Організм людини як біологічна система. 
Клітини людського організму

РЕФЕРАТ

на тему:

" Організм людини як біологічна система. Клітини людського організму." .

Знання будови і функцій людського організму доз­воляє кожній людині свідомо дотримуватися науково обґрун­тованих правил особистої і загальної гігієни, уникати різних за­хворювань, бути здоровою, психічно і фізично розвинутою.

Щоб зберегти здоров’я, потрібно вивчити свій організм, процеси, що відбуваються в ньому, умови, що попереджають хвороби.

КЛІТИНИ ЛЮДСЬКОГО ОРГАНІЗМУ

Клітини — «цеглинки», з яких побудоване людське тіло. Усі живі організми, що живуть на нашій планеті, складають­ся з клітин. У рослин, тварин і людини клітини — це мікроскопічні утворення, що мають усі найважливіші життєві властивості, са­мовідтворення, саморегуляцію, єдність структури і функцій, істо­ричний розвиток. Усі процеси, що відбуваються в клітинах на молекулярному рівні, подібні у всіх живих організмів, починаючи від простих одноклітинних і закінчуючи багатоклітинними вищи­ми рослинами і тваринами. Організм людини складається з ве­личезної кількості клітин, що відрізняються своїми розмірами, формою, величиною і функціями.

Вивчення клітини пов’язане з відкриттям і використанням мікроскопа. Клітинна оболонка була відкрита в XVII столітті англій­ським фізиком Р. Гуком. Розглядаючи під мікроскопом тонкий зріз пробки, Гук помітив, що вона складається з комірок, розді­лених перегородками. Ці комірки він назвав клітинами. Довгий час головною-частиною клітини вважали її оболонку. Н. Грю і М. Мальпігі (1671 p.), вивчаючи анатомію рослин, також знайш­ли дрібні осередки, які називали клітиною. Вперше під мікрос­копом деякі клітини тваринних організмів розглянув А. Левенгук (1674 p.). Однак рівень знань про клітину не мінявся до початку XIX століття. Лише через 200 років стало зрозуміло: головне в клітині - не стінка, а її вміст. Надалі, у міру вдосконалення мікроскопа і техніки мікроскопіювання, накопичувалися і відомості про клітини тварин і рослин. На їхній основі складалися уявлен­ня про клітинну організацію всього органічного світу. У1883 р. англійський ботанік Роберт Броун. показав, що обов’язковим компонентом клітини є ядро.

У 1838 р. зоолог Т. Шванн затвердив найважливіше досяг­нення теоретичної біології: клітина є елементарною одиницею будови і розвитку всіх рослинних і тваринних організмів. Зго­дом клітинна теорія була багаторазово перевірена і доповнена багатьма новими фактами.

Німецький лікар Р. Вірхов довів, що поза клітинами немає життя, що головна складова частина клітини — ядро. Академік Російської АН Карл Бер відкрив яйцеклітину ссавців і встано­вив, що всі організми починають свій розвиток з однієї клітини. Відкриття К. Бера засвідчило, що клітина не тільки одиниця бу­дови, але й одиниця розвитку всіх живих організмів.

У наш час основні положення клітинної теорії формулюються в такий спосіб:

1. Клітина є структурною і функціональною одиницею, а та­кож одиницею розвитку всіх живих організмів.

2. Клітині властивий мембранний стан.

3. Ядро — головна складова частина клітини.

4. Клітини розмножуються тільки розподілом.

5. Клітинна будова — свідчення того, що рослини і тварини мають єдине походження.

З клітинною теорією тісно пов’язані виникнення і розвиток цитології (від грецьк. «цитос» — клітина) — науки про будову, склад і функції клітиницитогенетики-науки про передачу спад­ковості на клітинному рівні.

Збільшення в 100 000 і більше, яке здатний давати електрон­ний мікроскоп, дозволяє побачити найдрібніші деталі будови клітинних органоїдів.

Розмножуються клітини поділом навпіл.

Ядро — це «керуючий центр» клітини. Воно оточене захис­ною стінкою — пористою ядерною мембраною. До складу ядра входить ДНК, на якій записаний генетичний код організму.

Ядро клітини занурене в желеподібну речовину-цитоплаз­му. У ній плавають невеликі пухирці, що переносять білки, а та­кож непотрібні клітині речовини.

Клітини, що виконують різну роботу в організмі, не схожі одна на одну. Деякі з найважливіших типів клітин зустрічають­ся в м’язах, крові, мозку, шкірі, стінках шлунка, печінки та кістках. Кліткам кожної тканини відведений певний час для поділу, відтворення додаткової тканини. Нервові клітини мо­жуть існувати протягом всього життя організму, кісткові кліти­ни живуть від 10 до 30 років, червоні клітини крові - 4 місяці, а клітини шкіри — всього 7 днів. На відміну від інших клітин організму, у червоних клітин крові, найменших, відсутнє ядро. Це пояснюється тим, що їхня єдина функція — переносити кисень. У діаметрі вони досягають близько 0,007 міліметра.

Вся інформація про організм людини записана на спіральній стрічці, яку називають ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота) і яка зберігається в ядрі кожної клітини. ДНК містить всю інфор­мацію, що необхідна для росту вашого тіла. Коли клітина ділить­ся, ДНК розплітається, як застібка — «блискавка», і в кожній новій клітині утворюється молекула ДНК.

Біологічні процеси, що відбуваються в клітині, нерозривно пов’язані з тими структурами живої клітини, що відповідають за виконання тієї чи іншої функції. Такі структури одержали назву органоїдів.

Всі органоїди клітини, незважаючи на особливість їхньої будови і функцій, знаходяться у взаємозв'язку і «працюють» на клітину як на єдину систему, у якій сполучною ланкою є цитоп­лазма.

Важлива особливість клітини — подразливість. Подраз­ливість — це здатність клітини реагувати на дію зовнішніх і внутрішніх подразників. Деякі високоспеціалізовані клітини тіла мають особливу чутливість до подразників певного типу: па­лички і колбочки сітківки ока реагують на світло, клітини носо­вої порожнини і смакових сосочків язика — на хімічні подраз­ники, клітини шкіри — на зміну температури або тиску.

Особливими біологічними об'єктами, що займають проміжне положення між живою і неживою природою, віруси, які є у наш час об'єктом особливої науки — вірусології.

Віруси розмножуються тільки в клітинах рослин, тварин і людини, викликаючи різні захворювання.

Віруси мають дуже просту будову і складаються з нуклеїно­вої кислоти (ДНК або РНК) та білкової оболонки.

Поза клітинами хазяїна вірус не виявляє ніяких життєвих функцій: не живиться, не дихає, не росте, не розмножується.