Факторы динамічності самопрезентаций в Интернет-общении

Факторы динамічності самопрезентаций в Интернет-общении

Введение

С появою і дедалі більше активним використанням міжнародної комп’ютерну мережу Інтернет виник новий предмет гуманітарних і зокрема психологічних досліджень — так звана Интернет-среда. Під цим терміном розуміється особливий елемент інформаційного середовища, у якого здійснюються специфічні форми людської поведінки. Такі «средовое «поведінка не обмежується пошуком, обробкою й передачею інформації, придбанням і трансляцією знань. У «кіберпросторі «як елементі інформаційної середовища здійснюється цілий конгломерат людських діяльностей, основу яких становлять пізнавальна, ігрова і комунікативна діяльність [1].

В присвячених до Інтернету і WWW працях представників гуманітарних наук світова інформаційна мережу представляється насамперед як собі «соціальна віртуальна реальність », в основі якої творить співтовариство користувачів, активно які у новому природному середовищі. Досліджуються явища, пов’язані зі спілкуванням і взаємодією користувачів у мережі; принципи самовираження особи і зміни «мережевий «ідентичності; закономірності формування та характеристики функціонування створених віртуальних спільностей; ймовірність виникнення «наркотичного «типу залежність від Інтернету (т.зв. Интернет-аддикции) і знаходять способи терапії «аддиктов »; стереотипи створення і сприйняття соціальних об'єктів в «кіберпросторі «; стратегії здійснення пізнавальної діяльність у умовах оперування гіпертекстовими структурами; перспективи перенесення на реальну діяльність здобуті за віртуальної навичок і умінь тощо. буд. тощо. п.

Интернет привертає мою увагу психологів як як середовище, породжує унікальні психологічні явища, потребують окремого наукового вивчення, а й як інструмент до швидшого і більш якісного проведення різноманітних експериментальних досліджень [2].

Технические можливості світової інформаційної мережі задають умови, раніше не дохідливі і не які були у сфері людської діяльності, які визначають деяку специфічність роботи і спілкування користувачів Інтернету. Інтернет як унікальна за заданим у ній умовам і можливостям середовище дозволяє нам досліджувати психічні явища, які були актуалізовані чи настільки доступні емпіричному вивченню у іншій середовищі роботи і взаимодействия.

Одним з цих явищ вважатимуться розмаїтість, динамічність самопрезентаций особистості різних умовах і ситуаціях спілкування. Під самопрезентацией (чи самопредъявлением) розуміється свідома керована передача співрозмовнику певної інформації себе. У цьому використовуються різні стратегії і тактики з метою зробити певне вразити оточуючих [3].

Исследователи Інтернету неодноразово відзначали такі особливості формування «віртуальної ідентичності «як його потенційна і актуальна множинність, продуктом якої є різноманітні самопрезентації особистості умовах Интернет-общения. Широкі можливості управління враженням про себе Інтернет-середовищу проти самопрезентацией у реальному соціальному взаємодії обумовлені деякими особливостями комунікації користувачів світової мережі.

Эти особливості неодноразово відзначалися дослідниками на роботах, присвячених психології Интернет-общения.

В не «віртуальному «соціальному взаємодії людина більш обмежений у можливостях управління інформацією щодо собі рамками реально сприйманого співрозмовником статі, зовнішності, ознак соціального статусу, професії, національності, віку. У Інтернеті ж, за словами самих користувачів, «залежить від твого вміння різнитися, й від бажання бути таким » .

Действительно, сама наявність змогу «ігор з идентичностями », зміни образів самопрезентації ще змушує всіх користувачів створювати «віртуальні особистості «. Як показало опитування користувачів мережі (чоловіки і у віці 25−35 років), 37% не створюють на Інтернеті нові презентативные образи, не дивлячись те що, у середовищі інтернетників це є прийнятою і, певною мірою, одобряемым.

Таким чином, неможливо розглядати явище множинності, динамічності самопрезентаций в Интернет-общении як виключно зовні детерминированное, безпосередньо обумовлене ситуаційними факторами.

