Заняття з рідної природи та мовленнєвого спілкування для дітей середньої групи дошкільного закладу: «Чарівний зимовий сон»
Вихователь. Зима знову змахнула чарівною палицею і перетворила нас на маленькі сніжиночки. Зима доторкається до нас чарівною паличкою). Ми, маленькі сніжинки кружляли з Зимою у її гарному танку і падали на землю, вкриваючи землю білим килимком снігу. Потім Зима закружляла хурделицею і всі сніжиночки полетіли за нею. Гарно граємося ми! (Кидають сніжки) Вихователь. Допоможемо розчистити дітками все… Читати ще >
Заняття з рідної природи та мовленнєвого спілкування для дітей середньої групи дошкільного закладу: «Чарівний зимовий сон» (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Реферат НА ТЕМУ:
Заняття з рідної природи та мовленнєвого спілкування для дітей середньої групи дошкільного закладу: «Чарівний зимовий сон».
Тема: «Чарівний зимовий сон» .
Мета: учити дітей визначати природні ознаки, характерні для зимової пори, розвивати вміння жестами утворювати і показувати природні явища.
Зв’язне мовлення: вправлятись у вмінні заперечувати неправильні судження, аргументувати свою думку. Граматика: вправляти у побудові нескладних речень — суджень.
Звукова культура: розвивати фонематичний слух, мовне дихання.
Виховувати бажання милуватися красою природи. Сприяти створенню гарного настрою.
Матеріал: хата, дерева, одяг Зими, Сніговита, Хлопчика і Дівчинки, крохмаль у мішечку, сніжки і кошик, дидактична гра «Зимова геометрична мозаїка», зефір білий.
Хід заняття
Вихователь. Дітки. Чуєте яка чарівна мелодія. Ходімо на звуки музики (Заходять в зал). Маріє Дмитрівно, що ж за музику ви грали?
Марія Дмитрівна. (муз. керівник) Я заграла колискову.
Вихователь. Дітки, я почула цю мелодію і згадала свій сон. Він був незвичайний, деякі події в ньому були заплутані. Хочете, я вам його розповім?
Діти. Так! (Вихователь пропонує дітям сісти на пеньки) Я розповідатиму вам свій сон, а ви спробуйте розплутати т. е. Що мені наснилось. Щоб ви справді побачили мій сон, вам потрібно заплющити очі і схилити голівку на складені долоні. (Звучить колискова).
Ось ми вже у сні. Розплющіть оченята. Подивіться як все відбувалось! У своєму сні я побачила себе разом з вами і Королеву в білому вбранні з довгим сніжно-білим волоссям.
(Заходить білосніжна Королева) Вона йшла до нас, вкриваючи все навколо холодною, білою ковдрою. Цікаво, хто ж вона?
Діти: Зама:
Вихователь: А може це Весна? Адже сади навесні теж білі. Тому що плові дерева вкриті білим цвітом. Чому ж ви думаєте. Що це саме Зима, а не Весна?
Діти (можливі відповіді).
есна вбирається не тільки в біле, а й зелене.
ніжно-біле волосся може бути лише у Зими, бо у Весни волосся у квіточках.
е Зима, бо вона холодна, а Весна тепла.
Вихователь: Так це справді Зима. Слухайте далі. Корова Зима змахнула чарівною паличкою і на землю впав білий, лапатий дощ! З дощу діти зліпили сніговита. Чи може таке бути?
Діти: можливі відповіді).
і, дощ не білий, а прозорий.
дощу не можна нічого зліпити, ліпити можна з снігу.
Вихователь. Зима знову змахнула чарівною палицею і перетворила нас на маленькі сніжиночки. Зима доторкається до нас чарівною паличкою). Ми, маленькі сніжинки кружляли з Зимою у її гарному танку і падали на землю, вкриваючи землю білим килимком снігу. Потім Зима закружляла хурделицею і всі сніжиночки полетіли за нею.
(З'являються Хлопчик і Дівчинка) Тут з хатинки вибігли діти, вони раділи, тішилися снігом і співали: (а діти — сніжинки разом з ними).
Музична гра «Ми гуляли» .
Ми гуляли, ми гуляли Ручки в нас позамерзали Не жалій своїх долонь Хай в них з’явиться вогонь.
(Труть долоні одна до одної).
Ми гуляли, ми гуляли Ніжки в нас позамерзали Тупу-тупу! Не жалій Гарно ніжки розігрій (Тупають) Сніжки ліпимо охоче З ними гратися ми хочем Раз, два, три! Раз, два, три!
Гарно граємося ми! (Кидають сніжки) Вихователь. Допоможемо розчистити дітками все від снігу (діти збирають сніжки у кошик). Потім Хлопчик і Дівчинка почали котити снігові кульки. Котили, котили і зробили сніговита (з'являється Сніговиик). А самі, діти, побігли додому погрітися.
Сніговик стояв, стояв, ожив, зарухався, підійшов до нас і сказав:
Завірюха завиває, снігом землю засипає,.
Ви скажіть мені, чого взимку не буває?
1.Взимку можна почут испів соловейка!!!
Діти. Ні, бо солов'ї полетіли у Африку!
2.Ведмідь взимку збирає малину?!! Ні, тому що ведмідь взимку спить, а малина взимку не росте!
3.Взимку можливо загоріти!!! Ні, бо сонце світить ат не гріє.
4.Взимку можна побачити на вулиці метелика?!! Ні, бо метелики сплять.
Сніговик. Знаєте добре. А моїх друзів-сніговиків біля їхніх хатинок можете скласти?
Гра «Геометрична зимова мозаїка» .
(Сніговик пропонує дітям поміркувати звідки у нього на носі з’явилася пір'їнка, а потім виходить) Вихователь. Слухайте сон дальше. Підійшла Королева Зима і сказала:
Зима. Одного свого друга, Сніговика, я вже побачила.
Але хто ж у мене ще є із друзів? Забула!
Вихователь. Я сказала, що ми їй нагадаємо і почали нагадувати. А Зима відгадувати.
итина поскрипує крохмалем у мішечку (Мороз).
іти дмухають (Вітер).
дітей показують сонце за допомогою рук (Сонце).
дітей показують ялинку за допомогою рук, стаючи один за одним (Ялинка).
дітей пурхають крильцями (зимові пташки).
сі разом: (Зайчики).
На землі сніжок лежить.
Зайчик по сніжку біжить Мерзнуть вушка, мерзнуть лапки, Бо без валянок й без шапки.
-.Ой маленьке, зайченятко!
" Де твоя домівка — хатка?" .
-.В мене хатка під дубком.
Під малесеньким пеньком.
Вихователь. А потім у сні я почула, як Зима сумуючи сказала.
Зима. З вами мені так добре, весело і сумно від того, що маю вже йти. Я розумію, що мене має змінити моя подруга Весна. Все рівно сумно.
Вихователь. Не сумуй Зимонько Ми тебе будемо пам’ятати.
Дитина. Ми тебе будемо пам’ятати.
І через рік знову в гості чекати.
Пісня «Летять сніжинки»
Зима. Дуже дякую! До зустрічі.
Вихователь. Пішла Зима.
Я прокинулась і ви також прокидайтесь, і побачила на столі біля свого ліжка білосніжне пригощання. Думала, гадала звідки воно б могло узятися? Можливо його мені принесла Зима, яка мені наснилася.
В думках їй подякувала і принесла вам, дітки, щоб разом пригоститись.
(Діти дякують).