Глобальный світ Інтернет, і його возможности

[pic].

[pic].

Нині велике місце у нашому житті відведено різним пристроям, призначеним до створення комфорту у побуті, полегшення виконання праці та т.д. Однією з таких пристроїв є компьютер.

Слово «комп'ютер «означає «обчислювач », тобто. пристрій для обчислень. Це з тим, перші комп’ютери створювалися як устрою для обчислень, говорячи згрубша, як удосконалені, автоматичні арифмометры.

Хоча комп’ютери створювалися для про чисельні розрахунків, скоро виявилося, що можуть обробляти інші види інформації. Зараз із допомогою комп’ютерів як проводяться числові розрахунки, а й готуються до друку книжки, створюються малюнки, кінофільми, музика, здійснюється управління заводами і космічними кораблями тощо. Комп’ютери перетворилися на універсальні кошти обробки информации.

Комп’ютери стали застосовуватися у промислової індустрії, у військовій сфері, однією із найдорожчих і трудомістких сфер використання комп’ютерів; у сфері правоохоронних органів для ідентифікації преступников.

У побуті з урахуванням комп’ютерних технологій постали звані речі з обмеженою інтелектом. Таким інтелектом має майже вся побутова апаратура останнього покоління: пральні машини, телевізори, відеомагнітофони, аудіо-апаратура, мікрохвильові печі і т.д.

У самих комп’ютерах сталися значні зміни. Додалися різні устрою дозволяють чути музику, переглядати відеофільми тощо. Однією з останніх набутків у побутових персональні комп’ютери було створення звукового редактора тексту. Коли раніше текст запроваджувався у основному з клавіатури, то після масового цього редактора, текст можна буде потрапити вводити голосом.

Завдяки швидкодії комп’ютерів з’явилися електронні перекладачі, які мають при цьому пам’яттю упродовж десятків тисяч слів і висловів. Такий перекладач протягом кількох секунд може переводити тексти й висловлювання, полегшуючи спілкування для людей розмовляючими різними языках.

У кіноіндустрії комп’ютер дозволив створювати такі ефекти, про які раніше й не замислювалися. Знаменитий фільм «Парк юрського періоду «на 80% складається з комп’ютерної графіки, той самий можна сказати щодо багатьох фільмах і мультфильмах.

Нині широкого розголосу отримала всесвітня комп’ютерна мережу InterNet.

Як виник Интернет?

Сьогодні, кажучи про Internet, зазвичай мають на увазі лише деякі з цієї всесвітньої комп’ютерну мережу, саме Всесвітню павутиння — World Wide Web, скорочено просто Web чи WWW. Тому багато хто помилково думають, ніби всесвітнє павутиння — і є Internet. Насправді ж це лише деякі з мережі, щоправда, найпривабливіша для користувачів, оскільки він має мультимедійні можливості. всесвітнє павутиння виникла 1992 року. З її появою і почалося тріумфальна хода Internet як засобу інформації й комунікації кожному за. Відтоді в Internet почали активно виходити також звичайні, рядові пользователи.

Зародився ж Internet досить давно. У міністерстві оборони США стали замислюватися над тим, як створити надійну систему зв’язку, яка продовжувала б нормально функціонувати у тому разі, якби окремі її частки виведені з ладу. міністерства оборони СШA доручило створити неуничтожимую мережу колективу учених, на яких було закріплено найменування АRРА. Тому перше версія Internet називалася ARPAnet. Початок Інтернет було покладено 5 грудня 1969 р., коли три комп’ютера у Каліфорнії (Лос-Анджелес, Санта Барбара, Менлоу-Парк) і один комп’ютер у штаті Юта з'єднали друг з одним. Ця деталь можна вважати офіційним початком ARPAnet — мережі, котра у результаті мутувала в Интернет.

Невдовзі цієї мережею зацікавилися американським університетам. До того часу університети і науково-дослідні інститути США нагромадили на своїх комп’ютерах масу найрізноманітнішої інформації, обмінюватись якої найкращі ліки почала б, ясна річ, єдина комп’ютерна мережу. З допомогою такий мережі можна було б зв’язати друг з одним безліч таких установ у різних куточках країни й навіть частинах світу. Спочатку ця мережа об'єднувала кілька потужних ЕОМ в організаціях військово-промислового комплексу, закладах освіти і науково-дослідних центрах.

Мережа АRРАnet бурхливо розвивалася. Однак у країнах Європи свої національні мережі з’явилися лише 80-ті роки. А 1986 року виникла навіть спеціальна організація, покликана координувати дії європейських держав у цій области.

До середини 90-х Інтернет використовувалася переважно для пересилки електронних листів різноманітної інформації від однієї користувача до іншому та др.

Користуватися цими можливостями щастило не всім, тому до 1993;94 років InterNet використовувалася лише у наукової (насамперед у університетської) середовищі. У районі 1993;94 років ситуація у Інтернет у корені змінилася. Причиною стала поява у мережі нової служби — World Wide Web. Простота використання цієї служби призвела до того, що Інтернет став підключатися наймасовіший користувач — домогосподарки й вітчизняні бізнесмени, викладачі і студенти і люди т.д.

Потенційні пользователи.

А кому може бути настільки корисний Internet і як? Що так сприяє її развитию?

Корисність Internet підвищувалася разом із розвитком обчислювальної техніки з запізненням приблизно 10 років. Наприкінці 80-х років років поява персональних комп’ютерів перенесло інформатику з царства знавців до широкому загалу. Інтернет у ході свого розвитку та повсюдного поширення займається саме такий переносом.

Internet, як і обчислювальної техніки, зробив перехід від забави експертів до інструмента щоденного користування. Сам процес переходу був цілком аналогічний. Мережа поступово ставала простіше використання, частково оскільки устаткування полегшало, а частково оскільки сама стала швидше і надійніше. І найсміливіші з тих, хто спочатку не вирішувалися зв’язуватися з Internet, почали її використовувати. Нові користувачі породили величезну потреба у нових ресурсах і кращому інструментарії. Поліпшувалися старі кошти, з’являлися нові, призначені для доступу до новим ресурсів, що полегшувало використання мережі. І ось інша група людей стала розуміти користь Internet. Процес повторювався. Цей круговорот триває і з цей день.

