Окремі питання страхування ядерних ризиків в Україні

Окремі питання страхування ядерних ризиків в Україні.

1. 1.Законодавчі основи вимог про відшкодування збитку.

У 1995 році в Україні набув чинності Закон «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку». Цим Законом передбачається ліцензування діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання (у подальшому — ДІВ). Цим же законом встановлено, що ліцензіат «повинен мати фінансові можливості відшкодування збитків від аварій, що можуть відбутися при використанні ядерної енергії (сюди входить і діяльність з ДІВ), власними засобами чи за рахунок засобів страхових компаній». Таким чином, при видачі ліцензії на діяльність з ДІВ обов’язково перевіряються фінансові можливості заявника. Однак, така перевірка є і буде залишатися формальної поки не буде розроблена методика оцінки розміру збитку від радіаційних аварій, що можуть статися при здійсненні діяльності з конкретними джерелами у конкретного заявника. Слід також зазначити, що в даний час в Україні не введене поняття вартості людино/Зіверта. У Законі України «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань» введена компенсація за перевищення річної основної дозової межі опромінення в розмірі 1.2 неоподатковуваного податком мінімуму доходів громадян (близько 3 $) за кожен міліЗіверт перевищення, але вступ у силу цієї вимоги відкладено на невизначений період.

.

2. Практика ліцензування Практика ліцензування показала, що як заявники (ліцензіати), за винятком дуже великих виробничих об'єднань, які мають великі страхові (резервні) фонди, надають перевагу не виділяти власні засоби, а укладати договору зі страховими компаніями. Регулюючі органи при розгляді заяв на видачу ліцензій також віддають перевагу такому способу.

.

.

3. Основні принципи оцінки суми відшкодування збитку Аналіз радіаційних аварій, що мали місце, по міжнародних і національних джерелах, а також аналіз можливих радіаційних аварій, що визначені в нормативних документах, показав достатність нижчевикладених заходів для покриття ліцензіатом збитку від можливих радіаційних аварій.

.

3.1. Результат аналізу: для всіх ДІВ можливі аварії, результатом яких є збиток здоров’ю персоналу категорії А.

Висновок: Відсутність в Україні відповідних законодавчих підстав не дозволяє виразити збиток здоров’ю у виді грошового еквівалента, що вимагає від заявника «непрямого» доказу того, що він забезпечив відшкодування збитку здоров’ю персоналу від радіаційних аварій. Єдиною формою такого доказу є укладання договору страхування щодо відшкодування збитку здоров’ю персоналу, тобто так зване добровільне страхування здоров’я персоналу категорії А.

Органи регулювання ядерної і радіаційної безпеки схиляються до думки, що для діяльності з пристроями, що генерують іонізуюче випромінювання такого страхування досить, щоб відшкодувати збиток від можливих радіаційних аварій.

3.2. Результат аналізу: Для всіх радіонуклідних ДІВ можливі радіаційні аварії з розгерметизацією і (чи) перебуванням ДІВ в несанкціонованому використанні.

.

Висновок: Проведені експертами базові розрахунки збитку навколишньому середовищу і третім особам (населення і персонал категорії Б) дозволяють консервативно визначити базові суми для різних груп ДІВ і діяльності з ДІВ.

Страхова сума при укладанні договору страхування розраховується з урахуванням специфіки діяльності з ДІВ у конкретного заявника по наступній формулі:

.

Sстрах.= Sбаз.* Ка * Кн * Кфз *Ктс, де Sстрах. — страхова сума;

Sбаз. — базова сума;

Какоефіцієнт активності, що визначається по формулі:

Ка = 2log²/Aex) ,.

де /Aex) — дорівнює сумі часток, що утворюються, якщо розділити наявну в заявника (ліцензіата) активність кожного радіонукліда на мільйон рівнів звільнення;

Кн — коефіцієнт не стаціонарності;

Кфз — коефіцієнт фізичного захисту;

Ктc — коефіцієнт технічного стану джерел.

Коефіцієнти визначаються з Заяви страхувальника на страхування, у якій міститься повна інформація про ДІВ та діяльність з ними.

Якщо страхувальник використовує ДІВ різних груп, то сумою відшкодування збитку вважається максимальна сума з усіх розрахованих для різних груп сум.

У зв’язку з тім, що для обґрунтування розрахунку по наведеній вище спрощеній схемі використовується консервативний підхід, припускається проведення експертного розрахунку для конкретного підприємства при умові погодження такого розрахунку з органом, який видає ліцензію.