Классическая філософія якості

Классическая філософія якості

Что така риса?

«Чтобы правильно і добре жити, треба вміти і хотіти жити правильно і добре».

Эпиктет (50 -140 р. від Р.Х.).

«Если навіть усі робити всі, що у силах — це все-таки нічого очікувати відповіддю, адекватним складності проблеми якості».

Эдвардс У. Демінг.

Качество й потреби Людини

Современное уявлення якість виробів грунтується на принципі найповнішого виконання вимог, і побажань споживача, і це принцип може бути закладений у основу проекту будь-якого вироби. Споживачем вироби може бути як окремій людині, і колективи людей — підприємства, організації, або суспільство загалом (Мал.1).

.

Рис. 1. Виріб як засіб задоволення потреб.

В будь-якому разі потреби пов’язані з властивостями людської особистості. Психіка людини вкрай складна, і повних теорій потреб людину ще не побудовано. Проте, сьогодні існує ряд теорій, що описують види й взаємовідносини потреб, виходячи з яких розробник виробів може діяти досить упевнено і став домагатися хороших практичних результатів.

Одной з найпоширеніших теорій є теорія ієрархії потреб англійського вченого Авраама Маслоу (Abraham Maslow) [1], висунута їм у 50-ті роки ХХ століття. По Маслоу, існує 5 груп чи рівнів потреб (див. Рис.2). Нижчий рівень — основні чи фізіологічні потреби, такі, як потреби у їжі, одязі, житло тощо., визначених біологічної природою людини. Вищий рівень — потреби у захищеності від «ударів долі», як-от нещасні випадки, хвороби, інвалідність, злидні та ін., що потенційно можуть порушити можливість задоволення потреб попереднього рівня — фізіологічних потреб. Ще високий рівень — соціальні потреби, тобто потреби у спілкуванні, взаєминах із на інших людей. По Маслоу, потреби кожного рівня пов’язані із можливістю задоволення потреб попереднього рівня, і соціальні потреби викликані прагненням повніше задовольнити потреби у захищеності. Наступний рівень — потреби визнання, чи потреби «Его». Це — потреби у престиж, повазі оточуючих, слави, і т.д. Найвищий рівень потребпотреби у самовдосконаленні, чи потреби розвитку. Можна вважати, всі ці види потреб існують як для окремої людини, але й колективів людей тому числі підприємств й суспільства загалом.

.

Рис. 2. Роль вироби полягає у задоволенні потреб з урахуванням теорії А.Маслоу.

За час використання теорії було зроблено ряд уточнень, найважливішими у тому числі є:

по Маслоу, перехід потребою вищого рівня відбувається, якщо потреба попереднього рівня задоволена на 100%; сучасні психологи вважають, що це відсоток менше — порядку 70% і навіть менше;

иерархия потреб конкретної людини багато чому визначається рівнем розвитку її психіки, вона від чоловіка до людини і різна в однієї особи в різні періоди його життя. З розвитком психіки людини потреби високого рівня стають важливішого проти потребами більш низького рівня.

Качество, цінність і вартість вироби

Для здобуття права задовольняти людській потребі, виріб повинен мати певних властивостей, а ступінь його відповідності між властивостями вироби і удовлетворяемыми з його допомогою ми потребами визначає якість вироби. У час мірою якості виробів служить задоволення споживача виробом, обумовлена співвідношення вартості та найвищої цінності (потребительной вартості) вироби:

{Качество} = {Вдоволення споживача} = {Цінність} / {Cтоимость}.

Эти співвідношення для виробника і споживача виробів наведено на Рис. 3.

.

Рис. 3. Якість продукції з погляду виробника і споживача.

Для виробника вся продукція, яка містить дефектів, які перешкоджали б продажу цієї категорії продукції, має цінність. Для споживача ж цінність мають ті властивості продукції, які відповідають його очікуванням. Нам важливі три основні співвідношень між цінністю та вартістю:

между цінністю та вартістю продукції для споживача (Q);

между цінністю та вартістю продукції для виробника (QП);

между цінністю для споживача і виробника (До); дане співвідношення в значною мірою визначає конкурентоспроможність виробництва.

