Эксплуатация автомобільних дорог

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ РЕСПУБЛІКИ БЕЛАРУСЬ.

Могильовський Державний технічний университет.

Кафедра «Автомобільні дороги «.

ПРОЕКТ ЗИМОВОГО СОДЕРЖАНИЯ.

АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРОГ.

Пояснювальна записка до курсової роботу з дисциплине.

" Експлуатація автошляхів «.

Виконав: студент грн. САД-972.

Стефанович А. Г.

Перевірив преподаватель.

Полякова Т. М.

Могилів 2000 Содержание.

Запровадження. .. .. .. .. .. .. .. .. .. ... 4.

1 Кліматична характеристика району. .. .. .. 5.

2 Способи зменшення снегозаносимости. .. .. .. 7.

3 Виявлення снегозаносимых ділянок. .. .. ... 9.

4 Визначення обсягу снегоприноса. .. .. .. .. 10.

5 Розробка заходів захисту дороги від снігових заметів. 11.

5.1 Захист дороги від снігових заметів з допомогою дерев’яних щитів. .. .. .. .. .. .. .. .. .. ... 11.

5.2 Захист дороги від снігових заметів шляхом установки снегозащитного паркана. .. .. .. .. .. .. 14.

5.3 Захист дороги від снігових заметів з застосуванням сніжних траншей. .. .. .. .. .. .. ... 15.

5.4 Захист дороги від снігових заметів з допомогою лісопосадок. .. .. .. .. .. .. .. .. .. .. .. .. .. 17.

5.5 Обгрунтування вибору снегозащитных пристроїв.. 19.

6 Технологія розчищення сніжних відкладень. .. .. 22.

7 Боротьба зимової скользкостью. .. .. .. .. .. .. 24.

8 Визначення втрат, викликаних зимової сколзкостью. 27.

9 Організація робіт з зинему змісту автомобільної дороги. .. .. .. .. .. .. .. .. ... 29.

Загальні висновки. .. .. .. .. .. .. .. .. .. ... 30.

Список використаних джерел. .. .. .. ... 31.

Додаток Введение.

Курсова робота з дисципліни «Експлуатація автошляхів» присвячена рішенню вузького, але йому дуже важливого питання експлуатації автошляхів — зимовим содержанию.

Мета зимового утримання шляхів — забезпечення безпечного руху автомобілів із наперед заданими швидкостями і навантаженнями, захист дороги, будинків та споруд у ньому від неприродного фізичного зносу. Ця мета досягається шляхом захисту та очищення шляхів снігових заметів, лавин, запобігання освіти і усунення виникає крижаної кірки на проїзній частині, боротьби з наледями.

У процесі виконання курсової роботи вирішити такі задачи:

— проаналізувати природно-кліматичні умови роботи автомобільної дороги в зимовий период;

— виявити снегозаносимые ділянки, визначити обсяги снегоприноса, визначити способи зниження снегозаносимости;

— розробити зважену та обгрунтувати вибір заходів захисту дороги від сніжних заносов;

— призначити технологію розчищення сніжних отложений;

— визначити кошти боротьби з зимової скользкостью і, викликані зимової скользкостью;

— розробити графік зимового змісту автомобільної дороги. 1 Кліматична характеристика района.

Вже згадана автомобільна дорога відбувається на Гомельської області. Гомельська область належить до II-б кліматичної зоні з помірним кліматом і стійким сніжним покровом тривалістю 100(120 діб. Весняні заморозки припиняються загалом 5 травня, осінні починаються — 5 октября.

Середньомісячна температура повітря, кількість опадів, домінуючі напрями вітру представлені у таблиці 1.1.

Дати переходу добових температур через 0 °C, 5 °C, 10 °C, 15 °C і безморозный період представлені у таблиці 1.2.

