Економіка Данії

смотреть на реферати схожі на «Економіка Данії «.

Экономика Дании.

Королівство Данія належить до малих європейських держав як за кількістю населення — 5,2 млн. людина, і за величиною території — 43,1 тис. кв. км. Середня щільність населення — 120 осіб у 1 кв. км. Данія лежить у в північно-західній частині Європейського континенту. Географічно вона з півострова Ютландія, і навіть групи островів Данія має значними на природні ресурси. Особливо важливі запаси нафти і є на шельфі Північного моря. Грошова одиниця країни — датська крона, що складається з 100 эре.

По державного устрою Данія є конституційної монархією. Глава держави — Корольова Маргрете II. Монарх виконує переважно представницькі функції. Законодавчим органом влади є однопалатний парламент з 179 депутатів. Данія — країна, із високорозвиненою економікою. За виробництвом ВВП на свою душу населення (більш 26 тис. дол.) Данія займає четверте в Європі (після Швеції, Люксембургу і Норвегії). Щорічні темпи зростання ВВП населення в 1996;97 рр. становили близько 2%.Основой економічного потенціалу є промисловість і високоефективне сільському господарстві. Данія, водночас, є рибальської державою, і навіть має однією з найбільших у світі морських торгових флотів. Має розгалужену мережу транспортно-експедиторських і торгово-промислових компаній із всьому світу, що у значною мірою визначає успіхи у просуванні датського експорту. Данія має добре розвинену освітню і науково-дослідну базу, що дозволяє їй утримуватися на передових технологічних рубежах в світі. У Данії діє одну з найкращих систем соціального захисту населення. У сукупних громадських витратах видатки соціальний захист, освіту і здоров’я становлять 70%, тоді як у оборону, правоохоронну діяльність й державне управління — лише 15%. Високий рівень соціальних витрат, поруч із наявністю значного державного боргу перед, що утворився основному минулі 20 років через необхідності підтримувати сформований рівень соціального забезпечення, серйозно обмежує конкурентні можливості датської економіки. Більшість працездатного населення зайнята на малих і середніх підприємствах. Загалом у Данії зареєстровано понад 430 тисяч суб'єктів, які займаються підприємницькою діяльністю. Така структура бізнесу робить датську економіку гнучкою та здатної до реагування на зміни кон’юнктури. 1997 рік було переважно сприятливим для економіки Данії. Зниження темпів економічного розвитку, характеризовавшее стан датської економіки 1995 року, змінилося 1996 року поновленням зростання, продолжившегося й у 1997 року. Валовий внутрішній продукт Данії 1997 року зріс на 5,2% і досяг 1121 млрд. крон. Частково зростання можна пояснити підвищенням внутрішнього попиту, а й датський експорт у 1997 року збільшився більш помітно, ніж у в середньому у європейських країн (на 7,2%). Поновлення економічного зростання Данії сталося трохи раніше, ніж за іншими країни. Пожвавлення економіки сприяло закріплення позитивних змін ринку праці та рівень зареєстрованого безробіття скоротився до 7,8% від чисельності всієї робочої силы.

