Экономическая географія Франции

Середня загальноосвітньою школою № 91, ЦАО Реферат на тему:

Економічна географія Франции.

Перевірила: Выполнила:

Учитель учениця 9-го класу «Б».

Котик Тетяна Логінова Марія Андреевна.

Владимировна.

Москва 2004.

|I. Візитна картка країни |3 | |1. Экономико-географическая диференціація. |- | |Географічне становище. |- | |Розмір території |- | |Чисельність |- | |Особливості етнічного складу. |- | |Політична диференціація. |- | |Форма державного будівництва. |- | |Форма правління і державної режиму. |- | |Незалежність держави. |- | |Соціальна диференціація. |- | |За якістю життя. |- | |За рівнем життя. |- | |За індексом розвитку. |- | |4. Економічна диференціація |- | |Рівень впливу на в світову економіку. |4 | |Показники ВВП рік людини. |- | |II. Економіко-географічне становище. Становище по |- | |відношенню… |- | |…До сусідніх країн. | | |…До головним сухопутним і морським транспортним шляхах. | | |…До головним паливно-сировинним баз. |- | |…До головним промисловим і сільськогосподарським районам. |- | |…До головним районам збуту. | | |Характетистика природних ресурсів. |- | |Розмір запасів і розміщення з корисними копалинами. |- | |Водні й лісові ресурси. | | |Оцінка природних ресурсів у розвиток промисловості. |- | |Рельєф території і що його впливом геть розміщення сільського |- | |господарства. |- | |Агро-климатические ресурси. |- | |Почвенно-растительные ресурси. | | |Оцінка природних ресурсів у розвиток сільського |- | |господарства. |- | |Риси раціонального і нераціонального природокористування. |5 | |Характеристика населення. | | |Густота населення |- | |Особливості міграцій. |- | |Темпи рівні урбанізації. |- | |Агломерації і головні міста | | | |- | | | | | |- | | |- | | |6 | | |- |.

|Характеристика промисловості. |- | |Спеціалізація країни, основні центри. |- | |Головні промислові райони. |- | |Залежність країни від цього й імпорту промислової | | |продукції. |- | |Характеристика сільського господарства | | |Спеціалізація країни. |7 | |Основні райони. |- | |Залежність країни від цього й імпорту |- | |сільськогосподарської продукції. |- | |Особливості аграрних відносин. | | |Характеристика інфраструктури |- | |Транспорт |- | |Туризм. |- | |Освіта |- | |Головні економічні райони. |- | |Роль і географія зовнішніх економічних зв’язків. |- | |Список літератури |8 | | |- |.

I. Візитна картка страны.

1. Экономико-географическая диференціація.. Географічне становище. Французька республика—государство у Європі. На заході, і півночі територія Франції омивається водами в Атлантичному океані і протоки ЛаМанш, Півдні — Середземним морем, тому морські кордону Франції можуть бути умовно розділені втричі частини. Це — узбережжі Середземномор’я, прибережна смуга Біскайської затоки і Атлантики та її береги протоки Ла-Манш. Завдяки значному протягу своїх морських кордонів Франція має 11 млн. кв. км ексклюзивної економічної зони. На південному заході Піренеї відокремлюють французькі рубежі від Іспанії. На південному сході Франція має спільний кордон Італією. Гірські масиви Альп і Юра створюють природну перепону на сході. Тут Франція межує з Швейцарією, Німеччиною, Люксембургом і Бельгією. Частиною французької території є острів Корсика. Великі заморські території республіки. До них належать ряд островів в Тихому океані: Нова Каледонія (перебуває у Меланезії, загальна площа —19 тис. км), з 1853 р. — оголошено французьким володінням, в 1864—1896 рр. була місцем посилання каторгу; і Французька Полінезія (перебуває у центральній частині моря, загальна площа— 4 тис. кв. км). Дві інші заморські терені Франції представляють Уоллис і Футуна, і навіть Південні землі і Французька Антарктика.. Розмір території Територія Франції займає 543 965 кв. км.. Чисельність У Франції мешкає майже 59 млн. людина.. Особливості етнічного складу. На терені Франції переважає народність Індоєвропейській сім'ї Романської групиФранцузи. У районі Біскайської затоки, біля кордонів з Іспанією мешкають баски, народність Койсанской групи Нило-Сахарской сім'ї. На найзахіднішої краю Франції знаходиться місце проживання Брестонцев, Кельтська група Індоєвропейській сім'ї. 2. Політична диференціація.. Форма державного будівництва. Франція — унітарну державу.. Форма правління і державної режиму. Це республіка. Главою держави є президент, главою уряду— прем'єр-міністр. Законодавчий орган—парламент, який складається з Сенату та глави Національного зборів.. Незалежність держави. Франція — незалежну Українську державу, під юрисдикцією котрого зберігаються: Геюньон (Африка), Сан-Пьер і Микелон, Гвиана, Мартініка, Гваделупа (Америка), Вануату, Нова Каледонія (Океанія). 3. Соціальна диференціація.. За якістю життя. Середній річний темпи зростання ВНП душу населення становить 1,5%.. За рівнем життя. Ранг по ВНП душу населення — 13 $ по ПКС.. За індексом розвитку. Ранг сьогодні за індексом розвитку — 2. Індекс дорівнює 0,946.