Таблица 1.1 — Погодно-климатические характеристики |Місяць | |I |II |III|IV |V |VI |VII|VII|IX |X |XI |XII| | | | | | | | | | |I | | | | | |Среднедекадная |1|-6,|-7.|-4.|3.1|11.|16.|18.|18.|14.|7.8|2.4|-3.| |температура | |5 |0 |0 | |8 |2 |0 |1 |4 | | |0 | |повітря, °З |2|-7,|-6.|-2.|6.3|13.|16.|18.|17.|12.|8.2|0.5|-4.| | | |0 |4 |0 | |8 |9 |5 |2 |3 | | |2 | | |3|-7.|-5.|-3.|9.2|15.|17.|18.|16.|10.|4.3|-1.|-6.| | | |2 |6 |0 | |2 |5 |8 |1 |1 | |4 |0 | |Середньомісячна | | | | | | | | | | | | | | |температура | |-8 |-7 |-2 |7 |16 |21 |22 |20 |13 |6 |1 |-4 | |поверхні грунту| | | | | | | | | | | | | | |Среднедеканое |1|11 |10 |9 |14 |17 |22 |30 |27 |21 |15 |14 |14 | |кількість | |11 |10 |9 |15 |18 |25 |30 |24 |18 |15 |14 |14 | |опадів, мм |2|11 |10 |11 |18 |20 |27 |28 |21 |17 |15 |14 |12 | | | | | | | | | | | | | | | | | |3| | | | | | | | | | | | | |Кількість днів із | |0 |0 |0 |2 |3 |4 |2 |3 |2 |1 |3 |0 | |опадами понад п’ять | | | | | | | | | | | | | | |мм | | | | | | | | | | | | | |.

Таблиця 1.2 — Дати переходу добових температур через певні кордону |Температура повітря, °З |0 |5 |10 |15 | |Дата переходу |28 / III |11 / IV |28 /IV |24 / V | | |18 / XI |22 / X |25 / IX |2 / IX | |Кількість днів |238 |193 |149 |100 |.

Максимальне середньорічне кількість опадів становить 812 мм, мінімальне — 227 мм, середня кількість опадів протягом року — 721 мм. Максимальне кількість опадів випадаючих протягом однієї доби — 90 мм.

Середній розмір снігового покрову становить 20 див, максимальна — 59 див, мінімальна — 3 см.

Таблица 1.3 — Вітри взимку | |З |СВ |У |ЮВ |Ю |ЮЗ |З |СЗ |Штиль | |XII | | | | | | | | | | |I | | | | | | | | | | |II | | | | | | | | | |.

[pic].

Малюнок 1.1 — Роза ветров.

Малюнок 1.2 — Схема автомобільної дороги.

2 Способи зменшення снегозаносимости.

Чисельність чинників, що викликають утворення снігових заметів, утрудняє правильне призначення період проектування заходів, предотвращающих снегозаносимость. Тому на згадуваній дорогах, які у експлуатацію, найчастіше доводиться вживати заходів до зменшення снегозаносимости, коли досвід зимового змісту виявить заносимые снігом місця та причини сніжних заносов.

Головними заходами, забезпечують незаносимость насипів, є підйом земляного полотна до незаносимой позначки і надання поперечному профілю дороги обтічного для снеговетрового потоку очертания.

Слід визначити снегозаносимые ділянки. Висота незаносимой насыпи:

Не = Нп + (М ,.

(2.1).

|где |Нп — |розрахункова висота снігового покрову з імовірністю перевищення| | | |5% (Нп = 0.59 м); | | |(М — |піднесення над сніжним покровом, що забезпечує | | | |незаносимость насипу, м. |.

Вивищення насипу над розрахунковим рівнем снігового покрову визначають з цих двох умов: підвищення швидкості снеговетрового потоку до значення, забезпечує перенесення снігу через дороги без освіти сніжних відкладень; і безперешкодного розміщення снігу, сбрасываемого з залізниці при очистке.

На виконання першого умови піднесення насипу над розрахунковим рівнем снігового покрову (Нп має не меншим 0.5 м [4, стр.17].

На виконання другого умови піднесення насипу над розрахунковим рівнем снігового покрову (Нсз має не меншим 0.35 м.

Оскільки (Нп=0.5м > (Нсо=0.35м, приймаємо (Н=0.5м. Отже висота снегонезаносимой насипу повинна бувальщина щонайменше (формула 2.1) :

Не = 0.59 + 0.5 = 1.09 м.

Для зменшення снегозаносимости вилучень рекомендуємо розкривати виїмки глибиною менш 1 м (ухил укосу 1:10), в виїмки глибиною до 5 м з крутими укосами (1:1.5 (1:2) влаштувати додаткові полки шириною не менш 4 м для проїзду роторних снігоочисників. Заради покращання обтікання перетинань снеговетровым потоком слід за можливості зменшити кількість огороджень, ориентирующих стовпчиків та інших перешкод, що потенційно можуть затримувати сніг, стерпний метелью.

