Аукціонна форма торгівлі та її суб"єкти. 
Біржова торгівля

Реферат на тему:

Аукціонна форма торгівлі та її суб'єкти. Біржова торгівля.

Здійснення біржової торгівлі, проведення аукціонів і конкурсів мають специфічні особливості, які, з одного боку, обумовлені їх різним правовим регулюванням і діловими звичаями, а з іншого — мають суттєву схожість, що дає змогу розробити загальну модель укладання господарських договорів в умовах конкуренції покупців.

Оскільки в Україні аукціони, конкурси з продажу майна виробничого призначення, а також біржова торгівля фондовими цінностями дістали широкого розповсюдження в зв’язку з процесами приватизації державного майна, що серйозно впливають на економічну ситуацію в країні та спричиняють глибокі соціально-політичні наслідки, тому правове регулювання нетрадиційного способу укладання господарських договорів умовах високої конкуренції покупців повинно бути спрямоване на захист прав і законних інтересів покупців як слабкішої сторони в таких договірних відносинах, а також захист інтересів суспільства в цілому.

Продаж на аукціоні полягає у прямій передачі права власності на об «єкт покупцеві, який запропонував під час торгів найвищу ціну. Аукціон проводиться відповідним органом приватизації або уповноваженою ним юридичною особою за наявності не менше як трьох покупців, які повинні зареєструвати себе як учасники аукціону.

Торги на аукціоні здійснює безпосередньо ведучий (ліцитатор), який спочатку описує об «єкт приватизації та умови його продажу. Початком торгів вважається момент оголошення початкової ціни об «єкта. Якщо протягом трьох хвилин після оголошення не буде запропоновано вищу ціну, ліцитатор одночасно з ударом молотка робить оголошення про придбання об «єкта тією особою, яка запропонувала найвищу ціну.

Результати продажу майна на аукціоні оформляються договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації. Цей договір підлягає нотаріальному посвідченню.

Біржа як добровільне об «єднання зацікавлених юридичних і фізичних осіб утворюється шляхом укладання засновниками угоди, що визначає порядок і принципи її заснування, склад засновників, їх обов «язки і строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків. Згідно з Законом України «Про товарну біржу «її засновниками і членами не можуть бути тільки державні органи, що покликані контролювати біржову діяльність. Розмір статутного фонду має становити не менш як 10 млн. крб.

Біржа діє на основі статуту, який затверджено зборами засновників і зареєстровано відповідно до Закону України «Про підприємництво ». У статуті визначаються такі основоположні елементи становища товарної біржі: найменування, місцезнаходження і склад засновників; предмет і цілі діяльності біржі; види фондів, що утворюються біржею, та їх розміри; органи управління, порядок їх утворення та компетенція, організаційна структура біржі; порядок прийняття у члени біржі та припинення членства; права та обов «язки членів біржі і самої біржі перед третіми особами, а також членів біржі перед біржею і біржею перед її членами; порядок і умови застосування санкцій; майнова відповідальність членів біржі і порядок припинення її діяльності.

Для управління біржею створюються, як і в будь-якому акціонерному товаристві, такі органи управління: по-перше, загальні збори її членів. Це вищий орган управління, головним завданням якого є розробка і впровадження стратегічних проблем розвитку та обрання ради біржі (біржового комітету), який приймає найвідповідальніші рішення і діє у період між загальними зборами в межах, що їх визначено статутом. Біржовий комітет (рада) обирає голову, його заступника, виконавчий комітет і призначає президента. Практика США та інших країн свідчить, що президентом біржі не повинен бути її член. Він сам і набраний ним обслуговуючий персонал є найманими працівниками, головним завданням яких є надання послуг членам і клієнтам біржі, що дає змогу забезпечувати найефективніший торговельний процес біржі. Загальні збори членів товарної біржі обирають ревізійну комісію, яка здійснює повсякденний контроль за фінансово-господарською діяльністю біржі.