В 1997 року зовнішньоторговельний оборот Данії становив 770 млрд. крон. Частка зовнішньої торгівлі в валовому внутрішньому продукті країни досягла 68,7%. Основними зовнішньоторговельними партнерами Данії є країн ЄС: ФРН, Швеція, Великобританія, Норвегія, Нідерланди, Франція. У 1997 року їхня частка довелося 68,5% всього обороту зовнішньої торгівлі Данії. На американському континенті як партнер Данії є США (4,4% від сукупного зовнішньоторговельного товарообігу), в азійсько-тихоокеанському регіоні - Японія (2,9%) та Китаю (1,2%). Перед Росії припадає трохи більше 1,2% зовнішньоторговельного обороту Данії. У 1997 року Данія експортувала товарів та послуг у сумі 403,6 млрд. крон. Частка експорту до ВВП становила 36%. Впродовж кількох останніх чотирьох років темпи зростання експорту залишаються досить стабільними. Основним експортним ринком Данії залишається Німеччина — 22% всього датського експорту. За нею йдуть Швеція та Велика Британія — (по 9,1%), Норвегія (6,6%) й Франція, з заморських ринків найбільше значення для датських експортерів мають США, Японія, Південну Корею і Гонконг. Частка Росії у датському експорті становить 1,4% і з цього показнику вона займає 15 місце. Серед опитаної «Харчові продукти і живі тварини «найбільш значимі поставки м’яса і м’ясопродуктів (у сумі 19,9 млрд. крон), риби і морепродуктів (15 млрд. крон), і навіть молокопродукції і яєць (7,3 млрд. крон). Серед опитаної «Непищевое сировину, крім палива «(12,2 млрд. крон) помітне місце займає експорт хутра. Хутрове звірівництво останніми роками стало великої експортної галуззю для Данії. Експорт шкурок норки і лисиць 1997;го року дав близько 400 млн. доларів. Основним покупцем є Гонконг (понад 34%), і навіть ФРН, Італія, Туреччина, Фінляндія та Південна Корея. Експорт палива мінерального, паливно-мастильних матеріалів, газу та електроенергії у сумі 13,5 млрд. крон 1996 року вперше за вартістю перекрив витрати Данії імпорту товарів цієї групи. У цьому особливо значно виріс експорт електроенергії (вп'ятеро). Значною експортної статтею Данії є медичне обладнання та прилади. Так, експорт медичних електроприладів перевищує 1,2 млрд. крон. Приблизно ж на таку суму щорічно експортується інших медичних приладів та інструментів. Важливе місце у датському експорті займає меблі. Сьогодні Данія виробляє меблів більше, ніж будь-яка інша країна Європи, і майже 80% виробництва посідає експорт. За три перших кварталу 1997 р. експортовано датської меблів у сумі 9, 5 млрд. крон. До Німеччини спрямовується близько половини усього експорту меблів (5,6 млрд. крон). У цілому країни Західної Європи надходить майже 90% експорту датської меблів. Імпорт. У 1997 року Данія імпортувала товарів та послуг у сумі 366,4 млрд. крон. Частка імпорту ВВП становила 32,7%. Основні постачальники товарів на датський ринок є країн ЄС, на які треба 65,4% вартості датського імпорту. Найбільші постачальники — ФРН (20,5%), Швеція (11,6%), Великобританія (6,8%), Нідерланди (6,6%), Франція (5,2%), Норвегія (5,1%). Серед інших великих постачальників можна відзначити — США (4,8%), Японія (2,3%) та Китаю (1,7%). Частка Росії у датському імпорті не перевищує 0,9%. За цим показником Росія припадає лише 19 місце серед зовнішньоторговельних партнерів Данії. Данія може вважатися великим імпортером продовольчих товарів. У 1997 року імпорт товарів за 57-ю статтею «Харчові продукти і живі тварини «становив 23,6 млрд. крон. Основне в цій групі займають риба і морепродукти (7,4 млрд. крон), які переважно закуповуються на переробку. Без розвиненою сировинної бази, Данія імпортує значні кількості промислового сировини як рослинного й тваринного, і мінерального походження. Найпомітнішим є імпорт деревини (3,5 млрд. крон). Основні постачальники деревини є Швеція (1,5 млрд. крон), Фінляндія (0,7 млрд. крон) і ФРН (0,3 млрд. крон). За 3 роки економічного підйому імпорт меблів до Данії зріс на 40% і становив 1996 року 2,3 млрд. крон. А упродовж трьох перших кварталу 1997 р. було імпортовано меблів на 2,9 млрд. крон. Найбільшими постачальниками є Швеція, Німеччина, Італія й Норвегія. У той самий час, датський імпорт меблів становить лише чверть від цього. Помітне місце у загальному імпорті займають товари паливно-енергетичній групи, особливо вугілля, нафту й війни нафтопродукти. У 1996 року у Данію було завезено енергетичного вугілля на 2,9 млрд. крон, нафти і нафтопродуктів на 9 млрд. крон. Російські фірми є значними партнерами для датських імпортерів. Їх частка у імпорті товарів зазначеної групи становила 12,5%. Не маючи комплексно розвиненою хімічної промисловістю, Данія імпортує значні обсяги хімічних товарів. У 1996 року товарів цієї групи завезено у сумі 26,3 млрд. крон. Машини, обладнання та транспортні засоби є великої по вартості групою датського імпорту (81,2 млрд. крон). Чільне місце у цій групі займають автомобілі (19,2 млрд. крон), переважно, легкові. Майже два третини ВВП створюється приватному секторі. Територіально промисловий потенціал Данії переміщається до західних регіони країни, що викликано зростаючим інтересом датчан до ринків Центральної Європи. У цей час дві третини виробничих компаній зосереджено цих регіонах. Після нетривалої стагнації промисловості, у 1995 і 1996 роках, що з падінням датської крони стосовно європейським валютам і американського долара, 1997 рік показав зростання виробництва та обсягу експорту. Ця тенденція викликана підвищенням попиту європейських ринках і посиленням експортного потенціалу Данії. Загальна вартість виробленої Данії 1997 року промислової продукції становить близько 400 млрд. крон. Дві третини готової продукції експортується. Провідними галузями датської індустрії є металообробки, машинобудування приладобудування. Тут створюється близько 34% всього обсягу промислового виробництва. Важливе його місце займає харчова — 26%, хімічна — 16,5%, целюлозно-паперова і поліграфічна — 8,5%, і навіть деревообробна і меблева — 7,8% промисловість. Всі ці галузі мають стійку тенденцію до зростання виробництва й експорту своєї продукції. Після кілька років застою намітився підйом текстильної і швейної промисловості. Нині ці галузі дають близько 3,5% від загального обсягу промислового виробництва. Шкіряна промисловість переживає кризу. Результати 1997 року, становище у економіці Данії початку 1998 року, дозволяють дійти невтішного висновку у тому, що економіка країни ще знаходиться на стадії підйому. Прогнози датських та Міжнародних експертів впевнено пророкують для економіки Данії на найближчу перспективу помірний зростання ВВП, подальший підйом сільськогосподарського і промислового виробництва, помірний зростання експорту й зміцнення валютно-фінансової становища країни. За оцінками експертів Міжнародного валютного фонду, й Організації економічної та розвитку темпи економічного зростання Данії кілька знизяться і наблизяться до середньоєвропейським (2,7%), темпи інфляції, як і, перевищуватимуть середньоєвропейські (на 0,5%), а безробіття ще більше знизиться до рекордно низькою позначки 6,9% до 1999 году.

