Нормативно-правові акти органів внутрішніх справ

Нормативно-правові акти органів внутрішніх справ

Правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Заради України, укази Президента України, постанови Кабінету міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку.

Передусім це закони, що являють собою нормативно-правові акти вищого органу законодавчої влади, яким є Верховна Рада України, її закони регулюють найбільш важливі суспільні відносини, до того числі й у сфері охорони правопорядку, виражають волю і інтереси більшості населення, втілюють основні права людини, інші загальнолюдські ціності й мають найвищу юридичну силу щодо всіх інших правових норм.

Найважливішим за значенням й місцем у системі законодавства є Конституція України (Основний закон), норми якої регулюють систему економічних, політичних, соціальних, духовних й організаційних відносин у державі. Тому відповідні її норми є юридичною основою й для всієї діяльності міліції, чинного законодавства й правотворчості стосовно питань забезпечення охорони правопорядку.

В частности, У СП. 4 Конституції України проголошено, що усі органи держави Україна діють на основі законності, забезпечують охорону правопорядку, Інтересів суспільства, прав й свобод громадян. Державні й громадські організації, службові особини вол «язані додержуватися Конституції й законів України. У з статтею 71 передбачене, що на територї України забезпечується верховенство законів республіки. До плинних законів належати усі Інші закони, котрі регулюють конкретні запитання СУСПІЛЬНОГО й державного життя.

Правовою основою для діяльності міліції є також підзаконні нормативно-правові акти компетентних органів, що видаються на підставі законів, відповідно до законів й для їхнього виконання.

Основними видами таких нормативних актів державних органів є: постанови Верховної Заради України. То в постанові Верховної Заради України «Про стан виконання законів й постанов Верховної Заради України із питань правопорядку заходь щодо посилення боротьби з злочинністю» від «26 января 1993 р. міститься аналіз стану цієї діяльності із боці державних органів й посадових осіб й передбачені конкретні заходь щодо підвищення її ефективності. Крім цого, постанови Верховної Заради приймаються із метою тлумачення чи троянд «яснення діючого законодавства. Такою є постанова Верховної Заради України «Про застосування статей 154, 1556 Кримінального кодексу України та статей 1602, 2081 Кодексу України про адміністративні правопорушення» від /26 января 1993 р., де троянд «яснюються запитання щодо застосування норм законодавства, котрі передбачають відповідальність за спекуляцію, незаконну торговельну діяльність та порушення встановленого порядку, вивезення за межі республіки товарів народного споживання чи інших матеріальних цінностей;

укази і розпорядження Президента України, який відповідно до ст. 1141 Конституції є главою держави й главою виконавчої влади. Наприклад, ним були видані укази «Про невідкладні заходь щодо посилення боротьби з злочинністю» від 21 июля 1994 р. й «Про тимчасові невідкладні заходь щодо посилення боротьби з спекуляцією та незаконною торговельною діяльністю» від 10 грудня 1991 р. Так, 28 вересня 1992 р. Розпорядженням Президента України Кабінету міністрів, міністерствам, іншим центральним органам державної виконавчої влади запропоновано здійснити конкретні заходь щодо посилення боротьби з злочинністю, захисту прав, свобод й законних інтересів громадян, зміцнення правопорядку в Україні, підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів: Розпорядженням Президента України від 7 жовтня 1992 р. затверджено Положення про Міністерство внутрішніх справ України:

постанови Кабінету міністрів України. Наприклад, 14 грудня 1993 р. постановою Кабінету міністрів України затверджена Національна програма протидії зловживанню наркотичними засобами та їхнього незаконному обігу на 1994—1997 рокта; постановою Кабінету міністрів України від 5 июля 1993 р. затверджено Положення про державну службу боротьби із економічною злочинністю, Яка є складовою частиною кримінальної міліції системи МВС, 12 жовтня 1992 р. постановою цого органу державної виконавчої влади затверджено Положення про дозвільну систему, постановою Кабінету міністрів України від 20 июля 1991 р. затверджене Положення про проходження служби рядовим й начальницьким складом органів внутрішніх справ, яким визначається порядок проходження служби цими особами, їхнього права й обов «язки. Постановою Кабінету міністрів України від 27. 02. 1991 р. затверджені «Правила застосування спеціальних засобів ПРИ ОХОроні громадського порядку в Українській РСР». Ці правила визначають порядок застосування спеціальних засобів особовим складом міліції та іншими працівниками органів й установ внутрішніх справ, військовослужбовцями, котрі залучаються до охорони громадського порядку й громадської безпеки, боротьби з злочинністю, дають перелік спеціальних засобів;

