Аллегория й ґротеск — художні кошти російської літератури

Аллегория і ґротеск — художні кошти російської літератури

(по творам Салтикова-Щедріна)

…В сатири дійсність як певна недосконалість противополагается ідеалу як вищої реальності.

Ф. Шіллер

Салтыков-Щедрин — оригінальний письменник російської літератури, котрий обіймає у ній особливу увагу. Він був і залишається найбільшим майстром соціального викриття.

Родившийся в поміщицької сім'ї, який всмоктав у собі патріархальний побут глибинки, Михайло Евграфович тим щонайменше виступав зі звинуваченнями на адресу близькій йому середовища. Тільки сміливий, освічений і патріотично налаштований людина могла показати самодержавному строю смітинку чи державній оке. Він розумно і спритно це виконував, навіть дуже високопоставленими чиновниками було неможливо звинуватити письменника, у критиці влади. Що й казати допомагало творам Салтикова-Щедріна пройти жесточайщую цензуру? Насамперед, це стиль його листи. Треба мати великим талантом, щоб писати езоповою мовою, надає багатозначності твору, герою, ситуації. «Департамент расхищений і роздач», «Департамент державних умопомрачений», «гнівні руху історії» — ці висловлювання народжені самої епохою і сваволею, що панують у Росії. Нічого, крім саркастичною усмішки, вони викликати що неспроможні.

Смех Салтикова-Щедріна — це сміх крізь сльози, горі Ай-Петрі і страждання. Яскравим прикладом тому є «Казки для дітей неабиякої віку». Їх написано російських народні традиції: дійових осіб — тварини, проблеми вони небувалі, і, нарешті, у кожному творі закладено повчання читачеві. І ось дивовижно, звірі точнісінько як! Риби читають журнали, сучасні Михайлу Евграфовичу, птахи служать у державних установах, не сплачують податки, навчаються в кадетських корпусах. Ці невідповідності традиціям є підтвердженням своєрідності циклу «Казок» Салтикова-Щедріна. Крихітні деталі описання поведінки звірів, їх життя дають нам зрозуміти, що «Казки» ці написано про насущні проблеми Росії середини 1980;х років XIX століття. Але страшно стає, коли усвідомлюєш, як співзвучні вони наших часів, через років! У «Казках» чітко простежується ставлення до з того що відбувається у країні. Його сатира спрямована від свавілля влади й покори пересічної людини. У казці «Премудрий піскар» авторка у аллегоричной формі висміює пугливого інтелігента, боїться змін, які у суспільстві, і прагне прожити так, «…щоб не зауважив». «Самовідданий заєць» нагадує нам законослухняного громадянина, не оказывающего опору віроломства верховної влади.

Но ні в всіх «Казках» Салтиков-Щедрін лише викриває. Так було в «Коняге» автор задається питанням про майбутнє селянства. «Найбільш життя Коняги увічнена тавром нескінченності. Він живе і вмирає». Проблема ця розглядається митцем і в «Повісті у тому, одностайно мужик двох генералів прогодував». Твір це є викривним можновладців за безпорадність: «І раптом генерала, який був учителем каліграфії, озарило натхнення…— Хіба, ваше превосходительство, — сказав радісно, — якби нам знайти мужика?.. Він нам тут і булок подав би, і рябчиків б наловив, й!» У мужику Салтиков-Щедрін бачить єдину силу, здатну діяти. На працівника відразу перебувають два генерала, яких пуття, як від дырявых відер. Герой, у якого було всі можливості сховатися своїх експлуататорів, що дивовижно, не докладає жодних дій на свій порятунок. Ця безсловесна рабська покірність гнівить контркультура письменника.

Нередко для ілюстрації надзвичайної мерзотності ситуації Салтиков-Щедрін використовує ґротеск. Особливо вдається до цьому художньому прийому в повісті «Історія одного міста». Стислі характеристики градоначальників — «батьків» міста — рясніють фантастикою і сарказмом. Так, якийсь городничий мав у голові механізм на зразок годинників, внаслідок чого і він прозваний «органчиком»; другий був такий. охочий до жіночої статі, що за своєї служби збільшив .число жителів міста вдвічі. Ці рядки викликають жах читачів, вселяють їм ненависть до будь-якої влади.

Салтыков-Щедрин — справжній майстер слова, який використовує багатства і образність мови для досягнення цієї мети: розбудити думку й почуття покірного російського людини.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.