Часто люди, вперше побачили, як працює Internet, бувають розчаровані. Дивлячись телевізор, вони звикли миттєво переходити з каналу на канал з допомогою пульта дистанційного управління. Після цього всесвітня комп’ютерна мережу здається їм занадто неповороткою. У Internet, щоб «переключити програму», слід зазначити точна адреса. Картинки через монітор з’являються надто повільно, а запропоновані матеріали часто бувають нецікавими. Нічого дивного: адже мультимедіа в Internet з’явилося лише 1992 року. Попереду чимало змін, як ця мережа стане, справді, засобом масової інформації. Втім, вже й тепер можна сміливо стверджувати: Internet має найбільшим світі запасом информации.

Головна відмінність між Internet і телебаченням у тому, що Internet призначений для активного користування. Часто кажуть, що мережа працює у інтерактивному, чи діалоговому, режимі. Сидячи перед телевізором і натискаючи на кнопки пульту управління, ми вибираємо той чи інший програму і дивимося її, але з можемо втрутитися у події, що відбуваються на телеекрані. У Internet кожен прокладає свій власний шлях. Ти сам вирішуєш, якими послугами мережі скористатися. Хочеш — відправиш електронне лист хоч і край світла. Хочеш — залишиш повідомлення для групи новин: так називається тематичний електронний бюлетень, службовець своєрідною дошкою оголошень. Можливості мережі воістину безграничны.

Потреби і запити подорожуючих по Internet найрізноманітніші. Одні хочуть роздобути нове програмне забезпечення. Інші шукають ті чи інші документи, необхідні собі для професійної діяльності. Треті підключаються до неї, щоб одержувати електронної пошти. Internet допомагає всім. Всесвітня комп’ютерна мережу надає безліч різноманітних послуг. Тут працюють програми, кожна з яких вирішує певний коло задач.

З допомогою Internet можна навіть телефонувати телефоном. Звісно, тут є свої незручності: про час такої розмови у мережі потрібно домовлятися заздалегідь, та й якість зв’язку часто залишає бажати кращого. Проте телефонувати через Internet набагато дешевше! Звичайний телефонний дзвінок до іншої країни доводиться оплачувати з міжнародного тарифу. Якщо для телефонного розмови використовується комп’ютерна мережу, то обидва співрозмовника телефонують лише своїм провайдерам, які є, зазвичай, неподалік, і оплачують це з місцевому тарифу. Щоб телефонувати по Internet, потрібен доступ до мережі, а також мультимедійний комп’ютер з мікрофоном і динаміками й гарантована відповідна програма, що дозволяє вести телефонна розмова. Така сама сама програма має бути в вашого собеседника.

Розмова в Internet можлива за умови, що викликаний вами абонент перебуває у мережі. Впевнившись у тому, ви вводите його IР-адрес чи електронний поштову адресу, і якщо такою вам невідомий, знаходите їх у телефонному каталозі, у якому перераховані все користувачі, перебувають у сьогодні у мережі. Після цього треба клацнути мишею там, де зображений телефон. На комп’ютер вашого співрозмовника надійде сигнал, і якщо він вирішить вам відповісти, він також клацає кнопкою миші. Тепер зв’язок встановлено, і це можете розмовляти, використовуючи микрофон.

Звукова інформація в Internet передається як і, як і будь-яка інша: як пакетів даних. Це означає, що проголошувані вами фрази — аналогові сигнали — перетворюються на цифрові сигнали і «упаковуються» в ТСР/IР-пакеты. Коли ці пакети сягають адресата, вони хочуть воєдино і перетворюються знову на аналогові аудіосигнали, після чого ви чуєте з динаміків голос вашого співрозмовника. Зрозуміло, говорити, у мікрофон слід якнайгучніше і чіткіше, інакше тільки у процесі вашої комунікації через Internet неминуче прикрих сбоев.

Якість телефонному зв’язку в Internet стане набагато краще, коли навчаться передавати інформацію з мережі рішуче, ніж це відбувається зараз. Щоб дозволити цю проблему вже у наші дні великі масиви даних (наприклад, аудіочи відеоінформацію) стискають з допомогою додаткових комп’ютерних програм, тож у вигляді посилають у сеть.

Загалом, все користувачі Internet шукають одного: спілкування, і інформації. І вони знаходять це між людьми і комп’ютерів. Легко забути про людських ресурсах Internet, але дуже важливі, як і, як і пропонує доступні комп’ютери. Internet — миролюбна і дружелюбна країна. Тут можна зустріти так само як ви самі. Усім людям Internet надає чудову можливість знайти однодумців. Можна — насправді, чи навіть дуже легко — знайти електронний дискусійне клуб майже з будь-який темі (їх нині всього близько тисячі), або взагалі почати нову дискусію і стояти біля витоків нового клубу, якого досі не здогадався создать.

Internet відкриває цих людей ще й доступом до комп’ютерним ресурсів. І це лише початок. Безсумнівно, зрештою, всі дійдуть розумінню те, що настає Ера Інформації; потребу у ньому зростає й буде зростати лавиноподібно, кількість споживачів теж. Нікуди від імені цієї не подітися. Без надійної і оперативної інформації не можна у ногу зі часом, розвивати науку і техніку лише на рівні кращих світових образцов.

Фахівці немає сумнівів у цьому, що Internet докорінно змінить життя. Потрібно тільки стежити, щоб у світовій комп’ютерної мережі не запанував хаос. З безкрайнього моря обрушивающейся на нас інформації треба вчитися видобувати необхідні сведения.

Пошук інформацією Интернет.

" всесвітнє павутиння «до Інтернету — мільйони документів з неструктурованою текстовій інформацією (ні з графікою, аудіо, відео). Щоб знайти потрібні інформацію, клієнту мережі найчастіше припадати перебирати сотні сторінок Web (іноді без особливого успіху), витрачати багато сил і нервів (і навіть грошових средств).

З початку 1990;х років інтенсивно розвиваються довідкові служби Інтернет, які допомагають користувачам знайти потрібні інформацію, й інші служби можна розділити на дві категорії: універсальні і специализированные.

У універсальних службах використовується звичайний принцип пошуку неструктурированных документах — по ключовим словам.

