Народ Німеччини

титул Введение. 3 1. История відкриття та розвитку держави. 3 2. Державний лад. 5 3. Населення. 6 4. Національні особливості. 7 5. Як живуть німці? 8 6. Культура. 9 Укладання. 12.

Німеччина? Що ж стоїть по добробут цієї європейська країна? Тільки чи экономико-географическое становище, сприятливе збіг чи ж це результат багатовікових пошуків німців? Розграбована і разорённая після II Першої світової країна зуміла протягом кількох десятиліть перетворитися однієї із провідних держав світу. З 5 класу знає вивчення історії ознайомлювались із історією, культурою, економічної і політичною життям країни, але не змогла відповісти на є питання. І тепер коли аграрії здають іспиту за географією, в мене з’явилася можливість краще пізнати Німеччину, зрозуміти психологію її жителів. Росія та Німеччина є давніми партнерами практично в усіх галузях життя. Нас пов’язують як економічні, але і культурних взаємовідносини. У моєму рефераті я постаралася відбити не лише кінцеві результати суспільства на економіку й політику, а й шляху їхнього досягнення. Я постаралася висвітлити практично всі галузі життя німецького народа.

1.История відкриття та розвитку государства.

Держава у Європі, існувало остаточно Другої світової війни (1939;1945). Столиця — Берлін. У давнину біля Німеччини жили германці. Племінні союзи алеманов, баваров, тюрингов, саксів та інших. були у 6−8 ст. у франкское держава. У результаті його розділу (843 рік) було створено Восточно-Франкское королівство, з урахуванням якого сформувалося удесятеро в. раннефеодальное королівство Німеччина. У 962 р. з завоюванням німецьким королем Оттоном I Північної і країни Середньої Італії утворилася Священна Римська Імперія (до 1806 р.). У 10−15 ст. була захоплена частина земель слов’ян і прибалтійських народів. Громадське і революційне рух почалося 16 в., а закінчилося поразкою прогресивних сил: Реформація використана князями у своїх інтересах, селянська війна 1526−1526 пригнічена, усе це, і навіть тридцятирічна війна 1618−1648 посилили децентралізацію Німеччини, фактично распавшейся на окремі держави (княжества).

О 18-й в. піднялася Австрія та Пруссія. Вони брали участь у війнах кінця 18 початку 19 ст. проти революції, та був наполеонівської Німеччині й були розгромлені Наполеоном I (1806 р.). У створеному рішенням Віденського конгресу 1814−1815, в Німецькій союзі переважала Австрія. У 40-х рр. 19 в. в Німеччини, батьківщині До. і Ф. Енгельса виник марксизм, відбулася буржуазно-демократична Революція 1848−1849 рр. (зазнала поразки). Об'єднання Німеччини (Бісмарком) було профінансовано «згори» антидемократичним шляхом на прусско-милитаристской основі (без Австрії); його найважливіші етапи: створення (після перемоги Пруссії в австро-прусской війні 1866) Северо-Германского союзу (1867) і проголошення після франкопрусської війни 1870−71 рр. Німецької Імперії 1871 р. У 1875 р. Створено єдина соціал-демократична партія. У 80−90 рр. 19 В. Німеччина захопила великі території, головним чином Африці. У 1914 р. імперіалістична Німеччина розв’язала 1-шу Світову війну, у якої Німецький блок (австро-німецький) зазнав поразки. Німеччина підписала Версальський мирний договір 1919 р. Листопадова революція 1918 р. призвела до повалення монархії і встановленню республіки (так звана Веймарська республика).

У 1918 р. утворилася Комуністична Партія Німеччини. У 1922 р. між Німеччиною й Радянської Росією встановлено дипломатичних відносин (Раппальский договір). У 1933 г. у Німеччині утвердилася фашистська диктатура на чолі із Гітлером. Фашистська Німеччина захопила Австрію (1938 р.), Чехословаччину (1938;1939 рр.), розв’язала 2-у Світову війну 1939;1945 років, 22 червня 1941р. натрапила на СРСР. 8 травня 1945 г. Німеччина розгромлена антигітлерівської коаліцією при вирішальну СРСР, беззастережно капітулювала. Територія німеччині поділили на радянські, американські, англійські і французькі зони окупації. Принципи повоєнного устрою Німеччини — її демілітаризація, демократизація — було визначено Потсдамской конференцією 1945 г. 7 жовтня 1949 г. трудящі в східній частині Німеччини проголосили створення НДР. Розвиток НДР і ФРН пішов різними шляхами. З 1950 г. НДР дійсних членів РЕВ, з 1955 г. організації Варшавського договору. З ініціативи НДР до 1972 підписано Договір основи відносин між НДР і ФРН, підтвердив непорушність що існує між ними кордону, дипломатичних відносин між НДР і СРСР. У вересні 1949 г. створено західнонімецьке держава — ФРГ.

ФРН вступив у НАТО в 1955 г., до ЄС в 1957 г. У 1968 року конституировалась німецька компартія. Після приходу у Верховну 1969 р. до своєї влади коаліції соціал-демократів та вільної демократичної партії - ФРН уклала договори: з СРСР І ПНР в 1970 г., ЧССР в 1973 г., НДР до 1972 р. про засадах відносин, у яких визнається непорушність сформованих після війни кордонів. З жовтня 1982 г. при владі коаліція ХДС/ХСС і ВДП. Дипломатичні відносини з СРСР із 1955 року. З розпадом СРСР кінці 80-х початку 90-х років можливим возз'єднання країни. Федеративна Республіка Німеччина на її нинішньому вигляді навіть була створена 3 жовтня 1990 року, шляхом поєднання двох німецьких держав — ФРН та ГДР.

2. Державний строй.

ФРН — країна, із однією з найбільш розвинених в світі систем парламентської демократії, які забезпечують громадянам широкі можливості волевиявлення та реалізації своїх демократичних прав, закріплених Конституцією. У дивовижній країні реально забезпечене поділ законодавчої, виконавчої та судової влади. ФРН — федеративну державу, кожна із 16-ти земель якого має власну конституцію, парламент і уряд. Конституція федерації - основний закон ФРН — прийнята 23 травня 1949 р. Глава держави — федеральний президент (з липня 1994 р. — Роман Херцог). Федеральний президент представляє країну на міжнародних відносинах. Уся повнота влади належить Федеральному канцлеру. Верховним законодавчим органом ФРН лише на рівні федерації є бундестаг (парламент), який обирається чотири роки шляхом загальних прямих і таємних виборів. Половина депутатів обираються в округах мажоритарною системі, інші ж --за партійними списками, виставленим у кожному землі. У бундестазі можуть бути партії, які набрали під час виборів щонайменше 5% виборчих симпатій за списками чи провели 3-х депутатів із виборчим округах. Інтереси земель представляє бундесрат, що забезпечує їм можливості впливу на законодавчу і виконавчу владу. Кожна земля займає бундесраті мінімум 3, але з більше шести голосам (залежно від кількості населения).

Політичні партії громадські організації: Христианскодемократичний союз (ХДС) — засновано 1945 р., більш 900 тис. членів, спирається ось на підтримку католицькій Церкві. Християнсько-соціальний союз (ХСС) — створений у 1945 р. діють лише біля Баварії, понад 130 видів тис. членів, за політичними цілям є спорідненої ХДС. Вільна демократична партія (ВДП) — ліберальна партія, створена 1948 р., висловлює інтереси середніх і трохи дрібних підприємців, службовців, чиновників, інтелігенції, частини селянства, й ремісників. Социалдемократична партія Німеччини (СДПН) — найчисельніша партія ФРН (близько 940 тис. членів), створена 1969 р., має впливом геть профспілки й у середовищі робочих. Партія «зелених» — створена 1980 р. внаслідок злиття організацій корисною і груп, виступили на позицію охорони навколишнього середовища (близько 40 тис. членів), її опора — молодь і студенти. Партія демократичної соціалізму (ПДС) — є наступницею Соціалістичної єдину партію Німеччини (СЄПН), членів 100 тис. людина. Націоналдемократична партія (НДП) — створена 1964 р. шляхом об'єднання різних неонацистських угруповань, близько 6 тис. членів. республіканська партія — засновано 1983 р. із помітних представників правого крила ХСС, програмні установки партії спираються на неофашистскую ідеологію, на чолі стоїть колишній эсэсовец.

У Німеччині налічується близько 700 молодіжних організацій, об'єднань і груп. Найбільшою і впливової профспілкової організацією є Об'єднання німецьких профспілок (ОНП). В 1949 р. У його склад входять 16 галузевих профспілок, чисельність — 12 мільйонів человек.

3. Население.

Для населення ФРН характерна виняткова однорідність його національного складу: майже сто % постійних жителів країни — німці. Національні меншини припадає лише 0,2% населення. Це більш 30 тис. датчан, близько сорока тис. циган, мігруючих всій країні, і 80 тис. голландців. Перед війною у Німеччині, переважно у містах, жило близько 560 тис. євреїв. Після встановлення фашистського режиму вони емігрували чи були винищені в концтаборах. Рееміграція була маленька. Саме назва всього німецького народу — Teutsch, Deutsch — походить від назви племені тевтонів, жили колись північ від країни. По племені ж алеманов, які жили у глибокій давнини Півдні її, багато романські народи називають німців Allemands.

На початку 16 в. августинский чернець Мартін Лютер переказав німецькою мовою Біблію та і запровадив богослужіння німецькою. За основу Лютер взяв найбільш побутував у країні діалект, сформований у Саксонії. Відтоді існує єдиний літературний німецьку мову. Він належить до західнонімецької групі індоєвропейських мов. Але через тривалої феодальної роздробленості літературну мову стане єдиним розмовним мовою німців. Є групи діалектів: верхненемецкая, средненемецкая і нижненемецкая. Найбільше відрізняється від літературного нижненемецкий, так званий платдейч. Близький голландському і фламандському мовам. З часів реформації (16 в.), склалося розподіл німецьких земель на католицькі (південь захід) і протестні (північ і лише частково юго — захід). У цілому нині протестанти (лютерани) переважають: сюди ж належить майже половина від населення ФРН, католики ж становлять 45%. У цьому картина у різних районах дуже контрастна: у багатьох північних районах частка протестантів перевищує 80%, але в сході Баварії ще різкіше домінують католики, що є до 90% віруючого населення. Характерно переважання католиків у сільській місцевості, у невеликих громадах, тоді як і великих містах переважають протестанты.

На початок 1960;х років країни не відчувалося нестачі трудових ресурсів. Спочатку їх поповнювали потік переселенців. Однак у середині 60-х навіть за уповільнення темпів економічного зростання можна помітити бракувати робочих рук. У цей час починається вербування іноземних рабочих.

Науково — технічна революція викликало істотне перерозподіл за галузями господарства. У в промисловості й будівництві працювало половина всіх зайнятих. Частка ж у сільське господарство помітно знизилася. Значно збільшилася кількість, працюючих у сфері обслуговування, зокрема помітно зросла кількість державних службовців. Зростання в промисловості й стрімке розростання сфери обслуговування сприяють все більшої урбанізації. Близько 90% населення живе у містах, причому понад 30% - в великих найбільших містах і агломераціях. Але вже як уже почалися субурбанизиции, зростання передмість «расползающихся» у містах і агломерацій. Проблеми міст почали дуже гострими. Агломерації країни вирізняються особливою транспортної перевантаженістю, шумом і забрудненням довкілля — задымленностью, труднощами з постачанням населення чистої питної води, горами відходів та автомобільними цвинтарями. До транспортним і екологічні проблеми додаються і соціальні: багато районів в ядрах агломерацій перетворюються на гетто бідним верств населення. Найбільші міста — Гамбург, Франкфурт, Штутгарт зайняли країни перших місць в масштабах преступности.

4. Національні особенности.

Любов до мандрів — у крові у німцем. Якщо припустити, що подведён підсумок за кількістю зарубіжних туристів у світі, то німцям напевно віддадуть місце. Німці, зазвичай, і вони становлять звіт про своє подорожах. Дуже поширений у Німеччини пошук попутників, що їдуть одному напрямку. Спеціальне агентство «Митфарцентрале» сведёт вам помірну плату з автомобілістами, а навпаки, якщо машина ви знайде попутників, які оплатять частина вартості бензина.

Німцям притаманні пильність і делікатність. Від німецьких друзів ви вчасно отримаєте поздоровлення всім святам. У німців зазвичай дарують одна одній приємні милі дрібниці, причому обов’язково куплені. Це може бути яка — нибудь вишукана листівочка чи вишукана штучка, нагадує саме вам щось важное.

Дуже цінуються сімейні традиції, хоча молодики намагаються бути самостійними, й вважається поганою манерою залежати від своїх батьків. Шанують сімейні свята, особливо різдво, як під батьківським дахом збирається вся семья.

Німці все роблять грунтовно і раціонально, все перебуває пояснення. Ось що таке, наприклад, проста ситуація казка про селянинові і селянці, котрі з одного дня помінялися обов’язками. На частку селянина випали все лихі пригоди: молоко утекло, домашніх тварин, дитина постійно вимагають уваги, але все бракує і часу, ні терпіння. По розуміння селянки, корова справді може пастися даху, де досить сіна. У російській казці було б сказано, що селянин поставив корову на дах (як це не є має значення). У німецькій ж казці докладно описано, як корова потрапила на дах: селянка спочатку поставила дошку до даху, тож якусь-там за нею запровадила корову нагору. Навіть така абсурдна ситуація, як потрапляння корови на дах: вирішується без чудес. І в усьому. Докладність і раціоналізм німців відбито у мові, який у граматичних конструкціях не допускає ніякої невизначеності. Він описує будь-які нюанси послідовності дій, як і минулому, і у майбутньому времени.

5. Як живуть немцы?

ФРГ досить успішно протистоїть розшарування суспільства до багатих і бідних. Проте до соціальну справедливість у розподілі благ, вироблених суспільством, у Німеччині ще. Так, глава металургійного концерну Тіссен одержує у рік 2,2 млн. марок. Управляючі діляться за доходах протягом року втричі групи: 150−200 тис. марок, 250−300 тис. марок, понад 500 тис. марок. Щомісячні оклади в марках: суддя (прокурор) — 7630, вчитель середньої школи — 4687, робочий на автоконвейере — 2353, швачка -1998, прибиральниця — 1000, водій автобуса — 3504. Для підприємств продукти харчування в марках: молоко (літр) — 1,7; олію вершкове — 8−10, сир — 12−14, хліб житнього — 3,8−7,5. Щомісячні сімейні видатки на одяг — 400 марок, на електрику, воду, газ, телефон — 300 марок. Розглянемо спосіб життя середньостатистичного німця: 58-річний колишній дипломований лікар, нині видавець з баварського міста Швайфурт Карстен Малиновски живе однією марку щодня. На прикладі а також, що людина у змозі обходитися самим необхідним. Будучи вегетаріанцем, він обходиться макаронами (0,59 марки за 500г), картоплею (3,17 марки за 10кг), рисом (0,89 марки за 500г), морквою (0,99 марки за кг). Жирів він вживає взагалі обмаль. Продукти харчування купує лише з розпродажах по зниженим цінами, а влітку вирощує на присадибній ділянці овочі, фрукти і ягоди. Пьет колишній медик виключно воду з крану. Невибагливий Карстен й у одязі: останні 17 років не купує собі жодних знахідок. Його улюблені штани з нейлону були з США ще 40 років тому я. Купуючи йому надали гарантію, що вони носитися щонайменше 80 років, і мій колишній доктор мріє особисто переконатися, що виробник прав. Найбільш ж велика стаття витрат — взуття. Щороку Карстену доводиться викладати по 15 марок за нових пластикових черевиків і шкарпеток. Природно, ведучи настільки здоровий спосіб життя, Карстен відмовився від автомобіля й ходити пішки. На виняткових випадках його підвозить дружина на своєму авто. А що саме Карстен робить з заробленими грошима? Щомісяця він віднімає зі свого зарплати 30 марок життя, решта перераховує в фонд допомоги дітям «третього світу». Останні 5 років він перерахував 360 тис. DM, а внесок дипломованого медика, ведучого ні звичайний для Німеччини спосіб життя, становив 1 млн. 240 тис. марок.

6. Культура.

У культурі сучасного ФРН ще зберігаються деякі старі традиції, успадковані від минулого. У той самий час у період існування західнонімецького держави стали вироблятися й побудувати нові риси культури, що різнять її від культури інших країн. Ці специфічні особливості виявляється у побуті, і життя, системі освіти і наукових досліджень про, у сучасній літератури і искусстве.

Через бурхливо який струменіє процесу урбанізації, що проникає в побут, багато старі традиції ФРН, особливо у їх матеріальної культурі - житло, одязі, їжі, поступово відмирають. Нині й у сільській місцевості поширюється міської образ жизни.

Переважної формою поселень до ФРН віддавна став місто, а точніше — велика міська агломерація. ФРН — країна старовинної міської культури. Найбільш старі міста виникли ще дома римських укріплень. У середні століття перехресті торгових центрів з’явилися багато торговельних центри. Численну групу становлять міста, які утворилися біля старих укріплень — бургов чи пізніше замків, які зраджували їм особливої колорит. Як багато таких фортець було побудовано по Рейну.

Тривалої феодальної роздробленістю пояснюється формування багатьох регіональних центрів — головних для «свого» району, приблизно рівнозначних в масштабах — за відсутності єдиного домінуючого центра.

У період капіталізму стали швидко зростати міста близько промислових підприємств (міста Руру). У розвинутих промислових районах країни, подібних Рурскому, міста утворюють майже суцільний, безперервний масив. Житлові квартали відрізняються тут великий скученностью забудови, майже повним відсутністю земли.

У невеличких сільських містах ще зберігаються сліди старою сільською планування: центральна ринкова площа, де розташована церква, школа та інші громадські споруди, і хаотично группирующиеся навколо неї удома чи ж радіусами які суперечать врізнобіч улицы.

У минулому у німецьких владних найбільших містах і селах переважало рамная, чи каркасна будівельна техніка. Природно, що сучасну забудову міст визначає їх сьогоднішні функції. Типи сільських поселень до ФРН дуже різноманітні. Вони обумовлені найчастіше чи рельєфом місцевості, чи напрямом господарства, заняттям жителів. На півночі і півдні, в гірських районах, здавна распространён хуторський тип поселення. Давнім вважається поширений ніяких звань й у Верхній Баварії кучевой тип поселень. У рівнинних областях зустрічаються села кругового плану. Багато місцях країни вздовж доріг, берегів рік і озер можна побачити рядові села. Але явно преобладаёт майже у всіх регіонах країни вуличні деревни.

Хоч як дивно, але у такому високорозвиненому державі, як ФРН, в деяких місцевостях ще зберігається народна одяг. У святкові дні у віддалених ізольованих районах помітні барвисті народні костюми. Їх колір, оздоблення, прикраси сильно вібрують областями, але основні риси покрою однакові. Так, чоловічої національний костюм складається з світлої сорочки, жилета, довгого крислатого каптана з обшлагами на рукавах і з великими кишенями, вузьких штанів по коліна, панчоху чи гетр і черевиків із пряжками. Основні частини жіночого костюма — це біла кофта з рукавами, вузький темний карсаж-лиф зі шнурівкою попереду і дуже вирізом, який закривають різними вставками, нагрудниками чи хусткою, яка широка в складання спідниця і фартух. У протестантських областях у одязі переважають більш темні, приглушённые тону. Для католицького півдня характерні яскравіші кольору — синій, червоний, зелений. Багато старих містах ФРН ще зберігаються професійні костюми — гірників, тесль, сажотрусів і інші. Повсякденна одяг жителів ФРН нічим не відрізняється від міського загальноєвропейського костюма.

По традиційних уявлень, народна кухня країни знаменита колись всього своїми ковбасами, пивом і сосисками. Це певної міри правильно, і нашого часу, різні сорти ковбас і сосиски — улюблена їжі тут і тепер, хоча які й не становлять основу кухні жителів ФРН. Хліб грає невелику роль харчуванні, зернові йдуть на приготування каш. Всюди багато їдять овочів. З напоїв найпоширеніше пиво, відоме ще древнім германцям. Особливою популярністю користуються баварські сорти пива. У містах багато п'є кави. З вин популярні легені сухі - рейнське і мозельское, але в південному заході - сидр.

Заключение

.

Як результат зробленого, можна сказати, що у сьогодні Німеччина, та її народ є одним із самих динамічно та розвитку Європейських держав, що дозволяє грати основну роль Європейському Співтоваристві. Її населення, наука багато років стабільно розвивається. ФРН досягла величезних успіхів практично в усіх галузях життя і заслужено є світовим лідером економіки, політиці, культурі. Список використаної литературы.

1. Географічний енциклопедичний словник. 1989 г.

2. Радянський енциклопедичний словник 1982 г.

3. Новітня історія 1939;1992г. (1993г.).

4. «Народна газета» 1995 г.

5. «Бізнес — Панорама» 1997 р. № 25,№ 30,№ 41,№ 42; 1998 р. № 3,№ 4,№ 6,№ 9,№ 11.