Сучасний стан енергетики

Запровадження. Метою цього реферату является:

. уявити сьогоднішнього техничесое стан энергетики,.

. стан гидроэнергетичесикх ресурсов.

. стан атомної энергетики.

. науково-технічний прогрес в электроэнергетике.

. виробництво і споживання электороэнергии. До того ж у своїй рефераті я розгляну сучасний стан топливноенергетичного комплексу, виробництво електроенергії, та розвитку Російської энергетики.

З усіх галузей господарську діяльність людини енергетика надає найбільший вплив наше життя. Прорахунки у цій галузі мають неабиякі наслідки. Тепло і світ у будинках, транспортні потоки і робота промисловості - це потребує витрат энергии.

Основою енергетики сьогодні є паливні запаси вугілля, нафти і є, які задовольняють приблизно дев’яносто відсотків енергетичних потреб человечества.

Найбільш універсальна форма енергії - електрику. Воно виробляється на електростанціях і розподіляється між споживачами у вигляді електричних мереж комунальними службами. Потреби в енергії продовжують постійно расти. Наша цивілізація динамічне. Будь-яке розвиток вимагає, передусім енергетичних витрат і за існуючих формах економік багатьох держав очікується виникнення серйозних енергетичних проблем.

У кипінні політичних пристрастей приватний питання енергопостачанні країни відсунувся другого план. Багато хто вважає, що це їх стосується. Але коли уявити реакцію населення мерзнучого в темних квартирах — енергетика випередить навіть продовольчий вопрос.

ГІДРОЕНЕРГЕТИЧНІ РЕСУРСЫ.

Більше 150 країн світу мають гідроелектростанціями, їх 42 країни у Африці, 38 — у Європі, 31 — в Азії, 18 — у Північній та Центральною Америці, 14 — і Південній Америці, 9 — в Океанії і шість — на Близькому Востоке.

На ГЕС в 63 країн світу виробляється 50% електроенергії і більш, зокрема в 23 країнах — понад 90%. Норвегія, сім країн Африки, Бутан і Парагвай практично все своє електроенергію виробляють на гідроелектростанціях. Сумарна потужність гідроелектростанцій у світі становить близько 700 ГВт, які річна вироблення — 2600 ТВт•ч.

Світовий валовий теоретичний гідроенергетичний потенціал по стану початку 1998 р. оцінювався 40 тис. ТВт· ч, у тому числі 14 тис. ТВт•ч розглядався як технічно можливий до освоєння, їх 9 тис. ТВт • год вважався економічно виправданим потенціалом від використання в сучасних условиях.

На цей час у світі освоєно лише 18% технічного і 28% економічно виправданого від використання гідроенергетичного потенціалу. Отже, ще не що використовуються економічний потенціал, з урахуванням якого побудувати гідроелектростанції сумарною потужністю 1800 ГВт і обсяг річного виробленням електроенергії 6400 ТВт • год. Найвищий рівень освоєння гідроенергетичного потенціалу має місце у Північної та Центральною Америці (61%) у Європі (65% не враховуючи Росії); 40% економічного гідроенергетичного потенціалу освоєно в Океанії, 20% — в Азії, по 19% — у Росії Америці і лише 7% — в Африке.

Росія за обсягом виробництва електроенергії на ГЕС (1997 р. трохи більше 150 ТВт· ч) займає 5-с у світі, поступаючись у цій показнику Канаді, США, Бразилії, і Китаю.

Виробництво і споживання электроэнергии.

Общее світова продукція електроенергії у 1996 р. досягло 13 700 ТВт•ч, з них 62% було вироблено на теплових энергостанциях на органічному паливі, по 18% на АЕС і ГЕС, інші ж 2% на нетрадиційних поновлюваних джерелах енергії (табл. 1). У порівняні з 1991 р. світова продукція електроенергії збільшилося на 1566 ТВт•ч, чи 12,9%.

|Регион |Виробництво |Приріст, %| | |електроенергії, ТВт • год | | | |1996 р. |1991 р. | | |Африка |389,2 |332,2 |17,2 | |Латинська Америка |656,1 |510,5 |28,5 | |Азія |999,2 |726,6 |37,5 | |Китай |1080,0 |677,6 |59,4 | |Країни Європи, які входять у |210,3 |207,6 |1,3 | |склад ОЕСР | | | | |Країни СНД і Балтії |1261,2 |1681,1 |-25,0 | |Близькій Схід |346,1 |237,1 |46,0 | |Країни Північної Америки — члени |4411,0 |3908,1 |10,8 | |ОЕСР | | | | |Країни Європи — члени ОЕСР |2915,5 |2676,0 |8,9 | |Тихоокеанські країни — члени |1451,5 |1197,0 |21,3 | |ОЕСР | | | | |Загалом у світі |13 720,1 |12 153,8 |12,9 |.

*Организации економічної та развития.

Табл.1.

