Первая світова війна (1914 — 1918)

Первая світова війна (1914 — 1918)

Восточно-Прусская операція 1914 р. 4(17) серпня — 2(15) вересня. Наступальна операція російських військ, яким ставилося завдання завдати поразка 8-ї німецької армії й опанувати Східної Пруссією у розвиток наступу у глиб території Німеччини. 1-ша російська армія (генерал Ренненкампф) мала наступати оминаючи Мазурських озер із півночі, відрізаючи німців від Кенігсберга. 2-га армія (генерал Самсонов) мала вести наступ оминаючи цих озер з заходу. Головна ідея операції полягало у охопленні німецької армійської угруповання з обох флангів. У складі російського Північно-Західного фронту було 17,5 піхотних і 8,5 кавалерійських дивізій, 1104 гармати, 54 літака. Німецька 8-а армія мала 15 піхотних і одну кавалерійську дивізії, 1044 гармати, 56 літаків, 2 дирижабля. Операція почалася 4(17) серпня настанням першій російській армії, під час якого у Гумбиннена було завдано поразка противнику. Німецьке командування прийняв рішення про залишення Східній Прусії. Одначе замість розвитку операції, і завершення розгрому німецьких військ генералом Ренненкампфом дали наказ про відвід російських частин. У умовах німці змінили свої плани і атакували 2-у армію генерала Самсонова. Незадовільна керівництво північно-західним фронтом (головнокомандувач генерал Я. Р. Жилінський) і бездіяльність генерала Ренненкампфа викликали появу результаті з ураженням російських військ, загибелі і полону 50 тис. солдатів (загинула і генерал Самсонов) і відходу російських частин із Східній Прусії. У той самий час німці змушені були перекинути з Франції російською фронт 2 армійських корпуси та 1 кавалерійську дивізію, що забезпечило перемогу французів в битві на Марні і врятувало Париж здаватися немцам.

Галицийская битва 1914 р. 5(18) серпня — 8(21) вересня. Штаб російського Південно-Західного фронту планував, без очікування повного зосередження і розгортання своїх частин, атакувати австро-угорські військ у Галичині, завдати їм поразка і перешкодити їх відходу на південь за Дністер і захід до Кракову. Росіяни 2-га і 5-та армії мали наступати з району Любліна і Холма на Перемишль і Львів, а 3-тя і 8-а — з району Рівне і Проскурова до Львова і Галич. Однак це план довелося в процесі лікування коригувати у в зв’язку зі зміною дислокації австро-угорських войск.

В плани противника входило нанесення головного удару силами 1-ї та 4-й армій на північ напрямі для розгрому 4-й і 5-ї армій росіян і виходу в тили Південно-Західного фронту щодо його наступного розгрому. У бойові дії були втягнуті величезні сили сторін, у результаті до історії першої Першої світової вони ввійшли не як один із боїв, бо як битва.

В ході їх у вересні 1914 р. російським військам вдалося як відбити наступ чотирьох армій супротивника у Галичини та Польщі, а й відкинути за річки Сан і Дунаєць, створивши загрозу вторгнення Угорщину й чекати Сілезію. Противник вимушений був корінним чином переглянути план всієї кампании.

Галицийская битва стала однією з найбільших подій першої Першої світової: бойові дії велися на фронті протяжністю 400 км. З боку Росії у ній участь п’ять армій (3 — 5, 8 і 9-та) і дністровський загін. З боку противника — чотири армії й ландверный корпус. Втрати Австро-Угорщини становили близько 400 тис. людина (включаючи 100 тис. полонених), Росії — 230 тис. человек.

Значение битви полягає у тому, що противнику зірвалася нав’язати Росії «бліцкриг «і змогли домогтися вирішальних успіхів вже в початковому етапі знають войны.

Варшавско-Ивангородская операція 1914 р. 15(28) вересня — 26 жовтня (8 листопада). Поразка австро-угорців в Галіційській битві поставило їх у грань військової катастрофи. Росіяни армії погрожували захопити Західну Галичину, Краків і Верхню Сілезію. У умовах допоможе своєму союзнику прийшла Німеччина, перебросившая частина військ у Верхню Сілезію. Варшавско-Ивангородская операція з кількості брали участь у ній військ та зі стратегічного задуму була одній з великомасштабних операцій першої Першої світової. У ньому брала участь майже половину всіх російських сил, які діяли проти Німеччині, й Австро-Угорщини. Через війну війська Південно-Західного й Північно-Західного фронтів зупинили наступ 9-ї німецькій літературі та 1-ї австро-угорської армій на Івангород, та був до Варшави і відкинули їх у вихідні позиции.

Лодзинская операція 1914 р. 29 жовтня (11 листопада) — 11(24) листопада. Командування німецької армії, сковуючи атаками із фронту 2-гу і 5-ту російські армії, спробувало силами 9-ї армії оточити і розбити російські військ у районі Лодзі. Російським силам вдалося як встояти під цим ударом, а й відкинути противника.

Сарыкамышская операція 1915 р. 9(22) грудня 1914 р. — 4(17) січня. У районі Сарыкамыша (нині Туреччина) російська Кавказька армія оточила й цілком розгромила наступавшую на російське Закавказзі 3-ю турецьку армію генерала Энвер-паши. Турки втратили до 90 тис. чоловік і понад 60 знарядь. Кавказька російська армія втратила 20 тис. вояків убитими, пораненими, больными.