Ключовим словом документа називається окреме слово чи словосполучення, що якимось чином відображає зміст даного документа. Багато текстових процесорах ключовим словом є текст, яким здійснюється пошук потрібної информации.

Універсальна служба пошуку (пошукова система) — це комплекс програм, тож потужних комп’ютерів, виконують такі функции.

. Спеціальна програма (пошуковий робот) безупинно переглядає сторінки «мережі всесвітнього павутиння », вибирає ключове слово і адреси документів, де ці слова виявлено. Web — сервер приймає від користувача запит до пошуку, перетворює його й передає спеціальної програмі - пошукової машине.

. Пошукова машина переглядає базі даних індексів, становить список сторінок, що задовольняє умовам запиту (точніше список посилань для цієї сторінки) і повертає його Web — серверу.

. Web — сервер оформляє результати виконання запиту в зручному для користувача вигляді й передає їх у машину клиента.

Пошук графічної інформації (зокрема і відео інформації) — поки принципово нерозв’язне питання у комп’ютерній технологии.

Спеціалізовані довідкові служби — це тематичні каталоги (subject catalogs), у яких зібрані більш-менш структуровані відомостей про адреси серверів у тій чи тієї тематики. На відміну від універсальних баз індексів, тематичні каталоги складаються фахівцями та забезпечують клієнта суворішої, достовірної систематизованої інформацією щодо Сети.

З іншого боку, багато сайти Інтернет мають власними механізмами пошуку (не більше даного сайта).

Сервіс в Internet.

Internet — а у тому, що її появу ознаменувало нову добу у розвитку комунікації - дозволяє людині розширити свої знання з будь-який, навіть найбільш немислимої, у сфері діяльності чи досліджень. Оскільки розвитку Internet, з одного боку, сприяли комерційні організації, фірми, використовують Мережа обмінюватись ділової інформації та публікації реклами, з другого — студенти, помещающие на загальний огляд безліч матеріалів розважального характеру, то багато корисного собі знайдуть все — від бізнесменів до любителів зі смаком отдохнуть.

Спектр послуг у Internet на сьогодні став просто необозрим.

всесвітнє павутиння (World Wide Web чи WWW) нині це найбільш просунутий і дуже цікавий ресурс — гіпертекстова система навігації в Internet. Від звичайного гіпертексту WWW відрізняється переважно тим, що дозволяє встановлювати посилання як на сусідній файл, а й у файл, які перебувають за комп’ютером й інші півкулі Землі. Від вас непотрібен жодних зусиль — комп’ютер встановить зв’язок самостійно. У World Wide Web до ресурсів можна звертатися, безпосередньо вказуючи їх адрес.

Система World Wide Web є намаганням інтегрувати різноманітні інструментальні системи та дані з допомогою загального формату даних з урахуванням концепції гіпертексту. Результат цих розробок був надзвичайно успішним. Фактично, вони сформували на сьогодні обличчя мережі InterNet .

У Всесвітньої павутинні зустрічається чимало цікавого, але привабливо тут виглядають головні сторінки. Завдяки засобам перегляду WWW хаотичні джунглі інформацією Internet набувають форми звичних акуратно оформлених сторінок із оповіддю та фотографіями, а деяких навіть з відеосюжетами і звуком. Привабливі титульні сторінки відразу ж потрапити допомагають зрозуміти, яка інформація піде далі. Кожне ключовим словом сполучається з відповідними інформаційними файлами у вигляді гіпертекстових зв’язків. Вони містять текст, графічне і звукове оформлення, відеозображення та інші мультимедійні елементи, запозичені в різних засобів. З іншого боку, головні сторінки рясніють гіперпосиланнями. Мандруючи по Internet, ми переходимо з сайту на сайт і з одного сторінки мережі всесвітнього павутиння в іншу. Іншими словами, World Wide Web — усе це, із чим зазвичай зіштовхуємося в Internet І що бачимо на екрані нашого монитора.

Нині майже кожна головна сторінка у Світовому павутинні є вражаюче мультимедійне дійство. Тут звучать музика і йшлося, миготять барвисті логотипи, прокручиваются короткі відеоролики і навіть мультфильмы.

Система Web виходить з методі зв’язування слів і фраз у документі для посилання до відповідної інформацією тому ж чи іншому документі. Оскільки інших документів може бути різними серверах, ці посилання утворюють своєрідну «павутиння «взаємних зв’язків, яка пронизує мережу Internet.

Сервіс World Wide Web — світове павутиння, забезпечує уявлення і взаємозв'язку величезної кількості гіпертекстових документів, які включають текст, графіку, звуку й відео, розташованих в різних серверах з усього світу і пов’язаних між собою у вигляді посилань в документах. Поява цього сервісу значно спростило доступом до інформації та стала однією з основних причин вибухового зростання Internet від 1990;го года.

З допомогою WWW можна отримати роботу майже всі, що асоціюється з визначенням «робота у системі Internet», — від найбільш останніх фінансових новин до інформації про медицину і охороні здоров’я, музиці й літератури, домашніх тварин і звинувачують кімнатних рослинах, кулінарії і автомобільному справі. Можна замовляти авіаквитки на будь-яку частина світу (реальні, а чи не віртуальні), туристичні проспекти, знаходити необхідне програмне і технічне забезпечення для свого ПК, витрачати час на ігри робилися із далекими (і не відомими) партнерами й прискіпливо стежити за спортивними і стають політичними подіями у світі. Нарешті, з допомогою більшості програм із засобами доступу до WWW можна отримання доступу і до телеконференциям, куди поміщаються повідомлення на будь-які теми — від астрології до мовознавства, і навіть обмінюватися повідомленнями по електронної почте.

Віртуальне реальность.

Звичайні люди залучені у віртуальний спілкування залежно від індивідуальних схильностей взаємодії і саморозкриттю. Одні люди просто читають, що пишуть інші, інші лізуть з парою своїх слів, куди тільки можна. Але, однак, лише одиниці існує лише щодо одного киберсообществе, та деякі використовують тільки один спосіб спілкування в Интернет.