Следуя принципу детермінізму особи і діяльності С. Л. Рубинштейна, який стверджує взаємовплив, взаємодія зовнішніх й міністром внутрішніх детермінант, під час вирішення проблеми динамічності самопрезентації необхідно враховувати як ситуацію спілкування, а й індивідуально-особистісні характеристики й особливості учасників спілкування. С. Л. Рубинштейн зазначає, що специфіка людського засобу існування визначається мірою співвідношення самовизначення чоловіки й залежностей його від те, що поза людини, є стосовно нього іншим [4].

Задачи исследования

В результаті вибору динамічності самопрезентації в Интернет-общении як об'єкта дослідження намітилися найважливіші питання та, пов’язані з чинниками, визначальними ступінь рухливості і розмаїття предъявляемой користувачами інформації себе. Як основних питань було розглянуто такі:

Какие особливості й умови комунікації Інтернетом можуть бути детерминирующими про можливість більш вільного конструювання образів самопрезентації, управління враженням себе, ніж у «реальному «безпосередньому общении?

Какие індивідуально-особистісні характеристики й особливості можуть визначати вибір тій чи іншій стратегії поведінки у рамках самопрезентації в опосередкованому анонімному общении?

Каковы внутрішні детермінанти, чинники ступеня динамічності, тобто розмаїття, образів самопрезентаций користувача світової мережі у різних комунікативних ситуаціях не більше «віртуального соціального простору » ?

Схема исследования

Исследование складався з кількох етапів. У першому етапі внаслідок спостереження, розмов із користувачами Інтернету як засобу спілкування, відкритого опитування виділили і узагальнені характерні риси Інтернет-комунікації, що відрізняють його від інших форм спілкування. У цьому особливе значення надавалося тим характеристикам, які можуть обумовити можливість зміни, розмаїття самопрезентаций. У упорядкуванні списку подібних ситуативних, зовнішніх особливостей було використано і матеріалів, викладені іншими дослідниками на роботах по Інтернет-комунікації й інших видах опосередкованого спілкування. На першому етапі проводився добір даних, і критеріїв упорядкування опитування, який дозволило б оцінити рівень, рівень динамічності самопрезентаций в мережному спілкуванні. За умов їх виборі передбачалося, що суб'єкт може щодо адекватно оцінити свої дії процесі самопрезентації як свідомого управління враженням про себе.

Целью другого етапу було складання попередньої класифікації притаманних користувачів мережі стратегій поведінки у спілкуванні. Емпіричну основу для класифікації склали попередні інтерв'ю, і розмови з користувачами. Отримані дані дозволили припустити що, мабуть, можна назвати такі причини відмовитися від множинності різних образів самопрезентації:

Неумение створювати й функціонувати у образі, відмінному від звичного, обмежені рольові стереотипы.

Умение, але небажання або відсутність потреби у продукуванні нових образів самопрезентаций.

Проблема мотивацію вибору тій чи іншій стратегії самопрезентації у разі залишається актуальною, але з була об'єктом даного исследования.

Таким чином, ми визнали за можливе визначити такі гадані групи піддослідних:

пользователи, не які мають рухливістю, динамічністю самопрезентаций в интернет-общении;

пользователи, актуально які мають динамічністю самопрезентаций;

пользователи, потенційно які мають динамічністю самопрезентаций як можливої стратегією поведінки у интернет-общении, але актуально не виявляють ее.

На третьому етапі з урахуванням гаданих груп користувачів формулювалися питання, створені задля виявлення ступеня причетності піддослідних до тій чи іншій групі. З цих питань підготували опитувальник. Згодом він був підданий експертній оцінці і коригуванні групою користувачів Інтернету, яким завжди було запропоновано вирішити нього та його прокоментувати зміст вопросов.

На четвертому етапі розроблялася схема проведення емпіричного дослідження, проводився добір додаткових методик, визначалися принципів формування вибірки респондентов.

Группа вибірки становила 50 людина, чоловіків і жінок у віці 25 — 35 років, із вищою освітою і формуватимуться достатнім «стажем «спілкування з Інтернету. Такі критерії виділили щоб уникнути впливу феномена юнацького «кризи ідентичності «і феномена початкової захопленості можливостями Интернет-общения хіба що включившимися до нього користувачами. Невелика кількість вибірки пов’язані з завданням проведення попереднього пошукового дослідження. Участь дослідженні було добровільним. Вибірка формувалася шляхом випадкового вибору користувачів Интернет-приложений, службовців для опосередкованого спілкування (ICQ, Chat).