По-друге, для повсякденного управління і забезпечення функцій біржі створюються біржові комітети, розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія та інші підрозділи й допоміжні служби, що необхідні для її діяльності. Зокрема, винятково важливу роль відіграють комітети біржі з кожного виду біржового товару, а також біржовий арбітраж (для вирішення спорів між членами біржі, клієнтами і членами), плановий (виробляє і контролює виконання правил торгівлі), фінансовий, страховий, дисциплінарний та ін. Вони створюються і формують свій склад лише за погодженням з членами біржі. Серед функціональних відділів провідні позиції займає розрахункова палата. До неї надходить інформація про всі укладені угоди від продавців і покупців самостійно. Тут проходить процес її уточнення і виправлення, а якщо угода визнана безпомилковою, то і реєстрація, яка безпосередньо розвиває прямий зв «язок між продавцем і покупцем.

Це дає змогу розрахунковій палаті виступати посередником і третьою стороною стосовно кожного продавця й покупця. За укладені й реалізовані угоди вона стягує комісійні платежі, щоденно обліковує з урахуванням зміни біржових цін залишки грошей на рахунках кожного з клієнтів і при зменшенні страхових сум кожного клієнта вимагає додаткових страхових внесків. Крім цього, вона реєструє закриття (ліквідацію) угод, а якщо вони до настання строку постачання товару не закриті, то дає у відділ постачання необхідну інформацію щодо потреби контролю за виконанням договірних зобов «язань клієнтами.

Біржа не може нормально функціонувати без брокерських компаній і брокерів. Брокерська компаніяце приватне, кооперативне, акціонерне чи інше підприємство, що забезпечує виконання доручень членів біржі шляхом відшукування контрактів і надання здійснених ними операцій до реєстрації на біржі. Аналогічні функції можуть виконувати й брокери — фізичні особи, зареєстровані на біржі. Вони так само виконують заявки клієнтів, а повідомлення про це передають до компанії і далі - до клієнта. Брокери зобов «язані зберігати комерційну таємницю і одночасно не обслуговувати двох або більше клієнтів, інтереси яких суперечать один одному. Щоб мати високу кваліфікацію знавця ринку товарів, брокери спеціалізуються на інформації про певні види товарів. Не будучи безпосередньо пов «язаними з постачальниками чи збутовими структурами конкретних фірм, брокери укладають угоди від імені конкретних покупців і продавців, за що отримують плату або в процентах від вартості угоди, або фіксованими ставками від укладеної угоди.

Основним функціональним центром товарної біржі є торговий зал. Без сумніву — це найінтенсивніше діюча частина біржі. Сучасна біржа має бути оснащена належною електронно-обчислювальною системою, яка дасть їй змогу оперативно фіксувати хід торгів, обробляти інформацію, аналізувати динаміку цін, кількість угод та інші показники в розрізі кожного дня, тижня й місяця за багато років функціонування даної біржі Ця інформація за умов ринкової економіки купується й оперативно поширюється засобами масової інформації так, що кожен власник персонального комп «ютера у будь-якій країні світу може її використати для прийняття тих чи інших рішень. Водночас продана інформація становить одне із джерел доходів біржі.

Звичайно, на біржі концентрується насамперед інформація про рівень цін на її біржові товари. Тут орієнтиром формування цін у процесі купівлі-продажу є котирувальні ціни, що реєструються на біржі. Окрім цього, біржа виконує важливу роль у збиранні, узагальненні й поширенні інформації про фінансовий стан членів біржі, щоб відвернути фінансове розорення учасників торгів, брокерських фірм унаслідок махінацій неплатоспроможних клієнтів. Процес створення біржі доцільно розбити на три етапи. Перший етап пов «язаний із з «ясуванням того, що можуть і хочуть отримати ініціатори на ранній стадії розвитку біржі (вигідно продати, купити, обміняти товар, отримати інформацію про стан попиту й пропонування, платоспроможність і надійність контрагента за угодою тощо), і в майбутньому — при наступному просуванні до ринку (застрахуватися від несприятливих коливань цін на ринку, користуватися пільговим кредитуванням під укладені біржові угоди, отримати інформацію про попит та пропонування товарів практично в усьому світі). На другому етапі необхідно заздалегідь визначити товари, на реалізації яких буде спеціалізуватися товарна біржа. Наприклад, біржовий синдикат дев «яти бірж України «Метал України «здійснює координацію матеріально-технічного постачання та збуту ресурсів для гірничо-металургійного виробництва. Відповідна спеціалізація характерна й для інших бірж.