[pic].

Малюнок 2.2 — Поперечні профілі заносимых вилучень і насипів 3 Виявлення снегозаносимых участков.

Виявляємо місце розташування й ступінь снегозаносимости окремих ділянок дороги відповідно до які є профілем відбити результати в графіці організації зимового змісту дороги.

Снегозаносимостью називають схильність доріг сніжним заносів. Кількісно снегозаносимость окреслюється ставлення обсягу снігу, отложившегося на дорожньому полотні загального обсягу снігу, принесеного заметіллю до дороге.

За рівнем снегозаносимости розрізняють такі категорії заносимых участков:

1) слабозаносимые — насипу від Нп=0.59м до Нн=1.09м; перетину в одному рівні; насипу з бар'єром безопасности;

2) среднезаносимые — розкриті виїмки; полувыемки-полунасыпи; нульові місця та невисокі насипу нижче Нп=0.59м; дороги, які відбуваються через населені пункты;

3) сильнозаносимые — нерозкриті виїмки, подветренный укіс яких неспроможна вмістити сніг, принесений хуртовинами і выпадающий при снігопадах; все виїмки на кривых.

4) незаносимые-насыпи більш Hn=1,09; виїмки нижче Hв=5м, і навіть нерозкриті виїмки, подветреный укіс яких може вмістити весь сніг на дорогу за зиму. 4 Визначення обсягу снегоприноса.

Снегопринос — обсяг снігу, приносимого на погонную довжину 1 м дороги в одиницю часу. Він залежить від розмірів басейну снегоприноса, орієнтації дороги щодо напрями основних вітрів, товщини снігової покриву, щільності, температури і вологості снігу, сили вітру та інших факторов.

Обсяг снегоприноса визначається по участкам.

(4.1).

|где |Wп — |обсяг снегоприноса, м3 / м; | | |(- |коефіцієнт здування твердих опадів, (=0.5; | | |(- |кут між напрямом панівного вітру і | | | |напрямом аналізованого ділянки дороги; | | |(з — |Щільність снігу, (з = 0.4 т/м3; | | |L — |шлях, що відбувається заметіль від кордону басейну до | | | |дороги, L=(; | | |Lэ — |Гранична дальність снегоприноса, Lэ = 0.5 км; | | |Wa- |загальна кількість твердих опадів за зиму, Wa=122мм. |.

Поучастковый розрахунок зведемо в таблицю 4.1.

Таблица 4.1 — Визначення обсягу снегоприноса |№ |Вітер |Дорога |Розрахунок |Wп, м3/м | | | | |0.5sin (20°) | | |1 |Ю:З |СВ:25° |Wп= (122 |26,07 | | | | |0.4(1/(+1/0.5) | | | | | |0.5sin (5°) | | |2 |Ю:З |СВ:40° |Wп= (122 |6,65 | | | | |0.4(1/(+1/0.5) | | | | | |0.5sin (15°) | | |3 |Ю:З |СВ:30° |Wп= (122 |19,73 | | | | |0.4(1/(+1/0.5) | | | | | |0.5sin (27°) | | |4 |Ю:З |СВ:18° |Wп= (122 |34,62 | | | | |0.4(1/(+1/0.5) | | 5 Розробка заходів захисту дороги від сніжних заносов.

Заносимые ділянки автошляхів можна захистити від сніжних заносів трьома шляхами: затримати стерпний заметіллю сніг на підступах до дорогою викликати освіту сніжних відкладень на безпечному для дороги відстані; збільшити швидкість снеговетрового потоку, що він проходить над шляхом і цим запобігти освіту сніжних відкладень на дорожньому покритті; повністю укрити дорогу від снігу з допомогою спеціальних сооружений.

5.1 Захист дороги від снігових заметів з помощью.

дерев’яних щитов.

Найбільш повільно заносяться снігом щити з нерівномірно розташованим заповненням, у якому решітка сгущена у верхній частині і розріджена в нижньої. Завдяки цьому такі щити доводиться переставляти значно рідше, ніж щити з рівномірно заповненою решеткой.

