Влияние первинного розтину на продуктивність свердловин після гидроразрыва пласта

Влияние первинного розтину на продуктивність свердловин після гидроразрыва пласта

Т.С. Рычкова В справжнє час у розробку широко втягуються важкодобувані запаси вуглеводнів, приурочені низкопроницаемым, слабодренируемым, неоднорідним і розчленованим колекторам [1].

Повышение проникності призабойной зони свердловин є одним із найважливіших проблем нафтовидобувної промисловості. Гідравлічний розрив пласта (ГРП) є однією з ефективних методів підвищення продуктивності нагнітальних, нафтових та газових свердловин, розкривають такі пласти [1].

Исследования практика застосування ГРП показують, що ефект від участі проведення гидроразрыва неоднаково проявляється у роботі окремих скважин.

В цій роботі буде розглянуто застосування ГРП на свердловинах двох родовищ Західної Сибіру, Восточно-Таркосалинском і Южно-Пырейном.

Опыт проведення ГРП на Восточно-Таркосалинском родовищі показав ефективність застосування цього методу. Тоді як питання про застосування ГРП на Южно-Пырейном нефтегазоконденсатном родовищі вирішувалося з урахуванням даних отриманих при проведенні гидроразрыва на найближчому Восточно-Таркосалинском родовищі і доки приніс результатов.

Оба родовища ставляться до родовищам з трудноизвлекаемыми запасами. На Южно-Пырейном родовищі ГРП проводився на нефтенасыщенном пласті СУ 20, що відповідає пласту БП 16 на Восточно-Таркосалинском родовищі. Максимальна потужність пласта СУ 20 (БП 16) становить 11−15 м. Пласт розчленований на пропластки, ефективна потужність яких становить менше 4,5 м.

Часть розтину, до котрої я приурочений промышленно-нефтеносный линзообразный пласт СУ 20 на Южно-Пырейном родовищі і пласт БП 16 на Восточно-Таркосалинском родовищі, представлена аргиллитоподобными глинами з прошарками і лінзами світло-сірого піщаного матеріалу. Проникність пласта змінюється від 0,3 мД до 1,5 мД, пористість 11−15%., коефіцієнт песчанистости загалом дорівнює 0,38−0,4.

Гидравлический розрив пласта був уперше застосований на Восточно-Таркосалинском родовищі в 1997 р., на Южно-пырейном 1999;го г.

На Восточно-Таркосалинском родовищі період із 1997 по 2000 рр. було проведено 22 гидроразрыва пласта БП 16. Аналіз результатів показав, що зниження дебіту свердловин до початкового відбувається після 20−30 місяців після гидроразрыва пласта. У цьому дебіт нафтових свердловин після ГРП збільшується в середньому у 4−5 раз, проти дебітом тих самих свердловин до ГРП (загалом з п’ятьма до 30 т на добу). Що загалом свідчить про ефективності застосування ГРП цьому месторождении.

На підставі ефекту гидроразрыва пласта на Восточно-Таркосалинском родовищі було прийняте рішення проведенні ГРП на розвідувальних свердловинах Южно-Пырейного родовища, пробурених період із 1980 по 1990 рр. Первинне розтин пласта у тих свердловинах вироблялося на глинистому розчині 1,14- 1,26 р/ см3 при пластовом тиску близький до гидростатическому 320 — 327 атм. При бурінні відзначається проникнення фільтрату бурового розчину на 4−12 D/d, тобто. до 1 м і більше. Освоєння свердловин вироблялося? буферным¦ способом, тобто. зміною глинистого розчину на прісну воду з наступним зниженням рівня, що спричинило у себе несприятливий вплив на призабойную зону пласта .

Дебит свердловин до ГРП становив 5−10 т дизпалива на добу. Після завершення гідравлічного розриву пласта дебіт щодо одного разі збільшився спочатку до 80 м3/сут. з наступним зниженням до 15 м3/сут, у другому випадку не приніс результату.

При проведенні ГРП на Южно-Пырейном родовищі даних про первинному розтині пласта були враховані над повною мірою, у зв’язку з ніж ні отримано очікуваний ефект від участі гідравлічного розриву. Первинне розтин й освоєння свердловин методом зміни глинистого розчину на прісну воду призвело до у себе погіршення коллекторских властивостей призабойной зоны.

Выбор свердловин для обробок має здійснюватися з урахуванням детально вивчення коллекторских властивостей пласта, гідродинаміці процесу розробки ділянки пласта чи родовища загалом, балансу між фильтрационными характеристиками пласта і тріщини [1].

Список литературы

Каневская Р. Д. Математичного моделювання розробки родовищ нафти і є з застосуванням гідравлічного розриву пласта. М.: Надра, 1999. 7с.