Греція

року міністерство освіти РФ.

Муніципальна середня школа № 33.

Екзаменаційний реферат.

за географією на задану тему :

«Греция».

Выполнил:

Учень 11 Р. класса.

Єлізаров Александр.

Науковий руководитель:

Петрова Л.К.

Смоленськ, 2000 год.

Запровадження. Стор. 4 Природні умови. Стор. 6 1. Рельєф 2. Клімат 3. Внутрішні води 4. Грунт 5. Рослинність 6. Тваринний світ 2. Корисні копалини. Стор. 10 Історія відкриття та розвитку государства.Стр.10 Державний лад. Стор. 14 Державна символіка. Стор. 17 7. Гімн 8. Герб 9. Прапор Населення (релігія). Стор. 18 Загальна характеристика господарства. Стор. 18 Промисловість. Стор. 19 10. Електроенергетика 11. Чорна металургія 12. Кольорова металургія 13. Машинобудування 14. Хімічна промисловість 15. Легка промисловість 16. Харчова промисловість Сільське господарство. Стор. 22 17. Рослинництво 18. Тваринництво 19. Рибальство 20. Хліборобство 10. Транспорт Стор. 25 Економічні райони країни. Стор. 25 Зовнішньоекономічні зв’язку, зовнішня торговля.

Стор. 28 Національні особливості. Стор. 28 Культура. Стор. 30 Укладання. Стор. 34 Список використаної літератури. Стор. 35 Додатка. Стор. 36.

Я вирішив складати іспит з географії. Мені хотелось.

більше дізнатися про древньої культурі, про батьківщину Олим;

пийских ігор, про великого туристичному центрі. І ре.

шив описати Грецію. Греція — капіталістична, ин;

дустриально — аграрна країна із середнім уровнем.

продуктивних сил. Ця середземноморська стра.

на розташована з кінця Європи та Азії, поблизу Аф.

рікі, що саме своїм ключовим географічним по.

ложением, яке має важливе значення у військовому и.

торгово — транспортному відносинах, вона часто при.

влекала себе увагу великих держав. Площадь.

Греції - 131,9 тыс.кв.км. Вона займає південну око.

нечность Балканського півострова. Береги Греції та её.

острова омываются Эгей-ским,, Ионическим і Среди.

земним морями. Греція відрізняється самої извилистой.

берегової лінією серед країн світу. На сухопут.

ные кордону припадає лише 1170 км. З Албанией,.

Югославією і проходять більшої ча.

стью по важкодоступним гірським районам, лише гра.

ка із Туреччиною йде по ницої й заболоченою до;

лині нижньої течії річки Марица.

ПРИРОДНІ УСЛОВИЯ.

21. РЕЛЬЄФ :

Гори й плоскогір'я займають близько 2/3 территории.

Греції. Усю територію із півночі захід і з півдня на.

схід перетинають дві гірські системи. Західна про;

тягивается вздовж узбережжя Іонічного моря, охва;

тывает гори Пінд, потім переходить на півострів Пе;

лопоннес. Її продовженням служать гори островов.

Кріт і Родос. Східна система починається у горах.

Громос охоплює масиви Отрис і Парнас, затем.

переходить острова Эвбея й заселили острови Киклады.

Переважають понад висотні массивы (1200 — 1800 м,.

найвищу точку — гора Олипм, 2911 м). Гори отличаются.

різким коррозионным розчленуванням і широким разви;

тием карсту. На северо — сході країни (у Фракію и.

Македонію) заходять південні відроги гір Пірін і Родо ;

пы. Уздовж узбережжя Егейського моря невеликі рар ;

нины (Фессалийская, Салоникская і другие).

22. КЛИМАТ.

