Квитки з історії

Билеты по російському языку.

1. Товариств. течії 20−50 X? X.

Новый етап товариств. течії починається з возникн-ия гуртків, ядром кот-ых стали студенти МосГУ.

1.20−30-е годы.

Дмитр. Венетинов, Хом’яков, Кошелев, Киреевский. Філософія Шеллинга:

а)Главное-свобода б) Человек — активн. учасник историч. событий в) Природасущ-ет об'єктивно, незалежно, і чол. може вивчати її умозрительно.

2.30−40-е годы.

а)А.И.Герцен; Н. Оголёв (1831−34). Изуч. теорію утопич. соц-зма і західноєвропейську философию б) Н. В. Станкевич — філософія Шелл. Грановський, К. Аксаков, М. Бакунин, В. Г. Белинский (Шеллинг—Фихте—Гегель—франц. соц-зм — утопизм) Фихте: Право народу на революцию Гегель: Все действит-ое розумно, ~.

Феномен особистості Бєлінського противоречив: Радикал-западник; прибічник самодержавства; франц. утопич. идеи.

1836 в «Телескопі «- лист Чаадаева а) Чаадаев засудив весь шлях, пройдений країною; б) Все лиха Р. Чаадаєв пов’язував про те, що вона прийняла православ’я, а чи не катол-во, і справжнього виявилася відірваної від Запада.

3.40−50-е годы.

1)Западничество (ранн. Герцен і Бєлінський, К. Кавелин, Соловйов); распад-ся на крайніх радикалів і ліберальних западников:

Человеч. особистість — це основа «будь-якої волі народів і будь-якого разв-ия ». Шляхи Р. і Заходу постеп. зближуються. Важлива віха у зближенні з Зап. — кр. реформа. Огромн. значення має тут проблема правами людини, — ОтКП.

2)Славянофилы (Хом'яков, бр. Аксаков, Киреевский, А. Кошелев):

Особый шлях розвитку Р. Головні особливості Р. — кр. громада і правосл. віра. До церкви — критич., але правосл-ию — добре. Преобр-ия Петра? — критич, вони відхилили Р. з естеств. шляху разв-ия. За скликання Земск. собору, ОтКП, але проти конституції по западн. образцу.

3)Петрашевцы (М.В.Буташевич-Пет;

рашевский, Ф.М.Достоевский) За ОтКП, вільну печатку, преобр-ие судна з уч. адвокатів і присяжных.

2. Повстання декабристов..

Факторы форм-ия ідеології 12-ов:

1) Российск. действительность.

2) Війна 1812 (нац.-освоб. движение).

3) Зап.-европ. обществ-ая думку, праці просвітителів, философов.

4) Передова рос. думку (Радищев).

1816 — «Союз порятунку «(бр. Муравьёвы, Якушкін, Оболенський, Пущин, Трубецькой, Пестель): запровадження конституції, гражданск. свобод, ОтКП, скасування військових поселень; сувора конспірація і дисциплина.

1818 — «Союз благоденства ». Статут — «Зелена книга »; мета — загальне благо.

1821 — розпуск «СБл «і возникн-ие Північного в Пітері (Дума — Мурах, Трубецькой) і Південного в Україні (Пестель).

1822 — «Мінська Конституція «(Сев.):

Конституц. монархія, запровадження федеральн. устрою, ПРВ (законод. — 2-хпалатн. віче, исполн. — імператор, получ. платню), избир. право всім чоловікам >21 року. Високий ценз для пассивн. і избир. права, свобода друку, зборів, совісті. ОтКП. Селяни і war поселенці получ. землю, в якій відсиджували. Колишні міцнів. кр-не не получ. землі. Скасування сословий.

1824 — «Російська прада «Пестеля:

Р. — республіка. ПРВ: законод. — однопалатн. народн. віче, виконає. — Державна Дума, глава Думи — гору. власник, блюстит. — Великому собору. Неприкоснов. ч/с, гражданск. свободи, але немає свободи зборів, спілок. ОтКП. Созд. 2 фонду землі: товариств. і приватний. Половина помещич. земель — крестьянам.

Летом 1825 — 3 доносу, але Алекс. не дав ходу. на 14.12.1825 вирішено схилити війська на свій бік, прочитати маніфест народу; кровопролиття — в у крайньому випадку. На боці було моральну перевагу, і сильний виступ на Сенатській площі - дуже сміливий крок. 12-ов пов’язувала загальна мета, у тому числі був расколов.

4. Зовнішня політика Р. в 2/4 X? X..

