Бухарін

Реферат видрукувано на Printfx. Сделан в стандартному режимі з інтервалом 1.4. Зміна шрифтів на 1-ом аркуші программно.

Назва відповідає теме.

Файли titul і soder зроблено під Windows-Winworld. р====================================================================== ======.

¦ БУХАРИН (політичний портрет). Запровадження. ¦

¦——————————————————————————————————— ———¦

¦

¦

¦ - У У Є Д Є М І Є ;

¦

р

¦

буд БУХАРИН Н.І. (1888−1938) — діяч большевитской партии, теоретик, эконо- ¦

¦мист.Член партії з 1908 года, входил у складі Московського комитета;неодно- ¦

¦кратно піддавався арестам;с 1911 року — в эмиграции. После повернення з ¦

¦еміграції навесні 1917 року брав активну участь у підготовки й проведе-¦

¦нді Жовтневої соціалістичної революции. Выступал проти укладання Брест-¦

¦ского мира;позднее визнав свою ошибку. Во час профспілкової дискусії (1920;¦

¦1921) допускав колебания. В 1923;1927гг. відіграв важливу роль боротьби з троц- ¦

¦кизмом.Активно брав участь у теоретичної розробці низки питань социали- ¦

¦стического строительства. В 1917;1934 гг. избирался членом ЦК партии, в 1934; ¦

¦1937 гг.-кандидатом до членства ЦК;с1919 року — кандидат в члены, а з 1924 по1929¦

¦гг.-член Політбюро ЦК. Занимал керівні пости у ЦВК СССР, Исполкоме Коминте¦

¦рна (з 1926 года-председатель).С 1929 року — академік АН СССР. Был необосно- ¦

¦внно репрессирован.

¦

¦ 4 лютого 1988 року пленум Верховного Судна СРСР ухвалила постанову про ¦

¦скасування вироку і припинення справи в самісінький відношенні Н.І. Бухарина.

¦

¦ 10 травня 1988 року президія АН СРСР прийняв рішенні відновити посмертно ¦

¦у званні дійсний член АН СССР (академика)Бухарина Миколи Ивановича.¦

¦ 21 червня 1988 року комітет партійного контролю КПРС відновив Н.І. Буха- ¦

¦ріна серед Комуністичної партії (посмертно). (Біографічна довідка ¦

¦підготовлена Інститутом марксизму-ленінізму при цк кпрс. Стівен Коен). *.

¦

¦

¦ Винятково сміливий політичного курсу історичного значення був прийнято ¦

¦державою після того, как Михайле Сергійовичу Горбачов став Генера-¦

¦льным секретарем цк кпрс в 1985 г. Благодаря цьому курсу політичні та интел-¦

¦лектуальные дискуссии, как це випливає з радіоі телепередач, газет, журналов і раз¦

¦особистого роду виступів общественности, стали незрівнянно богаче, интереснее ¦

¦і значительнее, чем у кожній із країнах сучасного мира.

¦

¦ Центральне місце у дискуссиях, посвященных характером і майбутньому страны, а ¦

¦також вибору пути, который необхідно вже сегодня, занимает многогран-¦

¦ный, нередко повний внутрішнього драматизму і емоційних сплесків суперечка про ¦

¦минулому Радянського Союзу, і особливо вопрос: являла собою, чи нова эконо-¦

¦мическая политика, которую Ленін увів у 1921 г., а Бухарин пізніше розвинув і ¦

¦защищал, жизнеспособную альтернативу «Великому перелому », здійсненого Ста-¦

¦линым. Тож у цьому рефераті самим я хотів показати історичну роль Бухарина¦

¦особливо у фатальний період 1928;1929 гг., когда він разом із А.І. Рыковым і ¦

¦М.П.Томским очолював так звану «праву опозицію «політиці Сталіна. ¦

¦Мій реферат посвещен також большевитской революції" і одного з її самих зна-¦

¦чительных і великих діячів Миколи Івановича Бухарину.

¦

¦ У перебігу багатьох десятиліть Бухарин перебував у центрі бурхливих подій ¦

¦історія большевитской партії і Радянської России. Но тим щонайменше частіше всего¦

¦умалчивается, какое високе положення обіймав Бухарин — видатний діяч ¦

¦першого ленінського революційного руководства, член Політбюро ЦК партії до ¦

¦1929 года, главный редактор «Правди «й у перебігу багатьох десятиліть официаль-¦

¦ный теоретик радянського коммунизма, а також фактичний керівник Коммуни-¦

¦стического Інтернаціоналу від 1926 по 1929 г.

¦

¦ Його роль особливо посилилася по смерті Леніна — він став (поряд зі Ста- ¦

¦линым) однією з керівників партії, у період із 1925 по 1928 г., главным зі- ¦

¦здателем її помірної политики, которая мусила призвести до зволюционному ¦

¦шляху економічної модернізації існуючих і социализма;во час фатальних подій 1928; ¦

¦1929 рр. він став лідером антисталінській опозиції і навіть по поразки ¦

¦залишався символом большевитского опору розвитку сталінізму в 30-х ¦

¦годах.Таким чином нижче хотів би показати сенс політичної боротьби между¦

¦сталинско-бухаринским і зиновьевским лагерями. Создание так званого дуум-¦

¦вирата й парламентська криза триумвирата, отношения між лідерами партии, роль Бухаріна в ¦

¦розгромі оппозиции. Так ж хотілося б вирізнити й економічні програми, ¦

¦запропоновані Бухариным, осознание сенс поражения, недостатки помірної по -¦

¦литики, внесение нових пропозицій реформах у промисловості й у зом х-ве.¦

¦У третій главі спробував розповісти про судовий процес «падіння «особистості Бухари-¦

¦на, необаснованых обвинувачень висунутих проти Сталіним та Молотовым. Так ¦

¦ж порушується і становище у партії, у 1929 р. і почав правління культу ли-¦

¦чности і проведення сталінської «революції згори » .

¦

¦ - 1 ;

¦

¦——————————————————————————————————— ———¦

¦ БУХАРИН (політичний портрет). Запровадження. ¦

L====================================================================== ======;

1.4 р====================================================================== ======.

¦ БУХАРИН (політичний портрет). Глава 1. ¦

¦——————————————————————————————————— ———¦

¦ Р л, а а 1.

¦

¦ - Д у у метрів за і р, а т: Б у x, а р і зв і З т, а л і зв ;

¦

¦

¦

¦ У першій половині 1925 года, в віці тридцяти у віці Бухарин посаді- ¦

¦пінно очолив разом із Сталіним нове керівництво переважно Централь-¦

¦ном Комитете;для Бухаріна настав період його найбільшого впливу советскую¦

¦политику.Их коаліція виникла результаті розірвання антитроцкистского ¦

¦триумвирата, который став розпадатися наприкінці 1924 року й остаточно раз — ¦

¦валився в 1925 г., когда Зінов'єв і Каменєв спочатку тайно, а потім відкрито ¦

¦кинули виклик Сталіну як керівнику партійного апарату і Бухарину як ¦

¦выраразителю партійної ідеології й политики.

