Страх перед розумної машиною

Страх перед розумної машиной

Д.Н.Коростелев, Хабаровськ.

Персональные комп’ютери змінили життя людства. Сумніватися у тому годі й говорити. Багато хто буквально уявити не можуть собі позбавленим розумних машин і глобальних комунікаційних мереж, а чи не так давно «бескомпьютерные «часи сприймаються хіба що доколумбовской епохою і навіть похмурим средневековьем.

Однако для когось комп’ютери є чудесними машинами, открывающими шлях до масивам інформації, а когось — бездушними монстрами. Технологічний прогрес для багатьох обернувся проблемою, яку психологи нарекли «компьютерофобией ». Хворі нею просто бояться підходитимемо комп’ютерів. Ті ж із них, чия праця однак пов’язані з інформаційної технікою, часто піддаються стресам, а ефективність яких і продуктивності праці вони набагато ниже.

Минздрав рекомендует?

Конечно, комп’ютер точно додає здоров’я. Як і телевізор, автомобіль, стільниковий телефон й інші зручні чи доцільні устрою, створені людиною. Проте страхи, навеваемые комп’ютером, часто бувають особливо сильні. І корінь цієї проблеми у не так витлумаченої кілька років як розв’язано написи «Low radiation «на дисплеї…

Уже далеко не всі пам’ятає, які баталії велися навколо банального телевізора. Твердо засвоївши, що зона безпеки починається з відривом трьох діагоналей кінескопа, сучасна людина спокійнісінько засинає у міністерському кріслі перед телеекраном. Поступово проходить і істерика навколо комп’ютерних моніторів, все тихіше стають крики про випромінювання, відблиски і мерехтіння. Сучасний монітор, відповідальний всім жорстким вимогам стандартів безпеки, значно менш шкідливий, ніж звичайний телевізор. А для заспокоєння душі на робочий стіл ще поставити й кактус.

Основные причини виникнення компьютерофобии полягають над страху перед шкідливим впливом ПК для здоров’я — це лише результат й у певному сенсі ширма. Так який же ній скрывается?

Мракобесие

В масі своїй люди консервативні, нові віяння часто викликають відторгнення. Ще п’ятсот років тому можна було якось «немодно «стверджувати, що ні Сонце обертається навколо Землі, і аж ніяк навпаки. У ті такі темні роки прибічників геліоцентричної теорії будівлі світу нерідко спалювали на вогнищах. Згодом люди ставали гуманніше і терпиміше. Противники будівництва залізниць не вбивали інженерів-шляховиків, «пророки », які проводили мовлення про при крахові культури, неминуче, вони вважають, з приходом кінематографу, вже рідко закликали до насильству. Напевно, в кожного великого відкриття і починання противники були, є і будут.

Электронно-вычислительным машинам теж не позаздриш — шлях їхніх творців був усипаний одними трояндами. Досить, як через недалекоглядною політиці керівництва СРСР нашій країні кібернетика довгий час вважалася лженаукою. Вітчизняні персональні комп’ютери було створено що тоді, коли опиратися загальносвітовій тенденції глобальної інформатизації просто немислимо. Тому, попри явні успіхи радянських інженерів у створенні про великих електронно-обчислювальних машин (БЭВМ) на недосконалої елементної базі, наша країна за загальним рівнем комп’ютеризації і рівня розвитку ИТ-отрасли значно відставала провідних світових держав.

К жалю, і сучасна епоха не позбавлена від справжнього мракобісся. У в самісінькому кінці ХХ століття одне із ієрархів англіканській церкві, архієпископ йоркський Девід Хоуп, заявив, що у комп’ютерах і Інтернеті закладено справжній потенціал зла. За словами, «чарівництво », закладений у комп’ютерних технологіях, здатне призвести до виникнення «бездушного суспільства «і наприкінці кінців, просто знищити человечество.

Это не одиничний випадок. З близькими за змістом висловлюваннями неодноразово виступали і інші архієпископи англіканській церкві. Втім, Великобританія лише приклад. Досить згадати ставлення до інформатизації у низці ісламських держав, де сильні течії радикального толка.

Социологи відзначають, що з віруючих починає поширюватися компьютерофобия, і комп’ютер буквально сприймається як житло «демонів пітьми ». Показова популярність книжки «Диявол в машині «, написаної американським пастором Джимом Писборо. Автор вважає, що з сучасних електронно-обчислювальних машин досить високого інтелекту, щоб могли вселятися демони. Понад те, пастор впевнено стверджує, ніби кожен десятий комп’ютер вже управляється демонічними силами.

