Артеріальна гіпертензія

Реферат на тему:

Артеріальна гіпертензія

Артеріальна гіпертензія (АГ) — одне з найпоширеніших хронічних захворювань людини. В 2000 році було офіційно зареєстровано більше 7,6 млн. хворих з артеріальною гіпертензією, спостерігається стійкий ріст цього показника на 40% в порівнянні з 1997 роком і на 18%: у порівнянні з 1999 роком. Збільшення цього показника слід розцінювати як позитивну тенденцію, яка свідчить про ефективну роботу з виявлення цієї патології. Хоча існують певні розходження між офіційною статистикою та результатами епідеміологічних досліджень, які свідчать, що значна доля хворих з підвищеним артеріальним тиском (АТ) в Україні залишається не виявленою. За такими підрахунками реально виявляють половину з тих, хто має підвищений АТ. Більш точний аналіз з урахуванням діючих зараз нормативів свідчить, що підвищений артеріальний тиск визначається більш ніж в 13 млн. жителів України або 44% дорослого населення [2,6].

В теперішній час залишається актуальною проблема підготовки до планового оперативного лікування та анестезії хворих із супутніми серцево-судинними захворюваннями, серед яких більша частина належить АГ. Це визначається перш за все високою частотою ускладнень в післяопераційному періоді, пов’язаних із порушеннями центрального та периферичного кровообігу, недостатньою розробкою методик передопераційної підготовки та знеболення в залежності від виду, стадій, форми гіпертензії, багатством гіпотензивних середників, яких можна використовувати в передопераційному періоді [4,8].

Матеріал і методи дослідження Метою нашої роботи була оцінка реактивності серцево-судинної системи на операційний стрес для прогнозу виникнення перед-, інтра-, постопераційних гіпертензійних реакцій, вивчення поширеності, особливостей виникнення та перебігу артеріальної гіпертензії у хворих, яким здійснювали оперативні втручання. Для досягнення мети роботи було проведено обстеження 134 хворих, яким проводилось оперативне лікування, в хірургічному та травматологічному відділеннях МКЛ № 1 та МКЛ. У всіх обстежених проводилось щоденне вимірювання артеріального тиску аускультативним методом по М. С. Короткову з точністю до 2 мм.рт.ст., з частотою двічі на добу, з дня поступлення до виписки зі стаціонару. 21 особі проводилось холтерівське моніторування артеріального тиску з допомогою апарату АВР-01 «Solveys» виробництво Україна.

Розподіл хворих із гіпертонічною хворобою за віком був наступний:

від 45 до 49 років-12 хворих (17,1%).

від 50 до 54 років-8 хворих (18,68%).

від 55 до 59 років-16 хворих (22,86%).

від 60 до 64 років-16 хворих (22,86%).

від 65 до 69 років-12 хворих (17,1%).

від 70 років і старше-6 хворих (11,4%).

Розподіл за віком в групі хворих, де артеріальна гіпертензія виявлена вперше, мав наступний вигляд: гіпертензій з даній віковій групі.

до 30р. 8(6,25%) 100%.

40−44 р. 8(6,25%,) 100%.

45−49 р. 16(12,5%) 40%.

50−54 р. 12(9,37%) 42,8%.

55−59 р. 16(12,5%) 33,7%.

60−64 р. 12(9,37%) 27,27%.

65−69 р. 24(18,76%) 50%.

70 р. і старше 32 (25%) 72,7.

