Сущность і структура формування мотивів музыкально-педагогической діяльності майбутніх вчителів початкових класів

Сущность і структура формування мотивів музыкально-педагогической діяльності майбутніх вчителів початкових классов

Новикова Л.П.

Под формуванням мотивів музыкально-педагогической діяльності студентів ми розуміємо процес їх ситуативної і особистісного розвитку на період навчання. По нашої думки, необхідно коротко зупинитися на вживанні термінів «формування» і «розвиток» в психолого-педагогічної литературе.

С одного боку, термін «формування» стосовно людині визначають, як останню заключну фазу його розвитку, як «надання» остаточної форми". Проте за даними психофізіологічних досліджень процес створення психічних функцій людини закінчується тільки в 25 -27 років, тобто. на момент закінчення вузу, коледжу той процес перебуває на стадії розвитку. Тому термін «розвиток» більше відповідає змісту проблеми. З іншого боку, поняття «формування», використовуване у педагогіці, «поглиблює феномен розвитку», включаючи до тями на відміну від цілеспрямованого процесу виховання і навчання безліч зовнішніх стихійних впливів (Г.И.Щукина). Викликає зацікавлення третя думка, за якою навчальну діяльність, її мотивацію пов’язують із зовнішнім впливом на особистість суб'єкта, а розвиток — з динамікою внутрішніх потенцій — здібностей. Джон Дьюї пише: «Уся історія педагогічної думки відзначено боротьбою двох ідей — ідеї у тому, що це розвиток, яка йде зсередини, що його грунтується на природних здібностях, і ідеї про тому, що це формування, яка йде ззовні…» (1, 190).

Поскольку становлення мотивів музичної діяльності студентів передбачає обидва шляху впливу, з погляду, можливо використання обох терминов.

Многочисленные дослідження, проведені з питань формування мотивів навчальної діяльності, розглядають їх у два аспекти: змістовному, з погляду структури мотиваційної сфери, і її складових, і динамічному, з погляду які у ній змін (С.Л.Рубинштейн, А. Н. Леонтьев, Л. И. Божович, Г. И. Щукина, А. К. Маркова, Д. Б. Эльконин, В, В, Давыдов, В. Д. Шадриков і др.).

В роботах психологів підкреслюється, що мотиви навчальної діяльність у своєї сукупності утворюють ієрархічну систему з деякими рівнями домінування. Особливе в цій системі займає пізнавальний интерес.

Выделение проблеми інтересу як найважливішої, займаної провідної ролі в психолого-педагогічних дослідженнях навчальної діяльності, обумовлена тим, інтерес своїм внутрішнім мотивом діяльності, тобто. усвідомленим емоційно привабливим «предметом» потреби, чинним природним чином, без спеціально поставленої «завдання на сенс», на усвідомлення у системі значений.

Имеющая давні традиції проблема інтересу розглядалася у «класичній педагогіці як важливий чинник розвитку особистості, внутрішній механізм навчання (Я.А.Коменский, Ж. Ж. Руссо, К. Д. Ушинский, И, Ф, Гербарт та інших.). Сучасна дидактика визнає пізнавальний інтерес визначальним мотивом навчальної діяльності. Поняття «інтерес» трактується у літературі дуже широко, від зв’язування його з окремими спонуканнями мотиваційної сфери — мотивами, відносинами до ототожненнями з спрямованістю особи і уявлення його як сукупності проявів її активності. Найповніше, з погляду, це поняття висловлює таке: «Інтерес можна з’ясувати, як эмоционально-познавательное отношение… к предмета чи мотивируемой діяльності, ставлення, переходить при сприятливі умови в эмоционально-познавательную спрямованість особистості» (2, 11). А. К. Маркова розглядає інтерес як інтегральним показником мотивації, як наслідок мотиваційних змін особи і обгрунтовує положення про принципову можливість управляти станом інтересу через перестойку мотиваційної сфери, становлення її компонентів — смислів, мотивів, цілей, эмоций (3). Звідси висновок, що наявність інтересу суб'єкта до музыкально-педагогической діяльності виступає показником сформованості мотивів цієї деятельности.