4. Економічна дифференциация.

Рівень впливу на світову экономику.

В 1997 року мови у Франції було виконано промислової своєї продукції 260 млн $, що становило 3% до світової виробництву. Це економічно високорозвинена країна.. Показники ВВП рік людини. Франція входить у «Велику сімку». ВВП таких країн становить 20−30 тисяч $. Її ВНП становить 23 470 $.

II. Економіко-географічне становище. Становище по отношению…

1. …До сусідніх країн. Франція має сухопутні кордону з Бельгією, Люксембургом, Німеччиною, Андоррою, Швейцарією, Італією, Іспанією і Монако, і навіть морські з Великобританією. Франція є Центральної Європи. Конфліктів з новими сусідами немає. 2. …До головним сухопутним і морським транспортним шляхах. Одне з найбільших портів Зарубіжною Європи — Марсель — перебуває у Франції. Безліч транспортних шляхів проходять через Францію. 3. …До головним паливно-сировинним баз. Одна з головних (у Європі) центрів видобутку залізної руди — Лотарингія — перебуває мови у Франції. На півдні перебуває одна з головних європейських джерел нафти. Центри видобутку кам’яного вугілля (Рурский басейн, ФРН), руд кольорових металів (Італія, Іспанія, ФРН) вміщено у сусідніх країнах. 4. …До головним промисловим і сільськогосподарським районам. Франція — одне із районів найбільш інтенсивного сільськогосподарського виробництва. Тут проводиться зернове господарство і тваринництво (на більшої частини території). У сусідніх країнах, крім Іспанії, також перебувають райони найбільш інтенсивного сільськогосподарського виробництва. Займає досить високі позиції з промисловому виробництві, рівень сусідів близький (у південних нижче). 5. …До головним районам збуту. Одна з головних районів збуту — США досить далеко від Франції, але Інші країни Зарубіжною Європи також є споживачами. Стосовно ним Франція розташована зручне. III. Характеристика природних ресурсів. 1. Величина запасів і розміщення з корисними копалинами. У Франції перебувають одні з головних (у Європі) центрів видобутку залізної руди (Лотарингія) і (південний басейн між Бордо і Тулузой). На північному заході перебуває басейн кам’яного вугілля Нор-па-де-Кале, тільки дуже великий. На сході Франції належить частина невеликого Саарско-Лотарингского басейну кам’яного вугілля. Є 3 родовища уранових руд (у закутку південної половині країни), одне — залізної руди (Сумон), одне — калійних солей (поруч р. Берн), 2 (Ла-Рукет і Сен-Жюльен) — алюмінієвих руд. 2. Водні й лісові ресурси. Забезпеченість ресурсами повного річкового стоку душу населення — в середньому від 2.5 до 5 тисяч м3 протягом року. На південному заході країни є водосховище обсягом 1−5 млрд м3. неподалік її берегів перебувають родовища нафти і олов’яних руд. Лісистість Франції досить низька. Основні лісу перебуває у гірській частині країни, Сході і південному сході, трохи Півдні і південному заході. 3. Оцінка природних ресурсів у розвиток промисловості. У Франції замало з корисними копалинами у розвиток промисловості. Тільки паливна промисловість і лише частково, чорна металургія може бути забезпечені внутрішніми мінеральними на ресурси України. З ресурсів світового океану щодо близько розташовані ті, що сприяють розвитку паливної в промисловості й кольорової металургії. 4. Рельєф території Польщі і його впливом геть розміщення сільського господарства. На сході (Альпи) і півдні (Перинеи) країни місцевість піднята (трохи більше 2000 м). Але, оскільки піднесеність дуже велика, не дуже заважає ведення сільського господарства. Ліси перебувають у основному для піднесених територіях, а переважна більшість возделываемых земель розташовані на півметровій северозаході, і трохи північніше Периней (які, до речі використовуються під пасовища). Основну частина Франції становлять землі (висота трохи більше 1000 м над рівнем моря), які використовуються й під пасовища, й під посів. Сільське господарство скрізь ведеться однаково інтенсивно, крім півострова Бретань, але цьому не рельєф. 5. Агрокліматичні ресурсы.

