорт, зокрема залізничний, пов’язане з усіма галузями народного господарства, з населенням країни, з підприємствами, трудовими колективами. Транспорт обслуговує підприємства та галузі народного господарства незалежно від форм власності й суспільного ладу. Вони повинні чітко й в терміни забезпечувати перевезення вантажів, пасажирів, пошти, багажу, виконувати численні нетрадиційні послуги з великим якістю й при постійному прагнення до зниження витрат, тарифів й цін попри всі види послуг, робіт і продукции.

Завдання даної курсової роботи — вибрати устаткування АТС: розрахувати витрати, необхідних устаткування й експлуатації АТС і вибрати з заданих варіантів оптимальный.

1. Розрахунок потребных капітальних вложений.

Капітальні вкладення споруди містять у собі такі составляющие:

К = КАТС + КДО + КЗД + ККАБ + КАП + КЭПУ где:

КАТС — вартість устаткування АТС з урахуванням витрат з його монтаж.

КДО — вартість додаткового оборудования.

КЗД — вартість виробничих помещений.

ККАБ — видатки спорудження кабельних ліній місцевої связи.

КАП — вартість телефонних апаратів абонентов.

КЭПУ — вартість пристроїв электропитания.

Порівняння варіантів устаткування АТС з різною монтированной ємністю має здійснюватися за величиною питомих капітальних вложений:

KУД = До / NАТС, где:

До — сумарні капітальні вкладення за спрощеним варіантом, рублей.

NАТС — ємність телефонної станції, номеров.

1.1. Розрахунок вартості обладнання АТС з урахуванням витрат з його монтаж (КАТС).

Витрати обладнання АТС визначається за кошторисом. Витрати монтаж устаткування становлять для АТСК 9%, а АТСКЭ — 12% з його стоимости.

У таблиці 1.1.1 наведена ціна АТС залежно від неї емкости.

У таблиці 1.1.2 наведена ціна устаткування АТС.

Таблиця 1.1.1 Вартість АТС.

|АТСК | |Ємність, ном. |2000 |2200 |2400 | |Ціна, крб. |19 040 |20 830 |22 600 | |АТСКЭ | |Ємність, ном. |1792 |2048 |2304 | |Ціна, крб. |16 300 |17 604 |18 730 |.

Таблиця 1.1.2 Вартість устаткування АТС |Устаткування |Вартість, крб. | |Префікс «ВИЗА-32» |600 | |Выпрямительное пристрій ВУК 67/140 |644 | |Двухгрупповой акумуляторна батарея АКАБ 60/880 |1174 | |Коммутирующее пристрій СК-10 |34 | |Телефонний апарат |450 |.

При виборі значень цін АТС враховуються величини монтированной ємності для АТС (відповідно до виданій завданням), і навіть дані таблиці 1.1.1. При цьому разі розбіжності значень за умовчанням береться найближча велика ємність. Після цього виробляється розрахунок витрат на монтують устаткування. Розрахунок представлено таблиці 1.1.3.

Таблиця 1.1.3 Розрахунок вартості обладнання АТС |Модель АТС |АТСК |АТСКЭ | |Обрана вартість, |19 040 |17 604 | |крб. | | | |Витрати монтаж, крб. |1713,6 |2112,48 | |Разом, крб. |20 753,6 |19 716,48 |.

1.2. Розрахунок вартості устаткування (КДО).

Вартість устаткування враховується лише АТСК. У цілях порівнянності технічних можливостей устаткуванню АТСК монтується приставка «Виза-32», забезпечує автоматичний набір 32 найчастіше що викликаються абонентов.

1.3. Розрахунок вартості виробничих приміщень (КЗД).

Для розміщення устаткування автоматичної телефонної станції у будинку вдома зв’язку виділяються спеціальні приміщення — автозал, кроссовая, регулировочная.

Загальна площа цих приміщень визначається залежність від ємності станції. При АТСК за кожен номер потрібно 0,1 м², а при АТСКЭ — 0,06 м². Крім цього, розміщувати пристроїв електроживлення при АТСК потрібно додатково 50 м².

Потрібні капвкладення споруди цих приміщень визначаються з їхньої будівельному обсягу і питомим капвкладенням. При визначенні будівельного обсягу виробничих приміщень приймають їх висоту 3,3 метра.

Удільні капвкладення споруди становлять: 457 крб./ м3.