Залежно від обсягу снегоприноса і швидкості вітру застосовуються чотири типи щитів з розрідженій нижньої частиною. Відповідно до [1, стр.141] і обсягу снегоприноса у тих ділянках автомобільної дороги приймаємо щит типу IV (малюнок 5.1).

Щити зазвичай встановлюють з колами, прив’язуючи до них. На кам’янистому чи скельному грунті щити ставлять у «козли», міцно пов’язуючи верхні концы.

Найбільш ефективно затримують сніг щити, встановлені суцільний лінією. Коли щитів замість суцільний лінії можна порушувати щитові лінії з розривами до одного щит через щотри щита. Максимальне видалення одиночних щитових ліній від дороги має не більше 100 м.

[pic].

Малюнок 5.1 — IV Тип снегозащитного щита.

У нещасних випадках інтенсивних заметілей щити ставлять у кілька рядів. Необхідна кількість рядів можна визначити за такою зависимости:

(5.1).

|где |До — |Коефіцієнт накопичення снігу у зовнішніх рядів многорядной | | | |захисту, К=9; | | |М — |Висота щита, м; | | |Lp — |Відстань між рядами щитів, Lp (20*Н, м; | | |Кр — |Коефіцієнт заповнення снігом простору між рядами, Кр| | | |= 0.6(0.8. |.

Зробимо розрахунок і зведемо їх у таблицю 5.1.

Таблица 5.1 — Кількість рядів снегозащитных щитів дільницями автомобільної дороги |№ |Wп, м3/м |Н, м |Lp, м |Розрахунок |N |Прийнято | |1 |26,07 |1.5 |30 |26,07−9(1,52 |0,18 |1 | | | | | |0,7(1,5(30 | | | |2 |6,65 |1.5 |30 |6,65−9(1,52 |-0,43|0 | | | | | |0,7(1,5(30 | | | |3 |19,73 |2.0 |40 |19,73−9(22 |-0,29|0 | | | | | |0,7(2(40 | | | |4 |34,62 |2.0 |40 |34,62−9(22 |-0,02|0 | | | | | |0,7(2(40 | | |.

Найближчий до дороги ряд щитових ліній нічого не винні бути ближче 30 м. Щитові лінії зазвичай розміщуються паралельно дорозі, але за косих вітрах першою й другому ділянках рекомендується ставити перпендикулярно до основний щитової лінії короткі ланки щитів з такою розрахунком, щоб кінці їх підходили до дороги не ближчий, ніж на 10−15 метров.

Місце переходу із виїмки в насип захищаються (малюнок 5.2). Кінці щитових ліній постачають розгалуженими відводами з точки 135° (убік дороги) і 170° (від дороги до основний щитової лінії). Між відведенням і основний лінією роблять розрив голосів на 4 метра.

[pic].

Малюнок 5.2 — Огорожу місць переходу із виїмки в насыпь.

[pic].

Малюнок 5.3 — Схема установки щитов.

5.2 Захист дороги від снігових заметів шляхом установки снегозащитного забора.

Надійним засобам захисту шляхів снігових заметів служать високі снігозахисні заборы.

Снігозахисні паркани бувають двухпанельные з просветностью грати 50% і однопанельные з просветностью грати до70%. Однопанельные паркани в основному застосовують інших і третіх рядів багаторядних ліній парканів, двухпанельные — при устрої парканів поряд чи найближчому до дороги ряду багаторядних ліній заборов.

Розрахунок висоти снегозащитного паркана слід по формуле:

(5.2).

|где |Нп — |Середня висота снігового покрову, м. |.

Зробимо розрахунок висот снегозащитного паркана кожному за ділянки шляхи і зведемо їх у таблицю 5.2.

Таблиця 5.2 — Розрахунок висот снегозащитного паркана дільницями автомобільної дороги |№ |Wп, м3/м |Розрахунок |Нз, м | | |26,07 |[pic] |2,35 |.

Паркани будують із дерева чи збірні із залізобетону. Задля більшої ефективнішої роботи парканів по снегозадержанию вони мають розташовувати по можливості перпендикулярно до направле нию панівних вітрів бо за цьому відкладення відсуваються від паркана. Найкоротший дозволене відстань між муром і дорогий визначається протяжністю зони дії паркана на вітрової потік, спрямований нормально до забору і як 15 висот паркана. [pic] [pic].