Франция у вологому зоні зволоження. Більшість цієї країни ще знаходиться в помірному подпоясе, сума активних температур 22 000;40000 (пізні сорти зернових, кукурудза зерна, соняшник, цукрові буряки, соя, Півдні - рис, виноград). На півдні і південному заході - субтропіки (клімат слабозасушливый), сума активних температур 40 000−80 000 (бавовник, кукурудза пізня, маслини, цитрусові, чай, тютюн…). Є район з холодно-умеренным кліматом (10 000−22 000, жито, пшениця, зернобобові, льон, картопля, плодові, ягодники).

6. Почвенно-растительные ресурси. Небезпеки опустынивания немає. Більша частина країни, її центр, північний схід захід, становлять землі, які використовуються й під пасовища, й під посів. На північ від р. Луаро і півдні перебувають оброблювані землі (без частки пасовищ). Ще південніше й біля Ла-Маншу знаходяться ліси. У Франції перебувають одні з головних районів виробництва пшениці, цукрових буряків, льону. 7. Оцінка природних ресурсів у розвиток сільського хозяйства.

Агроклиматические ресурси сприятливі для ведення та розвитку сільського господарства, т. до. вологи рослинам досить (вологий клімат на більшої частини), а тепла достатньо культур зі среднепродолжительным і довгим вегетационным періодом. Земельні ресурси теж сприятливі. Малоиспользуемых і невикористовуваних земель майже немає, більшу частину площі займають оброблювані землі, багато земель, пристосованих під пасовища. Забезпеченість ресурсами повного річкового стоку душу населення щодо мала (? 2.5−5 тис. м3 протягом року), але достатня для страны.

8. Риси раціонального і нераціонального природокористування. Ріки Франції забруднені (особливо Луара), що свідчить про необмеженому скиданні у яких будь-яких відходів. Води омывающих Францію морів забруднені нафтою, що свідчить про розвиненою промисловості Німеччині й її сусідів. Цілком можливо розбудовні процеси деградації довкілля внаслідок діяльності. До рис раціонального природокористування належить відсутність промышленно-городского забруднення атмосфери, деградації пасовищ від надмірного випасу худоби, скорочення річкового стоку (як результату невгамовного господарського водозабору), водяної та вітрової эррозии. Але це лише що. Спустелення не загрожує. IV. Характеристика населення. 1. Щільність населения Около Парижа щільність населення понад сто чол. на кв. км, така сама вона й районі Марселя, біля Лілль, Ліона, Нанта, близько берегів півострова Бретань. Є райони з щільністю населення 50−100 чол. на кв. км, але основний території вона дорівнює 10−50 чол. на кв. км. Менше вона лише з кордону з Италией.