З метою премедикації в 80,4% випадках використовувся розчин бупреморфіну 0,03%, в 19,4%-омнопон 1%. Серед наркозних середників найбільш широко використовувався тіопентал натрію 1% - (16,4%), із нейролептиків-дроперідол 0,025%-(13,4%) та фентаніл 0,005%, як анальгетик (11,9%). Корекція артеріальної гіпертензії проводилась: в передопераційному періоді: розчином папаверину 2%-22,4%, розчином еуфіліну 2,4%-15%, каптоп-рилом — 17,4%. Крім того, використовувались: нікардепін, верапаміл, платифілін 0.2%, гіпотіазид, метопролол, анапрелін. Під час операції головними середниками, яки­ми проводили регуляцію АТ, були: еуфілін 2,4% та па­паверину гідрохлорид 2%. В післяопераційному періоді най­частіше використовувались: каптоприл-38% та еуфілін 2,4%-29%, крім того, едкіт, гіпотіазид, папаверин гідрохлорид 2%.

Результати дослідження

При аналізі отриманих даних було отримано наступні результати. Серед 134 хворих з виявле­ною периопераційною гіпертензією в 64 (47,8%) випадках підвищення артеріального тиску спосте­рігалось вперше, у решта 70 (52,2%) хворих, підви­щення АТ спостерігалося на протязі від 1 до 20 років.

Розподіл хворих з попередньо виявленою гіпер­тензією за стадіями та ступенем ураження органів-мішенів показав, що найбільша частина припадає на хворих із другою стадією (рис. 1).

Підйом артеріального тиску до операції в ос­новному спостерігався до меж 179/109 мм.рт.ст., що відповідає легкій та помірній формам артері;

Microsoft Corporation1996;10−09T02:32:33DEFAULT2003;06−18T20:02:05LibreOffice/5.1.4.2 $Linux_X86₆₄ LibreOffice_project/10m0 $Build-2 3612 6773 13 547 7676 Диаграмма1 false false true true false false false 1000 1000 true true true true true true true false 12 632 256 false 3 1 true 1 true true 0 руб. — руб. грн. — грн. грн. — грн. грн. — грн. грн. — грн. — - - - - - грн. — грн. — грн. — - грн. — грн. — грн.: ::: $ ($) $ ($) $ ($) $ ($) $ $ () $ - () — $ $ () $ - () — р. — р. р. — р. р. — р. р. — р. р. — р. -р. — - р. — р. — р. — - background-image:url () — background-repeat:no-repeatbackground-image:url () — background-repeat:no-repeat-

???

Страница 1.

??? (???).

00.00.0000, 00:00:00.

Страница 1 / 99.

.

Таблиця 1. Ронюліл всіх обстежених хвори. ч за формами артеріальної гіпертензії.

Форми артеріальної гіпертензії.	Передопера­ційний період %.	Післяопераційний період
		3 гіперіонічною хворобою %.	Вперше виявлена АГ %.
м’яка.	25,7.	14,2.	40,6.
помірна.	34,3.
важка.	17,1.	22,9.	9.4.
дуже важка.	22,9.	22,9.	;

альної гіпертензії. Пацієнти з вищими цифрами АТ до операції в більшості випадків, вказували, що такі підйоми АТ у них спостерігались і раніше. В післяопераційному періоді відмічалась наступна тенденціякількість хворих у яких до операції АТ тримався в межах 140−159/90−99 мм.рт.ст. зменши­лась на 11,5%, зате хворих з помірною формою (АТ 160−179/100−109 мм.рт.ст.) та важкою (АТ=180−209/110−119 мм.рт.ст.) збільшилась на 5,7% та 5,8% відповідно. Що стосується хворих з дуже важкою формою гіпертензії (АТ=210/120 мм.рт.ст) то кількість їх залишилась незмінною 9 (табл. 1).

Середній динамічний тиск (СДТ= сАТ х Р/100, Hikem) у хворих з попередньо виявленою гіпере-теї-шією змінився в післяопераційному періоді в порівнянні з доопераційним — на 5, 45 мм.рт.ст., у хворих з вперше виявленою гіпертензією — на 16, 34 мм.рт.ст, (табл. 2).