Климат Греції - середземноморський, субтропічний, с мягкой, вологій взимку і спекотним, сухим влітку. Летом часты вторгнення континентального повітря з севера, зимой зростає вплив циклонів із Заходу і юго ;

запада. Середня температура січня о Афінах 9*С, июня — 27*С. кількість опадів убуває із півночі - за;

пада на юго — схід. На навітряних схилах гір за год випадає 1200 — 1400 мм опадів, але в равнинах около 350 мм (80% - взимку). У горах і півночі стра;

ны клімат більш сувора, взимку температура бывает ниже 0*С.

23. ВНУТРІШНІ ВОДЫ.

Реки Греції невеликі. Найбільші річки ;

Вардар, Маріца, Стримон (Струма), Нестос (Місця) — на севере і півночі - сході. Переважають гірські реки, часто які відбуваються по тектонічним розламах. Їх пи;

тание переважно дощове, снего — дождевое, водность помітно скорочується влітку. Деякі реки используются для зрошення. Найбільші озёра ;

Триконис (на юго — заході), Веюритис (на северо — за;

паде), Преспа (за українсько-словацьким кордоном Греції, Югославії й Алба;

нии). Ці озёра мають тектонічна происхождение.

Много карстових озер, є мінеральні источни;

ки.

24. ПОЧВА.

В прибережних і низкогорных районах Греції під куста;

рниками і сухими лісами грунту коричневі і буро ;

коричневые, вище — бурі, гірничо — лісові. На карбо;

натных породах східної Фесалії, Пелопоннеса, на Спорадахгірські червоні грунту. Багато рай;

онах грунту пошкоджені эрозией.

25. РОСЛИННИЙ МИР Леса займають 10−11% країни, но здесь поширені зарості вечнозелёных кустарников. Зустрічаються гаї сосен, вечнозелёных дубов, кипарисів і платанів. Широко распространены на рівнинах й у предгорном поясі виноградники і сады из середземноморських фруктових дерев. Вище веч;

нозелёного пояса розташовуються пояса гірських лісів и кустарников, які з збільшенням висоти культур;

ная рослинність поступово змінюється (естествен;

ные вечнозелёные лісу й до чагарники переходить до лис;

топадные, щов хвойные).

26. ТВАРИННИЙ МИР.

Животный світ Греції бідний ссавцями, особен;

но великими. Зрідка, серед стосів, на северозаході стра;

ны зустрічається ведмідь, та якщо з хижаків залишилися дика кошка, лисица, шакал, кам’яна куниця, баразк. З копытных в невелику кількість зустрічаються критський горный козёл, лань, косуля, шляхетний олень, кабан. Наибо;

лее численні з ссавців гризуни (дико;

образ, сірий хом’ячок, миші, соні, полёвки та інших.), юж;

ный вид кажанів і комахоїдні землеройки, ежи, кроти. У Греції багато плазунівчерепах, ящер, змій, різноманітна і багата фауна птахів: пере;

пела, дикі качки, голуби, вяхирь і клинтух, сіра и, особенно, гірська куріпки, яскраво оперені удоды, зимородки, та якщо з хижихшуліки, чорні грифи, ор;

лы, соколи, сови. Для Греції характерні як і длин;

ноносый баклан, кучерявий пелікан, лелека. Серед беспо;

звоночных багато моллюсков (улиток):на Криті насчиты;

вается 120 видів молюсків, у тому числі 77 встречают;

ся лише з цієї территории.

2.ПОЛЕЗНЫЕ ИСКОПАЕМЫЕ.

Полезные Греції: високоякісні руди желе;

за (острова Киклады, Эвбей, околиці Афін), мар;

ганца (Македонія), хрому (Фессалія), нікелю (у горы Ларшина), поліметалів (у гори Лаврион), бокси ты (гора Парнас і у Аморгос), мармуру (окрестности Афин і у Парос), наждак (у Наксос), бурый уголь (Птолема-ис).

3.ИСТОРИЯ ОТКРЫТИЯ І РАЗВИТИЯ.

ГОСУДАРСТВА.

О заселення території Греції людиною свидетель;

ствуют археологічні розкопки, виявивши пале;

омиты. Стоянки біля від Македонії до Элиды относящиеся на період до палеоліту (близько 100-го-40;

го тисячоліття). На той час ставляться череп не;

андертальского людини, знайдений на полуострове Халкидики.

