Висновок. 
Система організації навчання в Києво-Могилянській колегії

загальноосвітній навчальний педагогічний Отже, Києво-Могилянська академія була і залишається символом української культури, української духовності. Тільки народ з давніми національними і культурними традиціями міг створити першу вищу школу східного дворянства, яка майже 200 років виконувала роль освітнього, наукового й мистецького центру, осередку духовності українського народу й Східної Європи. Вона заклала основи інтелектуального й культурного життя другої половини XVIII-XIX ст.

Створена волею народу, колегія увібрала в себе народний дух, живила і зміцнювала його, сприяла розвитку нації. Тисячі вихованців академії несли світоч науки по всій Україні й у найвіддаленіші куточки Росії - аж до Архангельська і Холмогор,Іркутська і Тобольська.

Академія продовжувала формувати українську мову, поезію і літературу, творила невмируще мистецтво українського бароко, божественну й зрозумілу народну музику. В колегії визрівала ідея народно-визвольної боротьби, закладалися засади козацько-гетьманської держави. Вона живила Національну свідомість і національне буття народу, не дозволяля йому зневіритися й розчинитися під впливом держав-загарбників.

Становлення академії як вищої школи, як культурного і виховного закладу супроводжувалося боротьбою православ’я й котолицизму в Україні. Історична доба, в яку визрівали передумови створення вищої школи, справила значний вплив на зміст і характер навчання і виховання в академії. Утиски й несправедливість щодо православних, занепад культури закликали до протидії освіченістю, а не войовничістю чи нетерпимістю. Українці прагнули до тісного зв’зку власного розвитку із загальноєвропейським історичним процесом. Це проявилося у сприйнятті Україною ідей гуманізму і Реформації, ранньої просвітницької думки, а також в організаційній побудові вищої школи.