Изобретение, стрімкий розвиток і саме широке впровадження комп’ютерів у всі сфери життєдіяльності людини викликали щонайменше масштабні зміни у багатьох аспектах його життя. Це зміни лише науково-технічного характеру, і навіть культурного, етичного, ідеологічного, релігійного… Інтеграція матеріального та духовної, симбіоз раніше що несумісним і грандіозна інформатизація нерідко вони призводять до зорового «олюднювання «електронно-обчислювальних машин. До володінню інформацією і її аналізу приписують що й здатність мислити. Звідси і виникає «демонізація «комп'ютерна техніка. Усвідомлена чи бессознательная…

Страх перед неизвестным

Всемирно відомий фінансист Джордж Сорос, инвестирующий значні кошти на розвиток ИТ-инфраструктуры, будь-коли сідав за комп’ютер. Звісно, для неї роблять численні бухгалтери, економісти, юристи. Сорос може собі таке дозволити. Проте факт залишається фактом: попри досить явну доцільність застосування ПК, в усьому світі значної частини представників «докомпьютерного покоління «старше 40 років з натугою і неохотою опановують нової техникой.

Сказать, що причиною цьому явище, скрывающееся за вже навязнувшим на зубах терміном «консерватизм » , — отже, не сказати. Консерватизм обумовлений безліччю більш «прозорих «чинників. І це загальна інертність, небажання щось змінювати у своїй усталеної життя, і відсутність віри в необхідність набуття нових знань, можливість їхньої ефективної практичного застосування. Загострює ситуацію «поголос », приписывающая ігор пропаганду насильства, а Інтернет представляється інформаційної вигрібній ямою, що містить переважно порнографію. Зрозуміло, що цей погляд на інформатизацію представляє комп’ютер злом, зомбирующим, дурманним і розбещуючим. Четверта ж складова консерватизму у банальному комплексі невпевненість у собі. Люди бояться виявитися не був успішним на абсолютно нової їм області знаний.

Психологи відзначають, що саме ця то й є причиною, через яку батьки обмежують своїх дітей спілкування з комп’ютером. Нехай й у неусвідомлено. Вони просто бояться, хіба що чадо немає розумнішими їх, взагалі знають, з якого боку до комп’ютера підходять. Щоправда, тут відразу треба обумовити випадок, як від невгамовного захоплення комп’ютерними іграми страждають навчання та інших «соціально значуща «деятельность.

Вместо того, щоб і собі освоювати роботу в комп’ютері, деяким батькам простіше обмежити дитини. Справді, як і його контролювати у цьому, у яких сам він не знаєшся? Звідси й виникає частина заборон — мовляв, шкідливо, і всі тут. Втім, заради справедливості слід справити й протилежну точку зору, коли батьки вважають, краще хай уже дитина сидить вдома, ніж гуляє невідомо з ким по криминализированным вулицями й дворам.

Однако, попри всі винятки з правила, найчастіше компьютерофобией страждають люди старшого покоління. Адже і вони вони часто й є у суспільстві володарями основного впливовості проекту та средств.

Болезнь і його осложнения

Говоря науковим мовою, компьютерофобия — це соціально-психологічне явище, що полягає в відчуженні окремих осіб, і навіть певних соціальних груп від сучасної стрімко совершенствующейся комп’ютерна техніка, від зростаючих і дедалі складніших інформаційних потоків. Витіюватість цього визначення, тим не менш, не приховує головного — компьютерофобия на кшталт захворювання. Якщо відкинути умовності, саме їм вона є. І, як і будь-яку хворобу, яку можна лечить.

Лечение компьютерофобии віддавна вважається у країнах важливою завданням. Підгрунтя проста: кожна людина, обхідний комп’ютери стороною, — втрачений потенційний покупець різноманітної продукції ІТ-індустрії. І це як недоотриманий прибуток комерсантів, а й зменшення зростання галузі загалом. Більше того, часто інформаційні технології дозволяють досягти високого рівня продуктивності та ефективності праці. Складно переоцінити все вигоди, які одержує у прямому чи непрямому вигляді від інформатизації і впровадження високих технологий.

Было б безумством уподібнитися «природному людині «Жан-Жака Руссо і, відкинувши блага цивілізації, піти на лоно природи. Набагато більше розумно розпочати блок з технічним прогресом, маючи об'єктивної інформацією про одному з його плодів. Не вчити в наші дні дитини поводження з комп’ютером — це майже той самий, що ні віддавати її до школи. Сьогодні будь-якою робоче місце насамперед потрібно «знання ПК ». Відсутність цих знань зменшує нагоду отримати хорошу работу.

Микстура від компьютерофобии

Если людина не йде до комп’ютерів, то комп’ютери кидаються до людини. Була придумана концепція дружнього користувачеві інтерфейсу, з метою популяризації комп’ютери встановлювали в бібліотеках, магазинах, кафе. Розуміючи значення ИТ-отрасли державі загалом, у країнах уряду пропагували образ цифрового преуспевания.

Писатель Віталій Шнейдеров провів аналогію між лікуванням компьютерофобии і лікуванням кити: «Зробити китові ін'єкцію дуже важко. Поставити компрес практично неможливо. Кіта важко переконати й тому, що слід прийняти таблетку. І з’явилася ідея закладати ліки в скумбрію, яку кит — і хворий, і здоровий — заковтує з великим задоволенням » .

Разработка нових стільникових телефонів, за своїми можливостями майбутніх до кишеньковим комп’ютерів, поява електронних записників, цифрових камер, диктофонів, mp3-плееров з зручним, простою й зрозумілим для непідготовленого користувача інтерфейсом буквально зламали лід. Високі технології стрімко входили в моду і завойовували популярность.

