Національний склад населення
Армяне — 6,5 млн. чол., їх 3 млн. чол. Вірменії, вірменські діаспори перебувають у США (650 тис. чол.), Росії (500 тис. чол.), Грузії (400 тис. чол.), Франції (250 тис. чол.), Ірані (200 млн. чол.). Ногайцы — 75 тис. чол., з низ 30 тис. чол. в Дагестані (північ), інші у Чечні, Ставропольському краї, Астраханській області, Калмикії. Русские — 146 млн. чол., їх 120 млн. чол. у Росії. Більше 1 млн… Читати ще >
Національний склад населення (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Национальный склад населення
Крупнейшие народи світу
В світі налічується близько 4000 народів. Вирізняють сім найбільших за чисельністю населення народів (понад сто млн. чол.):
1. Китайці (хань) — більше однієї млрд. чол.
2. Хиндустанцы (Індія) — 220 млн. чол.
3. Американці США — 190 млн. чол.
4. Бенгальці (60% - Бангладеш, 40% - Індія) — 180 млн. чол.
5. Росіяни — 146 млн. чол.
6. Бразильці - 140 млн. чол.
Японцы — 120 млн. чел.
Крупнейшие народи Росії
В СРСР найбільш численними були:
русские.
украинцы.
узбеки.
Сейчас у Росії:
русские — 128 млн. чол.
татары — 5,5 млн. чол.
украинцы — 4,4 млн. чол.
чуваши — 1,8 млн. чол.
башкиры — 1,3 млн. чол.
белорусы — 1,2 млн. чол.
мордва — 1,1 млн. чел.
Доля титульних народів серед населення республік колишнього СРСР
Армения — 93%.
Азербайджанцы — 83%.
Русские — 82%.
Латыши — 52%.
Киргизы — 52%.
Казахи — 40%.
В СРСР було виплачено близько 100 націй. Більша частина населення 4 мовних сім'ї:
Индоевропейская.
Алтайская.
Северо-Кавказская.
Уральская.
Индоевропейская сім'я:
Славянская група:
русские — 146 млн. чол., їх 120 млн. чол. у Росії. Більше 1 млн. російських проживає в Україні, у Казахстані, Узбекистані, Білорусі.
украинцы — 45 млн. чол., їх 38 млн. чол. в Україні. Більше 1 млн. українців живе у Росії (4,4 млн.).
белорусы — 11 млн. чол., їх 8 млн. чол. — у Білорусі. Більше 1 млн. білорусів живе у Росії (1,2 млн.).
Балтийская група:
литовцы — 3 млн. чол., їх 2,9 млн. чол. Литва.
латыши — 1,5 млн. чол., їх 1,4 млн. чол. Латвії.
Германская група:
немцы — в быв. СРСР — 2 млн. чол., їх 1 млн. у Казахстані, 800 тис. чол. у Росії (Алтайский край, Саратовська, Омська обл.).
Романская група:
молдаване — 3 млн. чол., їх 2,8 млн. чол. Молдови, 300 тис. чол. Одеській обл. України.
Иранская група:
таджики — 8 млн. чол., їх 3,2 млн. чол. Таджикистані, 4 млн. чол. — в Афганістані.
осетины — 600 тис. чол., 60% у Північній Осетії, 40% бегемотів у Південній Осетії.
талыши.
Армянская група:
армяне — 6,5 млн. чол., їх 3 млн. чол. Вірменії, вірменські діаспори перебувають у США (650 тис. чол.), Росії (500 тис. чол.), Грузії (400 тис. чол.), Франції (250 тис. чол.), Ірані (200 млн. чол.).
Алтайская сім'я:
Тюркская група. Середня Азія й Казахстан:
узбеки — 18 млн. чол., їх 14 млн. чол. в Узбекистані, 2 млн. чол. — в Афганістані, 1 млн. чол. Таджикистані.
казахи — 9 млн. чол., 6,5 млн. чол. — у Казахстані, 900 тис. чол. — в Узбекистані, 600 тис. чол. у Росії.
туркмены.
киргизы — 2,5 млн. чол., їх 2,3 млн. чол. в Киргизії.
каракалпаки — 420 тис. чол., їх 390 тис. чол. в Каракалпацької АТ у Узбекистані.
Тюркская група. Урало-Поволжье:
татары — 6,5 млн. чол., їх 5,5 у Росії (1,8 в Татарії, 3,7 у сусідніх із Татарією суб'єктів РФ).
башкиры — 1,4 млн. чол., їх 900 тис. чол. в Башкирії, інші 500 тис. — в сусідніх районах. У Башкирії башкири займають третє місце за чисельності населення після росіян і башкиров.
чуваши — 1,8 млн. чол., їх 900 тис. чол. в Чувашії.
Тюрская група. Північ Сибіру та Далекого Сходу:
Долганы — 7 тис. чол., проживають у місті Дудинка та її передмістях.
Якуты — 380 тис. чол., їх 350 — в Якутії.
Тюркская група. Південь Сибіру та Далекого Сходу:
Тувинцы — 230 тис. чол., їх 200 тис. в Туве.
Хакасы — 80 тис. чол., їх 65 тис. чол. в Хакасії.
Алтайцы — 70 тис. чол., їх 60 тис. республіки Алтай.
Шорцы — 17 тис., прложивают в Кемеровської обл. вздовж рішення середнього течії р. Томь.
Тюркская група. Кавказ:
Азербайджанцы — 17 млн. чол., їх 6 млн. чол. в Азербайджані, 10 млн. чол. — не в Північному Ірані.
Кумыки — 280 тис. чол., їх 230 тис. чол. в Дагестані.
Ногайцы — 75 тис. чол., з низ 30 тис. чол. в Дагестані (північ), інші у Чечні, Ставропольському краї, Астраханській області, Калмикії.
Карачаевцы — 170 тис. чол., їх 150 тис. чол. в Карачаєво-Черкесії (південні гірські райони).
Балкарцы — 85 тис. чол., з ниъх 80 тис. чол. в Кабардино-Балкарії (південні гірські райони).
Турки-месхетинцы — 10 тис. чол., проживають у основному Грузії.
Монгольская група:
Буряты — 500 тис. чол., їх 250 тис. чол. в Бурятії, 50 тис. чол. в Агинском Бурятском АТ, 50 тис. чол. в Усть-Ордынском Бурятском АТ.
Калмыки — 180 тис. чол., їх 150 тис. чол. у Калмикії.
Монголы.
Северо-Кавказская сім'я:
Нахско-дагестанская група:
Чеченцы — 900 тис. чол., другою за чисельністю населення після російських народ Північного Кавказу, 730 тис. чол. проживає біля Чечні, Інгушетії, Дагестану, а також з’являється невеличкими групами за іншими районах Кавказу й у Поволжі.
Ингуши — 240 тис. чол., їх 160 у Чечні і Інгушетії, 40 тис. чол. у Північній Осетії.
Народы Дагестану:
Абхазо-адыгская група:
Абхазы — 100 тис. чол., їх 95 тис. чол. Абхазії.
Адыгейцы — 120 тис. чол., їх 95 тис. чол. в Адигеї.
Кабардинцы — 400 тис. чол., їх 360 тис. чол. в Кабардино-Балкарії (північні рівнинні райони).
Черкесы — 150 тис. чол., їх 45 тис. чол. в Карачаєво-Черкесії (північні рівнинні райони).
Уральско-Юкагирская сім'я:
Финоугорская група:
Самодийская група:
Юкагирская група:
Список литературы
Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.