Германия в $ 20 столітті

Германия в $ 20 веке.

Хозяйство Німеччини під час світового економічної кризи (1929;1933 гг).

Разрушительные наслідки світової кризи для економіки Німеччини були катастрофічними. Промислового виробництва скоротилося майже наполовину, сільськогосподарське — 31-ий %. Частка Німеччині світовому промисловому виробництві знизилася з 14,6%в 1928 р. до 8,9% в 1932 р. Експорт Німеччини скоротився на 58%. Лише третину німецьких робочих мала повну робочу тиждень. У розпал кризи німецька промисловість була завантажена лише з 35,7%. Средненедельная вести німецьких робітників у 1932 р. панувала 47% менше, ніж у 1929 р. Німеччина перетворюватися на країну злиднів, безробіття, хронічного недоїдання, безвиході й відчаю для мільйонів людей.

Главным змістом економічної політики фашизму стала милитаризация.

Милитаризация економіки Німеччини велася прискорено. У вересні 1936 р. затвердили чотирирічний план мобілізації її економічних ресурсів, накопичення дефіцитних матеріалів і виробництва військового спорядження. У мілітаризації німецькі монополісти бачили вихід із кризиса.

К 1938 р. Німеччина почала потужної військової державою і з промислового виробництва вийшла перше місце Європі і друге місце у світі. Проте економіка Німеччини була на військові приготовления.

Итоги Другої світової війни для економіки Західній Німеччини. Роль «плану Маршалла «і реформ Л. Ерхарда у відновленні німецької економіки. Вихідний стан народного господарства Західній Німеччини було плачевним. У поваленої, зруйнованої, розколотої країні руїнах літали міста, більшість промисловості знищили бомбардуваннями чи демонтована переможцями. Окремі збережені майже щось виробляли. У 1946 р. промислове виробництво становила близько 1/3 від довоєнного 1939 р., років на 30 тому было-отброшено сільське хозяиство.

Обострился житловий кризис.

Финансовое стан було истощено.

За роки реалізації плану Маршалла (1948—1951) Німеччина отримала запрошення від США 2,422 млрд дол. — не менше, скільки Великобританія (1,324 млрд) й Франція (1,13 млрд) разом узяті і майже 3,5 рази більше, ніж Італія (0,704 млрд).

Главным ідеологом та архітектором «німецького дива «був професор Л.Эрхард.

Реформы Ерхарда дали позитивного результату в короткі терміни. За ці роки виробництво товарів широкого споживання збільшилося вдвічі, магазини наповнилися товарами, зник «чорного ринку «разом із спекулянтами, замість знецінених рейхсмарок з’явилася надійна валюта — дойч марка.

В економічний розвиток ФРН на післявоєнний час можна виділити два періоду. Перший — 50-ті рр., коли ФРН, відновивши господарство від руйнівні наслідки війни, закріпилася у світовому капіталістичної економіці другою місці після США. Другий — 60-ті рр., коли окреслилася інша тенденція розвитку — з коливаннями темпи зростання, що призвело до зменшенню частки ФРН на промисловому виробництві країн Заходу. До 1970 р. вона була відсунута Японією на місце у світовій промисловому виробництві. Однак у цілому поєднання різних чинників, внутрішніх та зовнішніх, створювало сприятливу основу задля збереження відносно високих темпів й у наступний период.

Подъем, який просували близько 8 років, досягла найвищої точки 1990;го р., коли темпи зростання ВНП (4,5%) виявилися максимальними протягом останніх 14 лет.

После тривалого підйому у 80-ті рр. до ФРН у початку протягом останнього десятиліття XX в. сталося різке зниження динаміки економічного зростання. У фазу спаду западногерманская економіка стала уповзати з середини 1991 р., а взимку 1993 р. він досяг найнижчої оцінки за, всю повоєнну историю.

В 1994 р. статистика зареєструвала зростання промислового виробництва на 2,9%, але у 1995 «р. тенденції спаду знову заявила про собі — зростання лише з 1,9%.

Со другої половини 1992 р. почали розгортатися негативні тенденції і ринку труда.

Среди причин, котрі справили найбезпосередніший вплив на економічного розвитку ФРН, слід виділити створення єдиної німецької держави.

Интеграция протилежних суспільно-економічних систем, кожна з яких має свої вади і переваги, вже в перших практичних кроках виявила серйозні проблеми, призвела до кризи на обох частинах країни, негативним соціальним наслідків, особливо важким у східних землях.

Немцы переживають криза, але прогнози з перспективи прогнозують Німеччини тверде місце у провідною групі економічних гігантів і в XXI в.

По оцінкам швейцарського Інституту розвитку управління, в 20—30-е рр. XXI в. Німеччина разом із США, Японією і Китаєм в передовому загоні країн, які мають найсучаснішими технологіями.

Высокая кваліфікація робочих, продуктивності праці, порівнянна тільки з японської, високу якість вироблених на Рейні і Ельбі товарів — дуже вагомі арґументів на користь сприятливих економічних перспектив об'єднаної Германии.

При підготовці цієї праці були використані матеріали із російського сайту internet.