Фінансовий аналіз за допомогою інформаційних систем

Фінансовий аналіз за допомогою інформаційних систем

Вільні грошові кошти переслідують дві основні мети: одержання максимальної дохідності при додержанні відповідної надійності. У цілому спекуляції на валютному й фондового ринку до надійних активів віднести складно, але й смердоті забезпечують саму високу дохідність із всіх легальних видів операцій. Якщо грошові кошти не інвестувати, то воно та мають якості із годиною зникати.

Головна ціль, Яка переслідується при створенні інформаційної системи — допомогти інвестори зберегти, а чи не загубити кошти, котрі вкладаються в цінні папери. Якщо за допомогою системи інвестор мінімізує збитки, то стабільна висока дохідність гарантована.

Для допомоги інвесторам в їхні вкладеннях необхідно, щоб система працювала як в довгостроковому, то й короткостроковому періоді, тобто робила фундаментальний та технічний аналіз. Створення подібної системи стані новим етапом в інвестиційній діяльності на ринку цінних паперів. Невелика кількість подібних систем на вітчизняному ринку вимагає створити нескладну та дешеву інформаційну систему, котра б відповідала вимогам вітчизняних інвесторів.

Для інформаційної системи нас цікавлять перш на фінансові інвестиції.

Інформаційна система фінансового аналізу створюється саме для покращання якості діяльності саме посередників на фондового ринку, тобто брокерсько-ділерських компаній. На даний годину існує дуже невелика кількість подібних систем, тому це ще один наслідок того, що інвестиційна діяльність на фондового ринку залишається у високій мірі ризиковою. Інформаційна система спрямовано зменшення ризику у цій сфері діяльності.

Потрібно розглянути, із які підрозділів складається підприємство посередник на фондового ринку. як звісно, брокерсько-ділерська компанія (інвестиційний інститут) організаційно розділяється втричі напрямки:

— Торгові підрозділи («Фронт-офіс»).

— Бек-офіс.

— Бухгалтерія.

Торговий відділ включає співробітників, котрі здійснюють операції із цінними паперами, проводять відповідну аналітику.

Бек-офіс забезпечує виконання операцій, здійснює облік та контроль операцій із цінними паперами.

Бухгалтерія здійснює облік операцій й та виконує фінансову звітність у відповідності до правил українського бухгалтерського обліку.

Основні ризикові операції із цінними паперами виконує фронт-офіс, тому інформаційна система розробляється для роботи саме в цьому відділі підприємства. При створенні інформаційної системи виникають визначені потреби щодо інформації, якої треба одержувати із різних джерел та на досить довгому проміжку години, та методів аналізу та обробки цієї інформації. З початку розглянемо структуру фронт-офісу.

Фронт офіс включає у собі торгові підрозділи компанії - торговий відділ (ділінг), відділ портфельного менеджменту, відділ роботи із індивідуальними та інституціональними клієнтами.

Головною функцією фронт офісу є складання угод із цінними паперами від імені компанії та за дорученням клієнтів. при цьому на фронт офіс накладається мінімум облікових та розрахункових функцій. Облік та виконання угод здійснює бек — офіс.

як було б сказано вище, створення інформаційної системи для фронтофісу пов’язано із поруч складностей. По-перше, інформаційна система винна оцінювати ефективність довгострокових фінансових інвестицій, тобто допомагати компанії сформувати інвестиційний портфель. Це необхідно перш на таким посередникам, як довірчі товариства та інвестиційні компанії. Алі для інших торговців також потрібно формувати інвестиційний портфель для підстраховки програшу в спекуляційних операціях із цінними паперами. Така інформаційна система якщо використовуватись у відділі портфельного менеджменту. Для інформаційної системи потрібна інформація про доходи акцій емітента, якої можна одержати із звітів емітента та інформація про ринковий показник дохідності. Ця інформація може міститись як в лістінгу на біржі то й в звітах про емітента, котрі містяться в ПФТС (позабіржова фондова торговельна система). Для формування інвестиційного портфелю перш на використовується фундаментальна аналітика. Головною задачею фундаментального аналізу є розрахунок дійсної (економічно виправданої, справедливої) вартості конкретного підприємства. При цьому треба виходити із історичних та поточних значень таких показників як: прибуток, виручка, обсяги виробництва, дебіторська та кредиторська заборгованості, рух коштів на рахунках та ін. Один із класичних законів ринку засвідчити, що в ціну акції вкладаються не скільки текучі оцінки, стільки очікування майбутнього. Тому при фундаментального аналізі, крім аналізу минулого та теперішнього, необхідно прогнозувати майбутній стан об'єкта, що аналізується. З цого можна зробити висновок, що інформаційна система оцінки, а тобто й аналізу, винна бути системою штучного інтелекту, тобто системою підтримки та прийняття рішення. Вона винна допомогти працівнику (брокеру — аналітику) фронт — офісу прийняти як найбільш правильне рішення щодо купівлі акцій для інвестиційного портфелю.