Протягом перелому людської історії альтернативні і штучні реальності мали багато форм. Ну, скажімо, хоча б телевізор, також є способом створення віртуальної. Або самі комп’ютерні гри (зокрема мережні), у яких існує великий асортимент віртуальних світів — від найпростіших, де гравець здійснює вибір з допомогою введення «Y» чи «N», до найскладніших — зі стереоскопическим зором, цілком реальним звуковим супроводом і навіть ощущениями.

Віртуальне реальність — це інтерактивне графічне (й у меншою ступеня аудиальное і тактильне) уявлення киберпространства.

У мережевий комунікації є маса переваг проти загальноприйнятими способами особистого спілкування. Можете підтримувати контакти з людьми, які перебувають відстані десятків тисячі кілометрів від вас, коло спілкування потенційно можна розширювати нескінченно і ви повинні турбуватися про свою зовнішність про те, яке сонечко ви справите враження: адже поки що спілкування до Інтернету переважно твориться з допомогою тексту. Тут немає інтонацій і міміки. Але це означає, що немає почуттів. Емоційна втягнутість в обговорювану тему долає суто «інтелектуальну «сутність комп’ютера — і встановлюють емоційні відносини, закохуються, сваряться, тішаться й переживають. Уява заповнює порожнечі, залишені ощущениями.

Кошти віртуального общения.

Електронна пошта — лист без конверта.

Цю саму популярні сьогодні використання Internet в нас у країні. Оцінки кажуть, у світі зазвичай більше 50 мільйонів користувачів електронної пошти. А загалом у світі трафік електронної пошти займає лише 3.7% всього мережного. Популярність її пояснюється, як насущними вимогами, і тим, більшість підключень — підключення класу ``доступ за викликом «» (з модема).

Е-mail (Electronic mail) — електронна пошта. З її допомогою ви можете посилати повідомлення, одержувати їх на свій електронний поштову скриньку, відповідати на листи ваших кореспондентів автоматично, застосовуючи їх адреси, виходячи з їхньої листів, розсилати копії вашого листи одразу кільком одержувачам, переправляти отримане листа з іншому адресою й т.д.

Обидва абонента — відправник і одержувач — починають працювати з посередниками (провайдерами), які виконують функції місцевих відділень поштового зв’язку. Сервер посередника включений постійно зростає і з його вінчестері офіційно зареєстрованим абонентам виділено «поштові ящики» для тимчасового зберігання яка входить і що виходить переписки.

Ваш електронна адреса вказується в контракті на підключення. Сервер електронної пошти, у якому для Вас заводиться поштову скриньку, працює на кшталт звичайного поштового відділення, яким приходить Ваша пошта. Ваш електронний поштову адресу — це аналог орендованого абонентського ящика на поштовому відділенні. Послані Вами повідомлення відразу направляються адресата, зазначеному у листі, а які прийшли Вам повідомлення очікують у Вашем абонентському ящику, поки Ви їх заберете. Можете посилати і вчасно приймати електронної пошти від будь-якої особи, має електронний адрес.

Заголовок електронного листи включає три обов’язкові розділу. Уперших, це адресу відправника, розташованого за символами «From:». Така рядок автоматично вводиться до складу листи поштової програмою. По-друге, за ключовим словом «Те:» необхідно набрати електронна адреса одержувача. У деяких мережах використовуються свої формати до подання адреси. Третя компонента в заголовку, располагаемая за ключовим словом Subject, розкриває тематику письма.

Слід звернути увагу до оперативність і дешевизну електронної пошти проти традиційними засобами спілкування — телеграмами, міжміськими телефонними розмовами, звичайними листами. Електронна пошта сягає абонента, що за будь-якій точці земної кулі за лічені хвилини. На відміну від поштових відділень, Е-mail не втрачає свої письма.

При користуванні e-mail, через її оперативності, можна скласти відчуття телефонному зв’язку, але слід усвідомлювати, що це все-таки пошта. Усі повідомлення письмові, тому майже документовані. Дотримуйтеся етикету, прийнятого у звичайній кореспонденції. На додачу до цього пам’ятаєте, що e-mail не має рівнем приватності, як звичайна пошта, будь-коли пишіть в посланнях e-mail нічого, чого вам би хотілося б побачити виставлених на загальний огляд. Анонімність також виключена: джерело простежується без труда.

Те, що електронного листа від приходить відразу після відправки саме й надає спілкуванню такі особенности:

— особливий етикет (навіть у наукових установ та ділових листах): більш неформальний стиль спілкування, часто вже не використовується навіть звернення до адресата, зате використовується набір смайликов і скорочень, що дозволяють як іто мері проинтонировать сообщение.

— швидкість відправки і прийому дозволяє відразу отримати зворотний зв’язок й у своє чергу відреагувати, — отже спілкування загалом понад продуктивно, ніж із допомогою звичайній почты.

— можлива відправка копій листи одразу кільком адресатам, отож у цілому цей засіб якнайшвидшого поширенню информации.

— З допомогою e-mal можна передавати як текстову інформацію, а й графічні, аудіо й відео файли, тобто. обмінюватися інформацією іншого рода.

— Е-mail — один із засобів побудови різних взаємин у віртуальної реальности.

Телеконференции.

Інший вид інформаційних мережевих послуг під назвою «телеконференції» нагадує підписку на електронну газету, в якої з’являються інформацію про певної тематиці — новини, нотатки, відповіді питання, відгуки на попередні публікації й т.п. Авторами цієї дуже різноманітною та сверхоперативной інформації є самі користувачі мережі, об'єднані загальними інтересами. Багато провайдери надають своїм абонентам перелік конференцій, у яких можна брати участь за помірну плату. У цьому ви регулярно отримувати електронні листи з заголовками статей за відповідною тематиці. Заголовки супроводжуються ідентифікаційними номерами, обсягом статті і часом, короткої анотацією в 1−2 строки.

Ніякого списку учасників конференції немає. Отримувати і відправляти повідомлення може кожен, чия машина пов’язані з який-небудь інший машиною, яка отримує повідомлення конференції. Усі рассылаемые повідомлення розділені на групи з тем, і, щоб одержувати повідомлення групи, треба з цього групу підписатися, тобто включити ім'я цієї групи до списку у своїй машині. Мережне програмне забезпечення, обслуговуюче конференцію USENET, із усіх запропонованих повідомлень вибирає повідомлення, які стосуються групам з вашої списку. Посилаючи повідомлення, ви помечаете, якої групі вона ставиться, і всі, хто підписано з цього групу, ваше повідомлення получат.