Рассмотрим, як змінювалися ці співвідношення у розвитку виробництва, у 20-му столітті.

Концепции підприємництва і якість.

«Подход до проблеми важливіше, ніж його виконання».

Закон Голла.

В підприємницької діяльності завжди є внутрішні і його зовнішні мети. Внутрішні мети ставить собі підприємець, починаючи чи розвиваючи справа. Вони, зазвичай, особисті - збільшення власного доходу, задоволення яких — то особистих амбіцій ще і схильностей тощо. Зовнішні мети підприємництва — це ті цілі, куди розраховує суспільство, дозволяючи підприємцю його діяльність. Для суспільства недостатньо, щоб підприємець лише відраховував йому певну частку податків, йому необхідно, щоб діяльність підприємця допомагала вирішувати завдання, яке суспільство перед собою ставить.

В узагальненому сенсі, ці завдання пов’язані з якості життя жінок у суспільстві, з те, що самого суспільства з такою якістю розуміє. Діяльність підприємця завжди соціальна, й у розвиненому суспільстві сам підприємець це чудово розуміє. Він будує своєї діяльності з урахуванням філософії підприємництва — концепції, описують найбільш загальні принципи, підходи до виробництву виробів та надання послуг, управлінню таким виробництвом, взаємовідносинам між підприємцем, співробітниками підприємства, суспільством, державою, природної середовищем. Філософія підприємництва полягає в культурних і національні традиції, загальних концепціях розвитку технічної цивілізації. Найважливішою складовою філософії підприємництва є філософія якості, котра має соціальної спрямованості. Подивимося, як визначається зміст сучасного менеджменту якості відповідно до міжнародним стандартом ИСО 8402:

" Метод управління організацією, заснований на співробітництві всіх його працівників, орієнтований якість і забезпечує через задоволення запитів споживачів, досягнення цілей довгострокового підприємницького успіху і вигоди всім працівників організації та господарства за цілому " .

Примечание 1. «всіх його працівників» означає весь персонал організації, всіх рівнях ієрархії її організаційної структури.

Примечание 2. Істотним задля забезпечення успіху цього методу є переконане і завзяте керівництво із боку вищої адміністрації, і навчання й перепідготовка всіх працівників організації.

Примечание 3. Термін «якість» при тотальному менеджменті якості вбирає у себе та досягнення всіх цілей менеджменту.

Примечание 4. «вигоди для … господарства за цілому» означає виконання вимог всіх суб'єктів господарства.".

В цьому визначенні бачимо, як ув’язуються за одну ціле успіх підприємця, вигоди для працівників підприємства, — найманих працівників, які є власниками, — й можливі вигоди громадському господарства за цілому. Практика показує, що тільки за такому гармонійному узгодженні інтересів всіх учасників підприємницької діяльності досягається стійкий довгостроковий успіх.

В сучасних промислово розвинених країнах у початку 20-го століття початку складатися філософія підприємництва, джерело якої в концепції так званого «суспільства споживання », тобто. суспільства, метою існування якого є задоволення потреб співгромадян. Остаточно цю концепцію суспільства було сформульовано 50-і роки. Найважливіший внесок у втілення цю концепцію у життя вніс президент США Джон Фицжеральд Кеннеді, який висунув на початку 1960;х років концепцію державного соціального захисту прав споживача. Відповідно до цю концепцію, держава мусить активно втрутитися у взаємовідносини виробника товарів та послуг і споживача за останнього, захищаючи його від неякісної продукції й узявши він захист його прав. Було прийнято Закон про захист прав споживачів.

