Бежтинці
Традиционная їжа борошняна і мясо-молочная: разл. хинкалы, лепeшки, прісний і кислий хліб, тісто з толокна, каші, похлeбки, варeное м’ясо, сир, пироги. З’являються мусульманські і календарні свята, характерні розважальні зборів, які проводилися по половозрастному принципу. Прислів'я, приказки, пісні, балади, казки, плачі, колискові тощо. буд. передаються на аварском і бежтинском мовами… Читати ще >
Бежтинці (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Бежтинцы
Бежтинцы, бежтины (самоназв.), хьванал (аварск., «лошадники »), капуча (вантаж.), народ у Росії (8 тис. чол.). Ставляться до цезским народам, корінне населення Західного Дагестану. Живуть й у Грузії (1 тис. чол.). Загальна кількість — 9 тис. чол.
Говорят на бежтинском мові. Поширені аварский, російський, грузинський, цезский, гунзибский, гинухский мови. Писемність на аварском мові з урахуванням російської графіки. Віруючі - мусульман-сунітів. На своєї етнічної території живуть зі 2-ї підлогу. 1-го тис. е.
В радянські часи частина Бежтинцев переселилася на Кумыкскую площину, між Тереком і Сулаком. Основні традиційні заняття — отгонное тваринництво і орне землеробство (ячмінь, жито, пшениця, полба, овeс, бобові, часник, тютюн). У радянський період збільшилися площі під зерновими, отримали розвиток садівництво, овочівництво (гол. обр. на Кумыкской площині).
Семья переважно мала, до 30−40-х рр. 20 в. існували форми неразделeнной сім'ї. Зберігається значення патріархальних кровнородственных об'єднань — тухумов. Бежтинцы були організовані у общины-джамааты. Зберігаються традиції сімейної, похоронно-поминальной обрядовості, звичаї вшанування старших, родств. і сусідок, взаємодопомоги, гостинності, куначества.
Мужская традиційна одяг: штани, сорочка, бешмет, черкеска, куртка, бурка, овчинні шуби і папахи, в’язані шерст. чоботи, шкіряна, повстяна взуття на дерев. підошві. До 2-ї підлогу. 19 в. носили на поясі кинджал і ніж. Голову голили, залишаючи вуса і бороду. Дружин. одяг: разл. платья-рубахи, сукні, довгі штани, матер’яний пояс-повязка, чепец-накос-иик чухту, хустки, шалі, разнообр. срібні прикраси. Взуття така сама, як в чоловіків.
Традиционная їжа борошняна і мясо-молочная: разл. хинкалы, лепeшки, прісний і кислий хліб, тісто з толокна, каші, похлeбки, варeное м’ясо, сир, пироги. З’являються мусульманські і календарні свята, характерні розважальні зборів, які проводилися по половозрастному принципу. Прислів'я, приказки, пісні, балади, казки, плачі, колискові тощо. буд. передаються на аварском і бежтинском мовами.
Список литературы
Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.