В ролі додаткових діагностичних методик було використано методика ІТО (автор Л.Н.Собчик) [5] і САМОАЛ (адаптований опитувальник Шострем) [6]. Методика ІТО є индивидуально-типологический опитувальник, що дозволяє визначити провідні тенденції і базисні властивості особистості. Опитувальник САМОАЛ спрямовано вимір рівня самоактуалізації, і навіть на вимір деяких якостей, властивих самоактуализированному людині (як-от аутосимпатия, спонтанність, гнучкість зі спілкуванням і т.д.).

Результаты

Особенности Интернет-общения як комунікативної ситуації процесу самопрезентации.

Мы вважали необхідним узагальнити, і вкотре позначити специфічні умови взаємодії і сприйняття людини людиною у кризовій ситуації віддаленого спілкування, опосередкованого світової інформаційної сетью.

Итак, підбиваючи підсумок деяким розмірковуванням інших дослідників та власним даним, можна виокремити такі характеристики Интернет-общения:

1.Анонимность. Попри те що, іноді користувач має нагоду отримати деяку інформацію анкетного характеру і навіть фотографію співрозмовника, ці дані, тим щонайменше, як недостатні ще більш-менш адекватного сприйняття адресата, а взагалі неможливо знайти сприйняті як які мають тій чи іншій мірою істинності, оскільки найчастіше відбувається приховування чи презентація хибних відомостей. У результаті як і анонімності і безкарності у мережі проявляється й інша особливість, пов’язана з зниженням психологічного і «соціального ризику у процесі спілкування, відсутністю зовнішньої невербальній оцінки — афектована розкутість, ненормативність поведінки й деяка «безвідповідальність «учасників спілкування. Людина перетворюється на мережі може виявляти і виявляє велику свободу висловлювань та вчинків (до образ, нецензурних висловів, сексуальних домагань), оскільки ризик викриття й особистої негативною оцінки оточуючими минимален.

2.Добровольность і бажаність контактів. Користувач добровільно зав’язує контакти чи йде від нього, і навіть може перервати їх у будь-який момент. Можливість управління медіатором призводить до принципову можливість управління каналом передачі повідомлення й, следственно, зворотної зв’язком у вигляді зміни станів медіатора. Користувач також має необмеженим числом виборів серед потенційних коммуникантов, можливістю одночасного ізольованого спілкування з кількома адресатами.

3.Отсутствие паралингвистических, невербальних компонентів спілкування. Інтернет-спілкування, по змісту будучи особистим і неофіційним, обмежена формою передачі інформації (лише у вигляді друкованого тексту). Ця особливість задає варіативність найбільшу суб'єктивність інтерпретацій висловлювань співрозмовника.

4.Затрудненность передачі й сприйняття аффективного компонента спілкування, і, до того ж час, стійке прагнення емоційного наповненню тексту, яке виявляється у створенні спеціальних конвенціональних значків для позначення емоцій чи описі емоцій словами (в дужках, після основного тексту послания).

5.Своеобразие перебігу процесів міжособистісного сприйняття без невербальній інформації. З одного боку, відсутністю безпосереднього сприйняття співрозмовника та інформації про її статус стирається вплив процесів стереотипізації. З іншого боку, уявлення про співрозмовникові складається під впливом установки на співрозмовника як очікування й приписування бажаних якостей у партнері, тобто деякою «имплицитной теорії особистості «, і навіть механізмів «ефекту інерційності «(як тенденції для збереження якось створеного уявлення про людину) і «ефекту послідовності «, тобто впливу сприйняття послідовності отримання даних про людину. Судження про іншу людину може складатися і за аналогією з собою — як несвідомий перенесення у інших власних властивостей, думок чи переживаний.

