Способи переробки нафти
Нафту, яку переробляють шляхом перегону поділяють на фракції, які після відповідного очищення можуть бути використані як товарний продукт чи як сировина для подальшої більш глибокої переробки. При перегоні нафти одержують також газ прямої гонки, що представляє собою важку частину попутних газів, що залишилися розчиненими в нафті. Як правило, вихід газу прямого перегонку невеликий. Пару, яка… Читати ще >
Способи переробки нафти (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Сьогодні вся нафта, що добувається, піддається переробці для одержання багатьох різноманітних продуктів. При переробці нафти мають місце наступні основні процеси: 1) перегін; 2) термічний крекінг; 3) каталітичний крекінг; 4) піроліз; 5) коксування; 6) деструктивна гідрогенізація. Більшість названих процесів протікає в присутності різних каталізаторів.
Нафту, яку переробляють шляхом перегону поділяють на фракції, які після відповідного очищення можуть бути використані як товарний продукт чи як сировина для подальшої більш глибокої переробки.
Перегоном нафти називають процес її термічного поділу на частини без помітного розкладання вуглеводнів, що входять до складу нафти. Перегін оснований на властивості вуглеводнів що входять до складу нафти, виділяти пару визначеної пружності при даній температурі. При підвищенні температури нафти, що переганяється, пружність пари над нею зростає і коли вона досягає чи перевершує тиск навколишнього середовища починається рух частинок пари в простір з меншим тиском.
Пару, яка виходить з нагрівального апарата, охолоджують і вона конденсується, створюючи розрідження і сприяючи відділенню наступних більш висококиплячих частин суміші, що переганяється.
Таким чином, при перегоні нафти виникає безупинне переміщення пари із простору, що нагрівається, в охолоджуване середовище, і це продовжується до повного перегону рідини.
Найчастіше нафту переганяють на наступні фракції: бензинову, що википає до 170−200 °C; гасову, що википає при 175−270 °C; газойлеву, що википає при 270−350 °С і залишок-мазут.
При перегоні нафти одержують також газ прямої гонки, що представляє собою важку частину попутних газів, що залишилися розчиненими в нафті. Як правило, вихід газу прямого перегонку невеликий.
Сьогодні застосовують високопродуктивні безперервнодіючі трубчасті перегінні установки, що відрізняються конструкцією печей, у яких відбуваються нагрівання нафти, чи конструкцією інших апаратів, що входять до складу установки.
Бензин з газами прямого перегонку відбирається у верхній частині колони і спрямовується на охолодження і конденсацію. Після відділення від нього води у відстійнику бензин збирають у проміжному резервуарі звідки насосом перекачують у сховище. Газ, що залишається після конденсації бензину, направляють у газгольдери.
Інші фракції також збирають по висоті колони і направляють у резервуари. Залишок, що невипарувався, із дна колони спрямовується в приймач.
На трубчастих установках можна переганяти понад 2000 т нафти на добу. Одержані в результаті перегонку нафти фракції використовують після відповідної обробки, як товарні види палива і мастил чи піддають вторинній переробці.