До найбільших у світі виробників електроенергії у 1997 р. ставилися США, Китай, Японія, Росія, Канада, Німеччина, та Франція (табл. 2). У 1996 р. обсяг світової торгівлі електроенергією становив 348 ТВт•ч і був у 25% більше, порівняно з 1991 р. Отже, має місце істотне випередження темпів розширення міжнародної торгівлі електроенергією проти темпами зростання її виробництва. Найбільшими експортерами електроенергії є Франція (69 ТВт· ч 1996 р.), Парагвай (40 ТВт•ч) і Канада (36 ТВт•ч), найбільшими імпортерами — навіть Італія (по 37 ТВт•ч).

Останніми роками у структурі світового та регіонального виробництва електроенергії сталися певні зміни щодо (див. табл. 2). Аналізуючи статистичні дані, наведені у таблиці, можна зробити кілька висновків, характеризуючих розвиток світової енергетики, головні серед яких следующие:

. за абсолютним значенні приріст світового виробництва електроенергії на.

ТЕС в 3 рази більше, ніж АЕС і ГЭС;

. збільшилося виробництво світі електроенергії, виробленої на базе.

НВИЭ;

| |Виробництво електроенергії, ТВт • год | |Країна | | | |обще|тепловыми |атомними |гидроэлектр|солнечными, | | |е |электроста|электроста|останциями |геотермаль-ным| | | |нциями |нциями | |і, вітровими і| | | | | | |іншими | | | | | | |електростанція| | | | | | |ми | |Загалом у світі |1372|8592,0 |2415,6 |2516,7 |195,6 | | |0 | | | | | |До того ж: | | | | | | |США |3677|2518,7 |720,8 |353,1 |85,2 | | |, 8 | | | | | |Китай |1080|877,7 |14,3 |188,0 |— | | |, 0 | | | | | |Японія |1012|601,2 |304,6 |81,0 |25,3 | | |, 1 | | | | | |Росія |847,|577,4 |109,0 |160,8 |— | | |2 | | | | | |Канада |570,|118,1 |93,0 |356,1 |3,5 | | |7 | | | | | |Німеччина |555,|361,5 |161,6 |22,2 |10,0 | | |3 | | | | | |Франція |513,|43,1 |401,2 |65,7 |3,1 | | |1 | | | | | |Індія |435,|367,5 |8,4 |59,0 |0,2 | | |1 | | | | | |Великобритани|347,|243,5 |95,0 |3,5 |5,9 | |я |9 | | | | |.

Табл.2 Структура виробництва электороэнергии у мирі та в крупнеёших країнахвиробниках в 1996 г.

. чверть всього приросту світового виробництва електроенергії на ТЕС і більше п’яту частину на ГЕС припадає на Китая;

. частка країн-членів ОЕСР світовому виробництві електроенергії у 1996 р. становила 64% та практично не змінилася проти 1991 р. Особливої уваги заслуговує аналіз сучасного стану атомної енергетики. Тут спостерігається повільність введення нових генеруючих потужностей через скорочення темпи зростання попиту електроенергію, і негативного ставлення до АЕС громадськості ряду розвинених країн. Попри це, атомна енергетика продовжує свою розвиток, збільшуючи внесок у загальний електроенергетичний баланс світу. З іншого боку, з урахуванням науковотехнічного прогресу підвищується рівень безпечності. На початок 1998 р. у світі діяло 440 атомних енергоблоку сумарною встановленої потужністю 355 ГВт. У багатьох країнах світу атомна енергетика дозволяє забезпечити необхідний рівень енергетичної безпеки, розташовувати ефективної структурою паливно-енергетичного балансу, недопущення надмірної залежність від імпорту органічного палива й електроенергії, виконувати свої зобов’язання перед світовим співтовариством щодо обмеження та зниження викидів у повітря «парникових газів». У багатьох країнах світу електроенергія, вироблена на АЕС, становить значну частину усієї виробленої ними электроэнергии.

Науково-технічний прогрес в электроэнергетике.

Головними напрямами науково-технічного прогресу в електроенергетиці останніми роками являлись:

. вдосконалення ефективності парогазового циклу і підвищення цій основі виробництва энергии;

. розширення використання високоефективного комбінованого виробництва електричної й теплової енергії, зокрема на ТЕЦ малої і середній потужності із застосуванням газотурбінного, парогазового і дизельного приводу для централізованого і децентралізованого энергоснабжения;

. впровадження екологічно чистих технологій на теплових електростанціях, працівників органічному топливе;

. підвищення ккд та подальше зниження собівартості виробництва енергії на енергетичних установках малої і середній потужності, працівників нетрадиційних поновлювані джерела енергії, і навіть спользованием паливних елементів. Особливого значення науково-технічний прогрес має у розвиток атомної енергетики. Він сприяє поліпшенню ставлення до неї світової громадськості, підвищує рівень довіри до гарантування безпеки АЕС. Певне впливом геть зміну громадської думки надає жорсткість вимог захисту довкілля шкідливих викидів. Важливим чинником розвитку атомної енергетики є й прагнення країн-імпортерів органічного палива послабити залежність від ввезення енергоносіїв інших країн і тих самим підвищити рівень своєї енергетичній безпеці. Нині у світі споруджують більш як 60 атомних енергоблоків сумарною потужністю понад 50 ГВт.