Вже третьому тисячоріччі до зв. е. на территории современной Греції існує високорозвинена циви;

лизация, яка подразделялась на критський, пелепо;

нисский і мекимский периоды.

До вторгнення дорийцев наприкінці 12-го століття до зв. е. в Элладе (древнее назва Греції) процвітали различ;

ные види мистецтв. Після періоду эллинических сред;

них століть у 6-ом столітті до зв. е. настав етап классиче;

ской Греції, коли свого апогею досягла афинская демократия. Після перемоги Греції над Персией в 500;

449 рр. до зв. е. і шляхом створення Деллоского союзу на чолі с Афинами біля сучасної Греції сформи;

ровалось процвітаюче держава. Після ослабле;

ния Афін внаслідок війни з Спартою і Коринфом.

(Пелопонесские війни 431−404 рр. до н.э.)выросла роль Македонии правитель якої Філіп зумів подчинить себе всю на території сучасної Греції. Його сын Александр Великий, проявивши себе майстерним полковод;

цем, створив величезну імперію, що включає в себя, помимо Греції, Єгипет і Західну Азію й простирав;

шуюся розширюється до кордонів із Індією. У другому столітті е. Гре;

ция, потрапила під владу Стародавнього Риму, який, со своей боку, Грецька цивілізація справила огром;

ное культурне вплив. Останні Олімпійські игры, состоявшиеся в 393 г. е., стало символической датой закінчення ери Стародавню Грецію. Після распада древнеримской імперії Греція опинилася у составе Византийского держави у 395 г. Після нашествия Славянских, албанських, валашских племен, постепенно ассимилированных із населенням, на Балкан;

ский півострів, Греція була окупована арабами в.

10 столітті, потім болгарами наприкінці 10 століття. На початку 13.

века поширилася венеційське впливом геть побе;

режье Греції. Хлынувшие завезеними на територію Византийской империи турки в 1460 г. захопили Грецію, яка ос;

тавалась під пануванням Оттоманської империи более 3-х століть. Грецький народ, сведённый до по;

ложения рабів, неодноразово піднімався на борьбу против турецьких завойовників, проте револю;

ция 1821 г. принесла Греції незалежність, которую Турция визнала в 1830-ом р. Через війну Балканских Воин на початку 20-ого століття Грецька королівство вер;

нуло собі Македонію, Епір, Кріт й заселили острови в Эгейском море. Після 1-ой Світовий війни у країні виникли ан;

тимонархические настрої, в 1923 г. стався госу;

дарственный переворот, у результаті якого царь Константин вимушений був зректися трону в пользу Своего сина Георгія 2, а 1924 г. Греція була провоз;

глашена республикой.

Політична криза 1935 р. призвела до реставрації мо;

нархии. Відбивши атаки італійських військ у октябре.

1940 г. Греція окремо не змогла встояти перед німецьким наше;

ствием в 1941р. Після звільнення країни у 1945 г.

боевое дію тривало до 1949 г. між пов станцами Демократичної армії Греции (коммуни;

калии) і урядовими військами, поддерживае;

мые Великобританією 21апреля 1967 г.-в країні про;

изошёл державний переворот, у результаті до вла;

сти прийшла військова хунта, яка скасувала конституцію и.

парламентську систему. У 1973 г. військові («чёрные полковники») скасували монархію, скинувши царя Кон;

стантина, який був змушений залишити країну ещё.

в грудні 1967 г. У 1974 г. військова хунта була отстране;

на від здатності влади, завдяки чому стану змогли вернуться около 40 тисяч греків, котрі втікали від преследований режима. Проведений у грудні 1974 г. референдум подтвердил негативне ставлення жителів страны к реставрації монархії, й у 1975 р. було прийнято новая республиканская конституция.

4. ДЕРЖАВНИЙ СТРОЙ.