З огляду на викладені дані, зробимо необхідні розрахунки, які наведені у таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 Розрахунок вартості приміщень |Модель АТС |Ємність, |Площа |Обсяг |Вартість | | |номерів |приміщень, м2 |приміщень, м3 |приміщень, крб.| |АТСК |1800 |230 |759 |346 863 | |АТСКЭ |2048 |122,88 |405,504 |185 315,3 |.

1.4. Розрахунок витрат за спорудження кабельних ліній місцевого зв’язку (ККАБ).

Ці витрати визначаються з ємності станцій. Потреба кабельної лінії на 1 номер — 2,25 км. З іншого боку необхідно враховувати питомі витрати на 1 км кабельної лінії, що є 201,6 руб./км.

Таблиця 1.4 Розрахунок вартості кабельних линий.

|Модель АТС |Ємність, |Довжина кабельної |Вартість каб. линий,| | |номерів |лінії, км |крб. | |АТСК |1800 |4050 |816 480 | |АТСКЭ |2048 |4608 |928 972,8 |.

1.5. Розрахунок вартості телефонних апаратів абонентів (КАП).

Вартість телефонних апаратів за кількістю абонентів. Кількість абонентів приймається рівним ємності станції. Слід також враховувати, що з 20% службових абонентів встановлено паралельні апарати (відповідно до вихідним даним, кількість службових абонентів: 500 чел.).

Вартість телефонного апарату приведено в таблиці 1.1.2.

Таблиця 1.5 Розрахунок вартості телефонних апаратів |Модель АТС |Ємність / У |Кількість |Усього |Вартість | | |абонентів |паралельних |аппаратов,|телефонных | | |(номерів / чол.) |апаратів, прим. |прим. |апаратів, крб.| |АТСК |1800 |100 |1900 |855 000 | |АТСКЭ |2048 |100 |2148 |966 600 |.

1.6. Розрахунок вартості пристроїв електроживлення (КЭПУ).

У капітальні вкладення электропитающих установок включається вартість выпрямителей, акумуляторів, коммутирующего устройства.

Для харчування АТСК встановлюється три выпрямительных устрою (два основних та одне резервне), двухгрупповая акумуляторна батарея і коммутирующее устройство.

У вартість АТСКЭ вартість электропитающих пристроїв вже включена.

Вартість всіх ЭПУ приведено в таблиці 1.1.2, які розрахунок в таблиці 1.7.

1.7. Розрахунок величини потребных і питомих капвложений.

Зведемо усі отримані після розрахунків дані в таблицю 1.7.

Таблиця 1.7 Розрахунок потребных капітальних вложений.

|Модель |NАТС|КАТС |КДО |КЗД |ККАБ |КАП |КЭПУ |КСУМ |КУД | |АТС | |крб. |крб. |крб. |крб. |крб. |крб. |крб. |руб/ном | | |ном.| | | | | | | | | |АТСК |1800|20 753,6|600 |346 863 |816 480 |855 000 |3140 |2 044 637|1135,909| |АТСКЭ |2048|19 716,4|нет |185 315,|928 972,|966 600 |вкл. |2 102 653|1026,686| | | |8 | |3 |8 | | | | |.

2. Розрахунок чисельності работников.

Для обслуговування АТС необхідний штат інженерів, электромехаников, монтерів. Його величина визначається за кількістю устаткування й нормам його обслуживания.

2.1. Розрахунок кількості персоналу, обслуговуючого аппаратуру.

Апаратуру АТСК при ємності 900−1600 номерів обслуговує 4 електромеханіка (по 1 фахівця в царині зміну). При ємності більш 1600 номерів чергування ввозяться дві особи. Очолює бригаду старший електромеханік. З огляду на, що ємність АТСК відповідно до вихідним даним Nатск = 1800, получаем:

. Склад бригади обслуговування АТСК — 9 людина (8 электромехаников и.

1 старший електромеханік). Апаратура АТСКЭ «Квант» обслуговується 1 электромехаником на кожні 256 номерів. Очолює бригаду інженер. Кількість электромехаников: Kэм. атскэ = 2048/256 = 8 человек.

. Склад бригади обслуговування АТСКЭ — 9 людина (8 электромехаников і одну инженер).

2.2. Розрахунок кількості персоналу, обслуговуючого лінійні устройства.

Для обслуговування пристроїв лінійного виробництва ділянки АТС необхідний штат электромехников (по 1 людині на 450 номерів). Тому, щодо різноманітних АТС склад даних бригад становитиме: Для АТСК: Kэм. атск = 1800/450 = 4 человека.

. Склад бригади обслуговування пристроїв АТСК — 5 электромехаников Для АТСКЭ: Kэм. атскэ = 2048/450 =4,51 (5 человек.