В Данії 11% території займають ліси, 2/3 із у приватному власності. Практично всі це — лісопосадки, вироблені за останні 200 років. Нині 10% всіх зайнятих в промисловому виробництві Данії посідає лісопромисловий комплекс. Це з найшвидше та розвитку галузей. Річний оборот деревообробної промисловості за 1996 рік становить 10,1 млрд. крон. Однією з розвинених галузей промисловості Данії - меблева, яка визначилася як галузь ще 17 столітті. З того часу якість датської меблів підтримувалося високому рівні за рахунок Гільдії виробників меблів, і з допомогою дотацій уряду. Сьогодні меблева промисловість займає 8-ме місце серед найважливіших експортних галузей країни. Найбільш великим імпортером меблів з Данії є Німеччина. США за останні роки значно скоротили її імпорт. Підвищений інтерес датські виробники виявляють до російського ринку збуту, вважаючи цей ринок ще дуже перспективним. У 1996 року на внутрішньому датському ринку продали меблів у сумі в 6,4 млрд. крон, за перші 3 квартали 1997 р. — 5,2 млрд. Меблева промисловість країни налічує близько 500 компаній, у яких зайнято 19 500 людина. Більшість підприємств об'єднана до Асоціації датських виробників меблів. Це містечка та середніх підприємств з обігом 10−100 млн. крон. Фундаментальним принципом політики датського уряду щодо відношення до внутрішньому боргу є покриття сукупних запозичень уряду випуском на внутрішній ринок державних цінних паперів. У 1997 року державний борг країни становив 101,5 млрд. крон. У 1997 року середня курс датської крони до долара становив 6,6 крон за 1 дол. Транспортна промисловість Данії традиційно належить до найважливіших галузей економіки та є вже третьою за обсягом експорту до країні. Вона залишається значним джерелом надходжень іноземної валюти (близько 90 відсотків% поступлений).