До 1975 р. Греціяконституційна монархія. Дейст;

вующая конституція, що замінила конституцию.

1955 г., частично набула чинності 15 ноября1968 года.

Действия низки найважливіших статей, що стосуються порядка.

виборів, діяльності парламенту, основних полити;

ческих права і свободи громадян, відкладено особого решения уряду. Конституція 1968 р. призвана узаконить режим військової диктатури, усталеним в Греции внаслідок державного перевороту 21.

апреля 1967 г. Ця конституція носить антидемократиче;

ский характер: вона забороняє ліві політичні пар;

тии і союзи, політичні сутички. Хоча у консти;

туцию увімкнули розділ про права громадян, ці права сводятся нанівець положеннями інших конституционных статей і головних дійових законів і декретів. Согласно конституции, главу державикороль., його прерогати;

вы значно скорочені проти конституци;

ей 1952 г. Фактично король лише номінальний гла;

ва держави. Його права призначення та усунення ми;

нистров та вищих військових посадових осіб, утвер;

ждение законів, розпуску парламенту тощо. Сущест;

венно урізане. Оскільки король з грудня 1957 р. на;

ходится в еміграції, у Греції його представляє регент, назначенный урядом. Усю владу сосредоточе;

на до рук уряду військової хунти, на чолі с премьер-министром, яке призначає і зміщує ми;

нистров, стверджує закони. Конституція предусматри;

вает як вищого органу законодавчої вла;

сти парламент складі якого 150 депутатів, из;

бранных п’ять років. Законодавчі функції парла;

мента скорочені. Депутат парламенту може вхо;

дить у складі правительства (исключение установлено для членів правлячої хунти), є широкий основа;

ний для арешту і судового переслідування депутатов, для позбавлення їх мандатів. Передбачається созда;

ние трьох нових органів: Ради націй, Конституционно;

го суду й Національної ради з питань образова;

ния. До складу Ради націй має входити премьер;

— міністри, представники парламенту, лідери 2х крупнейших політичних партій, начальники генштаба вооружённых зусиль і представники Конституционного суда. Рішення ради націй обов’язкова для короля.

Після 1975 г.:полное наименованнаяГрецька Рес;

публика. державний ладреспубліка. Исполни;

тельная влада належить президенту (глава госу;

дарства) й уряду на чолі з премьер-минист;

ром. Законодавча влада веде однопалат;

ный парламент.

5.ГОСУДАРСТВЕННАЯ СИМВОЛИКА.

ГЕРБ. ГІМН. ФЛАГ.

6.НАСЕЛЕНИЕ.

Население становить 10 647 511 людина (1995г.).

Середня щільність населення близько 80 человек на кв. км. Понад 95% жителів страны-греки, другие этнические групи: турки, албанцы, армяне. Официаль;

ный мову — грецький, поширені также английский та французькою мовами. Пануюча ре;

лигия — православне христианство (греческая право;

славная церква). Народжуваність — 10,56 новорожденных на 1000 человек (1995г.), смертність — 9,31смертельных исходов на 1000 людина, рівень дитячої смертності ;

8,3 смертельних результату на 1000 новонароджених. Сред;

няя тривалість життя: чоловіків — 75 років, дружин ;

щин — 80 лет (1995г.).Трудоспособность населення сос;

тавляет 4 077 000 людина, їх у сфері послуг занято.

52%, у промисловості - 25%, сільському господарстві ;

23%(1994г.).

7. СПІЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХОЗЯЙСТВА.

Греция — аграрноіндустріальна країна, экономика которой залежний від іноземного капи;

тала. Перед іноземного капіталовкладення в обра;

батывающей промисловості припадає близько 50%;

многие галузі гірничодобувної промышленности контролируются іноземними монополіями. З начала.

