Система бухгалтерського обліку

Система бухгалтерського обліку

загальні поняття побудови

Система у філософському розумінні (грец. — systema — те, що складається з частин, з «єднане) — це сукупність елементів, що знаходяться у відносинах і зв «язках між собою та утворюють певну цілісність, єдність1.

Бухгалтерський облік як система представляє собою сукупність елементів певного змісту і форми, пов «язаних між собою та об «єднаних регулярною взаємодією. Це система інформації про стан та рух ресурсів підприємства, про характер і результати господарської діяльності, що відображає і узагальнює господарські операції в єдиному грошовому вимірнику.

Облік можна охарактеризувати як систему, оскільки він має ознаки, властиві системі - наявність зв «язків (в тому числі зворотних), поділ на частини, наявність структури (упорядкованих елементів), цілеспрямованість, збереження певної стійкості в заданих межах під впливом зовнішніх факторів та багатоаспектність.

Функція зворотного зв «язку означає, що бухгалтерський облік формує та передає інформацію зворотного зв «язку, тобто інформацію про фактичні параметри розвитку об «єкту управління. Основним компонентом інформаційної системи зворотного зв «язку в бухгалтерському обліку, в якості входу є неупорядковані дані, процесу — обробка даних, виходу — впорядкована на замовлення користувачів інформація.

Система бухгалтерського обліку складається із структурних елементів, зв «язків і дій. Історично сформованими елементами системи обліку виступають елементи його методу, в тому числі і рахунки, а зв «язки між ними тісно пов «язані подвійним записом за, допомогою кореспонденції рахунків. Завдяки подвійному запису на рахунках інформаційна система бухгалтерського обліку набуває динамізму, здатності відображати не тільки кількісну і якісну характеристику економічної інформації, але й рух її потоків. Дії ж — це різні обчислення, калькуляційні розрахунки, логічні порівняння при застосуванні нормативів, лімітних обмежень, цін тощо.

Для системи бухгалтерського обліку характерна не лише наявність зв «язків і відносин між елементами, що її утворюють, але й нерозривна єдність з середовищем, у взаємозв «язку з яким вона проявляє свою цілісність.

Бухгалтерський облік є системою, яку не можна в повному обсязі досліджувати з позиції одного спостерігача в часі та просторі. Бухгалтерський облік може розглядатись як елемент системи вищого порядку — господарської інформаційної системи, яка генерує та інтерпретує всю базу інформаційного потоку, надану різними системами для ефективного управління. В той же час систему бухгалтерського обліку можна розглядати як автономну, елементи якої можуть виступати в якості систем нижчого порядку. її завданням є збір, обробка та надання інформації, визначення кінцевого результату діяльності суб «єкта господарювання в необхідні для управління терміни, забезпечення контролю за використанням ресурсів на рівні підприємства та центрів відповідальності.

Бухгалтерський облік виступає з «єднуючою ланкою між виробничо-фінансовою діяльністю господарюючих суб «єктів і особами, що приймають рішення. З точки зору системи управління облік представляє собою основну частину інформаційної системи зворотного зв «язку. Він покликаний забезпечувати всі рівні управління підприємства інформацією про фактичний стан об «єкту, яким керують, а також про всі суттєві відхилення від заданих параметрів. Діючі принципи та правила організації обліку змінюються відповідно до потреб підприємств та інших суб «єктів господарювання.

Як і будь-яка система, облік має свої вхідні і вихідні потоки (див. рис. 1.1).

Відомо, що вхідним пунктом системи є найпростіші елементи. Стосовно бухгалтерського обліку такими найпростішими елементами є факти господарського життя. Саме вони є тією субстанцією, яка лежить в основі побудови всієї системи бухгалтерського обліку.

Факти господарського життя відстежуються шляхом їх фіксації в первинних документах, що їх відображають (господарські операції), а документи використовуються для оцінки економічних та юридичних наслідків діяльності підприємства в результаті групування господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік як система забезпечує інформацію в безперервному ланцюгу подвійного запису фактів господарського життя на рахунках, а подвійний запис разом з іншими елементами методу обліку створює замкнутий контур інформаційних зв «язків у системі рахунків обліку, що чітко окреслює його межі.

Бухгалтерський облік є ланкою зв «язку між господарською діяльністю і людьми, які приймають рішення. По-перше, він вимірює господарську діяльність шляхом реєстрації даних про неї для подальшого використання; по-друге, оброблює дані і переробляє їх таким чином, щоб вони стали корисною інформацією; по-третє, передає у вигляді звітів інформацію тим, хто використовує її для прийняття управлінських рішень. Отже, дані про господарську діяльність є немовби входом в систему бухгалтерського обліку, а корисна інформація для людей, які приймають рішення, — виходом із неї, але завжди слід пам «ятати про обмежений доступ людей до вихідної інформації.

Елементи бухгалтерського обліку змінюються з часом і зв «язки між ними не залишаються постійними, тому система обліку належить до динамічних систем. Як і всі складні динамічні системи, вона характеризується великою кількістю різних показників, що відображають стан окремих її елементів, входів та виходів і вимірюються кількісно у вигляді, конкретних чисел. Такими є, наприклад, дані про постачання, і Продаж; використання ресурсів, стан розрахунків з.

постачальниками, покупцями, бюджетом, фінансовий результат тощо. На практиці кількість показників обмежується потребами вихідної інформації, необхідної для управління та користувачів.

