АБІХ Герман Вільгельмович

АБИХ Герман Вильгельмович.

(Знаменитий геолог).

Народився 11 грудня 1806 року у Берліні, в 1833 року зробив учене мандрівку Італії, після чого надрукував «Ueber die Natur der vulkanischen Bildungen «(Брауншв., 1841). У 1842 року посів Дерпті кафедру геології, в 1844 року, залучений відомим виверженням Арарату 30 червня 1840 року, вирушив у Кавказ. Захоплений грандіозної природою Кавказу, А. зважився принести їй у жертву кафедру й у 1854 року остаточно оселився на Кавказі, де прожив до 1877 року, працюючи невтомно й самовіддано. Крім численних статей в «Bulletins «і «Memoires «Академії наук в «Гірському «та інших журналах, А. надрукував: «Ueber die Natur d. vulkanischen Gesteine in Transkaukasien «(Дерпт, 1843); «Sur la structure et la geologie du Daghestan «(1862); «Звіт дослідження родовищ нафти на Закавказькому краї і Таманському півострові «(Тифл., 1867); особливо важливе — «Geologie des Armenischen Hochlandes «I і II частини (Відень, 1882) й багато іншого. Вже котрі з цих робіт доставили На 1853 року звання ординарного академіка, а 1866 році Академія наук обрала його й побачив почесні члени. У 1877 року замешкав у Відні і ревно розпочав зведення за одну ціле своїх тридцятилітніх спостережень; помер 2 липня 1886 року у Граці, встигнувши видати лише «Ueber crystallinischen Hagel im unter Caucasus «(Відень, 1879) і частина «Geologische Forschungen in den Caucasischen Landern «(3 т., Відень, 1878 — 87). Спостереження А., решта необробленими, збереглися у його щоденниках; частина їхньої вже видана («Geologische Fragmente », Відень, 1887). А. дав повне роз’яснення физико-географической і геологічної природи Кавказу. А. вперше науково визначив орографический характер Кавказу, головних напрямків підняття гір, їх давнина, взаємну зв’язок і ставлення до рельєфу Старого Світу. Роботи А. надали существеннейшую послугу та розвитку гірського справи на Кавказе.