60-х років у економіці відбуваються суттєві струк;

турные зміни, що виражаються в преимуществен;

ном розвитку промисловості. За 1960;70 роки доля промышленности у національному доході країни уве;

личилась майже 1,5 разу. Більше високими темпами развивается металургія, резинотехническая, химичес;

кая, нафтопереробна, електротехнічна от;

расли, і навіть виробництво пластмас і металообра;

батывающая промисловість, в промисловому ре ;

месле працює близько 1/5 економічно активного населе;

ния, вУтодвремякаквсельском хозяйствеоколоа.

8.ПРОМЫШЛЕННОСТЬ.

27. ЭЛЕКТРОЭНЕРГЕТИКА.

Главным чином на ТЭС (преимущественно мелких, использующих місцеві лингит, імпортні ма;

зут, нафту й війни кам’яне вугілля, около¼ на ГЭС (на реках Ахелоос, Мегдова, Тавропос, Агра, Лурос і другие).

28. ЧОРНА МЕТАЛЛУРГИЯ.

Предприятий чорної металургії у Греції не насчиты;

вается та 10. Усі вони розміщуються у трьох центрах :

Больших Афінах, Салоніках і Волосі. У тому числі име;

ется лише одне металургійний завод повного цин ка в Великих Афінах. Для сучасного направления развития грецької чорної металургії характерны.

«мини — заводи», які б поєднували невеликі сталепла;

вительные підприємства міста і прокатні станы.

29. КОЛЬОРОВА МЕТАЛЛУРГИЯ.

С древніх часів у Греції видобувають руди свинцю, ме;

ди, срібла та інші метали. Одна з найбільш древних рудников світу розташовано неподалік міста Лавриона, на полуострове Аттика. Він дає щороку близько 18 тысяч тонн свинцю і роблять приблизно 15,5тысяч тонн срібла. У Гре;

ции діє єдине підприємство по выпуску глинозёма і алюмінію потужністю понад 140 тысяч тонн металу у год.

30. МАШИНОСТРОЕНИЕ.

В Греції добре розвинене судостроение (крупные судо;

строительные верфі в Скарамансе і Элефиксе), авто;

мобильное, тракторостроение (сборка з импортных частей на підприємствах Афін, Пірея, Салоник).

31. ХІМІЧНА ПРОМЫШЛЕННОСТЬ.

Греция спеціалізується з виробництва синтетиче;

ских матеріалів, мийних засобів минеральных удобрений (электрохимические комплекси в Піреї, близ Салоник, в Птолемаисе та інші). З іншого боку имеются предприятия з виготовлення вибухових речовин и пороха.

32. ЛЕГКА ПРОМЫШЛЕННОСТЬ.

Производство бавовняних, шерстенных тканей.

тканей зі штучного волокна і корів .Текстильная промышленность важлива експортна галузь.Около.

80% експорту текстильних товарів країни направляет;

ся до ФРН, Франції і Великобританію .Останні го;

ды текстильні підприємства швидко ростуть як в БольшихАфінах, а й у Салоніках, Татрах, Волосе.

Тебене, Ларисі .

33. ПИЩЕВАЯ.

Виноделие і виробництво оливкової олії, а также табачная промисловість, обробні местное сельскохозяйственное сировину ,є традиционными отраслями грецького господарства (із виробництва олив;

кового олії Греція займає 3 у світі после Испании і).Створено цукрова промышлен;

ность. Більшість промислового виробництва со;

средоточена у крупних портових містах (2/3 промыш;

ленного виробництва, у Афино — Пперийском районе.).

9.СЕЛЬСКОЕ ХОЗЯЙСТВО.

34. РАСТЕНИЕВОДСТВО.

В Греції розвинене виробництво трудоёмких экспортных культур — тютюну, оливок, винограду, цитрусових и хлопчатника, котрі грають значної ролі в экономи;

ческой життя в країні: ними і продуктах їх перера;

ботки випадає, майже 2/3 всього грецького экспорта.

Большую частина оброблюваної землі займає пашня.

(около 70%), значительные площі - під садами, ви;

ноградниками і оливковими насадженнями. Быстро скудеющие влітку пасовища, головним чином горах, местами чергуються з невеликими ділянками лісів и.