Телеконференції на оформлення і способу роботи дуже схожі на на електронної пошти із тією лише відзнакою, ваш лист може прочитати дуже багато людей, а своє чергу зможете поцікавитися тим, що пишуть вам зовсім невідомі люди. Конференції поділяються по тем, назва конференції складається з кількох слів, розділених точками, кожне наступне у тому числі звужує тему.

Починаючи працювати з якоюсь групою, насамперед потрібно прочитати правила роботи у ній, які регулярно вкладаються у ці групи людиною, добровільно взяли він обов’язки координатора групи (модератора). Насправді, групи новин бувають двох типів — модерируемые та звичайні. Повідомлення, які у модерируемых групах, як бути розісланими через мережу, проглядаються модератором. Це є свого роду цензурой.

Можна послати повідомлення переглянути відгуки нею, які з’явиться у подальшому. Оскільки і той ж матеріал читає безліч людей, то відгуки починають накопичуватися. Можете передплатити будь-яку конференцію, переглядати заголовки повідомлень у ній з допомогою програми читання новин, сортувати повідомлення на теми, щоб було зручніше стежити за обговоренням, додавати свої повідомлення з коментарями і ставити вопросы.

Таке пристрій конференції дає змогу отримувати все повідомлення по цікавлячим тем, незалежно від цього, хто їх написав, і розсилати повідомлення, не турбуючись про адреси одержувачів — його прочитають ті, кого воно може заинтересовать.

Основні читачі й учасники конференцій — люди, яким важливо не стільки міжособистісне спілкування, скільки інтелектуальне. Зазвичай, це професіонали, які шукають тут відповіді свої питання. Такі, як і входять у мережевий розмова, — то найчастіше у тому, щоб отримати корисну інформацію з цікавого для їх предмета. Через конференції найпростіше знаходити однодумців, організовувати фанклуби, або наукові співтовариства. Конференція незамінна фінансування наукових дискусій. З допомогою конференції можна обговорювати цікаву для тему в компанії, зібрати що у одному місці ми для особистої розмови варто було б скажених від грошей і непередбачуваних витрат часу й сил.

Особливих психологічних проблем, що з спілкуванням у мережі, у професіоналів немає. Взагалі, люди, орієнтовані виключно на отримання ділової або інформації найменше піддаються двом основним психологічним проблемам: віртуальної залежності чи агресії в Інтернет. Зате вони піддаються впливу тих особистостей, які мають такі проблеми есть.

Internet Real Chat — реальне спілкування з Інтернету, чи просто.

ЧАТ.

Уявіть собі десятки тисяч чоловік, які у Internet поговорити. З друзями й незнайомими людьми. Обговорити певні теми чи навіть попатякати. І весь цей відбувається у часі. А щоб брати участь у розмові, ви повинні просто підключитися до обраному каналу. Кожен канал має назву, яке більш-менш відбиває тему розмов, котрий іноді нет.

IRC «є систему, що дозволяє вести діалог із іншими користувачами Internet на спеціальних «каналах «чи особисто. Канали можна порівняти з кімнатами — ви «заходите «на канал і після будь-яка ваша фраза то, можливо почута усіма, які перебувають тому ж каналі - поза залежність від те, що один ваш співрозмовник живе у Австралії, а інший — у Бразилії. За необхідності ви можете спілкуватися особисто — з тим, з ким хочете — в «привате».

У порівняні з звичайним розмовою, IRC має низку особливостей: співрозмовники бачить і чують одне одного, тобто. не сприймають ні інтонацію, ні зовнішність. Кожен із учасників має nick. Вибір свого «ніка «- це заявка на анонімність (коли він «ніякої»), або важливу складову свого віртуального образу. З «ников », встречаемых в чатах, можна скласти цілу портретну галерею. Є тут літературні персонажі, є багатий тваринний світ (собаки, мікроби, змії), є соціальні статуси, є терміни побутової та обчислювальної техніки (холодильники, сокири) і багато чого ще. «Ніки» необмежені абсолютно нічим, крім фантазии…

Люди в чаті будують своє враження друг про одному лише з основі слів, дій, реакцій співрозмовників події. Багато, відвідуючи чат, раскрепощаются.

Те, що можна поговорити каналі або за допомогою e-mail, можливо, багато будь-коли обговорюють в жизни.

За всіх своїх можливостях, корисних для професійного користувача, IRC завжди розглядався системними адміністраторами більшості корпоративних і в академічних мереж, як шкідлива забава, підлягаючий викоріненню на відомчих комп’ютерах. Чат — це спосіб життя, відгородитися якого так просто, потрапивши у його радіус поражения.

У свій час що дуже вони часто й подовгу спілкувалася в чатах. Але не слід забувати, що це лише віртуальна реальность.

ICQ.

" I Seek You «- «Я тебе шукаю «чи навіть «асько» — це програма, що дозволяє спілкуватися зі своїми друзями в on-line у часі. Діє за принципом e-mail, лише ще швидше. Чимось такий спосіб спілкування нагадує перекидання записками. Можна посилати їм повідомлення, файли, викликати в чат, викликати в себе і посилати запрошення їм для запуску мережевих програм, потрібно вказати й у конфігурації свого ICQ. Користуючись ICQ, можна спілкуватися тільки з, кого хочеш тут бачити. А функція ignore тут безвідмовно працює проти будь-яких чіплявся, які намагаються зробити ICQ продовженням традицій анонімного і безцільного IRC-трепа… Одного разу поставив Ignore у відповідь надокучливу спробу флірту — і більше будь-коли почуєш у тому, хто її намагався розпочати. Те саме стосується до спаммерам, тобто. людям, котрі закидають вас нікому непотрібної дурницями, між рекламою й посиланнями на різні безглузді сайти. (Перепрошую некультурне слово, а інакше, як безглуздими, ці сайти не назовёшь.).

Мережні игры.