Біржовий товар — товар певного роду та якості, стандартний контракт чи коносамент на вказаний товар, допущений в установленому порядку до біржової торгівлі. Біржовим товаром не можуть бути нерухомість та об «єкти інтелектуальної власності. Головними ознаками біржового товару є: стандартність, взаємозамінність, низький рівень монополізації, масовість виробництва, стабільність попиту в майбутньому. Важливим є вибір міста, в якому створюватиметься біржа. Воно мусить мати не лише достатні потужності для виробництва певного біржового товару, а й відповідний рівень розвитку транспорту, зв «язку, інформаційних систем, складських приміщень, вантажних майданів та іншу інфраструктуру.

На третьому етапі ініціатори створення біржі вибирають її; потенційних засновників, фундаторів. Критерієм вибору є вклад у формування статутного капіталу, можливості залучення на біржові торги матеріальних ресурсів, високий престиж, широкі зв «язки з підприємствами, організаціями, громадськістю тощо.

Коносамент — розписка, що засвідчує прийняття вантажу до перевезень і видається капітаном судна вантажовідправнику.

З імовірними фундаторами проводяться попередні переговори, ділові зустрічі, з «ясовуються можливі обсяги продажу (закупівлі) товарів. Важливо визначити статус біржі як організатора торгів. Основна увага має зосереджуватися на організації самого процесу торгів — від пропонування до остаточного укладення угод. Який вигляд має, скажімо, звичайна біржа будівельних матеріалів? Насамперед це — добре оформлене приміщення, оснащене комп «ютерами, телексами, великим електронним табло, постійно діючі брокерські контори, увага до відвідувачів та бажання допомогти як продавцям, так і покупцям. Статутом передбачено рівноправну участь у торгах іноземних фірм. Право рівноправної участі іноземних фірм також визначено статутом інших бірж. Зокрема, членами Київської товарної біржі можуть стати організації, підприємства, кооперативи, закордонні фірми та банки й навіть окремі особи. Вищим керівним органом тут є конференція членів біржі, яка скликається щорічно і виробляє стратегічні напрями діяльності. Між сесіями конференції діє біржовий комітет, до складу якого входять засновники біржі, її президент, головний маклер та кілька членів.

У процес розбудови системи біржової торгівлі нині активно включилися Спілка малих підприємств України, республіканське акціонерне товариство «Українська біржа », біржовий синдикат «Метал України «та ін. Серед найважливіших проблем, які вирішують ці та інші акціонерні спілки, — створення нових комерційних банків, формування комп «ютерно-інформаційних центрів, забезпечення зовнішньоекономічних контактів тощо. Спілка малих підприємств України видає власну газету «Біржа », де поряд з рекламою, біржовим бюлетенем знайомить з досвідом практичної діяльності.

Список використаної літератури О.І. Дегтярьова і О. А. Кандинська. Біржова справа. — М., 1997.

Грязнова А.Г. Біржова діяльність. — М., 1995.

Іващенко А. А. Товарна біржа. — М., «Міжнародні відносини», 1991.

Васильєв Г. А., Каменева Н. Г. Товарні біржі. — М., «Вища школа», 1991.

А. Елдер. Як грати і вигравати на біржі. — М., 2000.