¦

¦ Створення дуумвирата пояснювалося такими арифметичискими міркуваннями. ¦

¦1925;го Політбюро складався з семи повноправними членами — Троцкого, Зино- ¦

¦вьева, Каменева, Сталина, Рыкова, Томского і Бухарина, ставшего його повноправним ¦

¦членом по смерті Ленина. Первые троє стояли нині у опозиції официаль-¦

¦іншої политике, хотя до весни 1926 р. де вони виступали совместно. Рыков і Том- ¦

¦ський загалом погоджувалися б із политикой, главным виразником якої було Бухарин¦

¦Об'єднавшись з Бухариным, Сталин відновив четвірку переважно Політ — ¦

¦бюро проти своїх колишніх союзниківЗинов'єва і Каменева. В свою чергу Бу-¦

¦харіним забезпечував офіційне більшість під час затвердження тієї политики, в ко-¦

¦торую палко верил. Кроме того, осуждая будь-яку особисту борьбу, он побічно ¦

¦пояснював витоки дуумвариата: «Люди мають боротися за большинство, если хочуть ¦

¦забезпечити проведення своєї политики, которую вважають правильної «.Це озна- ¦

¦чало, что блок є найкращою характеристикою переважно Політбюро, ¦

¦возглавлявшегося Сталіним та Бухариным. Это був тимчасовий взаємовигідний союз,¦

¦а чи не єдина угруповання поностью единомыслящих лидеров.(Бухарин Н.И.Автобио-¦

¦графия. «Діячі СРСР і Жовтневої революції «.Енциклопедичний словник ¦

¦Гранат, т.44,ч.1).Подобно колишньому тріумвірату й пізнішої об'єднаної ¦

¦лівої опозицій Троцкого, Зиновьева і Каменева, сплочение сталинскобухарин — ¦

¦ского більшості пояснювалося опасностью, исходившей загальних противників, а ¦

¦як загальними убеждениями. На цієї основе, несмотря на ознаки внутрішньої ¦

¦напряженности, коалиция вистояла як і стадії боротьби при своєму за ¦

¦народженні в 1925 г., і у жорстоких фракційних розбіжностей 1926; 1927гг., ¦

¦які наприкінці кінців поширилися на всі питання внутрішньої і ¦

¦зовнішньої политике. Затем, после опозиційного розгрому лівих на ХV з'їзді ¦

¦партії, у грудні 1927 г., коалиция распалась.(Стивен Коен. Бухарин, глава 7, ¦

¦стор. 254−255.).

¦

¦ Сталін дав створеної коаліції організовану власть. С тих пор, кок він во-¦

¦зглавил Секретаріат партии, то є став генсеком (в 1922 г.), он старанно и¦

¦вміло насаджував у Комуністичній партії далеко простиравшиеся повноваження центрального пар — ¦

¦тийного аппарата. Сталинская машина влади, було продемонстровано на ХIV ¦

¦з'їзді партії, у грудні 1925 г. Зиновьев і Каменєв виступили на съезде, проте- ¦

¦стуя проти політики руководста дуумвирата. Они було розгромлено 559 голосами¦

¦притив 65.

¦

¦ Роль Бухаріна в коаліції була сложнее, но однаково важна, по крайней¦

¦мері в начале. Прежде всього він розробляв і формулював економічну по- ¦

¦литику й керівництва у період між 1925 і 1927гг. Не становила ¦

¦секрета, что він відіграв головну роль рішенні розширювати НЭП;он відкрито выска-¦

¦зывался це у своїх ідеологічних обществах. Он як був вдих- ¦

¦новителем поглядів партійного більшості стосовно питань промислового й сельс- ¦

¦кого розвитку, а й особисто написав «основні частини «резолюції 1925 г. по агра-¦

¦рной политике, которые викликали широкі дискуссии.(Богденко М. Л. Колгоспне ¦

¦строительствовесной і вони влітку 1930 г., «Історичні записки », 1980,№ 76).

¦

¦Офіційний більшовизм 1925;1926гг. забезпечено переважно бухаринским;партия следо-¦

¦ - 2 ;

¦

¦——————————————————————————————————— ———¦

¦ БУХАРИН (політичний портрет). Глава 1. ¦

L====================================================================== ======;

+ р====================================================================== ======.

¦ БУХАРИН (політичний портрет). Глава 1. ¦

¦——————————————————————————————————— ———¦

¦валу по бухаринскому шляху до социализму. Его впливу распростронялись не толь-¦

¦до на власну партію і якого стосовно питань внутрішньої политики. Его теорії находи-¦

¦чи систематичне свій відбиток у резолюціях Комінтерну — например, на заседании¦

¦Виконкому Комінтерну у квітні 1925 г., он представив 63 нових «тези по крє -¦

¦стьянскому вопросу. С 1926 г., он майже одиночній тюремній камері формував офіційні ¦

¦погляди більшовиків зовнішній мир, международный капіталізм і робочий движе-¦

¦ние.(С.Коэн.Бухарин, стр 275).

¦

¦ Взагалі між Бухариным і Сталіним існувало близьке розподіл ¦

¦обязаностей:один займався формулюванням питань політики і теории, другой¦

¦керував організованим механизмом.(Богданов А. «Філософія живого досвіду. », ¦

¦1970.) Сталин, конечно, не був неосвічений у політиці або теоретично і був ¦

¦до них безразличен. Будучи завжди обережним политиком, он відмежувався від пе — ¦

¦риодических промахів свого союзника, таких, например, как гасло «Збагачуйтеся «¦

¦Усвідомлюючи політичну вразливість деяких теорій Бухарина, он подбав про ¦

¦том, чтобы не ототожнюватись із ним, особенно при тлумаченні таких вопросов, в ¦

¦яких позиція Леніна була особливо неопределенной.

¦

¦ Інший організаційний посаду Бухаріна представляв інший зі свого характеру ¦

¦політичний козырь. Бухарин разом із Зинов'євим в 1923 г. был відповідальним за¦

¦вироблення політичного курсу і поточну діяльність Коминтерна. Хотя до прибл -¦

¦тября 1926 г. Зиновьев формально залишався головою Коминтерна, его час- ¦

¦жение у грудні 1925 г. привело до тому, что Бухарин незабаром стало фактично воз-¦

¦главлять цю міжнародну организацию. После офіційного зняття Зинов'єва ¦

¦Бухарин став генеральний секретар Виконкому Комінтерну и, таким чином, ¦

¦юридично його главою (посаду голови була упразднена).

¦

¦Ці сфери деетельности Бухаріна (центральні органи пресі й Комінтерн) были¦

¦його «князівствами » .Вони відповідали його загальної роль боротьбі більшості ¦

¦проти оппозиции;тогда як Сталін же вів організовану борьбу, Бухарин вів вой-¦

¦ну идеологическую, его ідеї, й контраргументи становили сутність як наступа-¦

¦тельной, так і оборонної тактики руководства. На перших стадіях дуумвира-¦

¦та він був цілком незалежний як ідеологічний боец.

¦

¦ Хоча ці переваги набували дедалі більше примарний характер, отношение ¦

¦до них був дуже серьезным;это це випливає з того, какое значення мало в 20-х ¦

¦роках політичні та партійні біографії провідних керівників держави і які попы-¦

¦тчи робили що з них. Зиновьев і Каменєв відчайдушно намагалися за- ¦

¦тушувати свою ганьбу в 1927 г.;их опоненти цього позволили. Зиновьев стара-¦

¦лся в 1925 г. выйти напервый план як теоретик, но отримав опір із боку Бу-¦

¦харина.Троцкий намагався якось спокутувати своє меньшевистское прошлое;этотфакт¦

¦у його біографії завжди використовували противники. Сталин, вытесняя своїх сопер- ¦

¦ников, шаг по кроку домігся деякого авторитету в Коминтерне, но він був ¦

¦цілком невідомий як теоретик й болісніше сприймав это, что видно из¦

¦слів Бухарина, сказанных в 1927 г.: «Сталіна з'їдає жага стати визнаним ¦

¦теоретиком.Он считает, что йому цього бракує. «(Меморандум Бухарина¦

¦-Каменєва р. 1897. Стивен Коэн).

¦

¦ У цьому контексті зрозуміла важлива роль Бухаріна в дуумвирате. Ранее перші триум¦

¦вири объеденялись в надежде, что їх колективне становище похитне огро — ¦

¦мны авторитет Троцького партии. Однако тепер Зінов'єв і Каменєв порвали зі ¦

¦Сталіним та невдовзі об'єдналися з ним. Иллюзия їх колективного авторитету ¦

¦спонукала Каменєва звернутися до Троцькому: «Досить вас і Зинов'єву вырабо-¦

¦тать єдину платформу, и партія матиме справжній Центральний Комітет ". ¦

¦Троцький вспоминал, как він висміював «такий бюрократичний оптимізм «(Бухарин¦

¦ «До питання троцькізмі «), але несомненно, что Сталіна наводила жахало сама ¦

¦думку про можливість здійснення надій Каменева. Приход Бухаріна до совме — ¦

¦стному керівництву зі Сталіним допоміг останньому запобігти цю опасность,¦

¦т.к. на відміну Сталіним що його голос був авторитетним у зовніі ¦

¦ - 3 ;

¦

¦——————————————————————————————————— ———¦

¦ БУХАРИН (політичний портрет). Глава 1. ¦

L====================================================================== ======;

+ р====================================================================== ======.