Тут живуть абсолютно різні «віртуали»: залежно від типу гри, її закритості чи відкритості для новачка, правил, діючих то й т.д. втім, існує звід загальних більшість ігор правил, наприклад, годі одній людині з’являтися лише у грі під двома (трьома) різними «никами» чи ролі кількох різних персонажів. У іншому все розмаїття ігор (за рідкісними винятками) можна розділити на:

Бродилки — з ельфами, страшилками, тайниками й інші подібними штучками — у принципі така мережна гра мало відрізняється від немережевий, лише тут можна подорожувати разом із друзями, допомагати одне одному і обмінюватися репліками побіжно. Зазвичай, їх побудовано з урахуванням відомих книжок на жанрі «фентезі», досить закриті від сторонніх, діє трохи різнопланових персонажів — кожний із своїми індивідуальними особливостями (ігровими можливостями, засобами, етикетом поведінки й т.д.) — їх вибір, і називати може бути як щодо вільним, і жорстко встановленим, визначеним сюжетом.

Стратегічні - теж дуже різняться немережних стратегічних, але, звісно, реальних противників перемагати цікавіше, ніж комп’ютер, і, при цьому, з ними общаться.

Quake, гонки та інших. — тут набагато більше дію азарту, ніж у «мирних» іграх, що створює передумови для віртуальної залежності. Крім того, експериментально підтверджено, поведінка більшості людей стає набагато агресивнішими є після кількох годин, проведених такий грою. Такий ефект простежується від перегляду бойовиків на телебаченні та відеота у кіно, але нинішнього випадку він набагато краще, оскільки тут людина як сприймає, а й діє, а мережевий грі вплив лише посилюється тому, що на таке «з різних боків Мережі» взаємодіють реальні люди.

Окремо можна назвати преферанс та інші інтелектуальні игры.

Особисто мені так не дуже подобається гра «Любов з першого кліка». Сенсу у ній трохи, і якщо чесно, то загалом немає, а часом дуже веселі пограти у неї, щоб абстрагуватися від проблем. У принципі так, незалежно від вигляді віртуального спілкування людина відволікається від реальності, проблеми, від навантажень. Спілкування з Інтернету — це спілкування масок. Там можна представитися будь-ким, говорити що велять, фантазувати. У реальному житті це пояснити неможливо. У повсякденному спілкуванні годі змінювати різні маски. Іноді вони це просто необхідно. Тоді людина рухається в віртуальну реальність. Крім того, Інтернет дає можливість знайомитися і спілкуватися із людьми АБСОЛЮТНО з усіх куточків світу. Вважаю це найголовнішим перевагою Сети.

Але у спілкуванні з Інтернету найважливіше — не переступити межу не стати Интернет-зависимым, не перетворити віртуальну, вигадану реальність, в настоящую.

У Інтернеті існують навіть целые.

Віртуальні города.

У конкретнішому сенсі віртуальний світ, — це співтовариство людей, що їх інтерактивну віртуальну життя. Це щось на кшталт клубів, де люди також або спілкуються на цікаві їм теми, тільки тут спілкування менш динамічно, більш підпорядковане етикету, який, зазвичай, визначають творці клубу чи найстаріші його жители.

Мешканці світу діляться на 3 категорії: хранителі (модератори), які визначають правила доступу у світ, «видають дозволу» на відвідин світу і опікуються виконанням правил. Є просто спостерігачі, яким, цікаво залишаючись невидимими просто стежити найчисленнішою категорією — жителями.

У останніх то, можливо візуальний образ у мережі, і навіть віртуальний будинок, куди можна ходити у гості, чи тільки нік, є підстави більш більш-менш людьми, якими є у дійсності, або вибрати Образ казкового героя. Спілкування тут у певної міри також схоже спілкування тут, як мережні гри, лише тут люди самі придумують своїх персонажів. Герої письмово обмінюються репліками і описують свої дії, причому ситуація розвивається за заданому сценарієм, а ви тут ж протягом творчості багатьох. Тут промовляються монологи, виникають діалоги, сварки і примирення, заводяться віртуальні романи, які потім переносяться в іншу площину — ICQ і Е-mail. У більшості випадком, мешканців таких віртуальних світів — це можливість творчо самовиразитися у грі, моделювати ситуації, які у житті просто неможливі, ставити експерименти, які не несёшь ніякої відповідальності, і заводити нових друзів. Зазвичай мешканці таких світів частенько зустрічаються насправді. За рідкісними винятками, так само, як чатах, вони об'єднані по годинниковим поясам, тож і насправді не задалеко перебувають одна від друга. Їх інтерактивна життя віртуальний світ стає лише приємним доповненням до спілкування в реале.

Клуби — це щось таке як суміш конференції і чату. У клубі ви можете мати лише одне постійний нік, що можна змінити лише спеціальним запитом. Тут співтовариство будується й утворюється досить повільно — це клуби й у інтелектуального й у міжособистісного спілкування, тут спілкуються ті люди, які цікаві одна одній, вони із недовірою ставляться до чужинцям, а модератори ревно охороняють норми клубу. Тут неможливо просто ввірватися у яких як і в чат, Вас просто викинуть чи осміють, в кращому разі - не помітять. Поведінка у яких значно більше регламентований — якщо повідомлення порушує етичних норм клубу або ставляться до цієї теми, його видаляють, а особливо важких випадках можуть узагалі заборонити вхід до клубу. (Є не модерируемые клуби, але там теми, лексика, публіка і знаходять способи самовираження точно таку ж, як і чатах, власне, і є чати, із тією лише особливістю, що на таке не можна змінювати свій ник.).

Втім, і члени клубів, як й учасники конференцій, схильні до агресії у мережі, просто ця агресія виражається цивілізованішими способами (пародії, уїдливі зауваження, спроби вводити на словесну перепалку, інтелектуальна бійка з продовженням — по e-mail і т.д.).

Теми суворо визначено й відхилення від нього не вітаються. Тут живуть, переважно, інтелектуали, що використовують Інтернет у тому, щоб розширити коло спілкування. Люди подібного типу спілкуються у Мережі досить інтенсивно, але підходять до цього спілкування врівноважено: де вони зациклюються у ньому, входять у розмову лише, коли є, що сказати, і чіпляються за можливість спілкування, якщо тема исчерпана.

Тут просто неможливо оселитися надовго (як, наприклад, в чаті) — коло досить обмежений загальними смаками, повідомлення надходять щодо редко.