. Склад бригади обслуговування пристроїв АТСКЭ — 5 электромехаников.

2.3. Розрахунок кількості персоналу, обслуговуючого кабельні линии.

Для обслуговування кабельних ліній місцевого зв’язку штат розраховується за нормам обслуговування 3300 пар жил (км на 1 електромеханіка і 4950 пар жил (км на 1 електромонтера зв’язку. З огляду на, що ємність кабелю становить 7×4, кількість пар жив визначиться так: 7×4 = 28×2 = 14 пар жив на 1 км кабельної магістралі. Тоді загальна кількість пар жив на протяжності кабельної магістралі: NПАР. ЖИЛ = LКАБ.МАГ. (14 (пар жил (км).

Для АТСК довжина кабельної магістралі становить: LКАБ.МАГ.= 4050 км (таблиця 1.4) Кількість пар жив для АТСК: NПАР. ЖИЛ = LКАБ. МАГ (14 = 4050(14 = 56 700 (пар жил (км) Кількість электромехаников на кабельних лініях для АТСК: КЭЛ. МЕХ= NПАР. ЖИЛ / 3300 = 56 700/3300 = 17,18 (18 людина Кількість електромонтерів на кабельних лініях для АТСК: КЭЛ. МЕХ= NПАР. ЖИЛ / 4950 = 57 600/4950 = 11,63 (12 человек.

. Склад бригади обслуговування кабельних ліній на АТСК: 18 електромеханік та дванадцяти электромонтеров.

Для АТСКЭ довжина кабельної магістралі становить: LКАБ.МАГ.= 4608 км (таблиця 1.4) Кількість пар жив для АТСК: NПАР. ЖИЛ = LКАБ. МАГ (14 = 4608(14 = 64 512 (пар жил (км) Кількість электромехаников на кабельних лініях для АТСК: КЭЛ. МЕХ= NПАР. ЖИЛ / 3300 = 64 512/3300 = 19,55 (20 людина Кількість електромонтерів на кабельних лініях для АТСК: КЭЛ. МЕХ= NПАР. ЖИЛ / 4950 = 64 512/4950 = 13,03 (14 человек.

. Склад бригади обслуговування кабельних ліній на АТСКЭ: 20 електромеханіка і 14 электромонтеров.

2.4. Розрахунок чисельності телефонисток.

Для видачі довідок про номерах телефонів передбачається чергування телефоністки (цілодобово). Кількість їх визначається за кількістю довідок протягом місяця. Норма однією телефоністку 18 300 довідок на місяць. Кількість довідок на добу: Кспр. сут = 450 Кількість довідок на місяць: Кспр. мес = 450(30 = 13 500 Кількість телефоністок: Kтлф = 13 500/18300 = 0,73 (1 человек.

. Склад телефоністок — 1 человек.

При розрахунку спискового контингенту необхідно враховувати контингент на заміщення тимчасово непрацюючих. Причому для электромехаников і монтерів він становить 12%, а телефоністок — 15%. Опис явочного і спискового штату співробітників наведено в таблицях 2.1 і 2.2.

Таблиця 2.1. Явочный штат співробітників |Модель|Электро|Старшие |Инженеры|Электромон|Телефонист|Явочный штат,| | |-механи|электромеханик|, |теры, чел.|ки, чол. | | |АТС |кі, |і, чол. |чол. | | |чол. | | |чол. | | | | | | |АТСК |30 |1 |- |12 |1 |44 | |АТСКЭ |33 |- |1 |14 |1 |49 |.

Таблиця 2.2. Обліковий штат сотрудников.

|Модель|Электро-м|Старшие |Інженери, |Электро-м|Телефо-ни|Списочный штат, | | |еханики, |электроме-|чел. |онтеры, |стки, |чол. | |АТС |чол. | | |чол. |чол. | | | | |ханики, | | | | | | | |чол. | | | | | |АТСК |34 |2 |- |14 |2 |52 | |АТСКЭ |37 |- |2 |16 |2 |57 |.

3. Розрахунок експлуатаційних витрат на обслуговування АТС.

Експлуатаційні утримання, обслуговування та експлуатації АТС складаються з видатків на зарплатню, соціальне страхування, матеріали, електроенергію, амортизацію і ремонт устаткування й інших витрат. Експлуатаційні расходы:

ЭPC = PФОТ + РС/С + РМ + РЭ/Э + РА + РПРОЧ де: PФОТ — Витрати зарплатню (фонд зарплати) PС/C — Витрати соціальне страхування, PМ — Витрати матеріали PЭ/Э — Витрати електроенергію. PА — витрати (відрахування) на амортизацію. PПРОЧ — інші расходы.