6.Снятие жорстких соціальних конвенцій, кордонів культур. Умови нестрогой співвіднесеності коммуникантов з тим чи іншого вікової, статевої, соціальної, професійної групою сприяють стирання меж упорядкування і форм конвенціонального соціального поведінки й спілкування. Інтернет-простір через свою всесвітньої представленості є поликультурным, зі спілкуванням можуть брати участь представники різних перебігу етнічних та соціальних культур.

Все перелічені вище особливості Интернет-общения створюють умови й можливості для розмаїття самопрезентаций, «багатоликості «користувачів в мережі. У реальному соціальному взаємодії людина більш обмежений у можливостях управління інформацією щодо собі рамками реально сприйманого співрозмовником статі, зовнішності, ознак соціального статусу, професії, національності, віку. У Інтернеті ж, за словами самих користувачів, «залежить від твого вміння різнитися, й від бажання таким бути » .

Индивидуально-личностные особливості коммуникантов як чинники динамічності самопрезентаций в Интернет-общении.

В результаті проведеного дослідження та подальшої статистичної обробки даних були отримані такі значимі показники:

Устойчивость, низька динамічність самопрезентаций в Интернет-общении значимо позитивно пов’язані з ригидностью (r = 0,643), і навіть має позитивну кореляцію з цими особливостями як лідерство (властивість, гаразд що виявляється як самостійність й прагнення бути провідним, а чи не відомим, але за вищих показниках здатне переходити в самовпевненість і нездатність дотримуватися субординацію у взаєминах) і спонтанність. Спонтанність розуміється у цьому разі як розкута самоствердження, неабияка наступальність, прагнення лидированию. Кореляція між критерієм «лідерство «й сталістю самопрезентаций становила r = 0,4482, з критерієм «спонтанність «r = 0,521.

Актуальная динамічність самопрезентаций більш властива користувачам з низькому рівні ригідності (r = - 0,696) Водночас мають відносно високій ступенем аутосимпатии, тобто упевненістю у собі, низькою тривогою і добре усвідомлюваної позитивної Я-концепцией, яка є джерелом стійкою адекватної самооцінки. Такі люди й не бояться різними у різних ситуаціях, відкриті новому досвіду розуміння себе і розширенні рольового репертуару. Аутосимпатия одна із показників психічного здоров’я дитини і цілісності особистості розумінні гуманістичної психології (коефіцієнт кореляції між аутосимпатией і динамічністю самопрезентаций r = 0,5686). Цією групі користувачів також притаманний низький «індивідуалізм », який звичайно проявляється сталістю власного, часом досить самобутнього і суб'єктивного думки (r = - 0,598).

Предположение про тому, що критерій экстраверсия-интроверсия буде значимо визначати ступінь динамічності самопрезентаций, не підтверджується. Спостерігається лише якась тенденція до позитивної зв’язку критерію «динамічність «з экстраверсией, і різко негативною з интраверсией, вона може вважатися значимой.

Пользователи, визнають собі потенційну можливість продукування різних образів самопрезентації за умов Интернет-общения, але з використовують подібні стратегії поведінки, демонструють тенденції до низьких показників лідерства, екстраверсії (коефіцієнт кореляції зі шкалою «лідерство «r = - 0,5354, зі шкалою «экстраверсия «- r = - 0,4955). Це імовірним відсутністю прагнення для обіймання життєвого простору, до активної впливу на зовнішню ситуацію, до прояву себе зовні. Також спостерігається тенденція до більш низького рівня аутосимпатии і автономності, ніж в групи користувачів, активно які продукують різні образи самопрезентаций. показник потенційної динамічності самопрезентаций значимо негативно корелює і з шкалою «спонтанність «опитування САМОАЛ (r = - 0,5992).

Обсуждение результатов

В результаті дослідження вирізняються такі залежності між стратегіями управління враженням себе і индивидуально-личностными характеристиками учасників Интернет-общения:

1.Низкая динамічність самопрезентаций певної групи користувачів пов’язані з ригидностью, тобто інертністю установок. Це спричиняє неможливості чи утрудненості зміни стійких поглядів на собі і вони засвоєних ролей, стереотипних образів самопрезентации.