Малюнок 5.4 — Конструктивна схема снегозащитного забора.

Малюнок 5.5 — Схема установки щитов.

5.3 Захист дороги від снігових заметів із застосуванням сніжних траншей.

Снігові траншей прокладають в сніжному покриві проходами двухотвальных тракторних снігоочисників чи бульдозерів. Cнегосборная здатність траншеї (обсяг снігу, котрі можуть затримати 1 м траншеї) при глибині 1.5м та ширині, створюваної за прохід двухотвального тракторного снігоочисника, становить середньому 12 м3/м.

Снігозахисні траншеї прокладають на кілька рядів паралельно дорозі. Кількість працездатних траншей, які треба мати для надійний захист дороги, призначають з урахуванням обсягу снегоприноса.

Оптимальний відстань, яке слід призначати між осями сусідніх траншей становить 12−15м. Найближча до дороги траншея мусить бути розташована не ближче 30 м і далі 100 м.

Обсяг снігу, котрі можуть затримати одна траншея, розраховується за формуле:

(5.3).

|Где |Урр -|Середня ширина траншеї, Вср=4м; | | |Lт — |Відстань між осями траншей, м. |.

Необхідна кількість траншей:

.

(5.4).

Для здійснення прокладки такої кількості траншей необхідну кількість бульдозерів визначається наступній зависимостью:

(5.5).

|где |L — |довжина ділянок, у яких прокладаються траншеї, км; | | |m — |число одночасно прокладываемых траншей, приймається в | | | |залежність від Wп, до 100 м3/м — щонайменше 3; до 200 м3/м — | | | |щонайменше 4; | | |n — |кількість проходів машин за однією траншеї, n=2; | | |Vp — |робоча швидкість бульдозера, Vp =10 км/год; | | |Кі - |коефіцієнт використання машини у часі, Ки=0.7; | | |tb — |можливе час з прокладки траншей протягом | | | |проміжку між хуртовинами, tb=48ч. |.

Зробимо необхідні розрахунок обсягу снігу, котрі можуть затримати одна траншея :

[pic].

Розрахуємо необхідну кількість траншей і кількість бульдозерів на ділянці і розрахунок зведемо в таблицю 5.3.

Таблица 5.3 — Розрахунок кількості траншей і кількість бульдозерів |№ |Wп, м3/м |n |L, км |m |Розрахунок |Nб | |1 |26,07 |2 |20.5 |3 |[pic] |0.36 (1 | |2 |6,65 |2 |16 |3 |[pic] |0.28 (1 | |3 |19,73 |2 |11 |3 |[pic] |0.19 (1 | |4 |34,62 |2 |15.5 |3 |[pic] |0.27 (1 |.

Малюнок 5.6 — Схема захисту автомобільної дороги з допомогою сніжних траншей.

5.4 Захист дороги від снігових заметів з допомогою лесопосадок.

Снігозахисні лісові смуги — раціонально підібрані за складом і концентрації насадження дорогою, виконують ветрозащитные, декоративні та інших функции.

Перевага снегозащитных смуг над іншими видами захисту полягає у цьому, що вони вимагають менше витрат, надійні у роботі, гасять силу вітру і служать одночасно естетичним оформленням дороги.

Снігозахисні смуги зазвичай складаються з кількох рядів деревних порід і чагарниковою опушки, розташованої з польовий боку лесополосы.

Відстань від бровки земляного полотна до смуги, ширина смуги і цілком інші параметри залежить від обсягу снегоприноса і вони становлять по рекомендації Союздорнии: при Wп (25 м3/м видалення від бровки земполотна 15(25м при ширині лісосмуги 4 м; при Wп (50 м3/м видалення від бровки земполотна 30 м при ширині лісосмуги 9 м; при Wп (75 м3/м видалення від бровки земполотна 40 м при ширині лісосмуги 12 м; при Wп (100 м3/м видалення від бровки земполотна 50 м при ширині лісосмуги 14 м.

Необхідна число рядів живої огорожі можна визначити по формуле:

.

(5.6).

|где |Q — |снегоемкость однорядной живої огорожі, м3. |.

.

(5.7).

|где |М — |висота дерев, Н=2(3 м. |.

Ширина лісосмуги визначається по формуле:

(5.8).

|где |Нср -|середня висота сніжних відкладень, Нср=1(2.5м. |.