3.1. Розрахунок видатків на зарплатню (фонду зарплати) — (PФОТ).

Визначаються по контингенту і середньомісячної заробітної плати кожної категорії працівників. У середньомісячну зарплатню включаються оклади (місячна тарифна ставка), премії і доплати. Доплату для электромехаников до праці у дні - 2,7% від окладу і нічний час — 13,35% від окладу. Премії виплачуються телефонисткам і электромонтерам, інженерам, старшим электромеханикам у вигляді 15% від посадового окладу (місячної тарифної ставки) і доплати до праці у нічний час. При розрахунку оплати праці інженерів і электромехаников, посадові оклади встановлюються на АТСКЭ вище на 15%, ніж АТСК. Доплату до праці в суворих кліматичні умови становить 20% від окладу чи місячної тарифної ставки. Доплати районному коефіцієнта нараховуються у вигляді 30% від усієї нарахованої суми (середньомісячної зарплати). Доплати за вислугу років наведені у таблиці 3.1.1 Тарифні ставки зарплати щодо різноманітних категорій працівників представлені у таблиці 3.1.2.

Таблиця 3.1.1 Доплати за вислугу лет.

|Вислуга років |Доплату, % від окладу | |5 |10 | |10 |20 | |15 |25 | |20 |30 |.

Таблиця 3.1.2 Тарифні ставки зарплати щодо різноманітних категорій работников.

|АТСК | |Посада працівника |Оклад (місячна тарифна ставка), крб. | |Електромеханік |8 розряд — 1666, 9 розряд — 1866, 10 розряд — 2122 | |Старший електромеханік |2384 | |Електромонтер |5 розряд — 5,87 за годину, 7 розряд — 7,14 за годину, | |Телефоністка |4 розряд — 5,97 за годину | |АТСКЭ | |Посада працівника |Оклад (місячна тарифна ставка)*, крб. | |Електромеханік |8 розряд — 1666, 9 розряд — 1866, 10 розряд — 2122 | |Інженер |2772 | |Електромонтер |5 розряд — 5,87 за годину, 7 розряд — 7,14 за годину, | |Телефоністка |4 розряд — 5,97 за годину |.

* - на 15% більше, ніж відповідні оклади в працівників АТСК.

Розрахунок фонду зарплати до працівників АТСК і АТСКЭ представлено таблиці 3.3 і 3.4 соответственно.

Таблиця 3.1.3.1 Розрахунок фонду зарплати до працівників АТСК.

|АТСК | |Складові |Посада | | |Электромехани|Старший |Электромонтер|Телефонистка | | |до |электромехани| | | | | |до | | | |1) Оклад, крб. |1866 |2384 |1256,64 |1050,72 | |2) Доплату за работу|50,382 |64,368 |- |- | |у дні, | | | | | |крб. | | | | | |3) Доплату за работу|249,111 |318,264 |- |- | |у нічний час, крб.| | | | | |4) Премії, крб. |324,824 |414,9948 |188,496 |157,608 | |5) Доплату за работу|373,2 |476,8 |251,328 |210,144 | |в суворих умовах,| | | | | |крб. | | | | | |6) Доплату за |286,3517 |365,8427 |169,6464 |141,8472 | |вислугу років, крб. | | | | | |7) Доплату по |859,0551 |1097,528 |508,9392 |425,5416 | |районному | | | | | |коефіцієнта, крб. | | | | | |8) Середньомісячна |4008,924 |5121,798 |2375,05 |1985,861 | |вести, | | | | | |крб. | | | | | |9) Кількість, чол |34 |2 |14 |2 | |10) Фонд заробітної |136 303,4 |10 243,6 |33 250,69 |3971,722 | |плати, крб. на рік | | | | | |Фонд зарплати до працівників АТСК (УСЬОГО): |183 769,4 крб. |.

(1) — оклад з таблиці 3.1.2 (електромеханіки — 9 розряд, електромонтери — 7 розряд) Перерахунок тарифної ставки годину на середньомісячну зарплату проводився з розрахунку 8 годин на день, 22 робочі дні на місяць, (2) — 2,7% від (1) (лише электромехаников, включаючи старших электромехаников), (3) — 13,35% від (1) (лише электромехаников, включаючи старших электромехаников), (4) — 15% від (1)+(2)+(3) (5) — 20% від (1) (6) — 10% від (1)+(2)+(3)+(4)+(5) (відповідно до таблиці 3.1.1 — при вислуги років, рівної 5 років) (7) — 30% від (1)+(2)+(3)+(4)+(5) (8) — (1)+ (2)+(3)+(4)+(5)+(6) +(7) (одну людину на місяць) (9) — з таблиці 2.2 (списковий штат) (10) — (8)((9)(12 місяців (фонд зарплати за год).