заростями кустарников.

35. ЖИВОТНОВОДСТВО.

Животноводство розвинене слабко, що пов’язаний із скудно;

стью кормової бази. Розводять переважно овець и коз. Виробництво продуктів тваринництва составля;

ет 1/3 загального сельско — господарського виробництва и удовлетворяет лише близько 70% внутрішніх по;

требностей країни. 1981;го року нараховувалося близько 1.

миллиона голів великої рогатої худоби, 7,9 миллионов овец, 4,5 мільйонів кіз, 1,1 мільйон свиней.

36. ЛЕСНОЕ.

Лесов у Греції мало, вони займають 10 — 11%.

территории країни, але тут широко распространены заросли вечнозелёных і листопадних чагарників ;

маквиса і шибияка.

37. РЫБОЛОВСТВО.

Рыболовство розвинене головним чином прибрежных.

водах. Річний улов риби становить близько 125 тысяч тонн (переважно тунця і сардини). У південної час;

ти Пелопоннесу і островах ведеться промисел губки.

38. ЗЕМЛЕДЕЛИЕ.

ОколоаЭстоимостидсельскогогхозяйствадаётгземледе;

лие близько 2/3 площі зайнято пшеницею, возделывае;

мой здебільшого родючих рівнинах Македонии, Фессалии і Фракії. На півночі країни у заболоченных низовьях річки Вардар і Стрилион одержало распро;

странение рисосеяни е. З технічних культур для Греции специфічний тютюн, найбільш высокосортный возделывается в Македонії і Фракії. Одержало разви;

тие бавовництво, частина бавовни експортується. Уве;

личиваются посіви цукрових буряків. Серед огородных культур виділяється виробництво помідорів. Греция;

крупный виробник винограду, таких известных сортов, як Коринка і Султанина які йдуть на приготов;

ление родзинок. Здавна розвинене обробіток оливок.

Важное експортне значення придбали цитрусовые культуры (переважно апельсини і лимоны).

10.ТРАНСПОРТ.

Развитая галузь економіки Греціїморське судоход;

ство. Флот Греції виконує функцію однієї з миро;

вых «візників», що дає країні значительный доход в іноземній валюті. Загальна протяжённость железных доріг- 2577 кілометрів, автодоріг около.

42 000 кілометрів (25 000- з твердим покриттям). Глав;

ные порти країни Александруполіс, Іракліон, Парты, Родос, Салоніки. Греціяважливий перехрестя между;

народных транзитних авіаліній. Афінський аэропорт Элиникомодне із найкрупніших у західній Европе.

11.ЭКОНОМИЧЕСКИЕ РАЙОНИ СТРАНЫ.

Центральная Греция (древние грецькі землі: Аттика, Беотия, Фессалія і острів Эвбея) — основні экономи;

ческие райони (65−70% промислового производства страны), у якого зосереджена майже вся добыча магнезита, нікелевих руд, бокситів, хромитов, полиметаллических руд, значної частини железной рудыилигнитовЪвырабатываетсяУоколоСТвсейэлек;

троэнергии. Поруч із типовими тим інших рай;

онов галузямитекстильної і харчовоїтут разме;

щается металургія, металообробки і машино;

строение (судостроение, хімічна промисловість та цементна про;

мышленность) сільському господарстві має подсобное значение.

Северная Греция.(Эгейская Македонія, Західна Фра;

кия, витягнуті вздовж узбережжя Егейського моря) — вто;

рой посвоєму економічним значенням район стра;

нынЖитницадГрецииСгдесобирается околоЦ продукцииС зерновыхаУтабакаЁъодинСизмировыхцентров ;

Фракийско — Македонський район), бавовни, рису ово;

щей. Представлена харчова, тютюнова і текстильная промышленность. Добуваються буре вугілля, пірит, маг;

незит, залізна руда. На заході цього району, в Пто;

лемансе, створено энергохимический индустриальный комплекс, у районі Салонікнафтохімічний і ме;

таллургический комплексы.