Необхідна видалення лісосмуги від бровки земляного полотна визначається по формуле:

. (5.9).

Визначимо параметри лісопосадки: снегоемкость однорядной живої изгороди.

Q = 7*32 = 63 м³;

необхідну кількість рядів живої изгороди.

[pic],.

по всьому ділянці приймаємо за низкою; ширина лесополосы.

[pic].

видалення лісосмуги від бровки земляного полотна.

[pic].

[pic].

Малюнок 5.5 — Схема захисту автомобільної дороги лесополосой.

5.5 Обгрунтування вибору снегозащитных устройств.

Вибір полягає в розрахунку і порівнянні снегоемкостей окремих видів захистів окремо кожному за участка.

Обсяг снегоемкости дерев’яних однорядных щитів можна визначити по формуле.

.

|где |М — |висота щита, м. |.

Обсяг снегоемкости снегозащитного паркана можна визначити по формуле.

.

|где |М — |висота паркана, м. |.

Обсяг снегоемкости сніжної траншеї можна визначити по формуле.

.

|где |М — |висота паркана, м. |.

Обсяг снегоемкости лісової смуги можна визначити по формуле.

.

|где |М — |висота лісопосадки, м. |.

Зробимо розрахунок і зведемо їх у таблицю 5.4.

Таблиця 5.4 — Розрахунок снегоемкости окремих видів захистів, м3/м |Вигляд захисту |Ділянка автомобільної дороги | | |1 | |Дерев'яні щити |9*1.52 = 20.25 | |Снігозахисний |8*42 = 128 | |паркан | | |Снігова траншея |10*0.592+2*4*0.59 = 8.2 | |Лісова смуга |7*202 =2800 | |Жива огорожу |7*32 = 63 |.

За підсумками розрахунків обсягів снегоемкости снегозащитных споруд, призначаємо їх види у тих ділянках автомобільної дороги:

1) першу ділянку (довжина 20,5 км, обсяг снегоприноса — 26,07 м3/м) — лісова смуга і кілька дерев’яних щитів заввишки 2 м (загальна снегоемкость 99,65 м3/м);

Ці заходи повністю забезпечують снегозащиту шляхи і надають їй естетичний вид дільниці. 6 Технологія розчищення сніжних отложений.

Мета снегоочистки — повністю видалити выпадающий сніг чи стислі терміни прибрати з проїзній частині і узбіч вже який випав сніг. Снегоочистка і двох технологічних операцій — різання і транспортування снігу. Основним процесом, визначальним продуктивність снегоочистки, є процес різання, тобто відділення від снігової масиву пластів ріжучим органом очисних машин.

Найширше поширена патрульна снегоочистка. Технологія патрульної снегоочистки зводиться ось до чого: при невеликих снігопадах чи малої інтенсивності заметілі сніг очищають одноотвальными швидкісними плужными снегоочистителями типу Д-666. При швидкість руху 30(40 км/год сніг відкидають відвалом без освіти на проїзній частині валів. Зі збільшенням швидкість руху до 60(80 км/год сніг відкидають відвалом на відстань 10(20 м, і ефективність патрульної очищення зростає, оскільки у узбіччях не утворюються снігові валы.

Патрульну очищення ведуть поздовжніми проходами, зміщуючись від осі до узбіччях. Якщо снігопад вбирається у 3−5 див за годину, то можливо застосування одиночній машини. Інакше, а як і при інтенсивному русі, роботу ведуть загоном снігоочисників: машини рухаються щодо одного напрямі в 30(60 м друг від одного й з перекриттям сліду на 30(50 див. За один прохід сніг видаляється з усією смуги движения.

На малюнку 6.1 представлена схема руху машин під час руху снегоочистительного загону, очищающего дорогу від осі до межі. За такої технологією послуговуються очисники з поворотним отвалом.

Необхідна число машин для патрульної очищення автомобільної дороги визначається по формуле.

.

(6.1).

|где |L — |довжина обслуживаемой автомобільної дороги, км; | | |n — |число проходів снігоочисників, необхідне повної | | | |збирання снігу від половини ширини залізниці, n=3; | | |V — |робоча швидкість снігоочисника, V=30(40 км/год; | | |Кі - |коефіцієнт використання машини упродовж зміни, Ки=0.7; | | |tn — |час між проходами снігоочисників, tn=5 год. |.