Таблиця 3.1.3.2 Розрахунок фонду зарплати до працівників АТСК.

|АТСКЭ | |Складові |Посада | | |Электромехани|Инженер |Электромонтер|Телефонистка | | |до | | | | |1) Оклад, крб. |2145,9 |2772 |1445,136 |1208,328 | |2) Доплату за работу|57,9393 |74,844 |- |- | |у дні, | | | | | |крб. | | | | | |3) Доплату за работу|286,4777 |370,062 |- |- | |у нічний час, крб.| | | | | |4) Премії, крб. |373,5475 |482,5359 |216,7704 |181,2492 | |5) Доплату за работу|429,18 |554,4 |289,0272 |241,6656 | |в суворих умовах,| | | | | |крб. | | | | | |6) Доплату за |329,3044 |425,3842 |195,0934 |163,1243 | |вислугу років, крб. | | | | | |7) Доплату по |987,9133 |1276,153 |585,2801 |489,3728 | |районному | | | | | |коефіцієнта, крб. | | | | | |8) Середньомісячна |4610,262 |5955,379 |2731,307 |2283,74 | |вести, | | | | | |крб. | | | | | |9) Кількість, чол |37 |2 |16 |2 | |10) Фонд заробітної |170 579,7 |11 910,76 |43 700,91 |4567,48 | |плати, крб. на рік | | | | | |Фонд зарплати до працівників АТСКЭ (УСЬОГО): |230 758,9 крб. |.

(1) — оклад з таблиці 3.1.2 (електромеханіки — 9 розряд, електромонтери — 7 розряд) Перерахунок тарифної ставки годину на середньомісячну зарплату проводився з розрахунку 8 годин на день, 22 робочі дні на місяць, (2) — 2,7% від (1) (лише электромехаников, включаючи інженерів), (3) — 13,35% від (1) (лише электромехаников, включаючи інженерів), (4) — 15% від (1)+(2)+(3) (5) — 20% від (1) (6) — 10% від (1)+(2)+(3)+(4)+(5) (відповідно до таблиці 3.1.1 — при вислуги років, рівної 5 років) (7) — 30% від (1)+(2)+(3)+(4)+(5) (8) — (1)+ (2)+(3)+(4)+(5)+(6) +(7) (одну людину на місяць) (9) — з таблиці 2.2 (списковий штат) (10) — (8)((9)(12 місяців (фонд зарплати за год).

3.2. Розрахунок видатків на соціальне страхування (PС/C).

Відрахування органам соціального страхування планується на розмірі 38,5% від загального обсягу витрат на зарплатню протягом року. Розрахунок виконаний в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 Відрахування на соціальне страхування |Модель АТС |Фонд зарплати*, |Відрахування на соцстрахування, | | |крб. |крб. | |АТСК |183 769,4 |70 751,23 | |АТСКЭ |230 758,9 |88 842,16 |.

* - з таблиць 3.1.2 і 3.1.3 в рядку «ВСЕГО».

3.3. Розрахунок видатків на матеріали (PМ).

Плануються за кількістю устаткування й питомій витраті цих ресурсів. Витрата матеріалів і запасними частинами становить рік одне число ємності координатної АТС 15,5 крб., квазиэлектронной АТС — 20 крб. На 100 м² виробничої площі витрата матеріалів порання і поточного ремонту за рік становлять 75 крб. Розрахунок видатків матеріалів для АТС приведено у таблиці 3.3.1 Розрахунок видатків матеріалів порання і ремонту приведено у таблиці 3.3.2.

Таблиця 3.3.1 Розрахунок видатків матеріалів і запасними частинами для АТС |Модель |Витрата матеріалів на |Ємність АТС, |Усього витрата | | |одне число ємності, |номерів |матеріалів, крб. в | | |крб. на рік | |рік | |АТСК |15,5 |1800 |27 900 | |АТСКЭ |20 |2048 |40 960 |.

Таблиця 3.3.2 Розрахунок видатків матеріалів порання і поточного ремонту |Модель |Витрата матеріалів на |Виробнича |Усього витрата | | |100 м2 площі, крб. в|площадь*, м2 |матеріалів, крб. на рік| | |рік | | | |АТСК |75 |260 |195 | |АТСКЭ |75 |135 |101,25 |.

