Культурное будівництво 20-30 років у Куйбишевської області

Культурное будівництво 20−30 років у Куйбишевської области Важнейшей завданням була ліквідація неграмотності. Першим губернським комісаром освіти став педагог-большевик Володимир Аркадійович Тронин.

Кампания по ліквідацію неграмотності розгорнули у всій губернії, розширювалася шкільна мережу для дітей. У школи відкрили широкий доступ робочої сили та селянкою молоді. Велика турбота виявлялася про поширенні освіти серед національних меншин. Була вирішена завдання повсюдного початку загальному обов’язковому початковому навчання, а містах — до загального семирічному. У другій п’ятирічці у краї працювало 5705 шкіл, де навчалося близько мільйона дітей. Запроваджується обов’язкове семирічне освіту й у сільській місцевості. Множилися ряди радянського учительства.

Быстрыми темпами розвивалася вища школа. У 1929;1932 рр. було відкрито медичний, педагогічний, інженерно-будівельний, індустріальний, планово-економічний інститути та філія Московського транспортного інституту, у Самарі. Був розширено сільськогосподарський інститут. У краї почали працювати 27 технікумів і 18 шкіл фабрично-заводського навчання. У 1934 році у ВНЗ краю навчалося понад 12 тис. людина, в технікумах — більш 32 тис. Значно зросла у краї число фахівців. Якщо 1930 г. на підприємствах Средневолжского краю налічувалося лише 773 інженера і, то вже 6 років їх стало 10 773, причому переважна більшість становили це з робітників і крестьян.

Крепла молода радянська наука. На початку 1930;х років краї діяв 21 НДІ, зокрема теплотехнічна, споруд, будматеріалів, економіки та організації соціалістичного землеробства, м’ясного скотарства, захисту рослин, меліорації. Широко були відомі дослідження Безенчукской досвідченої с/г станції. Тут працювали відомі вчені: академік М. М. Тулайков, дійсних членів ВАСГНІЛ О.Н. Миколаїв, М. С. Щербиновский, професора С. М. Тулайков, К. Ю. Чехович, Д. М. Щукин.

Расширялась мережу культурно-просвітніх установ. Важливу роль поширенні знань і фінансування культури у селах грали хати-читальні, клуби, народні вдома, бібліотеки. Ці осередки культури до кінця 1920 року були майже кожному селі, у кожному селі. При них виникали драматичні, политико-просветительные гуртки, які розширювали кругозір жителів села, втягували у соціалістичне перебудову села, знайомили його з мистецтвом. Якщо за років першої п’ятирічки клубних установ було 271, чи до початку 1941 року їх стало 1159. У Куйбишеві було вибудувано монументальна споруда Палацу культури імені В. В. Куйбышева.

В Куйбишеві діяли музей В.І. Леніна, музей М. В. Фрунзе, музей А. М. Горького, краєзнавчий та художній музеи.

В серпні 1934 року у Самарі відбувся 1 крайової з'їзд письменників Середнього Поволжя, котра поклала основи Куйбишевському відділенню Союзу письменників РСФСР.

В 1936 г. Куйбишевському драматичному театру надали ім'я А. М. Горького. 1 червня 1931 року почала роботу оперний театр.

Широко залучатися нові тим років масово культури — кіно України й радіо. Якщо 1928 року у області була лише 73 кіноустановки, то початку 1941 роки їх частка стало вже 234.

В 1939 року видавалися 3 обласні, 7 транспортних, 4 міські, 21 фабрично-заводская і 64 районні газети загальним тиражем близько 400 тис. прим. Органом Средне-Волжского крайкому ВКП (б) була тоді газета «Середньоволзька комуна» (з грудня 1929 року його тепер називається «Волзької комуною»). 15 жовтня 1928 року побачив світ перше число газети «Средневолжский комсомолець» — орган Средне-Волжского обкому ВЛКСМ, Самарського окружкому і Самарського міськкому ВЛКСМ. З 1935 року газета стала називатися «Волзький комсомолец».

Большую і складну роботу вело крайове (потім обласне) книжкове видавництво. Тільки з початку 1936 року у 1 жовтня 1939 року, їм випустили більш 400 назв різних книжок загальним тиражем близько чотирьох млн. экземпляров.

Все це засвідчила, що поступово окраїнна Самарська губернія перетворюється на область високої грамотності і найпередовіший соціалістичної культури.

При підготовці даної роботи було використані матеріали з сайту internet.