На шкода, на сьогодні не існує жодного науково обгрунтованого фундаментального способу оцінки акцій. Всі існуючі методи є не более ніж припущеннями, котрі змінюються разом із розвитком ринку та можливостями комп’ютерної техніки. Розглянемо один із методів, який можна використовувати в інформаційній системі.

Значну частину процесів, котрі відбуваються в ринковій економіці, неможливо із достатнім ступенем достовірності оцінити раніше. Єдиний спосіб науково обгрунтованого прогнозу заключається в статистичному аналізі економічних процесів. Використовування даного методу дає можливість на основі минулих наглядів знайти тенденції розвитку процесів, що вивчаються, та виявити кількісний взаємозв «язок між ними. Основою такого аналізу є вірогідностатистичні методи, котрі оперують приблизними вірогідносними характеристиками та умовними допущеннями.

У основу покладемо показник прибутковості акцій на визначений період, який розраховується по формулі:

r=((P1-P0)+d)/P0;

де.

P0 — ціна купівлі акції;

P1 — ціна продажі акції;

d — дивіденди, котрі одержані протягом години володіння акції.

Одночасно на фондового ринку об'єктом куплі-продажу є акції великої кількості емітентів, котрі мають різний щабель дохідності.

Середню ринкову дохідність цих акцій визначають по формулі:

rm=(r1*x1+ ri*xi+…+rn*xn);

де.

ri — дохідність і акцій;

n — кількість акцій на ринку;

xi — питома ваги ітихий акцій, який визначається як ставлення їхні обсягу до сумарного обсягу всіх випусків (в ринкових цінах на відповідний момент).

Розрахунки показника проводять по акціям найбільш прибуткових компаній.

Інвестиції в цінні папери завжди будуть супроводжуватись із необхідністю рішення дилеми: вкладати гроші в акцію із більшим доходом та більшим ризиком, чи задовільнятись меншим доходом та меншим ризиком.

Вибір варіанту залежить від характеру інвестора, суми інвестицій та її долі в загальному капіталі інвестора. Наприклад 5% капіталу можливо вкласти в акції із високим ступенем ризику, але й котрі можуть принести великий прибуток. Одночасно нерозумно вкласти в ці акції 25 та понад відсотків капіталу.

Тут потрібно запровадити термін — принцип ринкової рівноваги. Даний принцип підстав на бо ринок цінних паперів є збалансованою системою. Це означає, що при нормальному стані ринку продавці цінних паперів та їхнього покупці постійно та активно взаємодіють та, як наслідок, розрив між цінами попиту та пропозиції дуже незначний, оператори фондового ринку швидко приходять до признання рівноважних значень. Забезпечується подібне положення тім, що усі цінні папери, котрі обертаються на ринку завжди є у продаж, й крім того адміністрацією фондових бірж та торговельноінформаційних систем передбачений ряд мір, направлених на зменшення розриву в цінах попиту та пропозиції.

На основі принципу ринкової рівноваги можна зробити висновок: дохідності відповідає мінімальний щабель ризику, якщо досягається структура портфелю, ідентичного структурі ринкового обороту.

