Великобританія (виписка зі словника)

ДОКЛАД.

На тему: «Великобритания».

роботу виконав учень середньої школи № 63.

10 «А» класу Васильєв Василь. ВЕЛИКОБРИТАНІЯ (Great Britain) (Соединённое Королівство Великій Британії та Північної Ірландії — The United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland), гос-во в Зап. Європі, на Британських о-вах. 244 т. км2. Нас. 56 млн. год. (1975), в т. год. прибл. 80% міського. Св. 4/5 — англійці; нацменшини — шотландці, валійський, ірландці. Більшість віруючих — протестанти. Іст. частини — Англія й Уельс (в адм. відношенні розділені на графства), Шотландія (на області) і Сівши. Ірландія (на округу). Столиця — Лондон. У. — конституційна монархія. Глава д-ви — король (з 1952 королева). Законодат. орган — до двопалатного парламенту (палата громад і палата лордів). Виконає, влада веде пр-во (кабінет міністрів). У. очолює Співдружність (The Соmmonwealth). На 3. і З. переважає горн, рельєф — Северо і Южно-Шотландские нагір'я, Пенинские, Уелські і Кембрійські гори; на Ю.-В. в центрі — горбкуваті рівнини. Клімат помірний, океанічний, вологий. Порівн. темп-ра січня. від 3 до 7. °З, липня 16—17. °З, опадів до 3000 і 3. і 600—700 мм на Ю.-В. в рік. Ріки — Темза, Северн, Трент, Мерсі, Клайд. Під лісом прибл. 7% терр. У 1-му тис. до зв. е. терр. совр. У. заселяли кельти. У 1 в. зв. е. б. Ч. Брит, о-вов завоёвана римлянами, а після переходу їх у 5—6 ст. — англосаксами. Після Нормандського завоювання Англії 1066 завершився процес феодалізації, що супроводжувався політ. Об'єднанням країни й централізацією держ. влади. У 2-ї підлогу. 13 в. виник анг. Парламент, оформилася станову монархія. Столітня війна 1337—1453 і Франції призвела до втрати терр., завойованих у Франції о 12-й в. Розвиток товарно-ден. взаємин держави і клас. боротьба крест-ва (Уота Тайлера повстання 1381 та інших.) привели (до 15 в.) до майже повної ліквідації особистої залежності селян. У результаті Червоної і Білої троянди війни (1455—85) був у отже. мері знищена стара феод. Знати. Вивищення новий. Дворянства (джен три), що з ринком, розвиток капітал листич. елементів відкрили шлях до встановлення абсолютизму (кін. 15 — поч. 16 ст.). У 16 в, розвернувся процес первонач. нагромадження капіталу, основу к-рого становило обезземелення крест-ва (див. Огороджувати)" У період Реформації (1530-е рр.) створена англіканська церква. Анг. Бурж. рев-ция 17 в. забезпечила твердження капіталізму. Наприкінці 17 в. оформилися політ, партії — торі і віги (в сірий. 19 в. трансформувалися соотв. в Консервативну і Ліберальну партії). Тривали захоплення та пограбування колоній (завоювання Ірландії почалося 12 в.). Длит. Боротьба Францією за торг. і колон. гегемонію завершили ще 18 в. перемогою У.; захопила величезні володіння таки в Індії і Сівши. Америці. Через війну Війни за межі не* залежність в Сівши. Америці 1775—83 її 13 сівши. — амер. колоній відокремились від метрополії і утворили независ. гос-во — США. У кін. 18 — поч. 19 ст. У. — гол. організатор коаліцій проти революційної, та був наполеонівської Франції. У кін. 18 — 1-ї підлогу. 19 ст. відбувався пром. переворот, в 1830-е рр. утвердилася фабрична система произ-ва, пром. буржуазія стала господств. класом в політ, відношенні (парл. реформа 1832). У 30-ті рр. було законодавчо скасовано рабство в анг. колоніях до Центру. Америці. До сірий. 19 в. У. домоглася світ. пром. монополії. У 1830—40-е рр. розгорнулося перше масове ревіння. рух пролетаріату — чартизм. У 1868 созд. Брит. конгрес тред-юніонів. У 19 в. У. стала найбільшої колон, державою світу, почавши колонізацію Австралії, М. Зеландии, захопивши великі терр. в Бірмі і Юж. Африці, завершивши захоплення Індії, Кіпру, Єгипту, ведучи грабує. війни проти Китаю (1840—42, 1856—60), подавивши нац.