Южная Греция.(полуостров Пелопоннес) — сільське хо;

зяйство вирощує субтропічні культури (42%.

производства цитрусових і 31% інших плодів, 38%.

насаждений виноградних насаджень та 26% оливкових деревьев).

Полуостров Пелопоннес та її історичні центры Спарта, Олімпія, Коринф, Микены та інші привлека;

ют численних туристов.

Западная Греция.(исторические області Епір, Этолия, Ионические острова) — найбільш ізольована, эконо;

мически відстала частка країни серед стосів Пінд. У районе сосредоточено 20% виробництва цитрусових, свыше.

10%- оливок і табака.

Восточная (островная) Греция.(острова Егейського мо;

ряКиклады та Північної Спорады, острова Лесбос, Хи ос, Самоз і Лемнос і острів Кріт). У Хозяйственном отношении більш освоєно невеликі долини і при брежные рівнини. Гірські схили частиною террасирова;

ны, часто використовують як паздбища. Близько 40% сбора оливок і 30% цитрусових. Видобуток залізної руди, бок;

ситов, бариту, наждаку, мармуру (переважно на островах Киклады).Развито кустарне производство ковров, тканин та інших изделий.

12.ВНЕШНЕПОЛИТИЧЕСКИЕ ЗВ’ЯЗКУ. ЗОВНІШНЯ ТОРГОВЛЯ.

Внешнеторговый баланс носить різко дефіцитний ха;

рактер. У платёжном балансі цей дефіцит частично покрывается рахунок доходів від фрахту, туризму, по;

ступлений від грецьких емігрантів тощо. Греция вывозит сельхохозяйственные продукти, промышлен;

ные вироби і мінеральну сировину, ввозить промышлен;

ные вироби, паливо, сировину для металургійної и химической промышленности (нефть, кам’яний уголь, железные руди, фосфорити та інші). Головні торго;

вые партнерикраїн ЄС: Німеччина, Італія, Франция, Великобритания. Грошова одиницядрахма (1 драхма.

(Dr) дорівнює 100 лептам).

13.НАЦИОНАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ.

Грекижиттєрадісний народ. Вони жарти, мет;

кое слово. Жоден неділю чи свято не обходится без музики і танців. Міста й села Греции очень древні. Вони збереглися стиль та спосіб жизни многих епох. Що виглядом, характером за;

стройки, по життю маленькі провинциальные города і села Греції майже однакові. На централь;

ной площі з водоёмом по середині жінки обмени;

ваются новинами, набирають воду. Відразу церква, ко;

фейня, невеликі лави. Але тут, на площади, происходят усі події життя. Через центр проходить й торговельна вулиця міста. Ще Древ;

ней Греції виникла традиція споруджувати будинки з внутрен;

ними двориками. Навколо двору в щільну другу до другу располагаются житлові будівлі, кухня, комори. По всюдуна кам’яних плитах двору, з обох боків лестниц, на балконах і підвіконнях в діжках і горщиках рас;

ставлены різноманітні декоративні рослини. Они обязательны нічого для будь-якого грецького житла. У Греции идёт і сучасне будівництво: багато будинків із бе;

тона і скла, складених із панелей та блоків. Так вы глядят ділові центри Афін, Пірея і Салонік. Сель;

ские жителі в будні носять загальноєвропейську одежду.

Национальную одяг вони надягають у свята или на видовища, організовувані щодо залучення туристов, например на карнавали, фольклорні свята. Ту;

ризм — важлива стаття країни. Найбільш попу;

лярны серед туристів Афіни, Родос, Кріт. На северо;

западе Пелопоннесу є невеличке місто Олимпия, где древні елліни у дні свят на вшанування бога Зев;

са проводили змагання на бігу, метанні диска, борьбе, гонках на колісницях. У його олімпійських ігор на терри;

тории Греції припинялися війни, наступало.