нормативні акти Міністерства внутрішніх справ, котрі є відомчими правовими актами. До них належати накази, розпорядження (вказівки), рішення колегії міністерства, інструкції, статути, настанови. Видаються ці документи згідно із Положенням про Міністерство внутрішніх справ України У межах його повноважень, на основі чинного законодавства.

У відомчих актах МВС України забезпечується реалізація діючих правових норм, регламентується діяльність міліції щодо забезпечення виконання покладених на неї завдань й обов «язків, використання наданих законом прав співробітниками органів внутрішніх справ.

Так, наказом МВС України від 16 января 1992 р. № 22 затверджено Інструкцію про роботу дільничного інспектора міліції, котра визначає заподіяння, організацію роботи, обов «язки та права цієї категорії працівників. Наказом МВС України № 404—1994 р затверджено Статут патрульно-постової служби міліції України; наказом МВС України від 25 травня 1992 Р. № 269 затверджено Настанову із організації та здійснення органами внутрішніх справ боротьби із незаконним обігом наркотичних засобів, від 18 вересня 1992 р. 552 затверджено Положення про спеціальний приймальник для утримання осіб, підданих адміністративному арешту тощо.

Особливу групу правових документів становлять міжнародно-правові акти, призначені для забезпечення й захисту основних прав людини. До них належати міжнародно-правові акти, котрі вміщують правила діяльності, формулюють права й обов «язки відповідних суб «єктів (конвенції, пакти, догоди, домов тощо), а також міжнародні документи, котрі норм й правил поведінки не вміщують, прав й обов «язків безпосередньо не формулюють. Це декларації, заяви, меморандуми. Прикладами таких документів є прийнята 1998;го р. Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадські й політичні права (1966 р), який Україна ратифікувала 1990;го р. Документи Всесвітньої конференції по правах людини (1903 р.). У своїй діяльності міліція враховує ці документи, а також норми, що містяться в Кодексі поведінки посадових осіб щодо підтримання правопорядку, у Конвенції проти катувань та іншого жорстокого, нелюдського, що принижують гідність, поводження й покарання, а також інші норми, що регулюють запитання здійснення правоохоронних функцій, дотримання прав й свобод громадян.

Міжнародні домов, догоди України являють собою укладені й належним чином ратифіковані (схвалені, санкціоновані, затверджені) Україною юридичні документи, котрі становлять невід «ємну частину законодавства України й застосовуються у порядку, передбаченому для норм цого законодавства. Згідно із Законом України від 10 грудня 1991 р. юридична сила таких договорів й угод визначається тім, яким органом смердоті ратифіковані.

Наприклад, міжнародне співробітництво у сфері боротьби із організованою злочинністю грунтується на нормах міжнародного права й чинного законодавства України, міждержавних й міжурядових договорах, двосторонніх відомчих угодах (Закон України «Про організаційно правові основи боротьби із організованою злочинністю» від ЗО червня 1993 р.). З метою зміцнення та розвитку безпосередніх контактів із органами внутрішніх справ інших держав, у боротьбі із незаконним обігом наркотиків та організованою злочинністю 8 вересня 1992 р. між Міністерством внутрішніх справ України та Федеральним міністерством внутрішніх справ Австрійської Республіки укладена Угода про співробітництво в цьому напрямі (Наказ МВС України № 1564—1992 р.), наказом МВС України № 376—1993 р. оголошені Угоди про співробітництво у боротьбі з злочинністю між МВС України та МВС Республіки Хорватія, Італійської Республіки, Румунії, а також країн СНД.