Хребет - стовп життя

Позвоночник — стовп життя

Самый древній наш предок — Homo erectus, чи Людина прямоходяча, з’явився і в Землі близько півтора мільйона років як розв’язано. Розплатою по її цілком закономірне прагнення стати нарешті на дві ноги і гордо розпрямити спину стали порушення хребта, «вимушеного» відтоді нести у собі непомірно важкий тягар що у вертикальному становищі тела.

Старческая хвороба молодого человека

Палеонтологи, котрі досліджували найдавніші останки архантропов (первісних людей), зауважили то, що вони вони хребці були деформовані. Мовою сучасної науки така патологія називається остеохондрозом (від греч. osteon — кістку і chondros — хрящ). Майже 90% всього населення земної кулі однак страждає цим недугою, котрий за правом входить у п’ятірку найпоширеніших захворювань человечества.

Остеохондроз, що виникає в результаті зношування, тобто старіння, хребців і міжхребцевих сполук, причина болів у спині чи її ділянках, які надовго виводять людини з експлуатації, а де й просто приковують до ліжку. Треба сказати, що в разі така термін, як «старіння», може видатися дивним, оскільки перший симптом захворювання з’являються вже у 20 років, і тих саме з такою юного віку людство приречене розплачуватися за неминучий процес эволюции.

А бо інші живі істоти, які населяють нашу планету, не насмілилися так зухвало Держрезерв боротиметься з Природою, вона покарала такий болячкою, як остеохондроз, лише один-єдиний біологічний вид — людини. І цю обставину вкрай ускладнює завдання учених, котрі займаються проблемами захворювань хребта шукатиме й способів лікування, оскільки змоделювати свої розробки на тварин за тому випадку просто неможливо. Міркуйте самі - скільки, наприклад, часу зможе простояти на двох лапах навіть добре дресирована циркова собачка?

Столб жизни

Древние східні цілителі вважали, що хребет — це «вмістилище життєво важливих енергій людини». Щоб оцінити слушність цієї затвердження, потрібно зробити невеличкий екскурс в анатомію, тоді важливість хребта для життєдіяльності людини стане максимально зрозумілою. Хребетний стовп є віссю тіла, має S-образную форму і по-своєму будовою нагадує скоріш пружину, ніж однорідний стрижень. Така форма є необхідною передумовою задля забезпечення прямоходіння. Вона надає хребту пружність і еластичність, пом’якшує поштовхи при ходьбі, бігу та сильною вібрації, дозволяючи зберігати збалансованість центру ваги тіла. Міцність цієї «конструкції» надають численні зв’язки та м’язів, які забезпечували велику амплітуду обертання і згинання тулуба, по це й обмежують ті руху, що потенційно можуть порушити її цілісність. Понад те, у процесі фізичної роботи околопозвоночные зв’язки частково приймають він тиск ваги тіла, зменшуючи цим навантаження, що припадає на позвонки.

«Позвоночно-столбовая» единица

Позвонки — це основні складові хребетного стовпа. Форма тіл і відростків хребців різних відділів хребетного стовпа за всієї загальної схожості має й певні відмінності. Так, шийні хребці проти поперековими значно меншого розміру. Пов’язано це про те, що киселинсько-берестський осередок тяжкості тіла перебуває посередині тазової області й основну, саме 3/5 від усієї вертикальної, навантаження несуть саме поперекові хребці. І тут слід пам’ятати, що зайву вагу і важка фізична працю цю і так чималу навантаження збільшує на кілька раз.

Во час виконання людиною фізичної роботи хребці стискаються і стискають ядро міжхребтового диска, що у результаті втрачає певну кількість рідини. При ослабленні навантаження ядро відновлює початкову форму, активно усмоктуючи тому втрачену вологу. І все-таки тривалість ідеальною роботою паливного драглистого ядра не нескінченна. Згодом впитывающая здатність ядер уменьшается.