Военные операції 1915 р. Взимку 1915 р. Німеччина перейшла до оборони на Західному фронті і перенесла основні воєнних дій на Східний фронт, ставлячи головне завдання виведення Росії з війни. І тут вона припинила б ведення бойових дій на два фронту й міг би зосередити всі сили проти Англії й Франции.

Уже в зимової кампанії 1915 р. проти Росії спрямоване до 50% всіх Збройних Сил Німеччині, й Австро-Угорщини. 19 — 22 квітня (2 — 5 травня) 1915 р. 11-та німецька і 4-та австро-угорська армії прорвали фронт 3-й російської армії у Південної Польщі відбуваються у районі Горлице, у результаті в мае—июне російські війська змушені були залишити Галицию.

В ході літніх оборонних операцій на Південно-Західному фронті німцям вдалося посилити власні позиції з Польщі й Прибалтиці. Росіяни війська відчували великі складнощі у постачанні боєприпасами і озброєнням. Німцям вдалось забезпечити перевага над нашими військами в артилерії, пулеметах. Забезпеченість російської артилерії боєприпасами становило лише 10% від потребности.

В результаті важких боїв російські війська до кінця кампанії 1915 р. змушені були залишити великі території: Польщу, частина Прибалтики, Україну і Західну Білорусію. Наприкінці 1915 р. фронт проходив лінії: Рига, Двинск, Барановичі, Пінськ, Дубно, Тарнополь.

Нарочская операція 1916 р. 5(18) — 16(29) березня. Необхідність такої операції спричинило прагненням полегшити становище французів у районі Вердена. Метою операції був у ході наступу на північному крилі фронту виходити лінію Митава, Бауск, Вилькомир, Вільна, Делятичи. Операція не призвела до успіху. Проте німці змушені були перекинути із фронту на Східний більш чотирьох своїх дивизий.

Брусиловский прорив 1916 р. 22 травня (4 червня) — 3/ липня (13 серпня). Один із найбільших бойових операцій першої світової войны.

Русские сили під командуванням генерала А. А. Брусилова що його потужний прорив фронту в напрямі Луцька і Ковеля. Австро-угорські війська було розгромлено і почали безладне відступ. Стрімкий наступ російських військ призвело до з того що вони у стислі терміни зайняли Буковину і на гірські перевали Карпат. Втрати противника (разом із полоненими) становили близько 1,5 млн людина. Він втратив також 581 знаряддя, 448 бомбометов і мінометів, 1795 кулеметів. Австро-Угорщина виявилася за межею повної поразки і з війни. Для врятування становища Німеччина позбавила французької італійського фронтів 34 дивізії. Через війну французи зуміли зберегти Верден, а Італія врятували від повного разгрома.

Русские війська втратили близько 500 тис. людина. Перемога на Галичині змінила співвідношення наснаги в реалізації війні на користь Антанти. У тому ж року їхньому бік перейшла Румунія (що, щоправда, не посилило, а скоріш послабило позиції Антанти через військової слабкості Румунії і ніяк необхідності її. Протяжність фронту для Росії збільшилася приблизно на 600 км).

Эрзерумская операція 1915 — 1916 рр. 28 грудня (10 січня) — 18 лютого (2 березня). Частини 2-го туркестанського корпуси та 1-го Кавказького корпусу під керівництвом великого князя Миколи Миколайовича розбили сили 3-й турецької армії й оволоділи фортецею Эрзерум. Турецька армія втратила до 50% особового складу (російські — до 10%). Успіх цієї операції призвів до висновку угоди між Росією, Англією і Францією про передачу Росії Чорноморських турецьких проток після війни. Для цього військове командування російської армії й флоту планувало на 1917 р. висадку військових десантів в Протоках і остаточне виведення Туреччини з війни. Наступ зірвалася через революційних подій у России.

Трапезундская операція 1916 р. 23 січня (5 лютого) — 5(18) квітня. Через війну взяття російських військ Трапезунда 3-тя армія турків виявилася відрізаною від Стамбула.

Митавская операція 1916 р. 23 — 29 грудня (5 — 11 січня 1917 р. Наступательнаяоперация російських військ у районі Риги силами 12-й армії Північного фронту (командувач — генерал Радко-Дмитриев). Їй протистояла 8-а німецька армія. Наступ російських військ було несподіванкою для німців. Проте вони змогли не лише відбити наступ російських частин, а й їх. Росії Митавская операція закінчилася безрезультатно (втрати — 23 тис. людина вбитими, пораненими і пленными).

Июньское наступ російських військ 1917 р. 16(29) червня — 15(28) липня. Розпочатий політичним та військовим командуванням наступ російських військ зазнала поразка, зокрема і через наростання антивоєнних настроїв на військах. Втрати армії становили близько 30 тис. вбитими, пораненими і полоненими. Поразка на фронті призвело до липневому політичній кризі у Петрограді та ослаблення політичних позицій Тимчасового уряду. Просування противника вдалося зупинити тільки лінії Броди, Збараж, Гржималов, Кимполунг.

Рижская операція 1917 р. 19 серпня (1 вересня) — 24 серпня (6 вересня). Наступальна операція німецьких військ, скоєна за цілях оволодіння Ригою. Завершилася для дедалі ближчої боку успіхом. У ніч на 21 серпня (3 вересня) російські війська залишили Риги і Усть-Двинск і відійшли Вендену.

Потери оборонявшейся 12-й російської армії склали 25 тис. людина, 273 гармати, 256 кулеметів, 185 бомбометов і 48 минометов.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.