«священное перемирие».Традиция олімпійських состя;

заний, зародилася в 776 року до нашої ери, просу;

ществовала у Греції більш десятьох століть. Современные Олимпийские гри, символ єднання спортивної моло;

дёжи всіх континентів нашої планетипрямі на;

следники змагань, які проводилися у Стародавній Гре;

ции.

14.КУЛЬТУРА.

Грецию з права може бути «колискою европей;

ской цивілізації". На острові Кріт й у Микенах (юго;

восток півострова Пелопоннес) виявлено руины храмов, фрески, письмена, высечения на камені. Це са;

мые древні у Європі культурні пам’ятки: їх относят к 17−16 століть до нашої ери. Відповідно до античних преда;

ниям, це сліди культурипеласговнайдавніших пле;

мен, які жили в Східному Середземномор'ї. У Гре;

ции жили знамениті філософи Сократ, Платон, Ари;

стотель. Платон був учнем Сократа, а созданной Платоном академії 20 років провів Аристотель. Він ос;

новал філософську школу в АфінахЛіцей. Видите, какую довгу історію, виявляється, має наше сло;

во «ліцей». Північні області Греції: гориста Маке;

дония на захід, і рівнинна Фракія на східиздавна были ареною вітчизняної боротьби азійських і евро;

пейских народів. Найбільший місто північ від Гре;

ции Салоніки. Заснований у 4 столітті до нашої ери назван в честь сестри Олександра Македонського. Древние церкви Салонік 5- 8 століття прикрашені найціннішими ико;

нами. У найбільшому соборісвятого Георгіяот;

крыт музей візантійського мистецтва. На вершині высо;

кого пагорба збереглася найпотужніша на всьому Бал;

канском півострові середньовічна фортеця, а также монастырь і Церкви. Серцем Афін вважається Акро;

поль. Наприкінці 7 століття до нашої ери тут було построен один з найдавніших храмів АкрополяСтарий храм Афин. Від неї залишилися самі рельефы.

Було побудовано: величний храм Парфенон, не большой легкий і витончений храм АфінНіки, храм Эрехтейон і Пропілеїурочисто оформленные колоннады з білого мармуру біля входу до Акрополь.

Главным місцем поклоніння Афіну був храмЭрех;

тейон.

Крім Акрополя, у центрі Афін збереглося много других древніх пам’яток. До заходу від Акрополя виден холм, де засідав суд старійшин, вища судебная власть в древніх Афинах (Ареопаг). У підніжжя Акро;

поля симетрично розташовані два античних театра;

Одеон (161 рік до її нашої ери) і театр Діонісія (5 век до нашої ери). У центрі, зі сходу Акрополя, нахо;

дятся руїни найбільшого храму Стародавньої Греции;

храма Зевса Олімпійського. Його почали будувати в розмірі 5 веке до нашої ери закінчили в 132 року до нашої ери. От храма уціліли лише підмурок і частина огромных, подавляющих своїми розмірами колон. О дев’ятій километ;

рах на захід Афін перебуває одне із найбільш пре;

красных пам’яток візантійського мистецтвацерковь монастыря Дафни. Поблизу східних берегів Пелопон;

неса містяться руїни міста Микены. У крепость Микены вели Левові ворота (15 століття до нашої эры).

Ещё давніші культурні пам’ятки знайшли учёные на грецький острів Кріт у Середземному морі. Горо;

да з’явилися там в $ 20 столітті до нашої ери. Палац в Кносе на Критінайдавніший у Європі пам’ятник культу ры. Грецькі міфи описують його як лабіринт, в ко;

тором жив Мінотавр. Кносский палац був освобо;

жден археологами від тисячолітніх шарів грунту та час;

тично відновлено. У 17 столітті до нашої ери палац в Кноссе зруйнували землетрясением.

15.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

.

В результаті виконану копіткої роботи я узнал много цікавого. Незалежно від отриманої мною оценки на іспиті, я виконав роботу недарма. Так как з’ясували історію, культуру, розвиток, национальные особенности великого давньогрецького народа.

[email protected].