В той же час система бухгалтерського обліку може виступати і як статична система на такому відрізку часу, що характеризує стан елементів системи і зв «язки між ними на певну дату, коли зміни за останній день вважаються настільки несуттєвими, що їх не беруть до уваги. Так, бухгалтерський баланс складається на останнє число місяця чи кварталу, і зміни, що відбуваються на рахунках бухгалтерського обліку на день складання балансу, не беруться до уваги. Аналіз системи бухгалтерського обліку в статиці дозволяє вивчити окремі миттєві стани операцій, розглянути фіксовані значення показників в певний момент часу, вивчити інформацію, отримати результати і зробити висновки щодо об «єкту спостереження.

Способи обробки і реєстрації фактів господарського життя призводять до створення різних форм обліку — сукупності облікових регістрів, які використовуються в певній послідовності та взаємодії для ведення обліку. Вони виступають практичною реалізацією моделі фактів господарського життя бухгалтерського обліку — Плану рахунків.

Певне поєднання хронологічного і систематичного обліку, певні форми зв «язку між обліковими регістрами, спосіб і техніка облікових записів — все це визначає форми ведення бухгалтерського обліку. Причому форми регістрів, порядок та послідовність записів у них, а також технічні засоби обліку можуть бути найрізноманітнішими як всередині однієї країни, так і в їх порівняльному аналізі. Вони відрізняються кількістю облікових регістрів, їх призначенням, змістом, формою та зовнішнім виглядом; послідовністю та способами записів в облікових регістрах; зв «язком регістрів хронологічного та систематичного, синтетичного та аналітичного обліку.

Історично склалися два способи реєстрації фактів обліку — простий і подвійний, структура яких відрізняється способом відображення фактів господарського життя на рахунках бухгалтерського обліку — техніки простого та подвійного запису.

Простий спосіб реєстрації фактів в бухгалтерському обліку полягає в тому, що господарські операції на підставі документів відображаються в облікових регістрах без кореспонденції рахунків. Це створює складнощі при перевірці правильності здійснення облікових записів.

Подвійний спосіб реєстрації фактів в бухгалтерському обліку грунтується на подвійному записі, який є досконалішим порівняно з простою системою обліку, і забезпечує можливість здійснення контролю за правильністю відображення об «єктів бухгалтерського обліку, а також реєструє не лише кількісні зміни, які відбуваються в різних частинах майна, але й ті, які впливають на розмір вимог щодо цього майна з боку осіб, яким воно належить, тобто власника або кредиторів.

Також на історичному етапі зародження та становлення обліку виникали і інші способи реєстрації фактів господарського життя — потрійний (Ф.В. Єзерський), четверний (І.П. Шмельов) тощо.

Однак саме подвійний спосіб є найповнішим і найдосконалішим, оскільки він може бути прилаштований до потреб будь-якого підприємства, а також відображає не лише зміни майна та боргів, як простий, а й зміни у величині капіталу.

Для кожного етапу розвитку суспільства характерна своя система обліку і, в міру ускладнення функціонування суспільства, ускладнюється облік, з «являються нові його підсистеми.

З усього викладеного слідує, що бухгалтерський облік це, по-перше, велика система, тобто система, яка не вивчається одночасно із позиції одного спостерігача або в часі, або в просторі. По-друге, це система, яка побудована для вирішення багатоцільової задачі. По-третє, система бухгалтерського обліку є підсистемою складнішої системи, тобто системи управління. По-четверте, це інформаційна система, адже одним із основних завдань бухгалтерського обліку є переробка і надання інформації. По-п «яте, це документальна система, оскільки бухгалтерський облік не може функціонувати без документів.

Тому в загальному розумінні можна сказати, що система бухгалтерського обліку — це сукупність елементів методу обліку, пов «язаних між собою та об «єднаних в єдине ціле, які надають інформацію про стан та рух активів, пасивів та зобов «язань підприємства, про характер і результати господарювання в єдиному грошовому вимірнику.

Систему бухгалтерського обліку можна розглядати як на мікрорівні (на рівні окремого підприємства), де основним завданням виступає визначення кінцевого результату, так і на макрорівні, тобто в порівняльному аспекті національних систем бухгалтерського обліку різних країн світу.

Загальне поняття національної системи бухгалтерського обліку випливає з визначення облікової системи, наведеного вище, і конкретизується рядом принципів:

> історичне місце облікової системи;

> історично сформована система регламентації обліку;

> наявність та використання розвинутої системи національних бухгалтерських стандартів;

> методи обліку та оцінки виробничих запасів, що використовуються в різних країнах;

> національний план рахунків, побудований за певною моделлю;

> система організації бухгалтерського обліку в масштабі підприємства;

> методологія визначення кінцевого фінансового результату тощо.

Всі ці аспекти формують загальну систему бухгалтерського обліку в кожній країні, визначають її цілі, які досягаються відповідною системою рахунків, методами оцінки ресурсів підприємства, характерними для різних систем.

Вивчення порівняльного аналізу національних систем бухгалтерського обліку дозволяє зрозуміти, як вирішуються проблеми бухгалтерського обліку в тих чи інших країнах, чому методи та концепції обліку різних країн відрізняються один від одного, визначити типові моделі розвитку бухгалтерського обліку, що має особливе значення для кращого розуміння можливостей їх змін під впливом факторів зовнішнього середовища, для передбачення проблем, з якими може зіткнутися країна, а також для вибору допустимого рішення на основі досвіду країн з подібними моделями розвитку бухгалтерського обліку.