¦ Топоркова С. А. АП-53. БУХАРИН (політичний портрет). Глава 1. ¦

¦——————————————————————————————————— ———¦

¦внутрішньополітичних вопросах. В водночас Бухарин фактично виступив поручи-¦

¦телем генсека, распространив своєї популярності на человека, которого недолюбли¦

¦вали як у особистим причинам, так і через политичиских разногласий.

¦

¦ Так виглядав загалом сталинско-бухаринский дуумвират. Как спадкоємці Ленина¦

¦насамперед Сталін і Бухарин були високопоставленими партійними лідерами большинства, но¦

¦не єдиними його великими представителями. Два інших члена Політбюро ¦

¦придбали на той час особливої значимості як стійкі прибічники бухарин- ¦

¦ской політики боьшинства і рішучі противники левых. Одним їх був ¦

¦Олексію Івановичу Рыков, который, будучи наступником Ленинана посаді председателя¦

¦Раднаркому і замінивши в 1926 г. Каменєва посаді голови Ради праці та ¦

¦обороны, занимал дві найважливіші політичні должности. Другим був Міха- ¦

¦мул Павлович Томский, который, начиная з 1918 г., являлся керівником советских¦

¦профсоюзов.Два цих важливих (і забутих) діяча революції були старими ¦

¦большевиками, полноправными членами Політбюро з 1922 г., а тепер прибічниками ¦

¦непу як економічної структуры, необходимой для индустриализации. Вместе з ¦

¦Бухариным вони становили в 1928;1929 гг. руководство правої опозиції проти ¦

¦Сталина.Союз Бухарина, Рыкова і Томского, уже заметный, хотя і цілком отчет-¦

¦ливый, сложился, по крайнього заходу до 1926 г., скорее з обстоятельств, чем ¦

¦будь-якого плана.

¦

¦ Таким образом, между 1925 і 1928гг. Бухарин досяг високих посад у руковод-¦

¦стве і сфери впливу країни завдяки згуртуванню однодумців навколо його за- ¦

¦литики, коалиции зі Сталіним та за умов вакуума, возникшего в результаті от-¦

¦ступничества (та був винятки з партії) інших трьох ленінських наследни- ¦

¦ников.В перебігу цих років він відігравав важливу роль як руководитель. Хотя в ¦

¦кінцевому підсумку він допустил, чтобы його авторитет використовувався для дій ¦

¦непривабливих і приречених на неудачу.

¦

¦ Головною помилкою Бухарина (как втім, і його суперників) було небажання чи ¦

¦нездатність проявити ті ж самі чуйність та терпимість до своїх партійним про-¦

¦тивникам, исходя з предпосылки, будто економічному й культурного плюрали — ¦

¦зму радянського суспільства" може протистояти якесь єдність поглядів всередині ¦

¦партии.С моменту виникнення дуумвирата Бухарин дедалі більше відчував відтінок ¦

¦мстительности, которую приймали внутрішньопартійні битвы. На нараді XIVсъезда¦

¦у грудні 1925 г., на якому Бухарин підтримав організаційні репресії ¦

¦Сталіна проти ленинградцев, Каменев з обуренням заметил, что Бухарин отве- ¦

¦ргал застосування аналогічних заходів проти Троцького 1923;1924гг.Со свого ме- ¦

¦ста Троцький вигукнув: «Він ввійшов у смак! «Кілька днів в листі ¦

¦щодо нього Бухарин відповів: «Ви думаете, что я «ввійшов у смак », а мене цього ¦

¦ «смаку «трясе з ніг до голови «(Цит.в листі Троцького Бухарину, датированому ¦

¦6 січня 1926 г.).Видимо, можно пояснити тому, почему Бухарин санкцио- ¦

¦нировал репрессии, несмотря за свої отговорки. В перебігу півроку зинов'ївці ¦

¦обирали його мішенню грубих нападок. Он не преувеличивал, когда жаловался, что ¦

¦вони ігнорували «элементарнейшую справедливість «і «безсоромно мене тра-¦

¦вили " .Він був цілком измотан, подавлен і раздражен. Он знал, если б перемогу ¦

¦здобув Зиновьев, который ще раніше включилися вимагав суворих заходів проти Троцкого, он ¦

¦ні би більш милостивий (Бухарин, цит. в листі Троцкого. Стивен Коэн).

¦

¦ Підгрунтям погіршення Бухаріна відносини із своїми противниками було його партнерство ¦

¦зі Сталиным. Несмотря на грізні ознаки їх майбутніх разногласий, а і з- ¦

¦за тривалого аж до 1927 г. небажання Бухаріна повірити наихуд-¦

¦шим сталінським обвинувачень на адресу оппозиции, дуумвират прдолжал существовать.¦

¦Це был, пожалуй, самый неймовірний спілка перетворилася на истории, объединивший двох деятелей,¦

¦які мали нічого спільного ні з своїм качествам, ни по дарованиям, ни по ¦

¦намерениям.Существует уривчасте і непереконливий свідоцтво про про наявність у ¦

¦1925г.составленного нібито за участі Рикова і Томського плану усунення ¦

¦Сталіна з посади генерального секретаря заміна його Дзержинским (Стивен Коэн)¦

¦ - 4 ;

¦

¦——————————————————————————————————— ———¦

¦ БУХАРИН (політичний портрет). Глава 1. ¦

L====================================================================== ======;

+ р====================================================================== ======.

¦ БУХАРИН (політичний портрет). Глава 2. ¦

¦——————————————————————————————————— ———¦

¦Але надееться, что коли-небудь архіви розкриють його историю, разумее-¦

¦тся, сложную і мучительную.

¦

¦

¦

¦ Р л, а а 2.

¦

¦

¦

¦ - До р і із і з у м е р е зв зв про і п про л тощо і до і ;

¦

¦

¦

¦ З 1924 по 1926 р. Бухарин, обсуждая економічну политику, использовал ши- ¦

¦рокие і найчастіше абстрактні понятия. Теория була головним справою; теоритиче -¦

¦ський спосіб висловлювання був ближче всего. Его ставлення до економіки мало ¦

¦філософський характер, потому що не хотів відривати його від своєї більш широ-¦

¦дідька лисого концепції робітничо-селянської смычки. Бухарин ніколи не повністю отка- ¦

¦зывался від такої підходи до політичним проблем і зазвичай вважав за краще ¦

¦залишати Рыкову виклад деталей і статистики.

¦

¦ Зміна стилю збіглося з переглядом й суттєвими змінами политики¦

¦Бухарина.Этот процес почався навесні 1926 г., когда Бухарин зрозумів, що некото -¦

¦рыеего економічні посилки виявилися помилковими чи устаревают, и продолжа-¦

¦лся протягом 1927 г., когда він більше повно виклав свої припущення. ¦

¦Кульмінаційним зміною політики Бухаріна з’явився XV з'їзд партії, у декаб-¦

¦ре 1927 г. В резолюціях цього з'їзду втілилася переглянута програма Бу- ¦

¦харіна та її союзников, а також їхніх розуміння нового періоду розвитку советс- ¦

¦дідька лисого экономики.

