Аль-уд (ла-уд)
Уд (аль-уд — арабською буквально дерево, звідси відбувається іспанська версія назви інструмента — ла-уд) — струнний щипковий інструмент. Одне з найдавніших інструментів, поширених на Близькому Сході, Кавказі, у Середній Азії (азерб., арм., узб., тадж., араб., перс., тур). Попередник європейської лютні. Відомий з VI століття. Корпус дерев’яний або з гарбуза, грушоподібної форми, гриф короткий, без… Читати ще >
Аль-уд (ла-уд) (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Аль-уд (ла-уд)
Уд (аль-уд — арабською буквально дерево, звідси відбувається іспанська версія назви інструмента — ла-уд) — струнний щипковий інструмент. Одне з найдавніших інструментів, поширених на Близькому Сході, Кавказі, у Середній Азії (азерб., арм., узб., тадж., араб., перс., тур). Попередник європейської лютні. Відомий з VI століття. Корпус дерев’яний або з гарбуза, грушоподібної форми, гриф короткий, без ладів, голівка отогнута тому, дека пласка із першого — 3 резонаторными отворами. Спочатку мав 4 струни; в IX столітті Зириаб додав 5-ту струну. У інструментів 5 здвоєних струн (іноді додається 6-та, басова). Налаштування кварто-секундовая. Звук м’який, тихий, витягнутий переважно плектром. Іноді має лади, функцію яких виконують відтинки жильних струн обмотаних впоперек грифа.
К арабам, найбільш культивировавшим аль-уд, цей інструмент, очевидно, потрапив з Персії. У VIII столітті, під час навали маврів, аль-уд проникає до Іспанії, кілька змінившись, він працює відомим тут як лауд (від ла-уд). Невдовзі інструмент набуває популярності Італії, Франції, Німеччині та інших країни — і є всім відома лютня.
Список литературы
Музыкальный енциклопедичний словник. М., Радянська енциклопедія, 1990.
Розеншильд. До. «Історія зарубіжної музики », випуск I. М., «Музика «1978.
Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.