Вторая складова «мікстури «від компьютерофобии — це комп’ютерна грамотність. «Попереджений — отже, озброєний » .

Сейчас видається безліч різноманітних книжок, пропонують легко і особливих зусиль перетворити «чайника «в спеціаліста у тій чи іншій області «комп'ютерної грамоти ». Подібним книгам вторить реклама різних комп’ютерних курсів, також яка може протягом двох тижнів занять із парі годин на день перетворити далекого від інформаційних технологій людини у впевненого користувача ПК.

Все це, звісно, далеко ще не панацея. Скарг і самовчителі, і комп’ютерні курси дуже багато. Не доводиться це забувати: як важко вилікувати апатичного хворого, так складно і чогось навчити того, хто вчитися не хочет.

Желание отримати знання і набутий навички роботи — ось найнадійніший запорука успіху. Існує чимало, так би мовити, життєвих прикладів, коли освоювали основи одного чи іншого незнайомого їм докладання за вечір. Питання тут найчастіше в мотивації. Якщо вранці вже потрібна виконана робота, то страх перед «незвіданим «кудись пропадає, і забезпечення вивчається прямо «з коліс ». Звісно, таке можливе лише для користувача, вже знайомого коїться з іншими додатками. Тоді допоможе прийдуть сучасна концепція интуитивно-понятного інтерфейсу і аналогія з роботи вже відомим програмним обеспечением.

Получить початкові навички роботи з комп’ютері хоча би вміння включити, скопіювати файл чи запустити текстовий редактор від колег, друзів чи ж вищезгаданих курсах. Звісно, для юних потенційних користувачів комп’ютерів ще й спеціальні уроки в школе.

" З лікарської практики «

В світлі рецепта мікстури стоїть розглянути кілька прив’язаних до життя примеров.

В початку 2000 року нафтова компанія «ЮКОС «розпочала реалізацію проекту «Поколение.ru ». Його мета — подолання серйозного відставання Росії з інших світових держав в інформатизації освіти. П’ятирічний проект передбачає відкриття 50 Росії центрів інтернет-утворення, в яких понад чверть мільйона вчителів с/ш повинні освоїти використання інтернет-технологій в процесі. Це своє чергу, дозволить передати навички роботи з комп’ютером й у Інтернеті більш як 10 мільйонам школярів. З метою сприяння розвитку інтернет-утворення у квітні тієї самої 2000 року була створена некомерційна організація Федерація інтернет-утворення (ФИО).

Богатый досвід ФИО показує: все регіональні навчальні центри зіштовхуються з тими ж проблемами, викликаними тим, що 70−80% слухачів курсів вперше сідають за клавіатуру, входить у Інтернет. Як викладач новосибірського регіонального центру ФИО, дорослі люди буквально сягають істерики. Перші 2 дні й у слухачів, й у викладачів — найважчий період. Наприкінці другого багато слухачі кажуть, що щось розуміють, щось можуть запам’ятати. Це на кшталт підготовки до іспиту. Дуже важко згадати відразу всі питання, навіть якщо ретельно готувався і володієш предметом. Лише витягнений квиток ставить усі місця — знання моментально «спливають ». Так і навички роботи з комп’ютері, треба врахувати і «розрив «між нульовим рівнем підготовки слухачів і дуже малим часом, відведених на вивчення материала.

Столь ж ілюзорні і витримують критики посилання складність і навіть неможливість навчити представників з так званого «докомпьютерного «поколения.

Тут як аргументу можна навести приклад діяльності комп’ютерного навчального центру на Томську, організував торік безоплатність роботи ПК для людей найстаршого покоління. Кілька днів надійшло понад сімдесяти заявок людей віком від 55 до 79 років. Багато були готові їздити у курси навіть у сусідніх сіл. Весь тиждень заняття йшли досить успішно, учасники експерименту старанно займалися, і окремих проблеми з навчанням не возникло.

Рецепт

Чтобы зламати у собі компьютерофобию, головне зрозуміти, що — це ще нескладно, а то й виходити далеко за межі своїх завдань. Марно намагатися відразу стати фахівцем в усьому — від «заліза «до наисовременнейшего «софту », ще й самого різнобічного. Таких фахівців, напевно, взагалі немає. Як сказав Козьма Прутков, не можна охопити неосяжне. Краще навчитися вирішувати одну вузьку завдання, має практичне застосування, і потім починати следующую.

Не слід також забувати, що ні на порожньому місці з’явився закон Мерфі, який гласить: «Якщо нічого іншого не допомагає, прочитай, нарешті, інструкцію ». Не слід читати так званий Help, він також «Довідка «чи «Допомога » .

И, нарешті, найголовніше. Необхідно засвоїти, що не конкурент людини й не ворог. Нехай він сьогодні перестав бути іншому, зате комп’ютер — це виключно корисний інструмент практично у всіх галузях життя. Інструмент навчальний, допомагає у роботі, який би спілкування коїться з іншими людьми і навіть грає роль домашнього розважального центру. І хоч яким розумна була машина, її розум — лише відбиток розуму людини, сидячого за клавиатурой.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.