¦

¦ Бухарин подчеркивал, что ці зміни є відходом від принципов¦

¦що він висунув в 1924;1926гг.Пересмотренные принципи Бухаріна повністю ¦

¦залишалися у межах непу і допускали, как і прежде, на певне час ¦

¦існування значного приватного сектора, индивидуальных селянських хо-¦

¦зяйств, накопление приватного капіталу і переважання ринкових производственных¦

¦отношений.Тем щонайменше що це істотних змін початкової програми ¦

¦Бухарина, представлявшие собою відмови від беззастережної опертя вільні ры-¦

¦нічні відносини у користь великого втручання у вигляді плано — ¦

¦вых инвестиций, увеличения контролю за приватним капіталом і перебудови про- ¦

¦изводительных основ сільського хозяйства. К квітня-травня 1926 г. Бухарин і офици-¦

¦льное керівництво визнали значення двох пов’язаних між собою проблем госу-¦

¦дарчого сектора. Далее, он став враховувати думку Преображенського, ¦

¦що хронічною хворобою економіки є недолік промислових товаров,¦

¦а чи не низький попит на них. Сначала Бухарин вважав товарний голод тимчасовим ¦

¦ «спазмом », який легко можна здолати надзвичайними мерами, пополнив ¦

¦ринок вітчизняними та імпортованими промышлеными товарами. Вскоре він понял,¦

¦що це був довгострокова проблема, хотя і вважав її непоправної причиной¦

¦порушення економічного равновесия. Поскольку попит споживання повинні ¦

¦бути рушійними силами индустриализации, чрезмерный попит Бухарин вважав поло-¦

¦тельным, хотя і неприємним симптомом.

¦

¦ Попри то, что ці дві визнання супроводжувалися бадьорими оцінками до — ¦

¦стигнутых успіхів, і планів на будущее, Бухарин понимал, что виниклі противо-¦

¦речия загрожують курсу індустріалізації загалом та її програмі ринкового про- ¦

¦міна державної промисловості з селянським сільським господарством в ча-¦

¦стности.

¦

¦ Коротше говоря, Бухарин визнав тепер необхідність програми капиталовло- ¦

¦жений в промышленость, которая відрізнялася від програми початку 20-х років дву-¦

¦мя важливими аспектами: во-первых, необходимостью ще більшого збільшення госуда¦

¦рственных расходов, и, во-вторых, их розподіл не мало опреде — ¦

¦ляться переважно потребами ринку при що тривав відставанні тя-¦

¦желой промышлености. Признание того, что подальше зростання залежить від расшире- ¦

¦ния й переустаткування існуючих предприятий, обеспокоенность медлиннным ¦

¦ - 5 ;

¦

¦——————————————————————————————————— ———¦

¦ БУХАРИН (політичний портрет). Глава 2. ¦

L====================================================================== ======;

+ р====================================================================== ======.

¦ БУХАРИН (політичний портрет). Глава 2. ¦

¦——————————————————————————————————— ———¦

¦розвитком металлургии, а також що зростає побоювання щодо загрози війни суще — ¦

¦ственно зблизили Бухаріна і керівництво партії на опозицію левых, которые ¦

¦считали, что важка промисловість потребує термінових капіталовкладень. ¦

¦Проте Бухарин виявився досить обережний і наполягав на том, чтобы ця програм¦

¦мало була обдуманої і сбалансированной.

¦

¦ Два керівних принципу — пропорційне розвиток легкої промышленности¦

¦і уникнення капиталовложений, замораживаемых в дорогих довгострокових ¦

¦проектах,-должны були служити керівництвом при капіталовкладень в существо-¦

¦вавшие і споруджувані предприятия. Бухарин надеялся, что безперервне зростання госу -¦

¦дарчого споживчого сектора економіки в поєднані із продукцією приватної про -¦

¦мышленности і ремісничого виробництва дозволить зменшити товарний голод ¦

¦під час реконструкции. Он указавал, что «гола форма «лівих може лише увели-¦

¦чить цю брак (Бухарин. «На захист пролетарської диктатури » .сборник, стр 225¦

¦ Погодившись неминуче великих затрат, Бухарин вимушений був вернуться¦

¦до «головною проблемі: як і злиденній країні сколотити багатий капітал для інду- ¦

¦стриализации? «(«Щоправда «24 листопада 1924 р.) У цій частині програми существен¦

¦ных змін не произошло. Бухарин як і утверждал, что жоден з трех¦

¦внутрішніх источников, необходимых для капиталовложений, еще не використаний ¦

¦полностью.Самым важливим джерелом він вважав як і прибыль, получаемую в¦

¦державному промисловому секторі та за іншими націоналізованих предприя¦

¦тиях.Одновременно докладав зусиль «раціоналізувати товарообіг », ¦

¦скоротити непродуктивні видатки державних кооперативних перед- ¦

¦приятиях, а також зменшити «ножиці «між роздрібними і оптовими цінами «¦

¦(«Щоправда », 15 січня 1927 г. і 2 лютого 1927 г. Стивен Коэн).

¦

¦ Значення двох інших джерел ограничивалосьпо політичним соображениям¦

¦але Бухарин як і був убежден, что і можуть дати додатковий доход¦

¦До 1926 р. приватний капітал оподатковувався підвищеним і точніше розрахованим налогом¦

¦Одночасно спробували залучити заощадження громадян, у государствен¦

¦ные і кооперативні банки чином великої довіри цим інститутом і рубаю. «¦

¦І наконец, проблема отримання величезних фондов, необходимых для индустриализа- ¦

¦ции змушувала Бухаріна виявляти великий інтерес до можливої іноземної по¦

¦мощи, хотя ця перспектива швидко звелася нанівець через ухутшения відносин ¦

¦між Радянський Союз і капіталістичними країнами («Прада », 28 травня 1926 г)¦

¦Через війну Бухарин зупинив свій вибір на внутрішніх источниках. В промови на¦

¦передодні XV з'їзду партії, у 1927 р. він попереджав необхідність на некото-¦

¦рої час тугіше затягати пояса. При цьому знову висловив упевненість в том,¦

¦що й продумано розпорядитися і міг би належно застосувати доступні ¦

¦источники, то можна успішно здійснити індустріалізацію і іноземних ¦

¦кредитов, а також без значних труднощів населенню: «Ми вважаємо і счита-¦

¦ем, что при условии… рационализации, экономии, снижения себестоимости, собира -¦

¦ния розпорошених заощаджень у місті та селі ми ці труднощі подолаємо ¦

¦(«Щоправда «24 листопада 1927 г. Стивен Коэн).

¦

¦ У кожного варіанта програми індустріалізації Бухарин символізував необходи-¦

¦мость економічного планирования. Только план міг забезпечити бажаний ха-¦

¦рактер розвитку і його темпы, а також повне використання готівкових ре -¦

¦сурсов.В 1927 року Бухарин і керівництво партії прийняли ідею п’ятирічного ¦

¦плану для всієї економіки страны. На XV з'їзді партии, состоявшемся в грудні, ¦

¦були реальні контрольні цифры, а загальні директивы. Поэтому ¦

¦Бухарин під час перед з'їздом спробував визначити поняття «реального «пла-¦

¦нирования.

¦

¦ Його концепція складалася з трьох основних взаємозалежних предложения. Вопервых,¦

¦планові цифри повинні прагнути бути розраховані з урахуванням наукової статисти та повинні ¦

¦бути реалистичными. Во-вторых, и щодо і виконання перспективних ¦

¦завдань «необхідно враховувати приблизність нашого п’ятирічного плану «¦

¦ - 6 ;

¦

¦——————————————————————————————————— ———¦

¦ БУХАРИН (політичний портрет). Глава 2. ¦

L====================================================================== ======;

+ р====================================================================== ======.

¦ БУХАРИН (політичний портрет). Глава 2. ¦

¦——————————————————————————————————— ———¦

¦Планові завдання розглядалися як гнучких керівних установок, а ¦

¦не обов’язкових декретов, навязанных сверху. Допускались варіювання таких ¦

¦велмчин, как розмір річного врожаю та збору зерна. В-третьих, главная ідея пла-¦

¦на полягала необхідності суворого «основних господарських пропорцій в країні «¦

¦а именно, необходимого співвідношень між важку й легкої промисловістю і ¦

¦сільським хозяйством, между планованим обсягом продукції і на очікуваним попитом ¦

¦коштом виробництва та предмети потребления.

