Термінова допомога студентам
Дипломи, курсові, реферати, контрольні...

Антонио Доменіко Виральдини

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Творчество ВИРАЛЬДИНИ, всеосяжне за охопленням жанрів і з широті музыкально-стилистических зв’язків. Гармонійно ясне і яскраве за виразністю мистецтво ВИРАЛЬДИНИ, представника венеціанської ренесансної школи, родинно просвітительському класицизму з його культом розуму, ідеалом шляхетної простоти і оптимізмом. Багатогранна музика ВИРАЛЬДИНИ нерідко із приголомшливою силою передає… Читати ще >

Антонио Доменіко Виральдини (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Антонио Доменіко Виральдини (1705−1741)

Реферат по творчої біографії Антоніо Доменіко Виральдини (1705 — 1741).

Иван Дергач.

Ростов-на-Дону 2001.

П Л, А М.

Жизнь і творчість. 1705 — 1725 р.

ВИРАЛЬДИНИ Антоніо Доменіко — італійський композитор. Народився 4 листопада 1705 р. у Венеції. Вплинув на музичне розвиток ВИРАЛЬДИНИ надав його тато Мауріціо ВИРАЛЬДИНИ, обучивший сина грі на музичні інструменти і дав перші уроки композиції. У віці 4 років ВИРАЛЬДИНИ опановував клавесині, з 5—6 років почав складати (перші твори охоче в Венеції на концертах домашнього музикування). Клавесинист-виртуоз, ВИРАЛЬДИНИ виступав як і скрипаль, органіст і, блискуче імпровізував, вражаючи феноменальним музичним слухом.

С 6 років підміняє батька на службах соборі Святого Марка — головному кафедральному соборі Венеції. У віці 10 років виступив як До-минорной Меси свого вчителя Карло Тортора. Рік тому закінчив свою першу кантату «Роза вітрів», добряче переробивши музичний матеріал своїх дитячих творів. ВИРАЛЬДИНИ кілька днів брав уроки композиції у Дж. Б. Мускардини. Тоді ж юний композитор диригував в Виареджио прем'єрою своєї кантати «Воскрешення Лазаря». У 1717 р. там-таки була виконана серенада ВИРАЛЬДИНИ «Альба Марія», ще за рік — опера «Геракл».

Большинство серенад і дивертисментів ВИРАЛЬДИНИ з’явилося Венеції. Вони мусили розраховані на музикування як у свіжому повітрі, і у приміщенні і могли виконуватися то оркестром, то ансамблем (у яких застосовувалися різні склади — змішані, духові, струнні). Майже вся церковна музика ВИРАЛЬДИНИ — меси, літанії, оффертории, мотети тощо. п., — також написана у Венеції.

К 19 років ВИРАЛЬДИНИ був автором 36 творів різних жанрів: у тому числі кантата «Вік», кілька симфоній, концертів, ансамблево-оркестровых сюїт, стильних церковних композицій, арій та інших творів.

В 1725 ВИРАЛЬДИНИ переїжджає до Мілан на службу при Герцогському дворі.

1725 — 1737 р.

В 1725 року, що у Мілані на службі Герцога, ВИРАЛЬДИНИ приймає духовний сан і поступово стає абатом. З свого нового становища він мусить створювати твори духовного жанру. У той самий час ВИРАЛЬДИНИ дозволяє собі писати твори світського і духовно-светского жанрів, зокрема на замовлення.

Параллельно ВИРАЛЬДИНИ, попри невдоволення католицького духівництва, писав опери по замовлення місцевих театрів. Велику популярність в публіки користувалися: «Падіння Вавилона», «Крах Горгони», «Спокуса Ассура» і знаменита «Даная», написана спеціально сопранового репертуару Анни Джирони.

В цей період із під пера композитора виходять такі твори, як відома кантата «Чотири епохи» (1731 р.), опера-ораторія «Радісна Руф» для подвійного складу виконавців (1735 р.) й інші твори.