2.Упорное небажання змінювати інформацію про себе різноманітних ситуаціях спілкування може бути з такими индивидуально-типологическими особливостями як лідерство, спонтанність (по ІТО) і агресивність. Великі показники по зазначеним шкалам притаманні суб'єктів, схильних не адаптуватися до зовнішніх умовам, а змінювати, управляти ситуацією. Ця схильність, мабуть, проявляється й у ситуації Интернет-общения.

3.Пользователи, актуально що змінюють образи самопрезентаций зі спілкуванням, мають низькою ригидностью, тривогою і індивідуалізмом. Вони дуже рухливі в формуванні установок лише співрозмовника, легко сприйнятливі й відкриті до новому досвіду, їй не довіряють зайвих страхів і побоювань. Ця група користувачів володіє високим рівнем аутосимпатии, що дозволяє казати про високого рівня прийняття себе і свого досвіду, позитивного відносини до своєї діяльності і стратегій спілкування. Водночас що немає високими показниками індивідуалізму, тобто який завжди здатні мати власну самобутнє думка чи отношение.

4.Пользователи, потенційно здатні до продукуванню різних образів самопрезентаций, але зберігають в актуальному спілкуванні відносну стійкість предъявляемой інформації себе, мають нижчими показниками лідерства і значеннями за шкалою «спонтанність «опитування САМОАЛ. Одне слово спонтанність у разі визначають «спроможність до спонтанного поведінці не фрустрированному культурними нормами «[6]. Отже, щоб актуально урізноманітнити зміст образів самопрезентаций, необхідно мати деякою спонтанністю, властивістю, властивим самоактуализировавшимся людей і зреалізований у спроможності до спонтанного поведінці, яке співвідноситься з цими цінностями, як свобода, природність, гра, легкість без зусилля, відносна свобода від культурних норм. Зв’язок цієї групи піддослідних з низькими показниками лідерства, ні з вищої тривогою і низької аутосимпатией пояснюється імовірним відсутністю прагнення для обіймання життєвого простору, до активної впливу на зовнішню ситуацію, до прояву себе зовні, і навіть великою невірою до нового досвіду, до нових образам себе і незвичним ролям.

Выводы

Данное дослідження є пилотажным, і результати що неспроможні остаточно вирішити поставлене запитання про чинниках, визначальних ступінь розмаїття образів самопрезентаций, створюваних користувачами у процесі Интернет-общения. Але це дані дозволяють нам визначити якісь тенденції, спробувати розглянути проблему «віртуальної ідентичності «як з внешне-ситуативных позицій, але й погляду індивідуальних различий.

Таким чином, динамічність, розмаїття самопрезентаций в Интернет-общении перестав бути феноменом лише ситуативно зумовленим. Необхідно виділяти зовнішні і внутрішні детермінанти ступеня динамічності образів самопредъявления. Зовнішніми чинниками у разі є унікальні особливості комунікації, забезпечені технічних можливостей Інтернету. Внутренними детермінантами з’явилися індивідуально-особистісні характеристики й особливості коммуникантов. Серед таких особливостей може бути ригідність, прагнення до лідерства і агресивність, тривожність, індивідуалізм, аутосимпатию і спонтанность.

Полученные результати говорять про зв’язаності звичного вибору стратегії поведінки у спілкуванні та управління враженням себе з индивидуально-личностными характеристиками учасників общения.

Список литературы

Войскунский А.Є. Психологічні аспекти діяльності в інтернет-середовищу.

Жичкина А.Є. Про можливостях психологічних досліджень, у Інтернету. Психологічний Журнал. тому 21. 2000/ з. 75−78.

Амяга Н. В. Саморозкриття і самопредъявление особистості спілкуванні. // Особистість. Спілкування. Групові процеси. Сучасні напрями теоретичних і прикладних досліджень, у зарубіжної психології. Збірник оглядів. М. 1991.

Рубинштейн С. Л. Буття і знепритомніла. Про місце психічного в загальній взаємозв'язку явищ матеріального світу. М. 1957.

Собчик Л. Н. Введення ЄІАС у психологію індивідуальності. М. 1998.

Маслоу. А. Психологія буття. Вид-во «Ваклер ». 1997.

Шевченко І.С. Чинники динамічності самопрезентаций в Интернет-общении.