На частку морського транспорту припадає приблизно 75% всіх зовнішньоторговельних перевозок.

Датчане покривають 5% світового фінансового ринку вантажоперевезень. Активність торгового флоту Данії концентрується переважно на міжнародних лініях. Внутрішні перевезення займають лише 10% товарообігу судноплавних компаній. Транспортування вантажів у Європі - становить 25% обороту. Найбільшим ринком морських перевезень для Данії є північноамериканський континент. На її частку припадає 50% всього товарообігу датського флоту. Усередині країн Північної Європи датчани виконують тільки 5% морських перевезень. До Росії датські судноплавні компанії 1997 р. перевезли близько 360 тис. тонн вантажів. Датські судновласники управляють одним із сучасних флотів зі середнім віком судів менш 8 років, що майже вдвічі нижчою від середнього віку світового торговельного флоту. У 1997 року чистий прибуток від експлуатації торгового флоту, який, переважно, використовується для перевезення зовнішньоторговельних вантажів, становив 8 млрд. доларів. Залізничний транспорт зосереджений переважно, у веденні державної компанії Датських національних залізниць (ДСБ). Загальна довжина датських залізниць становить понад 3 тис. км, зокрема 2344 км доріг электрифицированы. До 2000 року планувалося повністю электрифицировать всю залізничну мережу. Щороку залізничним транспортом перевозиться приблизно 150 млн. пасажирів і більше 9 млн. тонн вантажів, в т. год. близько 65% зовнішньоторговельних вантажів. Близько 20% пасажиропотоку посідає цей вид транспорта.

Автомобильный транспорт має важливого значення для вантажопасажирських перевезень у країні. Щороку автотранспортом здійснюються більш 75% всіх внутрішніх вантажних перевезень і більше 80% перевезень пасажирів, а також приблизно 8% зовнішньоторговельних перевезень грузов.

В час більшість сухопутних транспортних потоків (як автомобільних, і залізничних) що йдуть із Центральній Азії та Західної Європи на Швецію, Норвегію і Фінляндію, соціальній та напрямку, сходяться до датським протокам. На берегах проток Эресунн і Великий Бельт численні машини, автобуси і вагони повинні завантажуватися на пороми, аби досягти протилежного берега. Тому через ці протоки — Эресунн, розмежує Данію й Швецію, і Великий Бельт, що пролягає між датськими островами Зеландия і Фюн, набирає обертів спорудження мостових і тунельних переправ. Цим транспортними артеріями приділяється багато уваги із боку Європейського союзу, оскільки всі разом вони повинні завершити об'єднання у єдине ціле автомобільної і залізничної мережі на континенті. Ці переправи розв’яжуть пробки, рух стане безперебійним і швидкісним. Повітряний транспорт. Центральне місце тут займає авіакомпанія SAS («Скандинэвиэн Ерлайнз Систем ») — спільне государственно-частное підприємство з участю Швеції, в Данії та Норвегії. SAS здійснює все зовнішні авіаперевезення, тоді як її датське відділення «Данэйр «займається перевезеннями у країні. Щороку авіакомпанією SAS перевозиться більш 13 млн. пасажирів, зокрема відділенням «Данэйр «на внутрішніх лініях Данії близько 2,5 млн. пассажиров.

