Children of Bodom

Children of Bodom.

Начало історії цієї фінської команди із містечка Еспу, виконує мелодійний дэт-метал, було належить в 1993 року Алексі Лайхо (вокал, гітара) і Яской Раатикайненом (ударні). Їх проект, який одержав тоді назва «Inearthed », доукомплектовался гітаристом Алексом Куоппала, басистом Хенккой Сеппайей і клавишником Пирисьоки. 1994;го була перша демка з чотирьох треків, «Ubiquitos Absence Of Remission ». Двома роками пізніше світ з’явився ще один, «Shining ». Згодом клавішник кудись зник, але в його місце (спочатку на сесійній основі) взяли Янне Вирмана Пимейса. У оновленому складі група стала готуватися до сесіям першого альбому, який збиралася випустити у невеликому бельгійському лейбле.

.

Однако разів у це водночас демка потрапила боса фінської компанії «Spinefarm «Эво Ритконена, якому запис дуже не сподобалася. Не відкладаючи справу у довгий ящик, Эво запропонував хлопцям контракт на випуск трьох альбомів. Музиканти дали їй власне згоду, до того ж вирішили поміняти вивіску. Нову назву групи, «Children of Bodom », нагадувало про сумних подіях 1960 року, коли невідомий убивця позбавив життя трьох підлітків, які відпочивали в $ 20 кілометрів від Гельсінкі на озері Бодом.

Альбом «Something Wild «вирушив у Фінляндії на листопаді 1997;го, а невдовзі після цього було ліцензовано німецьким лейблом «Nuclear blast ». Для європейського видання команда записала додатковий трек, «Children of Bodom ». Композиція вийшла синґлом, який одразу нагодився нагорі фінських чартов і злазив звідти протягом восьми тижнів. Вже у лютому 1998;го «Nuclear blast «організували перше турне групи, поставивши її в ряду зустрічей за «Hypochrisy », «Benediction «і «Covenant ». До жалю, Янне тоді переймався здаванням шкільних іспитів, та її цей час виручив давній приятель банди, Ерна.

Следующие гастролі (разом з «Night In Gales », «Dismember », «Agathodaimon «і «Raise Hell ») відбулися у вересні, а Пимейса цього разу замещала подружка Алексі, Кімберлі Госс. На початку 1999;го вийшов сингл «Downfall », знову котрий зайняв верхню рядок фінських хіт-парадів. Наступну його альбом, «Hatebreeder «також виявився успішним (наприклад, в німецьких чартах сів у 75-ю позицію).

На хвилі зростаючу популярність «Children of Bodom «вирушили у Японію, де у Осаці й Токіо відіграли три аншлагових концерту. За мотивами цих виступів був випущено концертник «Tokyo Warhearts ». По поверненні Європу команду очікували нові гастролі, разом з «In Flames », «Dark Tranquility «і «Arch Enemy ». На той час Пимейс нарешті зміг приєднатися до своїх колег-журналістів. У травні 2000;го вийшов сингл «Hate Me », вже традиційно почав з перше місце у фінських чартах. На липні цього року «Children of Bodom «вперше відвідали Америку, прийнявши що у «Metal Fest XIV », що проходив у Мілуокі.

По осені до Фінляндії на продажу з’явився третій студійний альбом, «Follow The Reaper «(в Європі й у Штатах він у початку 2001;го). Європейський тираж платівки швиденько перевищив 50 000, а самої Фінляндії диск піднявся до третє місце. Потім у діяльності групи настало невеличке затишшя, перервану у середині 2002 року виходом синглу «You «re Better Off Dead ». У музиканти розпочали записи свого чергового шедевра, «Hate Crew Deathroll ». Хлопці на той час добряче набили руку у роботі, цілком природно, що альбом стартував в національних чартах з першого позиції.

Состав

Henkka T Blacksmith — бас.

Janne Wirman Pimeys — клавішні.

Alexi Laiho — гітара, вокал.

Alexander Kuoppala — гітара.

Jaska Raatikainen — ударные.

Дискография

Something Wild — 1997.

Hatebreeder — 1999.

Tokyo Warhearts — 1999.

Follow The Reaper — 2000.

Hate Crew Deathroll — 2003.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.