Направления:

1)Европейское — боротьби з революц. рухом в Европе.

2)Восточн. питання — р. царизм хотів вирішити у своїх інтересах: панування на Чорному морі; два пролива Восточн. питання — термін, оюозначавший які виникли у XV??? — X? X міжнародні протиріччя, связанные:

а)С начавш. розпадом Османської имп.

б)С зростанням нац.-освоб. рухів у ОИ в) С боротьбою європ. країн за розділ володінь ОИ.

1.1830 — свергнута дин. Бурбонів. Нік. запропонував Австр. і Прусс. розпочати інтервенцію проти Фр, але де вони отказ.

2.1830−31 — повстання на Польщі. Сейм запропонував детранизацию (объедин. правосл. і уняятск. церкви) і оголосив Польщу незалежним гос-вом. Повстання був пригнічений, т.к. їх поддерж. широкі прошарки нас-ия і Ан з Фр. Польща втратила автономію, конституцію. Намісник — И.Бацкевич.

3.1830 — Бельгія заявляє про своєму виході з Нидерланд. корів., але Нік. не надав допомоги Нидерл, т.к. Англія проти. Бельгія стала независимой.

4.1849 — рев-ия в Угорщини. Австрія знайшла в в Николае.

Восточный вопрос:

В 20−50-ті у ВР виникли 3 криз. ситуац:

1)В початку 20-х у зв’язку з восст. 1821.

2)В початку 30-х у зв’язку з восст. вассальн. султ. в Єгипті, загроза розпаду ОИ.

3)В початку 50-х у зв’язку з суперечкою між Р. і Фр. про палест. святині, що стало приводом до Крымск. war.

Греция стала автономн. при посреднич-ве 3 держав. Р, Фр, Ан в битву біля Наварини в 1826 виграли турков.

1826−1828 — війна Р. з Іраном. Р. виграла, і закл. Туркманчайский МД:

1)К Р. — Вост. Армения.

2)Иран виплатив 2 млн. контрибуции.

3)Свобода переселення вірменів в Р.

4)Преимущества торгівлі - р. купцам.

5)Свободн. ходіння р. судів з Каспию.

6)Иранск. war суду не должн. нах-ся на Каспійському море.

1828−1829 — Русско-Турецк. война:

Ник. бачив занепад ОИ, почав війну. Був закл. Андріанопольський МД:

Р. отримала гирло Дунаю та Черноморск. поборежье Кавказу від Анапи до Батумі, що зміцнило наші позиції на Чёрн. море. Оконч. незалежний. отримала Греція; расшир. автономія Сергие-Валахии та Молдові. Р. отримала важливі терр-ие придбання, зміцнила свої позиції Балканах й у Закавказье.

1832−33 — вмешат-во Р. в турецк.-егип. конфлікт. Ункярискелессийский МД:

1)Обе боку обязыв. надавати одна одній war допомогу у разі напади проти жодну інший державы.

2)Секретная стаття: Р. освоб. від заборон use протоки для проходу war.

1839 — Мохаммед Алі проти тур. султана. У цілому цей конфлікт втрутилися 2 держави. У 1840−41 у Лондоні укладено 2 конвенції, по кот-ым 2-х сторонній р.-тур. союз замінявся коллективн. опікою Турц. зі стор. 5 держав (Р, Ан, Фр, Прус, Іт). Протоки оказ. під общеевроп. контролем, Р. втратила права проводити них своїх war судов Теократич. гос-во — це гос-во, де дух-во істотно впливає на гос-ые справи, а глава д-ви соедин. в руках духовн. і светск. власть.

5.Внутренняя політика Миколи ?:.

ИМПЕРАТОР:

Гос. Рада (законосовещ. ф-ии) Синод (церковн.).

Сенат (Судебн.).

Комитет Міністрів (министерства) Собственная канцелярия:

1.Личная канцелярія Имп.

2.Кодификация р. закон-ва (Сперанский).

3. «Таємна поліція «(А.Бенкендорф).

4.Благотворит-ть, обр-ие.

5. Управл-ие госимущ-вом, кр-нами.

6.Из-за Кавказької войны.

?.Главная мета праления Нік.? — укрепл-ие і сохр-ие істот. строя а) Создание 3-го відділення (таємна поліція — політ. розшук і нагляд, навіщо созд. мережу добровольн. і платній агентуры) б) «Чавунний статут «про цензуру (1826).

в)1830 — і. собр-ие законів Р.Имп.

1833 — звід законів Р. Имп.

