П'єр Жуль Сезар Жансен

Пьер Жуль Сезар Жансен

Жансен, П'єр Жуль Сезар (Janssen, Pierre-Jules-César) (1824−1907), французький астроном.

Родился 22 лютого 1824 у Парижі.

В 1852 закінчив Паризький університет. Викладав математику і фізику в ліцеї, працював домашнім учителем.

В 1862 обладнав невелику власну обсерваторію і почав спостереження Сонця. У 1865 отримав місце професора фізики в Архітектурної школі. У 1868 брав участь у експедиції, отправившейся до Індії для спостереження повного сонячного затемнення.

В 1878 став директором новоствореної Медонской астрофізичної обсерваторії, яку очолював на все життя. У 1893 заснував обсерваторію на горі Монблан для вирішення завдань астрофізики, фізики землі, метеорології.

Жансен однією з перших застосував фотографічні і спектроскопічні методи в астрономії, передусім щодо Сонця. Під час спостереження сонячного затемнення 18 серпня 1868 незалежно від Дж. Локьера застосував новий метод спостереження протуберанців поза затемнення, дійшов висновку про їхнє газоподібному характері.

Впервые зареєстрував жовту лінію в спектрі випромінювання протуберанців, приписанную згодом Дж. Лоньером новому елементу — гелію. Становив атлас сонячної поверхні. Відкрив хромосферу — газову оболонку Сонця. Запропонував метод визначення хімічного складу атмосфер різних планет лініями і смугам поглинання в спектрі відображеного від планет сонячного світла; спробував таким чином знайти водяну пару у атмосфері Марса.

Жансен був іноземним членом Петербурзької АН, членом Лондонського королівського суспільства. Паризька АН заснувала медаль його від імені, а Французьке астрономічне суспільство — премію.

Умер Жансен в Медоні 23 грудня 1907.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.