Максимальні показники артеріального тиску спостерігались в перші три доби після операції і до сьомої доби вони повертались до попередніх меж. В зв’язку з нетривалим перебуванням, в більшості випадків, хворих у хірургічному відділені подальшої динаміки змін артеріального тиску нам не вдалось встановити. 12 пацієнтів приходили до нас на консультації повторно на протязі в місяців і вказували, що відмічали погіршення стану (голов­ний біль, головокружіння, шум в голові, тощо) і підвищення АТ на 12−15 день після операції, через 1 та 3 місяця були часті гіпертонічні кризи. У 4-х хворих з вперше виявленою гіпертензією на фоні високо АТ виник інфаркт міокарда. 4 хворих з тієї ж групи на протязі 6 місяців після операції помер­ли. Хоча всі ці хворі були старшого віку, але зі слів родичів перед смертю в останні дні у них спо­стерігалось підвищення артеріального тиску (рис. 2, 3).

Найчастіше післяопераційна гіпертензія спос­терігалась після герніотомії (43%), дренажу флег­мон (20%), холецистектомій (13%). Порівнюючи ви­никнення артеріальної гіпертензії після холецис­тектомій, то слід зазначити, що після проведених лапароскопічним методом — АГ не виникала, а при проведені лапаротомічним доступом — виникала з 40% випадків.

Тривалість АГ, як серед хворих з попередньо виявленою, так і вперше виниклою гіпертензією Таблиця 2. Середній динамічний тиск.

Артеріальні. гіпертензії.	Передопераційний період, мм.рт.ст.	Післяопераційний період, мм.рт.ст.
попередньо виявлена.	124,58±15,02.	129,1 3± 14,88.
вперше виявлена.	98,92±6,51.	115,26±6,57.

Р=0,01 (за критерієм знаку, О.П.Мінцер 1991р.).

Microsoft Corporation1996;10−09T02:32:33DEFAULT2003;06−18T20:13:36LibreOffice/5.1.4.2 $Linux_X86₆₄ LibreOffice_project/10m0 $Build-2 20 320 6773 13 547 7676 Диаграмма3 false false true true false false false 1000 1000 true true true true true true true false 12 632 256 false 3 1 true 1 true true 0 руб. — руб. грн. — грн. грн. — грн. грн. — грн. грн. — грн. — - - - - - грн. — грн. — грн. — - грн. — грн. — грн.: ::: $ ($) $ ($) $ ($) $ ($) $ $ () $ - () — $ $ () $ - () — р. — р. р. — р. р. — р. р. — р. р. — р. -р. — - р. — р. — р. — - background-image:url () — background-repeat:no-repeatbackground-image:url () — background-repeat:no-repeat-

???

Страница 1.

??? (???).

00.00.0000, 00:00:00.

Страница 1 / 99.

27,5.

.

була в більшості випадків 1−3 дні і в наступні дні показники артеріального тиску зменшувались. Хоча слід відмітити, що в пацієнтів обох цих груп на 5 день відмічався підйом АТ (табл. 3).

Серед 20 пацієнтів хворих цукровим діабетом і які ніколи не відмічали наявності артеріальної гіпертензії, у 12-ти саме після операції з’явилась гіпертензія.

Проведення добового моніторування АТ з допо­могою апарату АВР-01 «Solveys», яке проводилось двічі: до операції і в перші доби після операції, показало, що після операції в більшій мірі іде підвищення АТ завдяки систолічному компоненту і при цьому були характерні пічні підйоми АТ. Якщо перед операцією графіка АТ відповідала nondipper, тобто ступінь нічного зниження діаетолічного тис­ку був 0%<СНЗДТ<10%, то після операції diррег 10%<СНЗДТ<20%, або nightpiker СНЗДТ<0%. (Норма 10% <СНЗДТ<20%)[2,7].