З огляду на цого, інформаційна система винна допомагати компанії створити у портфелі структуру ринка із майбутнім її коригуванням. Для цого на основі даних, яки одержуються щоденно із біржових зведень та котиювань ПФТС розраховуються показники дохідності та ринкові індекси. Далі розраховуються коефіцієнти, яки показують ризиковість даних цінних паперів стосовно ризиковості ринку в цілому. Це дає змогу сформувати компанії портфель цінних паперів, який принесе максимальний дохід при мінімізації ризику.

Алі потрібно створити універсальну інформаційну систему, котра дасть змогу не лише сформувати довгостроковий інвестиційний портфель, а і допомогти працівникам торгового відділення фронт-офісу працювати на даному проміжку години та здійснювати операції із купівліпродаж цінних паперів. Для зменшення ризику при спекуляційних операціях із цінними паперами використовуються методи технічного аналізу. Головною задачею технічного аналізу є оцінку поточного стану фондового ринку в цілому (на основі аналізу фондових індексів) та сегменту окремо взятої акції. У основі методів та способів технічного аналізу покладені психологічні закони поведінки людей. У цілому використовуються висновки фундаментального аналізу при визначенні довгострокових тенденцій, а технічний аналіз при визначенні години й ціни здійснення конкретних угод.

Технічний аналіз слід розділити на аналіз фондових індексів й аналіз саме акцій. Ціль проведення Першого — визначення та прогнозування макротенденцій ринка в цілому. Інший винен давати практичні рекомендації щодо управління конкретними акціями.

Інформаційна система винна аналізувати стан індексів на різних проміжках години. Це досягається шляхом аналізу тренду, його сили та напрямі.

Інформаційна система винна оцінювати рівні цін на проміжках години, з’ясовувати тренд та виявляти рівні підтримки та супротивлення та на основі цих рівнів допомагати робити висновки. Тобто на основі трендового аналізу робити висновки, та давати рекомендації.

Величини індексів система може розраховувати самостійно чи користуватися тими, що надаються через торговельно-інформаційні системи. Для розрахунку індексів та індикаторів використовуються щоденні котиювання ПФТС. Рекомендується розраховувати індикатори щоденно. Представлення інформації на екрані винне бути наглядним й представлятися у вигляді графіків та діаграм. Це недоладно зробити за допомогою сучасних СУБД чи електронних таблиць. У зв’язку із тім, що немає однозначної форми подання документів для аналітиків та система є інформаційною системою, інформація винна надаватися у формі, зрозумілій для аналітиків компанії.

На основі вищесказаного зрозуміло, що робота аналітика в компанії, Яка займається операціями із цінними паперами на ринку є досить складною й потребує використовування обчислювальної техніки, котра допомагатиме проводити якісний аналіз ринку на всіх етапах, а також, Яка може бути універсальною й робити не лише довгостроковий, а і короткостроковий аналіз ефективності фінансових інвестицій. Це допоможе поєднати опит із математичними розрахунками та зробити роботу компанії более ефективною та безризиковою. У зв’язку із практичною відсутністю на Україні систем підтримки рішень при торгових операціях цінними паперами постає запитання створення й впровадження таких систем у вітчизняних підприємствах, котрі займаються посередницькою діяльністю на ринку цінних паперів. Бажано, щоб ця система був более універсальна й здійснювала як фундаментальний, то й технічний аналіз ринку.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.

1. Найман Еге. «Мала енциклопедія трейдера «- До.:, «Инфра М» 1997.-736с.

2. Божко В. П., Брага В. В., Бубнова Н. Г. та інших. Інформатика: дані, технологія, маркетинг.-М.: Фінанси і статистика, 1991.-224с.

3. Комп’ютеризація інформаційних процесів на промислових підприємствах / В. Ф. Ситник, Х. Строку, Н.В. Єрьоміна. — До.: Катовіце: Техніка: Економічна академія їм. До. Адамецкого, 1991. -215 c.

4. Beyond Candlesticks, Steve Nison.

5. Computer Analysis of the Futures Market, LeBeau & Lucas.

6. Design, Testing and Optimization of Trading Systems, Robert Pardo.