1832 — З. Уварів сформул. основн. становища теорії офиц. народності (самодерж. — православ'я — народность) г) Разрастание бюрократ. аппарата.

??. Питання КП а) Созд-ие 10 секр. комітетів (КП) б)1837−41 — реформа упр-ия гос/кр-ми. Автор — граф П. Киселёв в)1837 — созд. мин-ва управл-ия казенними кр-ми (мин-ва гос/имуществ):

1.Равномерн. наділення кр-н землёй.

2.Созд. органів місцевого кр-ого самоупр.

3.Открыт. шкіл, больниц,.

4.Постеп. переклад на денежн. оброк г)1842-указ Кисельова в отнош-ии помещич. кр-н (про обязанн. кр-ах) Все такі кроки не скасували, але пом’якшили КП. Причины:

1)Ник. вважав, що має в сохр-ти передати имп. потомкам.

2)Среди його окр-ия в основн. були консерватори. > год. дв-ва була против.

3)Неблагопр. внешнепол. обстановка:

1830 — сверж. влади Бурбонов.

1831 — восст. в Польше.

1848−49 — восст. в Европе.

…Важнейшие економічні меры:

а)Финансовая реформа Е. Канкрина:

1839−43 введення. срібний рубль б) Начало new широкого залізниці стр-ва в) Созд. мануфакт. ради (контроль) г) Уст-ие протекци. мит на импорт.

?V.Социальн. область (укрепл. дв-н):

а)1832 — введення. звания:

1.Потомств. почётн. гр-не — звання присваив. дітям, чиї родить. мали особисте дв-во; ученим, художникам, купцям 1-ой і 2-ой гильдии.

2.Почётные звання — чиновникам 4−10 класів; особам, які закінчили ВУЗ.

?)Освобожд. від рекрутчины.

??)От тілесних наказаний.

???)От подушної подати б) Учрежд. неподільні спадщин. маєтку, тобто. насл. маєтку не підлягали дробленню, а маєток — ст. сыну Рус. історіографія рассм. політику Нік.? як консерв-охранительную. Радянська історіографія — як реакционную.

9.Внешняя політика Р. в 2/2 X???.

На південь: 2 рус.-тер. войны На захід: розділ Польщі (з Ав і Пр).

?.Рус.-турецкая війна (1768−1774).

В Барі виникла «Барська конфедерація «проти указу короля. Прич.: Р. втручалася у внутр. справи Польщі, що вызвалор невдоволення з стор. європ. держав, які підштовхнули Туреччину на войну.

1)На Дунаї, Модавии, Валахії - П. Румянцев «Придунайський «(р.Кабул1770).

2)Средиз. море — Ал. Орлов і Грн. Спиридов «Чемсенский «(1770 — Чемси).

3)Крым — князь У. Долгоруков. У 1774 war д-ия на Дунаї возгл. Суворов (Туртукайсская). Заключ. Кючук-Кайнарджинский МД:

а)Крым стає независимым б) Р. отримала смугу черноморск. узбережжя з крепостями в) Молдавия і Валахія виявилися під покров-вом Р.

г)Турция сплатила контрибуцію Р.

д)Торг. суду вільно проходили через протоки Босфор і Дарданеллы В 1783 Р. приєднала Крым В 1783 — Грузія увійшла до складу Р.

??.Рус.-турецкая війна (1787−1791).

Турция проти приєднання Грузії та Криму та початок войну А. В. Суворов — взяття Ізмаїла (1790).

Битва під Рымнгиком — «Рымнинский «.

На воді - Ф. Ф. Ушаков В 1787 — Потёмкин взяв Очаков В 1790 — бій при м. Синатра В 1791 — при м. Калиакра В 1791 — яссинский МД:

а)К Р. — все северн. узбережжі Ч. моря б) Р. розширила кордону на юге в) Стал створюватися Чорноморський флот (Потёмкин — «Таврійський »).

Подтвердились всі умови Кючук-Кайнард. МД і Георгієвського трактата.

…Участие розділ Польши.

1-ый розділ — в 1772.

2-ой розділ — в 1793.

3-ий розділ — в 1795.

В рез-те трьох розділів у складі Р. ввійшли: Курляндія, Литва, вся Білорусь, Зап. Україна. Польща окончат-но потер. гос-ую самостоят-ть. Варшава — до Пруссии.

?V.Результаты зовнішньої политики:

Р. розширила кордону, но:

а)Администр. упр-ие, існуючий в Р, перенесено на южн. терр-ии б) Ввод. подушна подати й рекрутск. наборы в) Подтверд. КП г) Местные дв-не отримали самі привілеї, як і рос. дв-во.