Главной постаттю такого суспільства є споживач. Його вимоги (якщо вони соціально безпечні) мають пріоритетом над можливостями виробника, і захищаються законами держави і. Найважливішими досягненнями «суспільства споживання «можна вважати:

последовательное втілення у життя ідей свободи торгівлі, що призвело до створення міжнародного ринку товарів та послуг — споживач у країні може придбання товару, вироблений у країні; наслідком цього є різке загострення конкуренції виробників, загострення їх боротьби за підвищення якості продукції і на конкурентні ціни, за зниження термінів виходу товару на ринок та до того ж час посилення кооперації і співробітництва у виробництві й просуванні товарів ринку;

развитие систем державної влади і громадської захисту прав споживачів на якісну продукцію та послуги; ці системи захисту як дозволяють споживачеві стягувати з виробника збитки за недоброякісну продукцію та послуги, але й попереджають поява такої своєї продукції ринку, і навіть обмежують монополізацію ринку виробником; наслідком цього необхідно виробника надавати споживачеві систему доказів якості товару ще до його того, як споживач цей товар придбав;

достаточно високий рівень самосвідомості споживачів, згодних передплачувати якість і готові працювати з плідником у його підвищенні.

Несмотря протягом усього привабливість концепції «суспільства споживання », до 90-му років зрозуміли, що неконтрольований зростання потреб можуть призвести, по крайнього заходу, до серйозних порушень властивостей довкілля, і навіть викликати екологічну катострофу. Ресурси Землі не розраховані те що, щоб у «суспільство споживання «ввійшла більшість населення планети. У той самий час концепція розвитку більшості держав спрямована ввійти в «суспільство споживання «(Росія — не виняток). Тож у найближчим часом розвиватися якась нова філософія підприємництва і, нова філософія якості. Окремі риси нової філософії якості виявляються вже нині, наприклад, в концепції екологічного менеджменту й у концепції виробничої системи «Тойота » .

Таким чином, відповідно до існуючої філософією підприємництва, вся повнота відповідальності з якості виробів та надаваних послуг лежить на жіночих виробника. Виробник у різні історичні проміжки по-різному реагував з цього відповідальність, втілюючи різні філософії забезпечення.

Стадии розвитку філософії якості

«Товары повертаються, покупці - немає».

Роберт У. Піч.

В історії філософії якості існують 4 перекрывающиеся і триваючі фази, які, у повній відповідності на закони діалектики, розвивалися під тиском протистояння між внутрішніми зовнішніми цілями виробника — забезпеченням якості своєї продукції і зміцненням становища виробника над ринком (зовнішня мета) і підвищення ефективності виробництва, тобто збільшенням прибутку компанії (внутрішня мета). Це природне протиріччя з кожної стадії розвитку, ринку і суспільства мав своє специфіку та по-різному дозволялося. Еволюція методів забезпечення приведено на Рис. 4.

.

Рис. 4. Еволюція методів забезпечення.

Фаза відбракування

Она почалася разом із ремеслом та увійшла у практику окремих майстрів, які перевіряли своє власне роботу, майстрів, які дивилися на роботою підмайстрів, покупців, які старанно перебирали вироби, щоб зробити купівлю. Не слід забувати цехові організації середньовічних міст, які, якщо висловлюватися по-сучасному, сертифікували майстрів — присуджували звання майстра після серйозних випробувань якості вироби. Кожне виробів було індивідуальним.

В 70-х рр. ХІХ століття в збройовому виробництві (заводи Семюеля Кольта) народилася ідея стандартного якості - вироби збиралися ні з допасованих один до друга деталей, та якщо з випадково вибраних із партії, тобто взаємозамінних деталей. Перед складанням цих деталей перевірялися з допомогою калібрів, і негідні відбраковувалися. Контроль і отбраковку здійснювали спеціально навчені контролери.