[pic]машин.

Приймаємо 1 машину.

[pic].

Малюнок 6.1 — Очищення шляхів осі до межі 7 Боротьба зимової скользкостью.

Усі заходи щодо боротьби з зимової скользкостью можна розділити на групи щодо цільової спрямованості: заходи, створені задля зниження негативного впливу що виникла зимової скользкости (підвищення коефіцієнта зчеплення шляхом розсипи фрикционных матеріалів); заходи, спрямовані якнайшвидше видалення з покриття крижаного і снігової покровів з застосуванням різноманітних методів; заходи, створені задля запобігання утворенню снеголедного шару або ослаблення його зчеплення з покрытием.

У практиці зимового змісту для боротьби з зимової скользкостью застосовують фрикційні, хімічні, фізико-хімічні та інші комбіновані методы.

Суть фрикційного методу у тому, що у поверхні крижаного чи стеклоледяного шару розсипають пісок, дрібний гравій, відходи роздрібнення і інші матеріали з розміром частинок трохи більше 5−6 мм без домішок глини. Рассыпаемый матеріал підвищує коефіцієнт зчеплення до 0.3 але затримується на проїзній частині короткий время.

Значно більшого поширення отримав комбінований химикофрикционный метод, коли розсипають фрикційні матеріали з твердими хлоридами NaCl, NaCl2.

Песчано-солевую суміш готують на базах шляхом змішування фрикционных матеріалів з кристалічною сіллю щодо 1:4. Суміші розподіляють пескоразбрызгивателями чи комбінованими дорожніми машинами з універсальним устаткуванням типів КДМ-130, ЭД-403.

Хімічний спосіб боротьби залежить від застосуванні для плавлення снігу та криги, твердих чи рідких хімічних речовин, містять хлористі соли.

Комбінований спосіб полягає у розподілі по сніговій настилу твердих чи рідких хлоридів, які розплавляють чи послаблюють снежноледный шар, після чого сніжну масу прибирають плужными чи плужнощеточными очистителями, а за її відсутності автогрейдером.

На обслуговуванні дороги застосовують химико-фрикционный метод. Для зберігання противогололедных матеріалів застосовують найпростішу базу тимчасового типу (малюнок 7.1). Песчано-солевую суміш готують восени з добавкою солей. Норма солей (від 3 до 8%) має забезпечити несмерзаемость чистого попередньо просеянного піску. Перемішування бульдозерами, автогрейдерами та інші засобами створює хорошу якісну суміш. Штабель захищають від зволоження поверховим стоком, згори покривають плівкою. Подача суміші здійснюється бульдозером в накопичувальний бункер з контролем взвешивания.

Необхідна кількість противогололедных материалов:

(7.1).

|где |L — |відстань між базами, L=40(50 км; | | |B — |ширина проїзній частині, В=7м; | | |а — |норма розподілу противогололедных матеріалів, | | | |м3/тыс.м2;песко-соляная суміш — 0.1(0.2 м3/тыс.м2, пісок — | | | |0.3(0.4 м3/тыс.м2; | | |n — |число спроб за сезон, n=17. |.

Далі необхідно розрахувати потреба у розподільних машинах:

(7.2).

|где |N100-|потребность у розподільчих машинах на 100 км; | | |Т — |час, протягом якого вимагають ліквідувати зимову | | | |скользкость, Т = 5 год; | | |b — |ширина розподілу противогололедных матеріалів, м; | | |G — |місткість кузова, G = 4.6 м; | | | t — |час навантаження розподільника, t = 0.4 год; | | |V — |середня швидкість автомобіля в навантаженому стані, V = 60 | | | |км/год; | | |Vp- |робоча швидкість під час розподілу противогололедных | | | |матеріалів, Vp = 30 км/год. |.

Расчитаем кількість противогололедных матеріалів необхідне боротьби з зимової скользкостью:

м3.

Розрахуємо потреба у розподільних машинах:

машин.

N=N100*L/100=10*20.5/100=2.05 (2 машины.

[pic].

Малюнок 7.1 — База спрощеного типа.

1 — соляна смесь;

2 — песчано-соляная смесь;

3 — контора;

4 — бункер выдачи;

5 — підпірна стена;

6 — бункер завантаження. 8 Визначення втрат, викликаних зимової сколзкостью.