2. Особливості міграцій. У Франції міграції переважно представлені иммиграциями. Люди їдуть у великі міста цієї розвиненою країни, що входить у «Велику сімку». У основному, звісно, направляють у Париж. Жителі глибинки також переміщаються до Парижа і великих містах. 3. Темпи рівні урбанізації. Питома вага міського населення Франції становить 60−80%. На 1995 року частка міського населення дорівнювала 72,8% (42,2 млн людина) 4. Агломерації і головні міста Париж — найбільший місто (та велика агломерація) мови у Франції. У 1998 року тут мешкало 10,28 млн людина. Найбільші міста: Марсель (1200 тис. чол.), Ліон (1200 тис. чол.), Лілль (1000 тис. чол.), Бордо (400 тис. чол.), Тулуза (380 тис. чол.), Ніцца (350 тис. чол.), Нант (300 тис. чол.), Страсбург (270 тис. чол.), Тулон (250 тис. чол.), Руан (200 тис. чол.). Мегалополісів нет.

V. Характеристика промисловості. 1. Спеціалізація країни, основні центри. Франція входить до десятки лідерів з вироблення електроенергії (у середині 90- x — 520 млрд кВт· год, душу населення — 8,60 тисяч кВт· год. тут 6 великих (більш 2 млн кВт) АЕС (Гравлин, Бюже, Палюэль…) і 4 ТЕС (більше однієї млн кВт). Виплавка стали дорівнює 25 млн. тонн, душу населення —? 100−500 кг. Найбільші центри — Дюнкерк, Фор-сюр-Мер; великий — Ле-Крёзо. В1996 у Франції було виконано 4,7% свинцю і цинку від світового виробництва. Найбільший центр металургії свинцю і цинку — Крей, великі центри алюмінієвої металургії - Пассі, Сен-Жан-де-Морьен, Муранс, Ланмезан. Машинобудування высокоразвито. Найбільший центр — Париж (машинобудування металообробки, електротехнічна, електронна промисловість, приладобудування, авіаційна і ракетна промисловість, автомобілебудування), інші важливі - Нант (суднобудування), Марсель (авіаційна і ракетна промисловість, суднобудування), Бордо, Ліон (машинобудування металообробки), Тулуза (авіаційна і ракетна промисловість), Монбельяр (верстатобудування). Хімічна промисловість високо розвинена. Виробництво синтетичних смол і пластичних мас становить 4,05 млн. тонн, добрив — 3,6 млн. тонн. Великі центри — Тулуза (кислоти, луги, солі, кальцинована і каустичну соду), Страсбур (нафтохімія). Виробництво тканин становить 10−30 м2/чел. загальне виробництво становить 1250 млн м2. 2. Головні промислові райони. Найбільші райони і центри хімічної промисловості - Нижня Рона (нафтохімія, полімерні матеріали, лаки, фарби, фармацевтика, побутова хімія), Ліонський (нафтохімія, полімерні матеріали, лаки, фарби, фармацевтика, побутова хімія), Парижский (полимерные матеріали, лаки, фарби, фармацевтика, побутова хімія), Нижня Сена (нафтохімія, кислоти, луги, солі, кальцинована і каустичну соду, мінеральних добрив), Північний (нафтохімія, кислоти, луги, солі, кальцинована і каустичну соду, мінеральних добрив, лаки, фарби, фармацевтика, побутова хімія). Райони текстильної промисловості - Ельзас (бавовняна), Ліонський (шовк, штучні і синтетичні тканини), Північний (бавовняна, вовняна, пенько-джутовая, льняна). 3. Залежність країни від цього й імпорту промислової продукції. Експорт продукції машинобудування перевищує імпорт, отже вона може приносити прибуток. Але Франції у розвиток сільського господарства і транспорту необхідно набувати продукцію залізничного машинобудування і тракторного і сільськогосподарського машинобудування. Продукцію кольорової металургії здебільшого імпортують, т. до. у Франції є лише центри алюмінієвої металургії (2 великих) і металургії свинцю і цинку (1 найбільший). Видобуток залізної руди (якщо є) недостатня, тому цю сировину необхідно імпортувати. Нафта теж потрібно импортировать.