Выдающийся внесок у розвиток фази внесли американські автомобілебудівники — Генрі Мартін Леланд (засновник фірми «Каділлак ») і Генрі Форд. Леланд уперше вжив в автомобільному виробництві роботу з калибрам і придумав пару «прохідній «і «непрохідний «калібр. У тому 1908 р. експерти Британського автомотоклубу відібрали випадково 3 примірника з експортної партії автомобілів «Каділлак », що прибула до Англії, і розібрав їх до останнього гвинтика. Усі деталі звалили докупи, та був деякі деталі з цієї купи вилучили й замінили запчастинами, запозиченими знов-таки навмання в місцевому агенстве з продажу і за обслуговуванням автомобілів «Каділлак ». Потім група механіків, збройна лише викрутками і гайковими ключами, зібрала машини наново й занедбала мотори. Дві машини завелися з першого спроби, тоді як — з іншою, й вони вирушили тривалу обкатку за лише що зданого в експлуатацію автодрому Бруклэндс. І коли знову зібрані машини підтвердили повну ідентичність своїх ходових характеристик параметрами автомобілів заводський складання, Британський автомотоклуб видав фірмі «Каділлак «диплом срібне кубок з написом «За стандартизацію ». Після цього табличці з гербом фірми автомобілями «Каділлак «з'явилася напис «Standart of the world «- зразок для наслідування всього світу.

Форд застосував складальний конвеєр і ввів замість вхідного контролю комплектуючих на складанні вихідний контроль за тими виробництвах, де ті комплектуючі виготовлялися, цебто в складання почали надходити лише придатні, якісні вироби. Він також створив окрему службу технічного контролю, незалежну від виробництва.

Научным узагальненням і обгрунтуванням досвіду, накопиченого в цій стадії, стали роботи американського вченого, інженера і менеджера Фредеріка У. Тейлора, соратника Р. Форда. Саме ним запропонована концепція наукового менеджменту, включившая системний підхід, кадровий менеджмент, ідею поділу отвественности між працівниками і управлінцями у забезпеченні якісної й ефективнішої роботи організації, ідею наукового нормування праці. Він розробив основні ідеї ієрархічної структури управління організацією, які у остаточному вигляді сформулювали Анрі Файоль і Макс Вебер. Можна сміливо сказати, завдяки діяльності Ф. У. Тейлора і Р. Форда було створено концепція організації машинного виробництва (виробнича система Форда — Тейлора), що у основних рисах проіснувала до нашого часу і є моделлю організації більшості сучасних підприємств. Тільки роки їй на зміну стала приходити інша концепція (виробнича система Тойота).

Основу концепції забезпечення цієї фази можна сформулювати так:

«Потребитель повинен одержувати лише придатні вироби, тобто. вироби, відповідні стандартам. Основні зусилля мають бути спрямовані те що, ніж придатні вироби (шлюб) було б відсічені від споживача».

Последовательное стягування цю концепцію привело вже у 20-ті роки до того що, що чисельність контролерів в високотехнологічних галузях (авіаційна, військова промисловість) стала складати до 30 — 40% від кількості виробничих робочих, інколи й більше. У межах цю концепцію підвищення якості завжди супроводжується зростанням з його забезпечення, тобто. мети підвищення ефективності виробництва та підвищення якості виробів є суперечливими (неможливо знайти досягнуто одночасно).

Фаза управління

Эта фаза починається з 20х рр. сучасності як спроба, а то й дозволити, то послабити розбіжність у формі, властивої попередньої фазі. Точкою відліку вважаються роботи, виконані Відділі технічного контролю фірми Вестерн електрик, США. У травні 1924 р. співробітник відділу доктор Шухарт передав свого начальника коротку записку, що містила метод побудови діаграм, відомих нині з усього світу як контрольні карти Шухарта. Статистичні методи, запропоновані Шухартом, дали до рук управлінців інструмент, який дозволив зосередити зусилля не так на тому, як знайти й вилучити негідні вироби до їх відвантаження покупцю, але в тому, як збільшити вихід придатних виробів на техпроцессе.