¦

¦——————————————————————————————————— ———¦

¦ БУХАРИН (політичний портрет). Глава 2. ¦

¦——————————————————————————————————— ———¦

¦ Неясно, в якій мірі був потрібен перегляд аграрної програми Бухарина. В ¦

¦цьому питанні у нього було значно меншу решимость. Одной з причин неі- ¦

¦зменности аграрної програми Бухаріна було то, что вона виправдовувала себя. Пока-¦

¦затели урожая, продажу й успішного складання державі сільгосппродукції в 1925 і 1926 гг.¦

¦соціальній та перших трьох кварталах 1927 г. відповідали сподіваним, і навіть пре-¦

¦зійшли їх. З 1926 г. до листопада 1927 г., коли з’явилися перші ознаки резко-¦

¦го зменшення держпостачань, у висловлюваннях Бухаріна щодо зерновий проб-¦

¦лемы була помітна самозаспокоєність. Він завжди казав, що періодичні трудности¦

¦з госпоставками зерна викликалися неправильної політикою цін, і соответствующи¦

¦ми помилками виконавчих органів, а не «зерновий страйком кулаков, как¦

¦це стверджувала опозиція в 1926 г. Наснагу Бухаріна щодо того, что¦

¦державні і кооперативні підприємства встановили «зернову монопо-¦

¦лію ", затримало його реакцію на важливу проблему: годовой зростання сельскохозяйствен¦

¦ного виробництва серйозно відставало від зростання промышлености, було злове- ¦

¦ещей диспропорцією промышленого производства.

¦

¦ У 1927 р. Бухарин оголосив про важливому зміні в офіційної агра — ¦

¦рной политике, проводившейся з 1925 г. Объясняя, что протягом останніх два року ¦

¦ «командні висоти «держави укрепились, что змичка з селянськими массами¦

¦забезпечена, а куркульство соціально «ізольоване », він заявил, что стало возмо- ¦

¦жным розпочати «наступ проти кулака », щоб обмежити його «експлуататор -¦

¦ские тенденції «(Бухарин Н.І. На захист для пролетарської революції. с.202- 211). ¦

¦Ці пояснення не переконали Троцького: «Сегодня-обогащайтесь! », а завтра — «Геть ¦

¦кулака! «Це легко говорити Бухарину. Он береться за перо — хвилин і готова. Йому ¦

¦нічого тярять. «(Trotsky Leon. The real Situation in Russia. NewYork, 1967, ¦

¦стр.11.Стивен Коэн).

¦ ¦

¦ Ця заява частково означало скасування сільськогосподарських реформ 1925 г.¦

¦Повністю закрилася двері «куркульського рішенню «сільськогосподарських проблем ¦

¦Радянської России. Политика Бухаріна досі орієнтувалася на индивидуальные¦

¦селянські господарства й нагромадження приватного капіталу і комерціалізацію ¦

¦сільського хозяйства. Учитывая його нові прагнення до индустриализации, кажется¦

¦странным, что Бухарин вибрав цей момент, чтобы відговоритися від розширення ¦

¦сільськогосподарського виробництва, у найпродуктивніших селянських ¦

¦хозяйствах.Он сподівався компенсувати втрата часу та дістати выгрыш двома ¦

¦способами з метою підвищення продуктивності сільського хозяйства.

¦

¦ Во-первых, Бухарин закликав до інтенсивної допомоги держав з метою прео -¦

¦доления «варварської примітивною обробки землі «селянамиединоличниками.¦

¦Удосконалені методи культивации, удобрения, ирригации, создание нових ¦

¦сортів зернових культур елементарний просвітництво — ось що досі пір ¦

¦ігнорувалося і тепер Бухарин закликав використовуватиме «рационализа- ¦

¦ции «і підйому індивідуальних селянських господарств при порівняно малих ¦

¦затратах.Во-вторых, Бухарин пропонував далекосяжніший путь, хотя і пов’язаний- ¦

¦ный з великим риском;он відбивав важливе зміна у його взглядах. План преду- ¦

¦сматривал створення колективних хозяйств, преимущественно крупных, механизиро-¦

¦ванних кооперативов. Ни сам Бухарин, ни хтось більше з керівників пар- ¦

¦ - 7 ;

¦

¦——————————————————————————————————— ———¦

¦ БУХАРИН (політичний портрет). Глава 2. ¦

L====================================================================== ======;

+ р====================================================================== ======.

¦ БУХАРИН (політичний портрет). Глава 2. ¦

¦——————————————————————————————————— ———¦

¦тии остаточно XV з'їзду публічно не виступав із тим початку помірної кол¦

¦лективизации.Но принцип Бухаріна був ясен. Он вважав свої кооперативи альтер-¦

¦нативой індивідуальним господарствам чи ринковим кооперативам, он розглядав ¦

¦їх як спробу використання додаткових капіталовкладень і матеріальних ¦

¦стимулів з метою створення добровільних объединений, нового сектора произво — ¦

¦дства зерна збільшення обсягу сільськогосподарської продукції у час ¦

¦намічуваній индустриализации. Бухарин наполягав на том, что приватні крестьян-¦

¦ские господарства повинні залишатися становим хребтом радянського господарства на ¦

¦ «кілька десятиріч » .

¦

¦ Ось такими були основні изменения, внесенные Бухариным на свій економічну ¦

¦програму напередодні XV съезда. Его нові театральні ідеї були добре задуманы, но одновре-¦

¦менно з цим реалістичні і осторожны. Исчезла самоуспокоенность, которую левые¦

¦висміювали як «восстановительную ідеологію » .Характерною рисою його нової ¦

¦реалістичної політики було б підкреслення значення культурної революції как¦

¦неотъемлего елемента процесу модернізації экономики, подготовки кадрів обра-¦

¦зованных рабочих, техников і виробництва і достежение научного¦

¦і технічного прогресса.

¦

¦ Крім того, хотя і з певним опозданием, Бухарин усвідомив деякі недоста¦

¦тки, присущие радянської в промисловості й сільському хозяйству, а як і усили -¦

¦вшиеся наслідки цих недостатков. Бухарин считал, что він врахував усі це у ¦

¦своєї политике. Его переглянута стратегія розвитку в значительно¦

¦більшою мірою будувалася на втручанні государства, на більш суворому ¦

¦контролю за приватним капиталом, на довгостроковому плануванні і реконструкції ¦

¦виробничої основи нэповскго общества. По-прежнему залишалися неразрешен¦

¦ными протистояння між зростанням прямих податків та прийдешнім збільшенням заощаджень гра -¦

¦ждан, между обмеженнями для куркульства і прагненням збільшити валовий ¦

¦обсяг сельхозпродукции, меду завданням зменшення витрат у в промисловості й за-¦

¦дачею підвищення рівня життя рабочих. Кроме того, было неясно, сможет чи «раци-¦

¦ональное ведення господарства «невдовзі дати суттєві излишки, необходимые для ка-¦

¦питоловложений, и чи вдасться зменшити товарний голод настолько, чтобы обидві - ¦

¦спечить безперервне зростання торгівлі сільськогосподарськими продуктами.

¦

¦ Але хоч його нові пропозиції запізнилися и, возможно, не цілком вкладалися ¦

¦у його теоретичний анализ, Бухарин більше зм’якшував гостроти проблем, для реше¦

¦ния що їх пропонував використовувати змішану економіку на різних її фо-¦

¦рмах:максимально розширити можливості існуючих підприємств (для чого не¦

¦знадобиться значних капіталовкладень) і будувати нові предприятия;со -¦

¦читати планування з допомогою ринкової економіки там, где вона має ¦

¦преимущество.Для програми Бухарина, основанной на еволюційних методах, уме- ¦

¦ренных мету і долговремннных решениях, требовался період без внут¦

¦ренних і зовнішніх кризисов. Однако і те, и інші назрівали. Внутрішній кризис,¦

¦гострота фільму була очевидна в жовтні-грудні 1927 г., частично був ви- ¦

¦щвап запізнілою реакцією керівництва партії партії на відзначені проблеми. ¦

¦Зовнішній кризис, включая загрозу войны, в основному не підпорядковувався контролю. ¦

¦——————————————————————————————————— ———¦

¦ БУХАРИН (політичний портрет). Глава 2. ¦

¦——————————————————————————————————— ———¦

¦

¦

¦ Р л, а а 3.

¦

¦

¦

¦ П, а буд е зв і е Б у x, а р і зв а.

¦

¦ М, а год, а л про З т, а л і зв з до про і р е в про л ю ц і и.