Наиболее суттєві навантаження викликають хребці нижніх відділів. Так, найнижчий хребець поперекового відділу людини середній на зріст і нормального статури, спокійно стоїть з опущеними вниз руками, відчуває навантаження за 30 я кг, якщо руки підняти вгору, то навантаження зростає вдвічі, у тому разі, тоді як його руках буде перебувати 10-килограммовый вантаж, вона до 200 кг. Настільки величезна сила стискування обумовлюється складанням ваги верхньої половини тіла, ваги вантажу і врівноважуючої сили мышцы-разгибателя спини. Саме тому першими починають видозмінюватися міжхребцеві диски, «усыхая», уплощаясь і стаючи неміцними і менше пружними. Причому швидкість цих зміні прямо пропорційна фізичної активности.

.

Все хребці мають круглий тіло і дугу, замикаючу хребетний отвір, і навіть суглобні, поперечні і остисті відростки, службовці для зчленування хребців між собою. Усередині всіх хребетних отворів проходить спинний мозок. «Тунель», освічений цими отворами в хребцях, називається дзвінковими каналом і становить надійну кісткове захист для спинного мозку. Від неї відходять корінці спинно-мозкових нервів, передавальних інформацію до визначених відділам головного мозку і одержують тому оброблену команду.

А на ілюстрації показаний розріз шийного хребця з кровоносними судинами (червоні і сині) і спинним мозком (1). Кістковий шилоподібний відросток (2) забезпечує з'єднання з м’язами. Синя тканину, навколишня спинний мозок, — це захисна мембрана, звана твердої мозковий оболонкою. Унизу показаний розріз міжхребтового диска, що складається з фіброзних кілець (3) і двояковыпуклого драглистого ядра (4).

У людей похилого віку, крім сплющивания міжхребцевих дисків, дегенеративним змін, уменьшающим їх розміри, піддаються також м’язи й тіла хребців, але це призводить до укороченню всієї довжини хребетного стовпа. Саме тож старості людина, зазвичай, дедалі менше ростом.

Еще не болить, вже болит…

Остеохондроз — це структурні зміни хребта. Процес носить довго що розвивається, хронічний характері і природний нічого для будь-якого людини, точно як і, як й інші вікові «принади» — зморшки, сивина чи зменшення гостроти зору. Різниця лише тому, що початок старіння хребта починається практично з юності, коли функції інших органів перебувають у фазі свого расцвета.

Дистрофический процес, яке у міжхребцевих дисках і викликає їх сплощення, зменшує між хребцями відстань, затискаючи цим що відходять від спинного мозку нервові корінці, що, власне, і біль. Потім навколо нервно-сосудистых пучків починає утворюватися набряк, що призводить до ще більшого обмеженню і до посиленню больових відчуттів. Серед загальної числа хворих остеохондрозом переважають чоловіки, оскільки виконання важкої фізичної роботи — саме їхній «привилегия».

К жалю, часто-густо до з’являється раз у раз больовим відчуттям люди ставляться вкрай легковажно. Роками займаються в різний спосіб самолікування, а його до лікаря йдуть тільки у разі, коли стає й геть кортить. Але всі це можуть призвести до важкої ускладнення остеохондрозу — грижі міжхребцевого диска. 5% від усіх хворих, «які мають» таким діагнозом, потребують операции.

Из історії болезни

Шейный відділ. Найбільшу неприємність хворим, страждає остеохондрозом шийного відділу хребта, доставляють сильні головний біль, супроводжувані потемнінням у власних очах. Вони пов’язані з сдавливанием потиличного нерва і локалізуються у сфері потилиці. Найчастіше виникають люди, які працюють із піднятими вгору саме руками і головою. Тому викладена різновид остеохондрозу вважається професійної хворобою вчителів, які тривалий час стоятиме біля дошки. Дія анальгетиків приносить лише короткочасне полегшення, тоді як повільні обертальні руху головою, зазвичай, полегшують хворобливі прояви. Крім головних можуть бути також болю плечового суглоба, надплечья чи всією руки, залежно від цього, який хребець шийного відділу вражений остеохондрозом.

Грудной відділ. Біль, що виникає в грудному відділі, носить, зазвичай, тривалий характер. Вона поширюється у системі межреберных нервів, іноді віддає під лопатку, що у симптомів буває дуже схожі на інфаркт міокарда, і навіть пневмонію. Правильний діагноз може бути поставлений тільки після спеціальних обследований.