-освободит, спрямування Індії (1857—59), повстання на Ірландії (1848, 1867 та інших.). Посилення звільнить, руху на переселенч. колоніях (восст. у Канаді 1837—38 та інших.) змусило У. вдатися до створення систем ми домініонів (1-ї — Канада, з 1867). З поч. епохи імперіалізму (кін. 19 в.) У. втратила світ. пром. монополію. У. зіграла активну роль створенні Антанти підготовкою 1-ї світ. війни. У. — одна з гол. учасників 1-ї світ. війни, внаслідок до-рій вона отримала отже, частина б. герм. володінь у Африці й б. год. терр., віднятих у Туреччини. Разом з навіть Францією організувала антисов, інтервенцію (1918—20). У 1920 осн. КП Великобританії. У 1924 1-е лейбористський пр-во (Лейбористська партія осн. в1900) визнало СРСР; в 1929 відносини з СРСР, розірвані 1927;го консерваторами, було відновлено. Зростання клас. боротьби в 1920;ті рр. ознаменувався Загальної страйком 1926 та інших. виступами пролетаріату. Політика «умиротворення» фаш. агресорів (Мюнхенську угоду 19Э8 і ін.), що проводилася пр-вами Консерват. партії (в 20—30-е рр. майже постійно при владі), полегшила фаш. Німеччини розв’язання 2-ї світ. війни, в к-рую У. вступила 3 сент. 1939. Після віроломного нападу Німеччини на Рад. Союз, за умов непосредств. загрози вторгнення фаш. військ у У., уряд У. Черчілля пішло в воєн. блок з СРСР. Разом з СРСР та У. була однією з гол. учасників антигітлерівської коаліції. Після 2-ї світ. війни пр-ва У. поперемінно формували лейбористи (1945—51, 1964— 1970, з 1974) і консерватори (1951—64,1970— 1974). У результаті розпаду Брит. колон, імперії незалежність отримали до сірий. 1970;х рр. майже всі анг. колонії. Пр-во У. стало однією з організаторів агресивних блоків НАТО (1949). СЕАТО (1954), СЕНТО (1955). У. в 1956 зробила (разом із Францією і З раилем) вооружённое напад на Єгипет, в 1958 — на Йорданію. З 1973 У. — член ЄЕС. З сірий. 70-х рр. У. неодноразово заявляла Про підтримку процесу розрядки між нар. напруженості й про намір розвивати відносини про СРСР та інших. социалистич. країнами. У. — високорозвинена индустр. країна, із високим уровнен капиталистич. монополізації х-ва. Серед розвинених капиталистич, країн світу У. займає 4-те місце (після США, ФРН, Японії) за величиною пром. продукції, її частка у світ. капиталистич, произ-ве 6,3% в 1975. Продукція пром-сти становить св. ½ валового внутр. продукту і 9/10 експорту країни. Панує становище у провідних галузях х-ва займають кр. моно поліі (найчастіше «транснаціональні «): «Суон, Хантер енд Таємниць шипбилдинп», «Аппер Клайд», «Скотт-Литгоугруп» в суднобудуванні, «Ройял датч-Шелл» в нафтопереробці, «Юнич левер» у харчовій, «Импириал кемікал индастрис» в хім., «Дженерал електрик» в электротехнич. пром-сти, «Брітіш Лейленд мотор» в автостроении, «Брітіш эркрафт» та інших. в авіабудуванні та інших. У пром-сти і стр-ве зайнято прибл. 41% экономич. активного населення, в з. х-ве прибл. 3%, на транспорті прибл. 6% (1975). Видобуток кам. вугілля 122 млн. т, при рідного газу 37,3 млрд. м3, произу нафтопродуктів з імпортної нафти 86,6 млн. т; вироблення електроенергії 277 млрд. кВт. год (1976). Чорна і цв. металургія (св. 22 млн. т стали, прибл. 14 млн. т чавуну, 335 тис. т алюмінію). Провідна галузь пром-сти — маш-ние. Автоі тракторобудування (прибл. 1,3 млн. легкових і прибл. 0,3 млн. вантажних автомобілів в 1976; центри —Бірмінгем, Ковентрі, Б. Лондон, Лутон, Оксфорд; 139 тис. тракторів), авіабудування (Б. Лондон, Брістоль, Зап. Мідленд), суднобудування (в 1976 спущено на воду 1,3 млн. брутто рег. т), электротехнич. і електронна пром-сть, верстатобудування. Розвинені нефтехим. і хім. пром-сть (св. 650 тис. т хім. волокон, св. 2 млн. т пластмас та інших.). Гол. центри в Ланкаширі і Чешире, рр. Биллингем і Уилтон. Текст, пром-сть (345 млн. м хл.-бум. тканин, 166 млн. м2 вовняних; гол. р-ны — Ланкашир і Йоркшир). Кр. узувши. трикот. та інших. галузі легкої пром-сти. З. х-во забезпечує приблизно ½ потреб країни. Св. 2/3 земель належить кр. землевласникам — лендлордам, к-рые здають б. год. в оренду. Чисельно переважають дрібні й середні фермерські х-ва. Гол. галузь із. х-ва — жив-во (кр. ріг. худоби 14 млн. гол. в 1976, овець 28 млн.). У землеробстві переважає зернове х-во (4,8 млн. т пшениці, у 1976, 7,8 млн. т ячменю). Рибальство. У транспорті — кр. роль мор. флоту (тоннаж 33,9 млн. брутто рег. т, третє місце у світі, 1976). Гол. порти: Лондон (вантажообіг 72 млн. тонн на 1975), Ливерпул (28 млн. т), Манчестер, Глазго, Брістоль, Мидлсбро, Халл» Ньюкасл, Саутгемптон, Милфорд-Хейвен Для. ж. буд. 18 т. км, автодоріг 344 т. км. Гол. аеропорт — Лондон. Вивозиться прибл. 1/3 пром. продукції; частка машин експорті св. 40%. Імпорт — сировину, паливо і продовольство, машини, устаткування, трансп. кошти. Прибл. 1/3 внешнеторг. обороту посідає країни ЄЕС. У. — великий экспортёр капіталу. Іноземний туризм (10 млн. год. в 1977). Ден. одиниця — фунт стерлингов.