Обговорення

Встановлені закономірності розвитку і перебігу АГ в периопераційному періоді, на нашу думку, є багатофакторними. Сюди слід віднести: 1) Різке підвищення опору судин причиною якого є, як ге­нетична схильність до вазоспазмів, так і гуморальні зміни в організмі, негіпоксична периферична вазоконстрикція. 2) Недостатнє функціонува яня альфа-та бетарецепторів, як наслідок «поломки» нор­мальної ауто регуляторної функції організму. 3) Посилення агрегації формених елементів крові та фібриноїднлй некроз артеріол, збільшеная концен­трації тромбоксаїгу А2, підвищення вмісту серото;

Таблиця 3. Підйом артеріального тиску спостеріагвся протягом.

День.	Хворі з артеріальною гіпертензією, %.	Хворі з вперше виявленгою артеріальною гіпертензією, %.
	20,9.	21,9.
	26,9.	18,65.
	17,9.	21,9.
	8,9.	9,4.
	13,4.	12,5.
	6,0.	9,4.
	6,0.	6,25.

Microsoft Corporation1996;10−09T02:32:33DEFAULT2003;06−18T20:26:40LibreOffice/5.1.4.2 $Linux_X86₆₄ LibreOffice_project/10m0 $Build-2 30 254 9031 13 546 7676 Диаграмма4 false false true true false false false 1000 1000 true true true true true true true false 12 632 256 false 3 1 true 1 true true 0 руб. — руб. грн. — грн. грн. — грн. грн. — грн. грн. — грн. — - - - - - грн. — грн. — грн. — - грн. — грн. — грн.: ::: $ ($) $ ($) $ ($) $ ($) $ $ () $ - () — $ $ () $ - () — р. — р. р. — р. р. — р. р. — р. р. — р. -р. — - р. — р. — р. — - background-image:url () — background-repeat:no-repeatbackground-image:url () — background-repeat:no-repeat-

???

Страница 1.

??? (???).

00.00.0000, 00:00:00.

Страница 1 / 99.

27,5.

27,5.

.

ніну в ЦНС. 4) Гіперсимпатикотонія. 5) Збільшення ОЦК, внаслідок збільшення виділення антидіуре-тичного гормону і виникнення періоду олігоурії [4]. Потрібно враховувати, що особливістю хворих похилого та старшого віку, якими є більшість пацієнтів хворих АГ і яким проводились опера­тивні втручання, являється висока чутливість організму до гуморальних впливів. Таким чином, загроза пошкоджень життєво важливих органів внаслідок високого АТ під час або після хірургіч­ного втручання є максимально високою [1,10].

До факторів, які суттєво зменшують вплив хірургічної травми на регуляторні ланки АТ, відно­сять високу оперативну техніку хірурга, малотрав­матичні розрізи та щадячи хірургічні втручання. Від чіткості їх дотримання залежатиме зниження тривалості операції, анестезії, ступеня травматичності, відповідно і зниження ризику розвитку ар­теріальної гіпертензії в подальшому[3].

Щодо феномену «п'ятого дня» то він, на нашу думку, пов’язаний з розширенням рухового режи­му для прооперованих пацієнтів. Після більшості операцій хворим на 5 добу після операції дозволя­ють вставати з ліжка, робити перші кроки по па­латі. Сама зміна положення тіла після тривалого перебування в ліжку є стресом для організму, до цього слід додати ще те, що хворі бояться виник­нення ускладнень, які можуть бути спровоковани­ми цими першими кроками [3,8].

Висновки

Результати дослідження доводять, що:

1) У близько половини оперованих хворих (44,8%) підвищення артеріального тиску вперше відбува­лося після операції.

2) Найчастіше підйом артеріального тиску спо­стерігався в перші 3 доби і тривав 1−3 доби.

3) Як правило післяопераційна гіпертензія про­являє себе у певного контингенту хворих (до 45 та після 65 років).

4) Для післяопераційної гіпертензії характерні нічні підйоми артеріального тиску і в основному за рахунок систолічного його компонента.

5) Вперше виникла післяопераційна гіпертензія частіше супроводжує так звані «гнійні» операції і при великій травматизації тканин.