* - з таблиці 1.3.

Відповідно до даних в таблицях 3.3.1 і 3.3.2: Витрати матеріали для АТСК: РМ. АТСК = 28 095 крб. Витрати матеріали для АТСКЭ: РМ. АТСКЭ = 41 061,25 руб.

3.4. Розрахунок видатків на електроенергію (PЭ/Э).

Плануються за кількістю устаткування й питомій витраті цих ресурсів. Норма місячного витрати електроенергії на 10 номерів становить для АТСК 30 квтч, для АТСКЭ «Квант» — 40 квтч. Ціна одного квтч електроенергії становить 60 коп. Розрахунок видатків на електроенергію приведено у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4. Розрахунок видатків на електроенергію |Модель |Норма місячного |Ємність АТС, |Кількість |Усього витрата на| | |витрати на 10 номеров,|номеров |квтч, |електроенергію,| | |квтч на місяць | |на рік* | | | | | | |крб. на рік* | |АТСК |30 |1800 |5400 |3240 | |АТСКЭ |40 |2048 |8192 |4915,2 |.

* - (NАТС/10) (норму місячного витрати (12 месяцев.

3.5. Розрахунок видатків (відрахувань) на амортизацію (PА).

Величини відрахувань на амортизацію і ремонт устаткування АТС, і навіть розрахунок цих відрахувань кожної моделі АТС наведені у таблиці 3.5.1 і 3.5.2.

Таблиця 3.5.1 Норми і розрахунок відрахувань на амортизацію і ремонт устаткування АТСК |Об'єкт |Вартість*, крб |Норма, % на рік |Відрахування, крб. | |Устаткування АТС |21 353,6 |6,5 |1387,984 | |Электропитающие |3140 |6,8 |213,52 | |устрою | | | | |Будинок |346 863 |3,3 |11 446,48 | |Кабельна лінія |816 480 |3,9 |31 842,72 | |УСЬОГО відрахувань на амортизацію для АТСК |44 890,7 |.

* - з таблиці 1.7.

Таблиця 3.5.2 Норми і розрахунок відрахувань на амортизацію і ремонт устаткування АТСКЭ |Об'єкт |Вартість*, крб |Норма, % на рік |Відрахування, крб. | |Устаткування АТС |19 716,48 |3,4 |670,3603 | |Будинок |185 315,3 |3,3 |6115,405 | |Кабельна лінія |928 972,8 |3,9 |36 229,94 | |Электропитающие |Занесено до вартості АТС | |устрою | | |УСЬОГО відрахувань на амортизацію для АТСКЭ |43 015,7 |.

* - з таблиці 1.7.

3.6. Розрахунок інших витрат (PПРОЧ).

Інші витрати включають Витрати послуги за поточного змісту пристроїв телефонному зв’язку, користування сполучними лінії, виплату одноразового винагороди за вислугу років та інші витрати. Плануються вони у розмірі 6−8% від фонду зарплати. Наведено в таблиці 3.6.

Таблиця 3.6 Розрахунок інших витрат |Модель АТС |Фонд зарплати*, |Інші витрати**, | | |крб. на рік |крб. на рік | |АТСК |183 769,4 |12 863,86 | |АТСКЭ |230 758,9 |16 153,12 |.

* - з таблиць 3.1.3.1 і 3.1.3.2 в рядку «УСЬОГО», ** - приймемо, як 7% від фонду заробітної платы.

3.7. Розрахунок експлуатаційних витрат (ЭPC).

Зведемо отримані дані про що становить експлуатаційних витрат у таблицю 3.7 і розрахуємо сумарне значення цих расходов.

Таблиця 3.7 Розрахунок значення експлуатаційних витрат для АТС |Модель |PФОТ, |PC/C, |PМ, |PЭ/Э, |PА, |PПРОЧ, |ЭPC, | | |крб. в |крб. в |крб. в |крб. в |крб. в |крб. в |руб.в рік| | |рік |рік |рік |рік |рік |рік | | |АТСК |183 769,4 |70 751,23 |28 095 |3240 |44 890,7 |12 863,86 |343 610,2 | |АТСКЭ |230 758,9 |88 842,16 |41 061,25 |4915,2 |43 015,7 |16 153,12 |424 746,3 |.

4. Розрахунок доходів від експлуатації телефонної станции.

