Типы бюджетних моделей та його придатність у сучасних умовах

Типы бюджетних моделей та його придатність у сприйнятті сучасних умовах

Евгений ПУШКАРЬОВ, керівник проектів, Група «Сучасні технології управління «р. Самара В час попит послуги розробки й упровадження систем бюджетного управління неухильно зростає. Разом про те, багато топ-менеджери, загалом які мають «зовнішні «компоненти подібних систем — наявність кількох взаємозалежних бюджетів, інтеграція з системами бухгалтерського і оперативного обліку, використання коштів автоматизації тощо., — який завжди можуть об'єктивно оцінити співвідношення між витратами часу та коштів на впровадження і експлуатацію системи та віддачу від одержуваної інформаційної підтримки прийняття рішень.

Зачастую необхідно проводити розробку й запуск системи бюджетного управління у стислі терміни про те, щоб якомога швидше отримати перші результати, що виражаються щодо підвищення прозорості формування фінансових результатів підвищення керованості фірмою. Запорукою оптимального співвідношення витрат за постановку бюджетування і можуть отримуватися економічних пріоритетів і організаційних ефектів є вибір оптимальної моделі бюджетного управління саме у етапі постановки завдання.

Наиболее часто описується комплексна модель бюджетування, яка описувала ряд функціональних бюджетів, які оцінюють виходи основних процесів підприємства: закупівлі, виробництва, продажів, розрахунків й т.п., також є бюджети операційні, що вимірюють внесок кожного центру фінансової відповідальності (ЦФО) в кінцевий фінансовий результат. Дані даних дві групи бюджетів консолідуються у трьох зведених бюджету підприємства — бюджет доходів населення і витрат (БДР), бюджет руху коштів (БДДС) і бюджетом по балансовому аркушу (ББЛ). Отже, необхідною передумовою коректного формування зведених бюджетів є охоплення функціональними і операційними бюджетами всіх областей роботи і підрозділів, тобто облік всіх операцій, надають впливом геть нарахування прибутків і витрат, і навіть на рух коштів та інші активів і лобіювання відповідних їм зобов’язань.

Вместе про те, практика показує, що переважна більшість підприємств не готове відразу переходити на комплексну модель бюджетування за низкою причин, тому необхідно вибирати інші моделі, які дозволять сфокусуватися за тими областях діяльності, які прагнуть особливо пильної з боку управлінців.

Бюджетная структура підприємства визначається трьома основними чинниками:

требованиями, що висуваються від керівництва підприємства,.

спецификой господарську діяльність підприємства,.

структурой управління (майбутньої фінансової структурою).

Под вимогами від керівництва розуміються вимогами з складу, деталізації і періодичності процедури бюджетування. Бюджетна структура повинна відбивати галузі господарську діяльність, контролю над якими обов’язковий для регулярного менеджменту, тобто. бути мінімально достатньої для успішного управління підприємством.

При цьому бюджетної структурі пред’являються також вимоги деталізації і достовірності котра міститься у ній інформації. Що ці вимоги, тим паче повної мусить бути бюджетна структура, тобто. охоплювати всі напрямки господарську діяльність. Повністю достовірної інформацією має лише комплексна модель бюджетної структури, а найбільш детальної й достовірної - індивідуальна комплексна модель бюджетної структури (див. нижче).

Специфика господарську діяльність підприємства передбачає індивідуального підходу до розробці функціональних бюджетів. Немає єдиної (базової) всім типів підприємств і сучасних напрямів господарську діяльність бюджетної структури. Традиційні бюджетні структури, зазвичай, складено з урахуванням типових промислових чи комерційних підприємств, і, приміром, для фінансово-кредитних організацій, будівельних чи житлово-комунальних підприємств де вони підходять.

Исходя з практики розроблення та впровадження систем бюджетного управління, можна назвати такі бюджетні моделі:

Индивидуальная модель комплексного бюджетування.

Универсальная бюджетна модель.

Бюджетирование окремих галузей діяльності.

Бюджетирование фінансових потоків.

Бюджетирование товарно-матеріальних потоків.

1. Індивідуальна модель комплексного бюджетування.

Главная особливість комплексного бюджетування — попереднє побудова процессной моделі діяльності підприємства, із наступною прив’язкою формованих функціональних бюджетів до результатів (виходам бізнес-процесів). Ця модель буде суто індивідуальної, котра враховує особливості виробничо-фінансову діяльність кожного підприємства. Можна з упевненістю сказати, що цей підхід застосуємо для компаній будь-якого профілю діяльності, навіть некомерційних організацій.

Преимущества комплексного бюджетування:

Фокусировка на особливостях підприємства,.

Получение необхідної деталізації планових і фактичних показників,.

Охват всіх галузей діяльності,.

Главный недолік даної моделі - термін розробки, як наслідок, високу вартість й ризики у досягненні результату.

2. Універсальна бюджетна модель

Данная модель як і, як і комплексна, охоплює все підприємство, проте є простіший з погляду розробки та функціонування. Першим кроком у розробці бюджетної структури є визначення переліку статей БДР і БДДС, і навіть формування фінансової структури, з обсягу фінансових повноважень підрозділів підприємства (управління доходами, видатками, прибутком тощо.). Потім відбувається зіставлення статей зведених бюджетів, і ЦФО, тобто створюються операційні БДР в кожному центру відповідальності. У разі, якщо ЦФО можуть керувати платежами у межах своєї діяльності, то також формуються операційні БДДС. Сума фінансових результатів і чистих грошових потоків за елементами фінансової структури дає відповідно фінансовий результат і чистий грошові потоки відповідно цілому в організації.