Як та корінні мешканці віртуальних світів, члени клубів зазвичай зустрічаються в реальности.

Несколько слів хотіла б сказати про етику в Интернете.

Багато людей, чули поняття «Інтернет», знають, що це інформаційна бібліотека і з коштів міжнародного спілкування. Але, до жалю, тільки з цих багатьох уявляють собі образ і сутність Мережі. Саме з цих позицій випливає так звана демонізація Мережі, приписування багатьма їй жахливого образу і магічною влади, що виключатимуть до до того ж будь-які етичні принципи і нормы.

Інтернет — це цілісний організм, це частина громадських відносин також етика є у ньому як і на будь-якій іншій галузі цих відносин. Якщо б Мережа не виходила з естетичних нормах, вона втратила своє «людське лицо.

Звідси випливає і рівень її этизации. Власник WEB-сторінки якщо стане піклуватися про її популярності та перетворення оцінці іншими користувачами природно скоріш дотримуватиметься етичних норм.

Інтернет стає тотальним в планетарних масштабах джерелом всевозможнейшей інформації та середовищем інтерактивного спілкування. Якщо ЧОГОСЬ немає у Інтернеті, отже, ЦЬОГО немає у природе!

Протягом часу існування Мережі з’явився величезний, цілком самостійний соціокультурний пласт, їй присвячений, нею ж сгенерированный. Тут все необхідне у тому, щоб у ній (чи з його за допомогою) існувати: наука, філософія, мистецтво, етика, релігія, музика, економіка, віртуальний секс, хакери… Коротше, тут є абсолютно ВСЕ.

Отже, Інтернет — об'єкт природи. Причому унікальний — цю глобальної експансією Мережі хто б стоїть, Інтернет ніким не контролюється і свідомо ніким куди направляють у своєму развитии.

Інтернет як фізичне явище розвивається самостійно, тобто саморозвивається. Зрозуміти тип динаміки цього процесу ще предстоит.

Природно, відразу ж стоїть питання і етики з Інтернету. У нового користувача мережі позірна відсутність етики хвилює та непокоїть. У дійсності мережу — суспільство дуже этичное, просто лише етика його злегка відрізняється від звичної. Точніше буде сказати, що етика у мережі злегка випереджає у своєму розвитку етику звичайного общества.

Звісно ж, зрозуміло і зрозуміло, Інтернет — це особливу увагу. Живучи по законам людським, він повторює нашу реальність. Проте, це повторення перестав бути сліпим і невдумливим копіюванням. Людина перетворюється на Мережі намагається бути набагато краще, ніж насправді. У Інтернеті він втілює невдалі плани і нереалізовані ідеї повсякденного життя. Тут користувач будує той ідеал, який все життя хотів схожий, і котрий прагне і сприймає уся її сутність. Але марно, до того ж час, забувати — «я «у житті й «я «у Мережі - це дві сторони однієї сущности.

Internet — це потужний засіб масової інформації, а й засіб спілкування, комунікації. Хоч би які нові можливості ні з’являлися у Internet, більшість користувачів вдається до його послуг переважно у тому, щоб знайти тут будь-які необхідні матеріали чи поспілкуватися коїться з іншими людьми. У цьому полягають дві найважливіші функції Internet.

Дуже часто Internet — точніше, її головна частина, Всесвітня павутиння — застосовується як потужний засіб реклами. У рекламних цілях мережею користуються і комерційних фірм, й потужні приватні особи. Webсторінки рясніють фірмовими знаками — логотипами, які й чекають, що ви із них луснете. Для людей Internet — зручний спосіб швидко і труднощів зв’язатися з іншим людиною чи знову-таки, з комерційної фірмою. Завдяки всесвітньої мережі ми можемо відшукати у різних куточках земної кулі тих, хто поділяє наші інтереси і увлечения.

Реклама в Интернет.

Реклама в Internet — це інструмент, використання якого є необхідною передумовою успіху і популярності будь-якого Інтернет-ресурсу, для ефективного створення й підтримки іміджу компанії заходи, для просування торговельну марку над ринком тощо. д.

Її основні завдання: інформування і як відвідувачів представників цільової аудиторії Интернет-ресурса.

Мета: забезпечити стійкий, зростання рівня продажів продуктів й нових послуг компанії власника сайта.

Найпоширенішим виглядом реклами до Інтернету считается.

Банерна реклама.

Банерна реклама справедливо вважають найбільш популярним способом нарощування трафіка (залучення відвідувачів) веб-сторінки, засобом залучення нових клієнтів, і навіть потужними інструментами іміджевої реклами в Интернете.

Рекламні баннери бувають графічними і текстовими. Графічні баннери зазвичай є статична чи анімаційне зображення певного розміру. Текстові баннери — це будь-який текст певного розміру, у якому гіперпосилання на рекламований сайт чи його певні страницы.

Баннери виконують роль рекламний щит з Інтернету, який є реклами й просуванню бренду кампанії, і навіть інформування про її продукції і на є засобом залучення відвідувачів на сайт рекламованої компании.

Методи баннерної рекламы Существуют три основні методу баннерної рекламы:

1. Використання спеціальних служб обміну баннерів, що забезпечують показ ваших баннерів інших сторінках за показ на ваших сторінках чужих баннерів. 2. Можете безпосередньо домовитися з вебмастером інший сторінки розміщення баннерів друг в одного. Бажано обмінюватися сторінок, мають подібну тематику, однак слід пам’ятати, що обмін баннерами з веб-сайтом конкурентів часто може дати більше шкоди, ніж принесуть користі. 3. І, насамкінець, Можете заплатити баннерної системі, пошуковому серверу, каталогу чи навіть популярному за показ ваших баннерів з їхньої страницах.

Ефективність баннеров.

Однією з найважливіших характеристик баннера є ставлення числа кліків на баннер до його показів. Ситуація коли користувач завантажує WEB — сторінку з рекламним баннером, вважається одним показом баннера. Якщо ж користувач навів покажчик миші на баннер і «клікнув» у ній, перейшовши по що з баннером гіперпосиланню, то даний факт вважається одним переходом по баннеру чи одним «кликом».

Використовуючи на баннере які заманюють, але не стосуються справи — і картинки, рекламодавці, можливо, привернуть більше заінтригованих відвідувачів, але з іншого боку, втратять справді що у посетителей.