Одним з чудових досягнень практики управління було створення аудиторської служби за якістю, що на відміну від відділів технічного контролю займалася не разбраковкой продукції, а шляхом контролю невеликих вибірок партії виробів перевіряла працездатність системи забезпечення якості з виробництва.

Ядром концепції забезпечення в цій фазі стало:

«Сохраняется головна мета — споживач повинен одержувати лише придатні вироби, тобто. вироби, відповідні стандартам. Вибракування зберігається як із важливих методів забезпечення. Але свої головні зусилля слід зосередити на управлінні виробничими процесами, забезпечуючи увеличесние відсотка виходу придатних виробів».

Внедрение концепції забезпечення в практику дозволило значно підвищити ефективність виробництва з досить високий рівень виробів і рівнем послуг, що створила умови формування глобального ринку товарів та послуг. У той самий час, зростало розуміння те, що кожен виробничий процес існує певна межа виходу придатних виробів, і це межа визначається не процесом самим по собі, а системою, тобто всієї сукупністю діяльності підприємства, організації праці, управління, де цей процес протікає. При досягненні цю межу з новою гостротою діє те протиріччя, що й попередньої стадії, — мети підвищення ефективності виробництва та підвищення якості виробів стають суперечливими.

Фаза менеджменту якості

Начало фази менеджменту якості прийнято відраховувати 1950;го р. Поворотним подією став виступ з лекціями перед провідними промисловцями Японії доктора Едвардса Демінга, американця. За 12 лекцій доктор Демінг зустрівся з сотнями провідних менеджерів японських фірм. Їм, і навіть Джозефом М. Джураном, іншим американцем, також запрошеним гаразд урядової технічної допомоги до Японії, було розроблено програму, основний ідеєю якого було: «Основа якості продукції - якість праці та якісний менеджмент всіх рівнях, тобто така організація роботи колективів людей, коли кожний працівник насолоджується від міста своєї роботи » .

Программа базувалася не на вдосконаленні лише виробничих процесів, а на вдосконаленні системи загалом, на особистої участі вищого керівництва компаній у проблемах якості, навчанні всіх співробітників компаній згори до низу основним методам забезпечення, упора на мотивацію співробітників на високоякісний працю. Місце концепції недопущення шлюбу до споживача концепції збільшення виходу придатних виробів посіла концепція «0 дефектів » .

Именно завдяки послідовному здійсненню ідей Демінга, Джурана і Каори Ишикавы Японія, країна, більш як бідна на природні ресурси і розорена війною, одним з найбагатших країн світу.

Основной внесок у розвиток як президенти цієї фази, і наступної, внесли.

Кросби (Crosby, Philip B.) — в 1964 р. запропонував програму «0 дефектів »; приходив у надувалася протягом багатьох років віце-президентом компанії ITT, був президентом американського суспільства із управління якістю (ASQS), нині консультант багатьох компаній із всьому світу, очолює консалтингову фірму Philip Crosby Associates, Inc.

Деминг (Deming W. Edwards) — будучи однією з провідних фахівців із статистичним методам забезпечення, в 1950 отримав запрошення від японського союзу учених й інженерів (JUSE)принять що у програмі відновлення японської промисловості. Там і запропонував програму менеджменту ґатунку із 14 пунктів, розробив принцип постійного поліпшення якості, які справили революцію у японської промисловості. У його честь JUSE 1951;го р. заснував дуже престижну щорічну премію його від імені - приз для японської фірми, котра внесла найбільший внесок у розвиток ідей менеджменту якості, аналогічний приз для іноземної фірми і індивідуальний приз. З 1980 р. американська асоціація статистики також присуджує премію імені Демінга. Демінг був однією з найбільш відомих у світі консультантів у сфері менеджменту якості, автор більш 200 книжок на цій галузі, почесний доктор десятків американських університетів. У 1987 р. отримав персональне поздоровлення президента США. Помер 1995 р.