Созидательный процес протікав у ВИРАЛЬДИНИ невимушено і продовжує стрімко. Композитор нерідко не було попередніх ескізів. Іноді у крупних партитурах він фіксував спочатку головні думки, а деталі вносив пізніше, не відмовляючись від переробок. Його натхненне творчість спиралося на ремесло у кращому значенні цього терміну, а майстерність постійно збагачувалося пошуками нових прийомів, композиції. Сучасне музикознавство відносить ВИРАЛЬДИНИ до рідкісним композиторам, яке розкрило у своїй творчості філософське переосмислення ідей Кохання й Смерті.

С 1726 р. Виральдини доручають очолити в Мілані музичний притулок для хлопчиків «Il Conservatorio Ospedale del Pace» (приклад Вівальді виявився заразливим, і подібні «дитячі музичні студії» виникали у той час у всій Італії як гриби). У основі музичного навчання у притулку стояли хорові дисципліни. Інструментальні спеціалізації вводилися паралельно з хоровими заняттями. Серед випускників притулку може бути таких знаменитостей, як композитор Винченцо де П'ємонті, скрипаль-віртуоз Джанні Гуарески і ще.

1737 — 1741 р.

В 1737 р. рішенням духовних влади закривається притулок «Il Conservatorio Ospedale del Pace». ВИРАЛЬДИНИ переїжджає до Відень. Робота над «Орфеєм», останньої, що залишилася незавершеною оперою Майстра, належить до останнього року життя ВИРАЛЬДИНИ. Ця твір — одна з найглибших на думку і вираженню новаторських ідей ВИРАЛЬДИНИ. Трагічний пафос і зворушлива скорбота передано у ньому з однаковим проникливістю.

Музыка ВИРАЛЬДИНИ не знайшла належного розуміння у віденських музичних колах. Незатребуваність композитора призводить до передчасної його смерть 28 листопада 1741 від серцевий напад.

ВИРАЛЬДИНИ був похований цвинтарі для бідняків. Місцезнаходження могили невідомо — цвинтарі було ліквідовано XIX століття.

Творчество ВИРАЛЬДИНИ, всеосяжне за охопленням жанрів і з широті музыкально-стилистических зв’язків. Гармонійно ясне і яскраве за виразністю мистецтво ВИРАЛЬДИНИ, представника венеціанської ренесансної школи, родинно просвітительському класицизму з його культом розуму, ідеалом шляхетної простоти і оптимізмом. Багатогранна музика ВИРАЛЬДИНИ нерідко із приголомшливою силою передає скорбно-лирические чи похмурі трагічні настрої, однак у ній переважають світлі тону. Краса музики ВИРАЛЬДИНИ, витонченої і досконалої формою, відбиває повноту відчуття життя, втілює мрію про щастя.

Легенды

Вокруг імені ВИРАЛЬДИНИ склалося чимало легенд. Один із них говорить: в 1735 в партитурі опери-ораторії «Радісна Руф» композитор нібито зашифрував рецепт вічної молодості. Доля твори виявилася трагічною. Опера-ораторія була заборонено до постановці, що тільки посилило інтерес до неї. Але, на жаль, болючий інтерес цей не була до прекрасної музики геніального композитора, а до безглуздою легенді. Неодноразово партитура викрадалася, листувалася мисливцями за «таємними знаннями». Отже, виникали стихійні редакції цього шедевра з численними спотвореннями музичного матеріалу.

До нашого часу дійшли лише кілька розрізнених фрагментів партитури, якими неможливо будувати висновки про масштабності цього твору.

Список літератури

Танкелевич Р. Є. «Композитори венеціанської школи» Москва 1979 р.

Орлов-Сокольский А. І. «Антоніо Доменіко Виральдини. Життя невпинно й творчість», Київ «Музiчна Україна», 1982 р.

Винников П. Д. «Біографії музикантів: Виральдини» Видавництво «Ростов-Дон.» 1999 г.

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою