Таїланд (Доповідь)

ТАЇЛАНД. Королівство Таиланд.

Загальні відомості. Т.— гос-во в Юго-Вост. Азії на п-ове Індокитай і півночі півострова Малакка. Межує на 3. і С.-3. з Бірмою, на З повагою та У. з Лаосом і Кампучией, на Ю. з Малайзією. Омивається водами Сіамського зал. ЮжноКитайського м. на Ю. і Андаманского м. на Ю.-З. Для. сухопут. кордонів 5100 км, берегової лінії — 2750 км. Займає вигідне геогр. становище у центр, частини Индокитайского півострова. Пл. 514 тис. км кв. Нас. св. 45,1 млн. чол.: тайці — св. 80%, китайці — 10%, лао — 1,3%, інші — малайці, куй, кхмери та інших. Столиця — Бангкок (прибл. 4,5 млн. жит. з пригородами). Великі міста: Чиангмай, Пхукет, Тхон-бури, Сонгкхла, Накхонсаван. У адм. відношенні ділиться на 71 провінцію (чангваты).

Держ. мову — тайський. Офиц. релігія — буддизм.

Т.— конституційна монархія. Відповідно до тимчасової конституції (проголошена 10 нояб. 1977) глава д-ви — король, вищий законодат. орган — Нац. законодат. збори, виконає, влада належить пр-ву у главі з прем'єр-міністром. Политич. орган правлячої воєн. угруповання — Нац. политич. рада (НПС), наділений широкі повноваження. Усі политич. партії розбещені після держ. перевороту 1976. Доти діяло св. 50 партій, в т. год. Демократич. партія, Тайська нац. партія, Партія соціальної справедливості, Социалистич. партія Т., Об'єднаний социалистнч. фронт, партія «Нова сила» зв ін. Коммуннстич. партії Т. (осн. в 1942) перебуває на нелегальному положении.

Природа. Більша частина країни займають ниці рівнини пересічні горами і плато. Лише за півдні рівнини підходять до Сиамскому затоці північ від і заході простираються гори Кхунтхан, Танентаунджи та інших. заввишки до 2576 м.(гора Интханон). На сході Плато Корат. На південному сході вздовж кордону Тайланда і Кампучії простираються гори Кравань і Дангрэк. Береги преимущ. ниці, місцями заболочені. Багато естеств. гаваней; вздовж зап. береги, і півострова Малакка тягнеться ланцюг островів і скель. Клімат субэкваториальный, муссонный. Середньорічна темп-ра в для рівнинних та передгірних р-нах 22—29°С (самий теплий місяць — травень), серед стосів на З. взимку знижується до 10—-15°С. Опадів випадає св. 1000 мм на Менамской низм., менш 900 мм на плато Корат, в гірських р-нах до 3000 мм (місцями більше) в рік. Річкова мережу густа. Велика р. Менам (судноплавна протягом 400 км від гирла) і її притоки мають найбільше значення у країни. Уздовж вост. і лише частково сев.-вост. кордону Т. протікає р. Меконг, вздовж зап. (частково) — р. Салуин. Характерні сильні розливи річок в сезон дощів (сентябрь—октябрь). Прибл. 60% тер. Т. вкривають ліси (особливо у 3. і Ю.), в осн. тропічними листопадными. Корисні копалини: олово (запаси св. 1,2 млн. т), вольфрамовые руди, сурма, свинець, цинк, барит, жел. і марганцева руди, буре вугілля, кам’яні і калійні солі, нефть.

Економіка. Т.— розвиваючись аграрно-индустриальная країна, економіка до-рій перебуває у залежить від иностр. капіталу. Основа економіки — з. х-во (дає прибл. 60% валового нац. продукту). Більшість землі є власністю помещиков-феодалов. Засн. галузь — землеробство. Збір і произ-во (млн. т): риса-сырца — 13,7, каучуку — 0,42, кукурудзи — 1,6, сах. тростини — 23,0. Обробляють також бавовну, джут, кенаф, маниоку, тютюн та інших. Розвинені тваринництво, рибальство, произ-во цінних порід деревини. Частка пром-сти в нац. доході становить 26—27%. Найбільш розвинені гірничодобувна, деревообробна і текстильна галузі пром-сти.

Произ-во і видобуток пром. продукції (тис. т.): олова — 30, плавикового шпату — 300, свинцевій руди — 1,6, жел. руди — 40, марганцевої руди — 50,3, лигнитов — 680,3, цементу — 5000, электроэнергии—ок. 8,7 млрд. кВт.год. У останні роках основі переробки імпортного сировини й матеріалів побудовано нефтехим., металло-обрабат., маш.-строит, підприємства. Отримала розвиток в огранич. обсягах кольорова і чорна металургія. Т.— світової экспортёр олова і натур, каучуку. Довжина доріг (тис. км,): автомоб.— 43,9, їх прибл. 19 з твердим покриттям; ж. буд.—- 3,8. Тоннаж нац. торг. флоту 195 тис. рег. т. Мор порти — Бангкок (гол.), Пхукет, Сат-тахип, Сонгкхла, Кантанг. Аеродроми меж-дунар. значення: Донгмыанг (біля Бангкока) і Хатъяй (на Ю. країни). Т.- член організації «План Коломбо». Грошова одиниця _- бат.= 100 сантангам.

Озброєні сили складаються з сухопут. військ ВПС і ВМС. Загальна числ. 211 тис. чол. Верх. главнокоманд.— король, безпосереднє керівництво вооруж. силами здійснюють нац. политич. Раду і генштаб. Сухопутні війська (141 тис. чол. складаються з 1 бронетан. дивізії, 6 пех. дивізії включаючи 4 танк. батальйону), 3 полкових бойових груп 4 повітряно-десантних батальойонов, 1 девизиона ракет («Хок»), 5 рот арм. авіації і неск. птд. спец. частин 17-ї та підрозділів. На озброєнні: св. 150 легких танків, св. 300 БТР, прибл. 400 арт. і зеніт, знарядь, 40 установок ЗУР, прибл. 90 легких літаків, св. 170 вертольотів та інших. воєн. техніка. У У З (43 тис. чол.) мають прибл. 150 бойових літаків, св. 100 вертольотів. Включають ескадрильї: 1 — винищувачів-бомбардувальників, 7 — для боротьби з повстанцями, 1 — розвідувальну, 3—транспортные, 2—вертолётные, 1 — вспомогат. авіації. Є 4 батальйону аеродромної охорони. У М З (28 тис. чол., в т. год. 8 тис. мор. піхотинців) мають 3 фрегата, 26 сторожових кораблів, 3 ракетних і 20 сторожових катерів, 30 катерів берегову охорону, св. 40 десантних кораблів, 1 патрульну ескадрилью базової авіації, 1 бригаду мор. піхоти (3 пех. батальйону, 1 арт. дивізіон). Засн. ВМБ — Бангкок і Сат-тахип. Уся воєн. техніка й иностр. (в осн. амер.) произ-ва. Вооруж. сили комплектуються з урахуванням закону про загальної військового обов’язку. Термін действит. воєн. служби 2 року. Крім вооруж. наснаги в реалізації Т. є: добровольч. корпус оборони (52 тис. чол.) і погран. поліція (14 тис. чол., 54 вертолёта).