¦

¦

¦

¦ У 1928;1929гг.на одинадцятому року правління більшовиків і друге раз Рос-¦

¦ця знову стояла одразу на порозі революции. Хотя ніхто не подозревал, к зими ¦

¦ - 8 ;

¦

¦——————————————————————————————————— ———¦

БУХАРИН (політичний портрет). Глава 2. ¦

L====================================================================== ======;

+ р====================================================================== ======.

¦ БУХАРИН (політичний портрет). Глава 3. ¦

¦——————————————————————————————————— ———¦

¦1929;1930гг. вся країна 150 млн. жителів було охоплено лихоманкою сталинской¦

¦ «революції згори » .У порівняні з які прийшли змінюють сталінським порядком со-¦

¦ветский неп 20-х рр. характеризувався наявністю значного плюралізму в ¦

¦авторитарних рамках однопартійної диктатуры. Главным прикладом цієї була ¦

¦економічна сфера, где 25 млн. селянських дворів виробляли практично ¦

¦всю продукцію сільського хозяйства, где мільйони ремісників виготовляли 28%¦

¦всіх промислові товари і південь від половини близько трьох чвертей основних предметов¦

¦широкого потребления. Несмотря на зростаючий вагу державного сектора, в ко-¦

¦нце 20-х рр. приватне підприємництво досі визначало напрям зі -¦

¦ветской экономики.

¦

¦ 1928;1929 рр. були поворотним пунктом у проведенні і характері політики ¦

¦радянського руководства. Они ознаменували перехід від переважно відкритої ¦

¦внутрішньопартійної політики 20-х рр. і більше раннього періоду до таємницею політиці ¦

¦30-х гг. и наступного времени.

¦

¦ Зіткнення між бухаринской i сталінської фракціями в Політбюро в 1928; ¦

¦1929 рр. стало проміжним епізодом цього процесса. Хотя обидві фракции, как ¦

¦і прежде, искали підтримки у широких партійних кругах, они робили зто більш ¦

¦скрытно, чем в попередній период. Открытые конфлікти не виходили за преде-¦

¦лы закритих і рідко висвітлювали печатисовещаний вищого руководства. На всем¦

¦протязі цієї жорстокої сутички обидві фракції публічно заперечували своє существо¦

¦вание, и лише середині 1929 г., когда опредилился исход, противники були офи-¦

¦циально названі по именам.

¦

¦ Це не означает, что широким партійним колам було щось известно¦

¦про яка походила всередині сталинско-бухаринского керівництва доленосною борь-¦

¦бе влади і політичний направление. Сведения про розбіжності серед членів ¦

¦Політбюро і ЦК быстро, хотя і з певним искажением, доходили до нижчестоящих ¦

¦партійних керівників держави і «кожен грамотний партієць «розумів эзопов мову ¦

¦дискусій. (Вагонів Ф.М. «Перший ухил в ВКП (б) та її розгром (1928; 1930гг.)¦

¦1977 г.).Политические события, приведшие до сталінської «революції згори », ¦

¦були й і по сьогодні у багатьох важливих відносинах дуже туман¦

¦ными.

¦

¦ Серед цих неясностей непоследнее його місце займає питання том, в який ¦

¦момент розвалилася сталинско-бухаринская коалиция, в перебігу трьох років руково-¦

¦дившая партией. Это сталося не вдруг. Скрытые разногласия, сопровождавшие по-¦

¦воріт економічної і комінтернівської політики керівництва вліво в 1927 р., ¦

¦проявилися у перестановці акцентов, нелегких компрамиссах і політичному мане¦

¦врировании на що відбулося грудні XV з'їзді партии. Разногласия ці усили-¦

¦вались і далі сприяли вибуху протягом перших місяців 1928 г. Окончательное пораже-¦

¦ние лівих позбавило високого політичного змісту союз між Сталін і правыми¦

¦в Политбюро, а різке зменшення хлібозаготівель наприкінці 1927 р. знищило ¦

¦залишки одностайності у внутрішній политике.

¦

¦ Ухвалена початку січня 1928 р. рішення звернутися до «надзвичайним », «эк-¦

¦стренным «заходам стало поворотним событием. Оно було винесено единогласно, но ¦

¦її наслідки майже відразу ж безповоротно розкололи Политбюро. Бухарин, ¦

¦Риков і Томський підтримали це рішення як сумну тимчасову необходимость¦

¦Деякі наслідки початку «надзвичайним заходам «можна було предска — ¦

¦зать, и все Політбюро несло них ответственность, однако своєї надмірної ¦

¦жорстокістю і масштабами компанію зобов’язана переважно Сталіну. ¦

¦ Стосунки між Бухариным і Сталіним відповідно ухудшались. Их совме — ¦

¦стные публічні выступления, несмотря намагання зберегти видимість единства¦

¦ставали ледь прикритими столкновениями. Словесная дуель прийняла гострий ¦

¦оборот 28 мая, когда Сталін насмілився з’явитися у інституті червоною профессу-¦

¦ры — ідеологічному таборі Бухарина, где виступив щодо «хлібного фронту «¦

¦Аудиторія чудово поняла, кто є об'єктом його критики, и была¦

¦ - 9 ;

¦

¦——————————————————————————————————— ———¦

¦ БУХАРИН (політичний портрет). Глава 3. ¦

L====================================================================== ======;

+ р====================================================================== ======.

БУХАРИН (політичний портрет). Глава 3. ¦

¦——————————————————————————————————— ———¦

¦цілком ошеломлена. Примерно до того ж час Бухарин став у приватних разгово-¦

¦рах назывть Сталіна представником неотроцкизма (Сталін Й. В. Соч., в 13 томах¦

¦т.11 стр.81−97.Стивен Коэн).

¦

¦ Тим часом Бухарин намагався затвердити свій вплив Политбюро. В записках¦

¦поддержаных також Рыковым, Томским і Углановым і адресованих членам Политбю-¦

¦рв наприкінці мая-июня, он розкритикував сталінський курс та детально виклав ¦

¦власні рекомендации. Бухарин утверждал, что внаслідок які з’явились у Полит-¦

¦бюро суперечностей у ньому немає «ні линии, ни загального часу » ,і соціальна політика день в¦

¦день просто импровизируется, а на планованому 4 липня Пленумі ЦК непро -¦

¦бходимо провести широку дискусію за всі спірним вопросам. Хотя Сталін при-¦

¦нял «дев'ять десятих «сталінських рекомендаций, он не здавався і наполягав на ¦

¦том, чтобы керівництво знову виступив із одностайними резолюциями, что в конце¦

¦кінців і произошло. Бухарин жаловался, что Сталін застосовує в Політбюро укло -¦

¦нчивую і вероломную тактику. К кінцю июня, несмотря на видимість единства, в ¦

¦керівництві хто б отримати його существование, да й підстав для не-¦

¦го не было.

¦

¦ Політичні розбіжності у большевитском керівництві обернулися боротьбою за¦

¦власть.Подспудная боротьба супроводжувалася словесної войной. В газетах, поддержа-¦

¦вших соперничающие фракции, нарастала езопівська полемика;обе боку таємно ¦

¦распостраняли свої документы.

¦

¦ Мета цієї деетельности полягало у том, чтобы завоювати зважується на власну сторону¦

¦більшість у Центральному Комитете, состоявшем з сімдесяти одного члена. По ¦

¦мері наближення липневого пленуму боротьба розпалювалася все сильнее. Угланов і ¦

¦москвичі регулярно радилися з депутатамииз провинции, и у всій видимості, ¦

¦провели осноную роботу з обробці в користь правых. Однако Бухарин рассы-¦

¦лал своїх емісарів. У Зверненні бухарінців до членів ЦК підкреслювалася сроч-¦

¦ная необхідність рішуче розірвати зі «надзвичайними заходами «і рассматрива- ¦

¦лася шкідлива роль Сталіна у їх проведении. Утверждая, что цього заходу дають все ¦

¦ухудшающися економічні результати, і аналітиків створюють чревату небезпека политиче-¦

¦ской ситуації у деревне, они наполягали на том, что зовсім нікудишнє заготови-¦

¦тельная компанія й інші дії Сталін є порушенням рішень XVсъе-¦

¦зда партії і наступних його пленумів І що Сталін несе ответственност¦

¦за яке склалося тяжке положение.