V.Русское мистецтво в рез-те Вн. Пол:

П.Румянцев — new постр-ие войск Подвижное каре; розсипний бій; тактика колонн Ф. Ушаков: раптовість нападу; близьке приближ-ие до кораблям противника з єдиною метою зламати враж. лад; уничтож-ие флагманск. корабля А. Суворов: «наука перемагати «.

10.Феномен кр-их війн — у Р. Пугачёв.

1.Кр-ая війна (Черпнин) — вища форма выступл-ия народних мас, що піднялися боротьбі проти крепостнич-ва. Відмінність від кр. восстаний:

— значит. терр-ии.

— вовлек. недовольн. соц. верстви села, в меньш. ступеня — люди городов.

— в антикреп. рух р. кр-ва уливши. друг. народи, уставш. від Ф і царизма Не заперечуючи, що хрест. питання (усил-ие КП), не можна заперечувати, що Кр. Війна була породжена религиозн; национ; внутрикласс. противоречиями.

2.Проблема жертви КВ Раньше подчёркивалась нещадність повсталих, але терор для них характерен.

3.В кр-их війнах воспроизв. стереотипи госп. ладу (титули, чини, укази, составл-ые на царск. манер).

4.Ментальность восставших:

а)Готовность до бунту уживалася з звичкою до подчинению б) Часть учасників вбачали можливість безкарно досхочу погуляти, поживитися, паохарчиться в) Неверно наділяти всіх учасників кр. війн силою. Були мужні і сомневающиеся г) Вожди — люди свого часу. У мног. випадках були заручник. у толпы д) Кр. війни — це походи за волей.

5.Насильственное вилучення і делёж имуществва. Знищити власність лише насилием.

6.Движущие силы:

а)Казаки; б) Нерусские народи Поволжя; в) Кр-не; г) Часть робочих Урала Крестьянская війна Є. Пугачёва:

а)Массовость; б) Большаяч организ-ть; в) Более чітко виражені мети; г) Главные організатори — козаки. Мета — уничт-ие дв-ва, щоб зайняти в його место.

У 1772 — повстання на Яїку проти монополії д-ви на сіль і рыбн. ловлю. У 1773 — повстання під предв-вом самозванця Пугачёва (Петро ??? Фёдорович).

12.Внутр. політика Екатер. ??..

?.Дальнейшая європеїзація страны а) Просветительск. заходи Екат. виявилися незавершеними, нерезультативними, отторгнутыми російської действительностью:

1.Попытка виробити new закон-во з урахуванням принципів Просвещения.

2.1767 — «Покладена комісія »: депутати мали створити новий звід законів з урахуванням принципів, викладених імператрицею в наказе б) Неудачной виявилася спроби створення 3-го стану з городск. жителів. 1785 — «Жалувана грамота «містам, розділила все населення міст на 6 розрядів і яка б певні привилегии:

— духовенство і дворянство.

— купцы трьох гильдий.

— цеховые ремесленники.

— иностранцы, які жили у городе.

— мещане (корм. працею); ремесл-ки.

— именитые громадяни (люди искусства) Была створено систему гір. упр-ия в) УДАЛОСЬ:

1.Уничтож-ие митних пошлин.

2.Поощрение Паб:

а)Строит-во міст (Твер, Маріуполь, Одеса, Севастополь…).

б)Созд-ие архитект. шедеврів (Малий Ермітаж, Таврич. дворец…).

в)Созд-ие дворово-парковых ансамблів і садиб (Останкіно, Арханг…).

г)Появл-ие колекції зап.-европ. живопису (до Ермітажу — 1383 картины) д) Приобрет-ие бібліотек (Дідро, Вольтера, Щербатова…).

е)Орган-ия перших худож-ых выставок ж) Журнальная полеміка («Будь-яка всячина »).

з)Создана система воспит. і образ-ых учреждений:

— Смольный інститут для 200 благор. девиц.

— Воспитательные вдома для сирот.

— 4-х класні училища в губерніях (народні бессословные).

??. Историография а) В. О. Ключевский: «Багато починань Екат. ?? були ефектні, але практично давали помилкові результаты б) С. Ф. Платонов: «Екат. довела «остаточно, до разреш-ия питання, кот-ые їй ставила історія «У ньому він визнавав первост. гос-ого деятеля.

в)Коменский: «Екат. зробила ДРУГИЙ крок до європеїзації Р. і ПЕРШИЙ шляхом реформування їх у просвіток. дусі «.