Доходи від експлуатації телефонної станції складаються з абонентської і щодо оплати що їх виконати ремонт (ремонт розетки, перевірка і ремонт телефонних апаратів тощо.) З іншого боку, телефонний станція може надавати додаткові види обслуговування. На координатної АТС 10% абонентам то, можливо представлена можливість скороченого набору 32 найчастіше що викликаються абонентів. Здійснюється це з допомогою додатково встановленого устаткування приставки «ВИЗА-32». Технічні можливості устаткування АТСКЭ «Квант» дозволяють, крім цього послуги, надавати абонентам додатково такі види обслуживания:

1) повідомлення про вступ вызова.

2) заборона яка входить связи.

3) виклик абонента без набору номера.

4) конференц-связь.

4.1. Розрахунок доходів від абонентської платы.

Абонентська Плата квартирне телефон становить 51,5 рублів на місяць, за службовий — 98 рублів, за паралельний апарат — 28 рублів. Розрахунок доходів від абонентської плати зроблений таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 Доходи від абонентської плати |Модель |Вигляд послуги і кількість абонентів* |Абоненская |Абонентська | |АТС | |плата — всего,|плата — | | | | |всього, | | | |крб. в міс. |руб.в рік | | |Квартирне |Службовий |Паралельний | | | | |телефон, шт.|телефон, шт.|телефон, прим. | | | |АТСК |1300 |500 |100 |118 750 |1 425 000 | |АТСКЭ |1548 |500 |100 |131 522 |1 578 264 |.

* - таблиця 1.5 і вихідні дані (у квартирних телефонів = загальна ємність — служебные).

4.2. Розрахунок доходів від додаткових услуг.

Доходи від додаткових видів обслуговування визначаються за кількістю абонентів, які мають послугою, і з абонентської оплату кожну послугу. Абонентська плату скорочений набір номери становить 5,5 карбованців на місяць, повідомлення про вступ виклику — 4,5 рубля на місяць. Оплата ж користування конференц-связью становить 15,0 рубля на місяць. Оплата ж інші послуги (заборона вхідного зв’язку) встановлена у розмірі 2 рублів за разове користування послугою. Розрахунок доходів від додаткових послуг зроблений таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 Доходи від додаткових послуг |Модель |Вигляд послуги і кількість абонентів* |Доход — |Доход — | |АТС | |всього, |всього, | | | |крб. в мес.|руб.в рік | | |Скорочений |Повідомлення |Конференц-|Запрет | | | | |набір |про |зв'язок, |яка входить | | | | |номери, чел.|поступлении |чол. |связи, чел.| | | | | |виклику, чол.| | | | | |АТСК |180 |- |- |- |810 |9720 | |АТСКЭ |290 |280 |48 |80 |3590 |43 080 |.

* - із вихідних даних (однаково для обох моделей АТС).

4.3. Розрахунок загальних доходів від експлуатації АТС.

Зведемо отримані після розрахунків дані в таблицю 4.3 і визначимо загальну величину доходів від експлуатації АТС.

Таблиця 4.3 Доходи від експлуатації АТС |Модель АТС |Доходи від абонентської |Доходи від |Усього доходів від | | |плати, крб. на рік |додаткових |експлуатації, | | | |послуг, крб. на рік |крб. на рік | |АТСК |1 425 000 |9720 |1 434 720 | |АТСКЭ |1 578 264 |43 080 |1 621 344 |.

5. Оцінка терміну окупності і вибір оптимального варианта.

Прибуток від експлуатації телефонної станції дорівнює різниці між доходами і витратами на експлуатацію (розрахунок в таблиці 5.1).

Таблиця 5.1 Прибуток від експлуатації АТС.

|Модель АТС |Доходи від експлуатації |Витрати |Прибуток від | | |АТС, |експлуатацію АТС, |експлуатації АТС, | | |крб. на рік* |крб. на рік** |крб. на рік | |АТСК |1 434 720 |343 610,2 |1 091 110 | |АТСКЭ |1 621 344 |424 746,3 |1 196 598 |.

* - з таблиці 4.3 ** - з таблиці 3.7.

Термін повернення капітальних вкладень визначається розподілом капітальних вкладень на величину яку за рік прибутку (розрахунок в таблиці 5.2) Цей термін ні перевищувати нормативного.

Таблиця 5.2 Термін повернення капітальних вкладень |Модель АТС |Капітальні |Прибуток від експлуатації |Термін повернення | | |вкладення*, крб. |АТС**, крб. на рік |капітальних | | | | |вкладень, років. | |АТСК |2 044 637 |1 091 110 |1,873 906 | |АТСКЭ |2 102 653 |1 196 598 |1,757 192 |.