Формирование мотивів музыкально-педагогической діяльності майбутнього вчителя початкових класів — це дворівневий процес. Перший рівень передбачає розвивати особистісно смислового пізнавального, ціннісного, творчого, комунікативного відносини студентів до власного музичної діяльності. З другого краю, вищому рівні, поставлено завдання формування майбутнім учителем мотивів музичної діяльності в молодших школьников.

Важнейшим чинником формування мотивів музыкально-педагогической діяльності студентів виступає організація педагогічної роботи у цьому направлении.

Практика показує, що домінуючим напрямом у процесі педвузу, педколледжа залишається предметно-познавательный підхід до музичним занять, в вона найчастіше заснований на «інформаційному», монологічній методі роботи викладача зі студентами. Це перешкоджає розвитку музыкально-творческих здібностей майбутнього вчителя, дає мінімальну змога художнього спілкування. Організація уроків як спільної творчої діяльності викладача і, у якої враховуються й реалізуються музичні інтереси кожної особи, виступає педагогічним умовою ефективного формування мотивів музыкально-педагогической діяльності. Це своє чергу, забезпечує можливість майбутньому вчителю здійснювати індивідуальне целеполагание.

В реальної педагогічної практиці зовні задана мета немає такого значення для студента, яку вона не має для викладача. Ніякі докази, докази те, що класична музика прекрасна, що вона все-таки приносить насолоду, духовно піднімає особистість не приведуть студента до бажаної, з погляду викладача, музичної діяльності, не сформують мотивацію, доки діяльність не придбає той самий ціннісний статус, яким він має в педагога. П. В. Симонов пише: «Пряма апеляція свідомості, формальне ознайомлення студенти з системою соціальних цінностей і норми малоефективні, про що свідчить дефекти виховної практики» (4). Цілі, поставлені згори, зовнішнє целеполагание що неспроможні надати глибокого впливу особистість, а діяльність мотивуватимуть скоріш зовнішніми «негативними» мотивами. Логіка розвитку музыкально-педагогической діяльності визначається рухом потреби до мети, поставленої самим студентом. Проблема формування мотивів музыкально-педагогической діяльності студентів, власне, є проблема целеобразования цієї бурхливої діяльності. Наш висновок підтверджується існуючими психолого-педагогічними дослідженнями, выдвигающими першу місце проблему целеполагающей активності особистості (Л.В.Байбородова, О. С. Гребенюк, А. К. Маркова, М. В. Матюхина і др.).

В результаті було складних видів целеобразования у навчальній діяльності студентів Р. Р. Бибрих дійшов висновку, формування цілісної структури цілей навчальної діяльності як визначається мотивацією, але, на свій чергу, впливає її розвиток, для перетворення з витлумаченої, знаної в реально действующую.(5) Опанування прийомами визначення мети характеризує, по А. К. Марковой, ще вищий рівень активності і зрілості мотиваційної сфери личности.

Выводы психологів, педагогів, наші власні міркування великих можливостях розвитку мотивів навчальної діяльності через процес визначення мети переконують нас розглядати целеполагающую активність студентів як головний педагогічне засіб формування мотивів музыкально-педагогической діяльності, як він сисемообразующий фактор.

Как відомо, поняття мети може психології вживається у двох значеннях: як образ майбутньої роботи і як наслідок досягнення. Ми приймаємо поняття мети у його значенні й розуміємо під процесом визначення мети визначення та усвідомлення студентами цілей своєї музичної деятельности.

Основываясь на теорії діяльності Х. Хекхаузена, В. И. Чирков розглядає навчальну діяльність як приватну форму діяльності досягнення, засновану на потреби досягнення, а О. С. Гребенюк виділяє три виду потреби, актуалізація яких формує мотивацію навчальної діяльності: пізнавальну потреба, потреба у досягненні і потребу спілкуванні (6).