Втрати, вызвнанные подорожчанням перевезень через скользкости автомобільної дороги составляют:

(8.1).

|где |N — |середня годинна інтенсивність руху, авт/ч; | | |q — |середня вантажопідйомність автомобіля, q (8 т.; | | |Kn- |коефіцієнт ефективність використання пробігу, Kn=0.9; | | |Kr- |коефіцієнт використання вантажопідйомності, Kr=0.9; | | |С1- |вартість одного т-км перевезень при стані | | | |покриття, млн. руб; | | |С2- |вартість одного т-км перевезень при слизькому стані | | | |покриття, млн. руб / т-км. |.

Вартості С1 і С2 визначається по номограмме [4, рис 4.1] в залежність від швидкостей руху автомобіля на покритті у хорошому і слизькому состояниях.

Сорости руху автомобілів визначаються з соотношения:

.

(8.2).

|где |V1- |швидкість руху автомобіля Донецькій залізниці у стані,| | | |V1=80 км/год; | | |V2- |швидкість руху автомобіля Донецькій залізниці в слизькому | | | |стані, км/год; | | |(1- |коефіцієнт зчеплення покриття у стані, | | | |(1=0.4(0.5; | | |(2- |коефіцієнт зчеплення на обледенелом покритті, | | | |(2=0.3(0.15. |.

Расчитаем втрати, вызвнанные подорожчанням перевезень через скользкости автомобільної дороги. І тому визначимо швидкість руху автомобіля по мокрому покрытию:

км/ч,.

по номограмме опрделяем С1=0 млн руб. і С2=0.018 млн руб.

[pic] млн. крб. 9 Організація робіт з зинему змісту автомобільної дороги.

Продуктивність праці та ефективність використання матеріальнотехнічної бази великою мірою залежить відрізняється від застосовуваної організації виробництва робіт. При змісті автомобільної дороги взимку можна використовувати різні методи щодо організації работ.

Існують методи: потоковий, участково-поточный, нормальний, участково-нормальный і комбінований. Для організації робіт з зимовим змісту автошляхів застосовується потоковий метод на дороге.

Потоковий метод має низку преимуществ:

— виконання робіт спеціалізованими загонами, що підвищує культури і якість работ;

— хороше використання средств;

— ритмичность;

— концентрація робіт на малих участках.

При рівні механізації робіт у дорожностроительной галузі роботи з змісту доріг механизированы недостатньо. Для цього застосовують переважно загальнобудівельні машини. Для робіт у зимовий період промисловість спеціально продукує тільки снігоочисники. Загальні выводы.

У результаті проведення розрахунків було визначено засоби захисту ділянки автомобільної дороги від снігових заметів з допомогою лісопосадок, снегозащитных щитів і снегозащитного паркана. Як методу боротьби з зимової скользкостью прийнято фрикционный метод. Як противогололедного матеріалу прийнята піщана суміш, а методу збирання снігу з дорожнього покриття — метод патрульної очистки.

Розрахунок витрат, вызванныхудорожанием перевезень через скользкости автомобільної дороги становить 95.64 млн рублей.

Як методу організації робіт з зимовим змісту ділянки автомобільної дороги прийнято потоковий метод. Список використаних источников.

1. Ремонт і змістом автошляхів: Довідник інженерашляховика/ А. П. Васильєв, У. І. Баловнев та інших. П/р А. П. Васильєва. — М.: Транспорт, 1989. — 287 с.

2. СНиП 2.05.02−85. Автомобільні дороги / Держбуд СРСР. М.: ЦИТП Держбуду СРСР, 1986. — 52 с.

3. Зимове зміст автошляхів / Р. У. Бялобжесский, А. До. Дюнин та інших. П/р А. До. Дюнина. 2-ГЕ вид., перераб. і доп. — М.: Транспорт, — 1983. 197 с.

4. Експлуатація автошляхів. Методичні вказівки до курсовому проектування з дисципліни «Експлуатація автошляхів «для студентів спеціальності 29.10 «Будівництво автошляхів і аеродромів». Могилів: ММИ, 1994. — 30 с.

5. Будівельна климтология / НДІ СВ. — М.: Стройиздат, 1990. — 86 з. ———————————- [pic].

[pic].

[pic].