По-справжньому ефективний баннер має бути добре виконано художньо і технічно (неякісний дизайн відразу говорить про несерйозності, несолідності рекламованого сервера/услуг). Вона має бути оригінальним (запам'ятовуватися), можливо бути інтригуючою (будити цікавість), але водночас давати уявлення про характер рекламованого сервера/услуг і створювати їх позитивний имидж.

Я особисто практично будь-коли «кликаю» на баннери, оскільки вони рідко є цікавими мені, і якщо є, то, при переході на цей сайт зазвичай виявляється дуже важко знайти саме те, що рекламував баннер. Це дуже неприємно. З іншого боку, баннери — це перше, що завантажується на открываемой сторінці. Мене це раздражает.

Е-mail реклама.

На механізм електронної пошти спираються багато популярні кошти мовлення до Інтернету. Сюди входять списки розсилки, дискусійні листи… і, зрозуміло, індивідуальні поштові сообщения.

При вмілому використанні e-mail може надати ще один ефективний інструмент просування компании/веб-сервера в Интернет.

Є низка ефективних і що порушують етику поведінки у мережі методів використання e-mail як інструмент рекламы.

У Інтернеті безліч списків розсилки, присвяченій найрізноманітнішим тематикам. Ведуть їх, зазвичай, люди, добре поінформовані у питанні, регулярно розсилаючи по e-mail чергові випуски розсилки. Одержувачі подібних листів власноручно підписалися на список, і на будь-якій момент вони мають право і можливість скасувати свою подписку.

Internet — двигун торгівлі, але з звичайній, а електронної. Вже сьогодні можна знайти у Мережі електронні магазини, замовити чи придбати на них певні товари чи навіть ознайомитися зі змістом електронних полиць. Проте електронна торгівля, яка віщувала дуже багато прибутків, зараз розвивається недостатньо активно.

Заплатити придбані через Інтернет товари та можна однією з наступних способів: з допомогою поштового перекладу; передати гроші кур'єру; оплатити товар чи послугу через Інтернет зі допомогою банківської кредитної карти; скористатися послугами платіжної інтернет-системи; отримання доступу через Інтернет до свого банківському великому рахунку й здійснити переклад з цього приводу магазину, і т.п.

Серед найвагоміших переваг оплати товарів та послуг через Інтернет може бути: економія часу — оплата відбувається як он-лайн, покупцю непотрібно відвідувати банк, стояти у черзі, заповнювати квитанцію, чекати перерахування грошей, особливо у тому випадку, якщо послуга то, можливо доставлена миттєво чи сума, яку треба заплатити, невелика; економія грошей, що особливо на часі для регіонів, оскільки переказ грошей поштою збільшує витрати покупця на 20−30%.

Нині оплата покупок через Інтернет оплачується при допомоги Інтернет-банкінгу, кредитних карток, віртуального рахунку (чи електронного гаманця), з допомогою віртуальних грошей Web Money, при допомоги системи PayCash, тобто. власного електронного гаманця, і навіть розвивається система пластикового кредиту та пластикових денег.

Всесвітня комп’ютерна мережу Internet розвивається так стрімко, це щороку число її передплатників і обсяг інформаційних ресурсів практично подвоюються. Не залишається осторонь цього буму і туристичний бизнес.

У Internet з’явилися тисячі самостійних розділів турагентств, готелів, авіакомпаній, десятки систем бронювання туристичних послуг. Тому агентствам навряд чи варто ігнорувати Інтернет у свою роботу. Тим більш Internet не можна розглядати лише як конкурента у бізнесі, мережу може надати неоціненну інформаційну допомогу дітям і додати традиційним новий канал реалізації туристичних послуг — электронный.

Попри те що, що чимало туристичні агентства досі скептично ставляться до Internet, плюси від використання цій комп’ютерній мережі стають дедалі більше очевидными.

Інтернет пропонує дуже багато необхідної у роботі турагентств інформації - від адрес готелів і розкладів авіарейсів до візових і митних правив і пропозицій російських і зарубіжних туроператорів. Причому будь-який за обсягом — від прайс-листов до цілих каталогів. багато туристичні компанії Європи бачать у значне поширення Internet загрозу своєму бізнесу. Відкриття Internet систем бронювання готелів, авіаквитків й інших складових туру дозволить клієнтам самостійно організовувати свій відпочинок, не вдаючись до послуг агентств. Вже багатомільйонна армія користувачів Internet може самостійно з домашніх комп’ютерів як переглядати і вибирати, а й бронювати все сегменти туру (готелю, авіаквитки, автомобілі, екскурсії, трансфери). І тут потреба у відвіданні агенцій і перегляді стосів каталогів може просто відпасти. А потенційний мандрівник керуватиметься правилом: «Можу сам організувати свій відпочинок з мого домашнього компьютера».

Виходячи з цього, зміниться як психологія покупця, поміняються і функції, що їх агентствами. Агентства навряд чи зникнуть, але доведеться по-новому обслуговувати клиентов.

Усі активніше використовують Internet і авіакомпанії. Вже сьогодні понад 100 міжнародних авіакомпаній підтримують свої довідкові інформаційні вузли у мережі. Більшість їх дають розкладу рейсів та створює додаткові відомості літаки і услугах.

Заключение

.

У цьому вся доповіді спробувала висвітлити деякі сфери використання глобальної мережі Інтернет на нашому житті. Нині через Інтернет можна зробити практично все — купувати, замовляти авіаквитки і номери як у готелях, рекламувати свої товари та фірми, спілкуватися найбільш в різний спосіб, знайти там можна абсолютно все, і якщо чогось там немає, отже, цього загалом немає, можна дружити і навіть закохуватися, і це далеко ще не все. Можливості Інтернет практично безмежні, єдине, чого глобальна мережу не зможе замінити — це принади живого спілкування, принади листів, написаних рукою друга чи кохану людину, сидячи перед миготливим екранів ніколи не можна буде сходити погуляти з давніми друзями в «реалі». Це, звісно, недолік мережі, але з тим гаслам і велике гідність, оскільки не можна навічно переселятися в віртуальну реальність, усе ж ми живі люди, а чи не машины.