Поясничный відділ. Найбільш часта причина міжхребцевого остеохондрозу цього відділу — травми, викликають усунення хребців. Травми сідничного нерва та його ускладнення звуться ішіас. І тут біль поширюється від сідниці до п’яти. У запущених випадках частина нервових волокон може взагалі відійти, що загрожує онімінням ноги. Найстрашніше ж неприємне ускладнення, супроводжує ішіас, — це нестабільність хребців. Диск не фіксує хребець, і за будь-якої навантаженні під дією сили тяжкості поперековий відділ має тенденцію хіба що «сповзати» з крижа. Від цієї недуги позбутися можна тільки оперативним путем.

На зображенні: кольорове тривимірне томографическое сканування здорового позвоночника.

Если диск не выдерживает

Эта хвороба виникає, як правило, внаслідок розриву міжхребцевого лиска. Выпячивающаяся у своїй грижа тисне на корінець нерва на місці його з спинномозкового каналу та викликає запалення, яке супроводжується набряком і нестерпними болями. Причому у сфері хребта, а й у тих зонах організму, куди «йдуть» защемленные нерви. При важкому перебіг хвороби передавливаются як нервові корінці і судини, але й він спинний мозок, що викликає парез (неповний параліч) і навіть повний параліч кінцівок. Хребет до цього ж просто втрачає свою основну опорну функцию.

Некоторые види межпозвонковой грижі не порушують цілісності дискової оболонки. У цьому відбувається протрузия, чи випинання їх у спинномозковій канал. Основною причиною таких гриж — перенапруження, виникає через наявність залишкових явищ раніше травмованих хребців з порушеною функцією стибательно-разгибательных мышц.

Чтобы зменшити біль, організм автоматично обмежує рухливість хворого ділянки рахунок підвищення тонусу околопозвоночных м’язів. Та згодом внаслідок такою постійного перенапруги занедужують та м’язів. Через війну така вимушена «міра порятунку» як не знімає біль, а, навпаки, посилює її.

Раскрашенное рентгенівське зображення грижі міжхребтового диска. Хребці показані жовтим кольором. Очевидно, що грижа (червона) тисне на спинний мозок (білий).

Иллюстрации (1) і (2) показують, що міжхребцеві диски здорового хребта діють як амортизатори, зберігаючи його гибкость.

Слипание дисків відбувається, коли зовнішній шар однієї з них послаблюється чи відривається, дозволяючи внутрішньої драглистої субстанції (показано на ілюстрації (3) жовтим кольором) утворювати пляшечку в порожнини позвоночника.

1.

.

.

3.

.

Количество змісту води в студенистом ядрі міжхребтового диска дитини становить 88%, а людини середнього віку — трохи більше 78%. Разом з ядрами старіють і фіброзні кільця, втрачаючи еластичність, що, своєю чергою, знижує сполучну рухливість сусідніх суставов.

Само не пройдет

Колоссальное кількість спеціальної літератури, телевізійні передачі, які розповідають про різноманітних недугах, методах їх профілактики й, найголовніше, про їхнє лікуванні, викликають дуже великі інтерес. Усе це і тим щонайменше більшість із нас стало на протязі багато років мучаться болями в спині, та заодно візит його до лікаря відкладають аж до останнього. Тоді як кваліфікована допомогу врача-вертебролога може дати полегшення, давши можливість забути про постійної боли.

Существует ще й мануальну терапія, прийоми якої відпрацьовувалися століттями. Вона широко використовувалася лікарями Стародавнього Китаю, Індії, Середземномор’я, Центральній і Східній Європи. На Русі таких цілителів називали костоправами, вірячи, що дар такого лікування вони Божий. І цілком недаремно, адже ручне вплив — це надзвичайно складна маніпуляція, спрямовану зняття біль і відновлення рухливості хребців. Вона може дати дуже стійкі позитивні результати, якщо на справу береться фахівець, а от допомогу самоучок, а де й шарлатанів і його наслідки можуть призвести до необоротним результатам.

Очень важлива роль лікуванні й профілактиці остеохондрозу належить лікувальної гімнастики, масажу, голковколювання, крапковому масажу, прижиганию, електроі лазеротерапии, а також фізіотерапії. Але навіть за наявності такої кількості лікувальних методик повністю вилікувати остеохондроз неможливо. І все-таки опускати руки мені не стоїть, хоча, звісно, прогнозувати швидкий ефект годі й говорити. Отже, потрібно набратися терпіння і, суворо виконувати все рекомендації лікаря, не забуваючи і подальших профілактичних мерах.