¦

¦ Навесні та на початок літа 1928 р. політичне могутність правих має було ¦

¦виглядати цілком внушительным;это спростовує думка про том, что Сталін вже ¦

¦був на той час всесильним генсеком, каким він став в наступні ¦

¦годы.В доповнення до престижу і впливовості офіційних посад Бухарина¦

¦Рикова і Томского, голоса їх мали значним вагою виконавчих ор-¦

¦ганах партии. Бухарин, по всієї видимости, рассчитывал на початку розділити 30 го-¦

¦лосов з 71 приблизно порівну зі Сталиным, если інші залишаться нейтральны¦

¦ми.

¦

¦ Як засвідчили наступні события, политические позиції правих були куди бо-¦

¦лее уязвимы, чем можна було ожидать, судя по займаним посадам і числу союзни-¦

¦ков.Если Бухарин та друзі формально панували найважливіших органах ¦

¦однопартійного государстваи монополізували символи його власти, то Сталін ¦

¦контролював могущественнный, находящийся затінена кабінет, «партію в партії «¦

¦(Lewin Moshe «Russian Peasents and Soviet Power: A Study of Collectivizi — ¦

¦shion.Evanston, III, 1968.c.278).Когда рівновагу сил стало зміщатися в пользу¦

¦Сталина, его прибічники взялися повсюдно витісняти з насиджених місць руко-¦

¦водителей, верных правим чи які симпатизували им.

¦

¦ На насправді Бухарин понимал, что пленум ознаменував велику невдачу ¦

¦правых.Теперь розкол частково виплив на поверхню в ЦК. По мері развертыва-¦

¦ния дискусії з селянському питання надії правих на більшість стали ¦

¦исчезать.Бухарин розраховував ось на підтримку що мав значний вагу делегацій з ¦

¦ - 10 ;

¦

¦——————————————————————————————————— ———¦

¦ БУХАРИН (політичний портрет). Глава 3. ¦

L====================================================================== ======;

+ р====================================================================== ======.

¦ БУХАРИН (політичний портрет). Глава 3. ¦

¦——————————————————————————————————— ———¦

¦України та Ленинграда, однако ті відмовилися втрутитися у спор. Многие делегати ¦

¦були щиро стурбовані наростаючою хвилею селянських хвилювань і проявляли¦

¦колебания, но хотів різку критику Сталіна чи схвалити широкі уступ-¦

¦кі селянству з допомогою индустриализации.

¦

¦ Формально пленум щось изменил. Бухарин та її союзники не зазнали ¦

¦прямого поражения. Обладая меншістю в Політбюро і була в состоя-¦

¦нді объеденить навколо себе Центральний Комитет, они стояли обличчям до особі з бе-¦

¦зжалостным, искусным противником. Испуганный таким оборотом дела, Бухарин пред-¦

¦прийняв відчайдушний шаг, который, когда про неї стало известно, вызвал згубні ¦

¦последствия.В порушенні партійної дисципліни він зробив особисті контакти з ¦

¦опальної опозицією Зинов'єва і Каменева.

¦

¦ Про том, что сталося між ними, мы знаємо з уривчастих записів Каменева, ко-¦

¦торые потрапили до троцькістам і було ними таємно опубліковані півроку через. ¦

¦Повіривши чуткам про том, что генсек сам мав намір вдатися до примерение з левыми¦

¦Бухарин прийшов із на меті залучення на бік Зинов'єва і Каменєва чи ¦

¦примусити їх зберігати нейтралитет. Он, Рыков і Томський погодилися в том, что ¦

¦ «було б набагато лучше, если б [ми] мали зараз у Політбюро замість Сталіна ¦

¦Зинов'єва і Каменева… Разногласия з-поміж них і Сталіним в багато разів серье-¦

¦знее усіх колишніх ми розбіжностей із Вами " .Опинившись в гамлетівської ситуа- ¦

¦ции Бухарин хотів, але з міг боротися відкрито, бо запуганый Центру -¦

¦льный Комітет виступив проти будь-якого винуватця відкритого розколу. «Ми скажем¦

¦ - ось человек, который довів до голоду і гибели. А він — вони захищають ¦

¦куркулів і непманів " .Бухарин міг покладатися лише па то, что його обережні дей-¦

¦ствия чи є якісь зовнішні події здадуться членам ЦК згубну роль Ста-¦

¦лина.С цими словами він ушел, взяв з Каменєва клятву зберігати всі у таємниці як ¦

¦попередивши его, что його следят. В протягом цього року ці фірми зустрінуться ще ¦

¦двічі із яким почуттям пригніченості і безцільності. («Бюлетень опозиції «№ 1−2¦

¦ 1929 г., с.15−17. Стівен Коэн).

¦

¦ А становище у селі все ухудшалось. В підтвердження пророцтв правих ¦

¦літо і осінь принесли нову хвилю крестянских волнений. В результаті углуби- ¦

¦вшегося заготівельного кризи планові завдання промисловості ставились¦

¦під угрозу, на що відреагував нової серією примусових і амбицио-¦

¦зных мер. К осені 1929 р. «надзвичайні заходи «стали (як побоювався Бухарин) ¦

¦упорядоченой системою державних реквизиций).

¦

¦ Спочатку ці події не позначились в розгромленої оппозиции. Томского і ¦

¦його преверженцев офіційно видалили з профспілок в июне, а Бухарин зі своими¦

¦закордонними союзниками був виведений з виконкому Комінтерну в июле. Правда, ¦

¦жоден з цих переміщень не вийшло далеко за межі квітневого рішення зняти ¦

¦Бухаріна і Томського з високих постов, но допровадити їх у членами Политбюро, офици-¦

¦ально досі які є на хорошому счету.

¦

¦ Рішення зрадити ганьбу Бухаріна і все, что він представляет, было прийнято яв-¦

¦але з особистої ініціативи Сталіна і була невід'ємною частиною «революції ¦

¦згори " .Метою кампанії була остаточна дискредитація Бухарина, подрыв його ¦

¦авторитету як вождя большевизма, а і його репутації «улюбленця всієї пар-¦

¦тии «і його найбільшого теоретика. На відміну від Троцького Бухарин надавав си-¦

¦льнейшее интелектуальное вплив на багато сфер партійної жизни.

¦

¦ Через три дні зібрався ЦК. До цього часу неясно, что з точністю сталася ¦

¦цьому критично важливому листопадовому пленумі. 12 ноября, вслед за шквалом загроз ¦

¦із боку сталинистов, требовавших, чтобы Бухарин, Рыков і Томський виступили с¦

¦покаянием, не їх виключать з партии, те оглосили до пленуму обережне, але ¦

¦отнють не покаянне заявление, в котором, признавая певні «успіхи », кри-¦

¦тиковали сталінські методи у селі і вказували їх вплив на рівень ¦

¦життя жінок у городах. Сталин і Молотов негайно виступили проти заявления¦

¦і 17 листопада Бухаріна виключили зі складу Политбюро.

¦

¦ - 11 ;

¦

¦——————————————————————————————————— ———¦

¦ БУХАРИН (політичний портрет). Глава 3. ¦

L====================================================================== ======;

+ р====================================================================== ======.

¦ БУХАРИН (політичний портрет). Глава 3. ¦

¦——————————————————————————————————— ———¦

¦ Хоча це заява був тим самоуничтожительным покаянием, которого до -¦

¦бивался Сталін, воно була політичну капитуляциюи кінець Буха-¦

¦ринской оппозиции.