Фейгенбаум (Feigenbaum Armand V.) — розробив принципи тотального управління і паралельного (одночасного) інжинірингу; понад десять років у General Electric, потім заснував власну консалтингову фірму General Systems Company, Ltd, президентом якої є до нашого часу. Ця фірма — одне із світових центрів консультацій у сфері менеджменту якості.

Ишикава (Ishikawa, Kaori) — придумав «коло якості «, запропонував діаграми «причини — слідство «(діаграма Ишикавы), розробив концепцію управління, у якому бере участь весь колектив підприємства. З початку 1950;х років принимае найактивніше що у програмі JUSE за якістю. Є однією з розробників нової концепції організації виробництва, втіленої на фірмі «Тойота «(виробнича система «Тойота », ТПС).

Джуран (Juran, Joseph M.) — розробив принцип «тріад якості «; є однією з провідних бізнес — консультантів у сфері якості.

Месинг (Masing Walter) — запропонував «довідник за якістю «як основний документ системи забезпечення підприємства.

Можно сказати, що саме цієї фазі забезпечення склався менеджмент якості у його сучасному розумінні. Протиріччя між підвищенням якості і зростанням ефективності виробництва, у старих формах подолано — застосування нових ідей управління дозволило одночасно підвищувати якість і скорочення витрат виробництва. Споживач практично в усіх країнах став отримувати товари та найвищого гатунку за ціною — ідея «суспільства споживання» втілилась у життя. У той самий час, концепція стандартизованого якості, за якою під якісним виробом розуміється виріб, вимоги якого визначив і зафіксував в нормах виробник, а споживач вправі або купити запропонований продукт, або відкинути його, призвела до загострення протистояння між якістю й ефективністю у новій формі, — при помилці у визначенні запитів споживачів коли придатних, з погляду виробників, виробів ринку витрати надзвичайно великі.

Фаза планування якості

Эта фаза стала зароджуватися у середині 60х рр. як розвиток ідей попередньої фази у бік повнішого задоволення запитів споживачів. Необхідність розвитку цієї фази пов’язана з розвитком світового фінансового ринку товарів та послуг, різким загостренням конкуренції цьому ринку і політикою державного соціального захисту інтересів споживачів.

Все це призвело до ситуації, коли випуск ринку продукції, має «дитячі хвороби» чи задовольняє запити споживача меншою мірою, ніж вироби конкурентів, пов’язані з одного боку, з недостатнім розвитком теорії надійності виробів, і з іншого боку, із широкою впровадженням обчислювальної техніки і САПР у процес розробки виробів. Основою концепції нової фази стали:

идея, що більшість дефектів виробів закладається на стадії розробки через недостатнього якості проектних робіт;

перенос центру ваги робіт зі створення вироби з натурних випробувань досвідчених зразків чи партій на математичне моделювання властивостей виробів, і навіть моделювання процесів виробництва виробів, що дає змоги виявити і усунути конструкторські і технологічний дефекти до початку стадії виробництва;

место концепції «0 дефектів «посіла концепція «задоволеного споживача » ;

высокое якість потрібно надати споживачеві за ціну, яка постійно знижується, т.к. конкуренція на ринках дуже високий.

Основные ідеї нової фази висловлені на роботах Генити Тагути, доктора Мицуно, у наукових розробках компаній «Тойота «і «Міцубісі «.

Тагути (іноді вживається написання Тагучи — Taguchi, Genichi) — запропонував функцію втрат якості, розробив методику планування промислових експериментів.

В рамках фази планування якості вдається практично долати протиріччя між якістю й ефективністю виробництва, у його існували формах, і нова фаза виникає при прояві нова форма цього протиріччя. Наприклад, вимоги споживача, щоб продукція, а й виробничий процес було б екологічними, тобто. не завдавали б шкоди навколишньому середовищі. У нині ця фаза лише зароджується, і його концепція ще остаточно не сформувалася.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.