Преимущества універсальної моделі:

Высокая швидкість розроблення та впровадження, особливо багатопрофільних підприємств чи для груп компаній із великий диверсифікацією по своєї продукції,.

Возможность відносного простого обліку внутрішнього обороту,.

Быстрота планування і консолідацій фактичних даних.

Недостатком є функціональних планів (чи його ведення за іншими документах), іноді заважає виваженої оцінці планів підприємства з основним функціональним областям.

3. Бюджетування окремих галузей господарської діяльності

Модели бюджетування окремих галузей господарську діяльність є простими, їх мета — надати керівництву підприємства інформацію про актуальних контролю областях діяльності підприємства. Такі моделі можуть утримувати від однієї за кілька натуральних чи натурально-стоимостных бюджетів. Для комерційних наукових і виробничих підприємств, такими бюджетами традиційно є бюджети продажу та виробництва.

Например, бюджетування комерційної діяльності:

.

Или, бюджетування виробничої діяльності:

.

Преимуществами таких бюджетних моделей є:

быстрое і недороге впровадження, що дозволяє в стислі терміни отримати контроль над найактуальнішими областями діяльності,.

эффективное функціонування моделі, з допомогою небагатьох бюджетів, і простоти зв’язків з-поміж них.

К недоліків даних моделі можна віднести:

из-за обмеженості моделей немає можливості врахувати все що впливають неї чинники (до прикладу, недостатнє фінансування можуть призвести до невиконання плану виробництва і т.п.),.

как слідство, низька достовірність і результативність бюджетів.

4. Бюджетування фінансових потоків

Данная модель бюджетування є, мабуть, найпоширеніша у Росії. Це зумовлюється такими її перевагами:

высокая швидкість впровадження, з допомогою невеликої кількості бюджетів, і перетинів поміж ними,.

как слідство, щодо низька вартість впровадження,.

данная модель особливо адресований зростання російської економіки, коли управління ліквідністю актуальніше, ніж управління рентабельністю чи вартістю.

Таким чином, за співвідношенням ціна / результат, цю модель можна рекомендувати до застосуванню у умовах що розвивається ринку, коли перше місце виходить ліквідність, а дохідність не вимагає оперативного контролю.

Результирующим бюджетом даної моделі є Бюджет Руху Грошовитих Коштів (БДДС). Мета його складання — управління платоспроможністю (ліквідністю) підприємства.

БДДС відбиває рух коштів (грошового потоку) за видами коштів і напрямів їх руху.

Структура БДДС дозволяє планувати, враховуватиме й аналізувати грошові потоки в розрізах:

Направленности грошових потоків.

Структуры виплат і надходжень за напрямами їх руху.

Объёмов виплат і надходжень (сукупних, за групами статей і з окремих статей).

Промежуточных та наслідкових результатів (різниці між надходженнями і виплатами).

Остатков коштів.

Схематично формування грошового потоку (cash-flow) у період така:

.

5. Бюджетування товарно-матеріальних потоків (Управління рентабельністю)

Модель бюджетування товарно-матеріальних потоків є складної, ніж попередні бюджтные моделі. Але саме ця модель дозволяє управляти найважливішим підприємствам показником — прибыльностью/рентабельностью основний діяльності.

Преимуществами даної моделі:

относительно невисока вартість будівництва і терміни впровадження (проти комплексної моделлю),.

возможность управління найважливішим показником діяльності підприємства — прибутком від основний діяльності, що особливо на часі в посередньоі довгостроковій перспективі,.

возможность управління основними областями господарську діяльність — продажами, виробництвом і які закупівлями,.

возможность контролю та управління прямими і непрямими видатками.

К недоліків такий бюджетної моделі можна віднести таке:

недостаточная комплексність, як наслідок, залежність результатів від неврахованих чинників (фінансових потоків, інвестиційних та інших витрат),.

финансовые результати є повними і достовірними — не підтверджуються зміною активів і пасивів підприємства (балансом).

Результирующим бюджетом даної моделі є Бюджет Основний Діяльності (БОД). Структура БОД розкриває:

Структуру (джерела формування) доходів підприємства з основний діяльності.

Структуру (напрями витрати) витрат підприємства з основний діяльності.

Объемы прибутків і витрат (сукупні, за групами статей і з окремих статей).

Разницу (тобто. валову прибуток або збитки) між статками і видатками основної діяльності у період.

Схематично формування валовий прибуток від основний діяльності така:

.

В висновок, хочеться відзначити, хоча формально вони не все моделі відповідають загальноприйнятому поняттю бюджетного управління, усі вони мають ознаками, що виділяють бюджетування на окрему управлінську технологію:

Наличие центрів фінансової відповідальності (хоч у випадках всеосяжна фінансова структура відсутня),.

Наличие взаємозалежних бюджетів, дозволяють планувати діяльність й враховувати факт тільки в і тієї ж розрізах,.

Возможность доопрацювання й оптимізації системи.

Именно вибір оптимальної бюджетної моделі на етапі розробки фінансової та бюджетної структур дозволить підприємству як скоротити час та експлуатаційні витрати, а й отримати максимальний результат, відтворений у підвищенні прозорості бізнесу і поліпшення фінансові показники в стислі терміни, і навіть забезпечити можливість подальшого зростання і розвитку системи.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.