А.Нестеров — улюблений фіскал Петра 1

А.Нестеров — улюблений фіскал Петра 1

22 лютого 1711 р. Петро заснував Правительствующий Сенат, який замінив Боярську Думу. «Про установі Правительствующего Сенату і з два комісара з губернії „для попиту“ і надходження зборах і справи управління».

Сенат, що складалася з 9 членів, був вищим урядовим закладом країні, але вся законодавча влада належала царю. Цей орган влади розростався, і до кінця царювання Петро перейшов до інших формам контролю за Палатою. Замість чергових штаб-офіцерів гвардії він призначив при Сенаті вищого чиновника — генерал-прокурора.

17 березня 1711 р. — «Про дорученні Правительствующему Сенатові норму закону про устрої державних доходів…» з розпорядженням «як можливо збирати… і … вчинити фіскалів в різних справах».

Фискалы підпорядковувалися лише особливому особі, який перебував при Сенаті - генерал-обер-фискалу.

Жалованье фіскалам не потрібно було. Якщо вони самі могли довести провину підозрюваного, то останнього чекав великий штраф. Половина грошей йшла фіскалу, іншу — у скарбницю. Якщо ж донос ні доведено, донощика не карали.

Общество з початку не прийняло фіскалів.

Да й узяли вони боляче круто — за рік поскаржилися царю на сам Сенат!

Наибольшую активність у тому числі виявляв виходець із народних низів Олексій Нестеров. Цей колишній селянин сміливо кидався на родовитих аристократів, викриваючи в казнокрадстві і непорядності.

Нестеров не побоявся вхопитися з улюбленцем Петра князем Яковом Долгоруковим, славившимся своєї непідкупність. З фактами до рук фіскал доводив, що князь ухиляється сплати податків, привласнює державні землі, займається сумнівними комерційними аферами… Петро Нестерова ставив за приклад іншим фіскалам і продемонструвати благодетельствовал. Який намагався щосили. Зрештою Нестеров звинуватив корупції свого начальника — самого обер-фискала Желябужского.

Петр рвав і метав. На місце Желябужского він поставив Нестерова з провести чистку серед фіскалів. Нестеров завзято взялося у справі. Невдовзі міг доповісти царю, новий апарат сформований і починає працювати.

С 1714 р. виник особливий інститут фіскалів, які мають боротися з зловживаннями чиновників.

Петр I заснував посаду генерал-фискала та її помічника — обер-фискала. Їм підпорядковувалися фіскали в та містах.

В1715 р. Для контролю над самим сенатом призначили спеціальний генерал-ревизор. Природно, що попри всі пости Петро призначав виступи своїх улюбленців. Так, генерал-прокурором став П. И. Ягужинский, генерал-обер-фискалом Нестеров.

Разоблачения сипалися друг за іншому. Найгучніші процеси 10-х — початку 20-х були інспіровані фіскалами. Жертвами Нестерова стали:

брат Якова Долгорукова Григорій,.

сенатор князь Волконський,.

астраханский губернатор Артемій Волинський,.

сибирский губернатор князь Матвій Гагарін… Останнього повісили у березні 1721 року в очах найближчих родичів, царя, міністрів, чиновників…

Нестеров перебував на вершині слави. Петро нагородив його орденами і кріпаками. Але раптом вдарив. Виявилося, що Лише одна Нестеров приніс збитки у сумі в 300 тисяч карбованців.

Утром 24 січня 1724 р. скоєно були страти обер — фіскала Нестерова та її трьох товаришів — фіскалів, звинувачених у страшнейшем хабарництві. Страти було скоєно на Васильєвському острові, проти будинку Колегій (зараз будинок З. — Петербурзького університету).

Перед високої шибеницею, де так недавно ще висів князь Матвій Гагарін, влаштували ешафот; позаду нього височіли чотири високих жердини з колесами, спиці яких пів-аршина були оббиті залізом. Жердини ці призначалися для взоткнутия голів злочинців, коли тіла їх прив’язані до колесам.

Когда декорації були готові, стеклась публіка, більшу частину її становили канцелярські і прикази чиновники, отримали найсуворіше веління неодмінно бути при страти …

Государь зі безліччю вельмож споглядав з вікон ревизион — колегії.

Все три старця — фіскала одна одною мужньо склали голови на пласі.

Мучительнее всіх була страту Нестерова.

Его заживо колесували: роздробили спочатку одну руку, потім ногу, потім другу правицю і іншу ногу. Потому щодо нього підійшов одне із священиків і почав її умовляти, щоб він зізнався у своїй вині, той самий від імені Імператора зробив і майор Мамонов. Государ обіцяв у разі надати милість, т. е. Негайно відрубати голову. Але обер — фіскал з твердістю відповідав, що це висловив, що знав і далі, як і по колесування, не вимовив більше ні слова. Нарешті його, досі живої, призвели до до місця, де відрубані були голови трьом іншим, поклали обличчям у тому кров, і також обезглавили. Дев’ять чоловік отримали кожен по п’ятдесяти ударів батогом, чотирьом із них щипцями вирвали ніздрі …".

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали з сайту internet.