¦

¦ Хоч би якими були її причины, капитуляция Бухаріна — найбільшого представи-¦

¦теля альтернативної «генеральною лінією «- увінчала ривок Сталіна до влади й ¦

¦затвердила його незаперечне главенство. Она офіційно відзначалася спільно ¦

¦з народженням сталінського культу. 21 грудня, щодня сталінського 50- летия, пе-¦

¦чать заповнилася улесливими панегіриками на його адресу: він було названо «наиболее¦

¦видатним продовжувачем справ Леніна та її найбільш певним учеником, вдохнови-¦

¦телем всіх найголовніших заходів партії, у її боротьбі побудова социали -¦

¦зма, общепризнанным вождем партії і Коминтерна. В числі його заслуг упоминалось¦

¦викриття «антипролетарської, кулацкой «сутності бухаринских ідей. (Ста -¦

¦лин І.В. «Збірник статей на п’ятдесятиріччя від народження «2-ге вид. 1930 г.¦

¦стр.10.Стивен Коэн).В наступні роки цей культ перетворився на громогласное¦

¦прославляння Сталина, которому буде приписані все якості і досягнення, ра-¦

¦неї приписывавшиеся партії і керівництву в целом. Тогда ж закінчилася карье-¦

¦ра Бухаріна (якому було всього 41 рік) як вождя більшовицької революції ¦

¦і «спадкоємця Леніна » .Залишалася ще значна «посмертна життя «в поли-¦

¦тике, но лише посмертна жизнь, не более.

¦

¦

¦

¦ - З, А До Л Ю Ч Є М І Є ;

¦

¦

¦

¦ Після смерті і припинення терору почалася реформація радянського ¦

¦общества, известная під назвою десталінізації; вона супроводжувалася повільний- ¦

¦ным (і досі пір не завершеним) переглядом офіційних оцінок в отношении¦

¦Бухаріна та інших большевиков, ставших жертвами репрессий. Во час возвышения¦

¦Хрущова його прагнення повернути партії чільну роль спонукало його вы-¦

¦ступити із широкою викриттям і осудом сталінських виступів проти ¦

¦партії. У своїй відомій промови на закрите засідання XX з'їзду КПРС фе-¦

¦врале 1956 р. Хрущев, хотя і применул виправдати політичний розгром буха-¦

¦ринской опозиції, у 1929;1929 гг., все само різко засудив сталінський терор 30-х¦

¦гг., и цим побічно обілив його жертви (Khrushcev Nikita P. S. «The Crimes ¦

¦of the Stalin Era ". New-York, 1956. Стівен Коэн).

¦

¦ На початку 60-х гг. Хрущев висунув першому плані питання Бухарине, являвше-¦

¦мся уособленням антисталинизма в партии. В керівництво партії надходили ¦

¦заяви із закликом вимагати повної реабілітації Бухарина, в тому числі лист у По-¦

¦литбюро партії від чотирьох старих большевиков, оставшихся в живих: «Человек,¦

¦під назвою Леніним законним улюбленцем партии, не може бути в списках пре¦

¦дателей і знедолених від партії «(Медведєв Р.А. «До суду истории. Генезис і по-¦

¦слідства сталінізму. «Нью-Йорк, 1974, Стивен Коэн).В 1961 і 1962 рр. вдова Бу-¦

¦харина, которой було дозволено повернутися із сином у Москві після майже двадца-¦

¦ти лет, проведенных в таборах і ссылке, обратилась особисто до Хрущову з проханням ¦

¦офіційно зняти з Бухаріна предъявленые йому в суді звинувачення й повернути ему¦

¦добре партійне ім'я. Хрущов задовольнив першу частина прохання як і можна ¦

¦було понять, склонялся до виконання второй. В грудні 1962 г. официальный пред-¦

¦ставитель відкинув кримінальні обвинувачення короткої фразою: «Ні Бухарин, ни Рыков,¦

¦конечно, шпионами і терористами були ". (П.Поспелов «Щоправда », 23 січня ¦

¦1962 р. Стівен Коэн).

¦

¦ Попри усе й на непрекращавшиеся прохання семьи, политическая реа- ¦

¦билитация не состоялась.

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦ - 12 ;

¦

¦——————————————————————————————————— ———¦

БУХАРИН (політичний портрет). Укладання. ¦

L====================================================================== ======;

+ р====================================================================== ======.

¦ БУХАРИН (політичний портрет). ¦

¦——————————————————————————————————— ———¦

¦

¦

¦

¦

¦ - З п і з про до і з т про год зв і до про у і л тощо е р, а т у р и ;

¦

¦

¦

¦

¦

¦ 1. З т й у е зв До про е зв. Бухарин. Политическая біографія. 1989 г.

¦

¦

¦

¦ 2. Б у x, а р і зв М. І. Автобіографія. «Діячі СРСР і Жовтневої рево-¦

¦ люции " .

¦

¦

¦

¦ 3. Ж у р зв, а л и «Питання історії КПРС «№ 3,4 1991 г.

¦

¦

¦

¦ 4. Б про р буд е зв до про М. Л. Колгоспне будівництво взимку і вони влітку 1930 р., ¦

¦ «Историческия записки », 1980 р. № 76.

¦

¦

¦

¦ 5. До л ю год е в з до і і У. Історичні портрети. 1990 г.

¦

¦

¦

¦ 6. Б про р буд, а зв про в А. Філософія живого досвіду. 1970 г.

¦

¦

¦

¦ 7. Б у р л, а ц до і і Ф. Вожді і радники. 1990 г.

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦

¦ - 13 ;

¦

¦——————————————————————————————————— ———¦

¦ БУХАРИН (політичний портрет). ¦

L====================================================================== ======;

Р Є Ц Є М З І И.

Миколо Івановичу Бухарин, професиональный революционер, крупный політичний діяч і вчена, одне з яскравих фігур у історії большевитской партії і Совітского государстаа цікавий і з сьогодні. Висвітленню основних наравлений політичної діяльності Бухаріна в 1920 — 1930;х гг. посвещен цей реферат.

Перед автором стояла важке завдання — проаналізувати основну деятельность.

Бухаріна і натомість складною і протеворечивой обстановки, существующей в партії, у це время. Он показує Бухаріна у різних ситуациях, подробно розкриває основні моменти у його політичної биографии, рассматривает помилки і заблуждения.

Перше, що у очі - невідповідність назви «Політичний портрет «і задачами, в яких автор хотів показати оснувную політичну діяльність в.

25−30-х рр. Реферат багато в чому неповний й у окремих випадках має місце хара — ктер припущень з подачі метериала. Может бути це пов’язано з тем, что діячность і думки Бухаріна до 1928;1929 рр. переважно відображених у опубликованых метериалах, неполностью доступні, що його роки життя жінок у більшу частину залишаються неясними. Після політичної поразки Бухаріна в 1929 р. мало достовірного з’являлося про нього у радянської прессе, а протягом 20 років тому після арешту в 1937 р. він згадувався лише як «ворог народу ». Приділяючи особливу увагу всередині - портийной боротьбі, автор недооцінює роль Троцкого, который після смерті В.И.Леніно став на чільне місце у Комуністичній партії. До того ж Троцький мав определенні заслуги у справі підготовки вооруженного, организации захисту завоювань революции, відновленні залізничного транспорту, й т.д.

———————————————————————————————————— —————;

Реферат «Бухарин.Политический портрет ». присвячений переважно проблемам внутрипартийной боротьби в РКП (б) й у часности одного з її діячів Членк партії ;

Н.И.Бухарину.Как було вже отмечено, название реферату визначено неправильно т.к. розповідається лише про 1925;1929 рр. його партійної деятельности. На мій погляд автор користувався давольно великої литературой, однако основним джерелом є книга Стівена Коена «Бухарин.Политическия біографія », що підносить матеріал тільки з одного стороны. Любопытно отметить, что весь реферат пронизує ідея сталінського террора. И действительно, Сталин та його оточення завдали жорстоких ударів по соціалістичним идеалам. Для них характерні були окремі заблуждения, как пише він і не тактичні ошибки, а принциповий і стратегічний відхід мнгих напрямів ленінської концепції соціалізму. Найповніше показано роль.

Бухаріна та інших діячів партії, у коаліції і між ними. Так ж у «Заключении «можна трохи дізнатися про судовий процес реабілітації Бухаріна. У цілому реферат хороший, политические події відбито у проблемно-хронологическом плане, структура виконує всі вимоги і оформлений за останнім словом техники.