Hanoi Rocks

Hanoi Rocks

.

Первый панковский сингл у Фінляндії був записаний бандою 14-летних підлітків «Briard », створеної 1976 року Енді Маккоем (Антті Хулкко, гітара) і Петру Малми. На початку 1977;го Енді уперше познайомився з Майклом Монро (Матті Фагерхолм, вокал). Минуло цілих трьох року, коли хлопці вирішили скооперуватися. Гельсінкської навесні 1980;го вони організували «Hanoi rocks », узявши до собі у команду колегу Маккоя по «Briard «Насті Суисайда (Ян Стенфорс, гітара), і навіть Стефана Пиеснака (гітара), Пекки Сиролу (ударні) і Неди (бас). Через стислий період часу у ритм-секции відбулися зміни — за басуху взявся Сем Яффа (Самі Такахаки), а й за ударні сіл Джип Казино (Джеспер Суперечка) — після чого група перебралася до Стокгольма. Там музикантам були непереливки через хронічне безгрошів'я. Їм доводилося спати, де потрапило, а підгодовували їх знайомі шведки. Попри такий невлаштований побут колектив ретельно продовжував репетиції.

На одному з таких сейшенів хлопців зауважив Сеппо Вестеринен, який вирішив стати їх менеджером. З його за допомогою було організовано перше фінське турне «Hanoi rocks «і підписано угоду з лейблом «Joanna », у якому вийшов перший сингл групи, «I Want You / Kill City Kills ». До березня 1981 року вже було готовий дебютний лонгплей «Bangkok Shocks Saigon Shakes Hanoi Rocks ». Записувався альбом Стокгольмі, а продюсували його Енді і Майкл.

В жовтні 1981;го група вперше вирушила у Англію, де відіграла кілька концертів на розігріві у «Wishbone Ash ». І хоча стилі цих команд були різні, «Hanoi rocks «сподобалися британської публіці і поголос про неї поширилася по острову. Завдяки цьому хлопці з’явилася можливість записати своє друге альбом, «Oriental Beat », у Лондоні. Англійські музичні журнали був у захваті, лише «New musical express «видав сувору рецензію, і те щодо обкладинки з «еротичної «фоткой подруги Маккоя. Кількість фанів колективу відразу ж потрапити значно зросла. У 1982 року у команду напросився Нік «Раззл «Дингли (котрий грав до цього часу лондонських панк-группах), пообіцяв набити Джипу морду, якщо їх візьмуть по доброго. Маккой сам вже до того часу розсварився з Казино, і тому питання швиденько вирішилося на користь Раззла. У тому 1982;го сингл «Love «p.s An Injection «зайняв першої позиції у фінських чартах. Відігравши з цього приводу пару концертів на своїх батьківщині «Hanoi rocks «остаточно переїхали до Лондона.

Следующим кроком до підкорення світу було турне по східним країнам, таких як Індія, Таїланд і Японія. Скрізь колектив приймали захоплено, а особливий екстаз побачивши гарячих фінських хлопців впадали японці. На той час репутація команди була достточно висока, і велика група уклала угоду з мажорним лейблом «CBS Records ». Четвертий альбом записувався вже у Нью-Йорку, і Торонто.

Американские гастролі восени 1984 року почали невдало, оскільки Майкл настав на осколки кинутою на сцені пляшки, що робить концерти було. Але це були ще не найстрашніше. У Лос-Анжелесе музиканти вирішили відтягнутися в компанії з хлопцями з «Motley crue ». Грунтовно підпивши, Вінс Нейл і Раззл вирішили покататися, звісно ж потрапили до автокатострофу, внаслідок якої останній помер. Через кілька місяців місце покійного зайняв Террі Чаймс (екс- «Clash »). Невдовзі про своє звільнення заявив Сем Яффа. Йому зміну було прийнято Рене Берг. Рене не вписувалася у колектив і замість нього спробували взяти Тімо Калтио, але з нього також нічого не вийшло. Розчарований Майкл Монро залишив групу, і це були кінцем кар'єри «Hanoi rocks » .

И все-таки історія у цьому не закінчилася. Через багато років 2002 року Майкл і Енді вирішили відродити команду. Набравши нових музикантів, Костелло Хаутамаки (гітара), Тимпа Лайне (бас), Кари «Лаку «Лахтинена (ударні), вони записали сингл «People Like Me », пообіцявши невдовзі випустити новий альбом.

Состав

Micheal Monroe — вокал, гітара, саксофон, клавішні.

Andy McCoy — гітара, вокал.

Costello Hautamaki — гітара, вокал.

Timpa Laine — бас.

Kari «Lacu «Lahtinen — ударні.

Дискография

Bangkok Shocks Saigon Shakes Hanoi Rocks — 1981.

Oriental Beat — 1982.

Self Destruction Blues — 1982.

Back To Mystery City — 1983.

All Those Waisted Years — 1984.

Two Steps From The Move — 1984.

Rock & Roll Divorce — 1985.

Twelve Shots On The Rocks — 2003.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.