Характеристика сільського хозяйства.

1. Спеціалізація країни. У Франції завжди робилися чудові вина (те Шампанське відбувається від області мови у Франції, званої Шампань). Більшість країни спеціалізується на зерновому господарство і тваринництві. Наприкінці 1990;х років Франція займала що п’яте місце за величиною цьогорічного валового збору зернових (60 млн т, 1000 кг душу населення). 2. Основні районы.

Возле Клермон-Феррана ведеться горнопастбищное тваринництво. На річці Луарі і смузі від Бордо до Тулузи, від Тулузи до Марселя ведеться овочівництво, плодівництво і виноградарство. Довкола Парижа розвинені рільництво (зернові культури, цукрові буряки, картопля) і тваринництво. На северозаході, і південному заході від Тулузи, південніше Сент-Этьена, навколо Нанта і на схід Бреста розвинене тваринництво і рільництво. Південніше Руана і Гавра розташовані райони мясо-молочного тваринництва на природничих і культурних лугах.

3. Залежність країни від цього й імпорту сільськогосподарської продукції. Країна потребує імпорті технічних культур. Культури, характерні для тропічного пояса необхідно ввозити (що цукрова тростина, кави, какао, каучук), також, мабуть, недостатнє виробництво культур субтропічного пояса (бавовник, чай, тютюн, фініки…) 4. Особливості аграрних відносин. Франція — постіндустріальна країна, частка сільського господарства за її ВВП становить дві% (промисловість — 27%, послуги — 71%). Основний тип сільськогосподарського підприємства — высокомеханизированная ферма. Середньоєвропейський тип сільського господарства (переважання молочного і м’ясомолочного тваринництва, свинарства і птахівництва). Рослинництво задовольняє потреби у продовольстві і «працює» на животноводство.

Характеристика инфраструктуры.

1. Транспорт Густота мережі автошляхів перевищує 110 км на 100 км² території. Щільність залізниць й досить велика. Водні шляху по Роні, Сени і Луарі. Порт з грузооборотом більш 90 млн. тонн — Марсель, від 20 до 90 — Гавр і Руан. Найбільшу частку у загальному вантажообігу займає морської транспорт, в пассажирообороте — автомобільний. 2. Туризм.

В 1998 року Франція займала 1-е місце за обсягом туризму. Кількість прибуттів в нинішнього року досягало 70 млн людина. У Франції на що подивитися: Лувр, Ейфелева вежа, Собор Паризької Божої Матері, Версальський палац, печера Ласко…

3. Освіта Через те, що «Франція є настільки розвиненою країною, що входить у «Велику сімку», можна припустити, що справжній рівень освіченості людей дуже високий. Питома вага учнів: початкова освіта — 106%, середнє - 111%, вище — 50.

Главные економічні районы.

Крупнейшие промислові райони: Паризький, Ронский. Великі промислові райони: Нижня Сена, Нижня Луара, Северо-Французский, Марсельський, Ельзас і Лотарингія, Южно-Французский.

Роль і географія зовнішніх економічних связей.

Франция входить у безліч організацій. вона є членом Європейського Співтовариства, що полегшує те що кордонів із сусідами. Єдине митне і економічного простору. Входила НАТО. У 60е роки (при генерала Де Голля) вийшла. НАТО — це об'єднана військове командування всім його членів. Член ООН, організації, створеної цілях зміцнення й підтримки світу, безпеки та розвитку співпраці між государствами.

Яніс Турлайс «Географічний атлас світу». — Рига: Яня Сету, М.: Росмен,.

1998.

1. М. М. Полункина «Атлас. Економічна та соціальна географія світу. 10 клас». — М.: ФГУП Картографія, 2003. 2. У. З. Автономов, А. П. Кузнєцов… «Світ узнав і Росія». — С.П.: Економічна школа, 1999. 3. Максаковский У. П. «География.10 клас». — М.: Просвещение.