* - з таблиці 1.7 (КСУМ).

** - з таблиці 5.1.

Вибір оптимального варіанта має здійснюватися шляхом порівняння їхніх по основним стоимостным, технічною освітою і експлуатаційним параметрам.

Далі в таблицях порівняння наведено основні дані про кожному з пунктів для зіставлення вартісних і технічних характеристик різних АТС. Параметри, використання є має більший економічний ефект виділено підкресленою жирним шрифтом.

Таблиця 5.3. Порівняння по загальним потребным капітальним вкладенням |Економічний параметр |АТСК |АТСКЭ | |Вартість устаткування |20 753,6 |19 716,48 | |Вартість приміщень, крб. |346 863 |185 315,3 | |Вартість кабельних ліній |816 480 |928 972,8 | |Вартість телефонних апаратів |855 000 |966 600 | |Додаткове устаткування* |600 |немає | |Вартість электропитающих устройств*|3140 |вкл | |Потрібні капітальні вкладення |2 044 637 |2 102 653 |.

* - за даними параметрами порівняння не проводиться, т.к. вони вже враховані в інших пунктах.

Отже, користуючись таблицею 5.3, можна дійти невтішного висновку, що у загальним потребным капітальним вкладенням вигідніше установка АТСК. Але треба враховувати, що АТСКЭ є технічно досконалої: є можливість скороченого набору номери абонента, що автоматично виключає потребу в установці приставки «Виза-32 », як і того, що электропитающие влаштування у АТСКЭ не встановлюються окремо, що спрощує її обслуживание.

Таблиця 5.4. Порівняння по загальним эксплутационным видатках |Економічний параметр |АТСК |АТСКЭ | |Фонд зарплати |183 769,4 |230 758,9 | |Відрахування на соціальне страхование|70 751,23 |88 842,16 | |Витрата матеріалів і запасними частинами |27 900 |40 960 | |Витрата матеріалів порання і |195 |101,25 | |ремонту | | | |Витрати електроенергію |3240 |4915,2 | |Відрахувань на амортизацію і ремонт |44 890,7 |43 015,7 | |Інші витрати |12 863,86 |16 153,12 | |Загальні експлуатаційних витрат |343 610,2 |424 746,3 |.

З таблиці 5.4. слід, що як вигідною (по меншому числу витрат) є налаштованість АТСК. У цьому слід, що фонд заробітної плати за АТСКЭ значно більше завдяки тому, що посадові оклади на даному типі АТС вище. Також треба сказати, що устаткування АТС типу «Квант «загалом є надійним і має більший термін їхньої служби, що позитивно б'є по витратах на: ремонт та інших види технічного обслуживания.

Таблиця 5.5. Порівняння з доходів від експлуатації телефонної станції |Економічний параметр |АТСК |АТСКЭ | |Доходи від абонентської плати |1 425 000 |1 578 264 | |Доходи від додаткових послуг |9720 |43 080 | |Загальні прибутки від експлуатації АТС |1 434 720 |1 621 344 |.

Таблиця показує, що незаперечним лідером з доходів від експлуатації є АТСКЭ типу «Квант ». З іншого боку вона має незрівнянно великими функціональними і технічних можливостей, такі як: повідомлення про вступі виклику, заборона вхідного зв’язку, виклик абонента без набору номери, конференц-связь.

Головним же показником економічну ефективність усе є повернення капітальних вкладень. Він просто складає для АТСК — 1,87 року, а АТСКЭ — 1,75 року. Інакше кажучи — й тут першість за АТСКЭ.

Для обох типів АТС варто виокремити такі шляху збільшення прибыли:

. застосування автоматизованого праці під час прокладання кабельних линий.

. розширення монтируемой ємності (зростання доходів рахунок збільшення абонентської платы).

. зниження фонду зарплати (провести з допомогою умовного вивільнення деяких должностей).

. збільшити кількість абонентів, яким надаються додаткові послуги (продукує зростання доходів з допомогою оплати додаткових услуг).

. підвищення продуктивність праці (рахунок підвищення кваліфікації персонала).

. впровадження нових виробничих технологий.

. своєчасне профілактичне обслуговування може й проведення технічних оглядів і ремонтних робіт (зниження результирующих витрат за ремонт).

1. Економіка залізничного транспорту. В.А. Дмитрієв, А.І. Журавель та інших., М.: Транспорт, 1996.

2. Методичні вказівки із розрахунку курсової роботи, ДВГУПС.

3. Конспект на уроках «Системи телекомунікацій », ДВГУПС, 1998.