Физкультура для трудоголиков

Массовость захворюваності остеохондрозом в наші дні призвела до того і до серйозних соціальним наслідків — кількість днів, що з загостренням остеохондрозу, займає майже лідируючу позицію серед інших захворювань. Тож необхідно пам’ятати, тим людям, багато годин проводять робочому місці й змушені подовгу зберігати певну позу, украй небезпечне постійне напруга м’язів, не зникаюче навіть, що вони приймають горизонтальне становище тела.

Тем ж, хто під час роботи змушений стояти, потрібно якнайчастіше змінювати становище ніг — під одну бажано підставляти невисоку опору, щоб раз у раз переносити. масу тіла поперемінно з лівого ноги на правую.

Чтобы зняти почуття втоми в спині і плечах, досить, кілька разів піднявши руками і голову вгору, прогнутися тому і зробити глибокий вдих, та був, виконавши той самий, але у зворотному напрямку, — выдох.

Да і взагалі, усім тим, хто горить бажанням завчасно стати постійним пацієнтом врача-вертебролога (фахівця з хворобам хребта), необхідно кілька разів щодня виконувати елементарну гімнастику, причому сидячи на стуле.

Наклонив голову вперед, дістати підборіддям верхню частина грудної клітини. Потім із цього становища повільно «прокотити» голову до плеча, спочатку у один бік, а в другую.

Положив руки навколішки, кілька раз звести і розвести лопатки.

Поставив руки на пасок і «подавши» одне плече вперед до упора, «скручувати» хребет поперемінно то одну, то до іншої сторону.

Поставить ноги на ширині плечей. Обіпертися ліктями про коліна й повільно здійснювати максимально глибокі нахили вперед.

Прижав хребет до спинці стільця, поперемінно піднімати й опускати плечи.

Болезнью остеохондроз то, можливо названо лише відтоді, коли починають з’являтися болю. А відбувається це, зазвичай, вже з 30−40, коли людина перебуває в піку фізичних і творчих сил. Причому той процес крім самого хребта втягуються й деякі м’язи і навіть внутрішні органы.

Самооценка стану позвоночника

Два позитивних відповіді будь-які пункти тесту дають підстави для звернення його до лікаря. Итак:

Вставая з ліжка після відпочинку, відчуваю біль у шиї чи спине.

При запрокидывании голови тому часто з’являється головна боль.

Головная біль, зазвичай, супроводжується головокружением.

Глубокий вдих чи видих викликає неприємне відчуття напруги у сфері лопаток.

Время від часу на тілі з’являється так звана «гусяча» кожа.

Иногда відчувається легке оніміння конечностей.

Резкие руху викликають короткочасну, але сильну боль.

Порой виразно відчуваю скутість м’язів спини, яка стелиться кілька днів це без будь-якого лечения.

Помоги собі сам

Акупунктура біоактивних точок — широко застосовуваний методика лікування древневосточной медицини. Уміння впливати визначені крапки й в такий спосіб управляти потоками життєву енергію розвинулося в вчення, один напрям якого називається чжэнь-цзю. У XVII столітті рефлексотерапія чжэнь-цзю поширилася у розвинених європейських странах.

В Росії перша публікація про існуванні такого методу лікування було зроблено в 1828 року. Але застосовуватися у лікувальних закладах рефлексотерапія розпочала лише в 60-ті роки. Лікарі, минулі стажування у китайських фахівців, успішно допомагають при захворюванні хребта. Але цього, можна й самостійно стимулювати певні точки підвищення самопочуття і зняття болю. При остеохондрозі неприємні відчуття виникають у самому хребті, а й у серці, шлунка, в конечностях.

Все біоактивні точки мають зворотний зв’язку з іншими життєво важливими органами тіла. Так, при болях в попереку масажуйте точку 1, у сфері серця чи ребер — 2, в ногах — 3, в руках — 4 і п’яти. Точковий масаж рефлексогенных зон, розташованих на стопі, потрібно робити акценти подушечками великих пальців чи зігнутим суглобом середнього. Обов’язкові умови: масаж необхідно проводити при максимально розслаблених м’язах, не поспіхом, інтенсивними сильними движениями.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.