Соглашаясь з авторами, ми вважаємо, що музыкально-педагогическая діяльність має власну специфіку, зумовлену природою її предмета — музичного мистецтва, а тому вона повинна переважно розглядатися лише з погляду цих потреб. Виявлення структури смыслообразующего мотиву музыкально-педагогической діяльності показує, що це діяльність має розглядатись й у через відкликання потребою цінності, значимості даної діяльності особистості, її творчого потенциала.

В основі процесу формування мотивів даної діяльності лежать, з погляду, такі потребности:

потребность розуміння;

потребность зі спілкуванням;

потребность у творчості, самовираженні;

потребность в переживанні цінності діяльності;

потребность у досягненні мети деятельности.

Музыкальное пізнання як із цілей навчальної музичної діяльності традиційно обмежується академічними жанрами класичної музики, значно утрудняє можливість спільної прикладної діяльності викладача і. У зв’язку з, що досвід художнього спілкування в багатьох студентів представлений різними жанрами мистецтва, спілкування з класикою, залишаючись «малознаемым», не для них мотиваційно значимим. Наш підхід до формування мотивів музыкально-педагогической діяльності планує розширення сфери художнього спілкування у вигляді включення жанрів народної, сучасної музики, що забезпечує велике полі вибору і можливість у спільної діяльності кожного студента відповідно до своїми музичними здібностями і якими інтересами. Цю позицію виступає третім умовою ефективного формування мотивів музыкально-педагогической діяльності майбутнього учителя.

Реализация розглянутих вище педагогічних умов формування мотивів музыкально-педагогической діяльності можлива лише ситуації вільного вибору студентами змісту, форм музичної активності. Вибір виступає не лише умовою, а й засобом забезпечення цього процесу. Обгрунтовуючи принцип активного, дієвого вибору А. В. Карпов пише: «…принцип активного вибору, реалізований в організаційних формах, як «навчання через вибір» і «виховання через вибір», характеризується значно більшої ефективністю, ніж багатьох інших організаційні форми дидактичних і виховних впливів. Цей принцип трансформує вихідну позицію учня, що він з об'єкта педагогічного процесу стає також його субъектом."(7) Вільний вибір студентами забезпечення і форм музичної активності є четвертим необхідною умовою формування мотивов.

Таким чином, формування мотивів музыкально-педагогической діяльності майбутніх вчителів початкових класів може бути ефективним, если:

учебная діяльність буде організована як співпраця викладача і студентів, у якої враховуються й реалізуються музичні інтереси кожної особистості;

в основі музичної діяльності лежить целеполагающая активність студентів, що передбачає освіту, усвідомлення цілей своєї діяльності;

содержание музичної діяльності планує розширення сфери художнього спілкування жанрами класичної, народної, сучасної музики;

обеспечивается вільний вибір студентами змісту, форм музичної активності з урахуванням розвитку наявних потреб, здібностей до музичної деятельности.

Список литературы

Маркова О.К., Матіс Т.А., Орлов Г. Б. Формування мотивації вчення. -М.: Просвітництво, 1990, с. 190.

Морозова Н. Г. Вчителю про пізнавальному інтересі. — М.: Знання, 1979, с. 11.

Формирование інтересу до вченню школярі /під ред. А. К. Марковой; НДІ загальної економічної й пед. психології АПН СРСР — М.: Педагогіка, 1986. — 191 з.

Симонов П.В. Емоції і (Питання виховання у світі інформаційної теорії емоцій) // Питання філософії. -1981.№ 5, с. 42.

Бибрих Р.Р. Дослідження видів целеобразования /під ред. О. К. Тихомирова. — Кишинів, 1987.

Гребенюк О.С. Педагогіка індивідуальності. — Калінінград, 1995, с. 30.

Карпов А. В. Принцип активного вибору навчанні й фізичному вихованні // Розвиток особи і формування індивідуальності: збірник матеріалів. — Ярославль: ЯГПУ їм. К. Д. Ушинского, 1996, с. 55.

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.