Виробництво Електроенергії в России.

Електроенергетика нашої країни характеризується високий рівень концентрації виробництва електричної й теплової енергії. Більше 45% потужності електростанції Росії сконцентровано на електростанціях одиничної потужністю 2000Мвт і від. Найбільші агрегати, працівники ТЕС, мають одиничну потужність 1200МВт, на АЕС 1000МВт, на ГЕС 640МВт. Конденсаційні теплові електростанції (КЭС) в персепективе зберігають своє значення як основне джерела електропостачання. Найбільш потужні з шести діючих у Росії: Сургутская-1,-2, Рефтинская, Костромская, Рязанская, Троїцький, Ставропольская, Заинская, Конаковская, Новочеркасская, Ириклинская, Пермська, Киришская.

Задля більшої подальшого підвищення ефективності виробництва електроенергії у перспективі доведеться вирішувати великі й складні завдання значного підйому технічного рівня КЭС, що вимагає створити нові типи прогресивного устаткування й вдосконалення чинного, а також підвищення рівня експлуатації, якості ремонту й ширше впроваджувати надійні автоматизовані системи управління технологічними процесами (АСУТП), розробити заходи стосовно зниження негативного на навколишню среду.

Атомні електростанції. У Росії її до початку 1997 р. перебувають у експлуатації 29 енергоблоків на 9 АЕС, зокрема 13 енергоблоків з реакторами типу ВВЕР (водо-водяний реактор) і одинадцять енергоблоків з реакторами РБМК (канальний реактор великої потужності), 4 енергоблоку типу ЭГП (енергетичний водографитовый киплячий реактор) Билибинской АТЭЦ з канальным водографитовыми реакторами і тільки енергоблок на швидких нейтронах БН-600. Сумарна потужність АЕС становила 21,3 ГВт, й у 1997 р. було випущено 108,5 ТВт· ч електроенергії. У прийняту Державну програму розвитку атомної енергетики Російської Федерації на 1998;2005г. і у перспективі до 2010 г. поставили завдання створення передумов великомасштабного розвитку атомної енергетики, сприяння рішенню соціально-економічні проблеми розвитку регіонів Росії, розширення ядерних технологій путем:

. забезпечення безпечності діючих АЕС у цих колегіях технічного переоснащення, реконструкциии продовження ресурсу эксплуатации;

. набрання нею чинності нових генеруючих потужностей на АЕС, переважно з енергоблоками нового, третього поколения;

. розвиток научно-течнического і промислового потенціалу атомного комплекса.

Гідроелектростанції. Економічний потенціал гідроенергетичних ресурсів Російської Федерації становить 852 млрд кВт· год річного виробництва електроенергії. За величиною річкового стоку Росія займає одне з чільних місць у світі. Загальні ресурси річкового стоку становлять 4338 км3/год. Гідроенергетика Росії характеризується високим рівнем концентрації потужностей. У дивовижній країні діє 13 ГЕС одиничної потужністю 1 ГВт і більше, з них 6 ГЕС мають потужність по 2 ГВт і більше. |Электростанция|Река |Установленна|Среднемноголетняя | | | |я потужність, |проектна вироблення | | | |МВТ |электроэнергии, млрд | | | | |кВТ· ч | |Саяно-Шушенска|Енисей |6400 |23,30 | |я |Єнісей |6000 |20,40 | |Красноярська |Ангару |4500 |22,60 | |Братська |Ангару |3840 |21,62 | |Усть-Илимская |Волга |2541 |11,10 | |Волгоградська |Волга |2300 |10,90 | |Волзька |Волга |1370 |3,31 | |Чебоксарская |Волга |1360 |5,40 | |Саратовська |Зея |1330 |4,91 | |Зейская |Кама |1205 |2,54 | |Нижнекаменская|Кама |1020 |2,32 | | |Сулак |1000 |2,43 | |Воткинская |Кунья |1000 |1,20 | |Чиркейская | | | | |Загорська ГАЕС| | | |.

1. Теплотехніки і теплоенергетика т.1 Загальні вопросы.

А.В.Клименко, В. М. Зорина. Видавництво МЭИ. Москва 1999 р. 527с.

2. Сучасне стан і розвитку енергетики мира.

Д.Б.Вольфберг, Теплоэнергетика.1999.№ 5.с. 2−7.

3. Сучасне стан і розвитку енергетики мира.

Д.Б.Вольфберг, Теплоэнергетика.1998.№ 9.с. 24−28.

4. Від Сталіна до Єльцина. Н. К. Байбаков. Гоз-Оилпресс, 1998 г.352с.