Датское сільському господарстві одна із ключових секторів економіки країни, і експорт сільськогосподарської продукції традиційно приносить значну частину валютних надходжень у торговому балансі Данії. Експортується понад дві третини виробленої у країні сільгосппродукції. Загальна вартість сільськогосподарського експорту до 1997 року становив не менш 60 млрд. крон. Сільськогосподарське виробництво Данії характеризується високий рівень технологій і агротехніки, який з допомогою систематичного застосування найпередовіших розробок на цій галузі, високого рівня механізації і автоматизації робіт. У сільське господарство Данії працює близько 120 тис. чоловік, або 5% працездатного населення з тенденцією до поступового скорочення. Основою сільськогосподарського виробництва є сімейна ферма. Загальне кількість господарств у країні - 68,8 тисяч за середньої величини фермерського господарства 40 га. У Данії приділяється пильна увага питань захисту довкілля. Дійові закони жорстко регулюють застосування хімічних речовин, диктують лад і масштаби використання органічних добрив, і навіть виключають скидання відходів сільгоспвиробництва в довкілля. Екологічно чисті технології в датському сільське господарство успішно впроваджуються як під адміністративним пресом, але й оскільки вони почали економічно вигідними для самих фермерів. Держава і кооперативні об'єднання фінансують новітні на наукові розробки у цьому напрямі, що українці усуває забруднення середовища проживання, але й призводить до збільшення випуску екологічно чистою продукції і на підвищує конкурентоспроможність датського сільського господарства. Власним виробляє продукти землеробства Данія переважно задовольняє свої потреби у кормових культурах, виробництві зерна. Збір врожаю 1997 р. становив: зернових — близько 9,2 млн. т. (провідні культури: пшениця — 4,8 млн. т. і ячмінь — 3,9 млн. т.), картоплі - 1,4 млн. т., цукрових буряків — 3,1 млн. т. Експорт продукції рослинництва є важливим на таку невеличкий країни. Щороку експортується близько 2,5 млн. тонн зерна. Тваринництво є найбільшою і високоефективної галуззю сільського господарства Данії. Перед тваринництва припадає приблизно три чверті сукупних фермерських доходів. Поголів'я великої рогатої худоби Данії сьогодні становить 2,1 млн. голів і протягом протягом ряду років має тенденцію до зменшення. За виробництвом молока (4,7 млн. тонн 1997 року) Данія далеко випереджає Австрію, Бельгію, Португалію, Швецію і Фінляндію. Данія може вважатися великим виробником масла. У 1997 року вироблено 57 тис. тонн. Це більш ніж хто в Іспанії і Португалії разом узятих, ще більше, ніж у Швеції. Данія — одна з найбільших світових експортерів масла — 49 тис. т дизпалива на 1997 року (основний покупець Англія). По експорту сиру Данія займає четверте у світі. У 1997 року датський експорт сиру становив 236 тис. тонн у сумі понад 1 млрд. доларів (основні покупці - ФРН, Саудівська Аравія, Японія, навіть Греція). Данія займає 8 у світі із виробництва свинини й у 1996 року стала найбільшим у світі експортером м’яса свинини. У 1997 року експортовано 1,2 млн. т. За рівнем подушного споживання свинини Данія займає місце у Європі. Данія за обсягом вилову риби серед країн ЄС посідає друге місце після Англії й входить у перші десятки найбільших рибопереробних країн світу. У 1997 року датськими рибалками було виловлено 1,6 млн. тонн морської риби. Загальний експорт рибальства становить понад 1,15 млн. т. на суму 15 млрд. крон. Галузь експортує рибу і морепродукти в 114 країн мира.